Ухвала від 20.12.2012 по справі 6/359-46/27-14/22-38/202

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 грудня 2012 р. № 6/359-46/27-14/22-38/202

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя:Добролюбова Т.В., судді:Могил С.К., Подоляк О.А., Селіваненка В.П., Удовиченко О.С., розглянувши заяву Національної телекомпанії України про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 07.08.2012 у справі№ 6/359-46/27-14/22-38/202 за позовомЗаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва та Міністерства фінансів України доНаціональної телекомпанії України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: 1. Головне управління Державного казначейства України у місті Києві 2. Публічне акціонерне товариство "Державний експортно -імпортний банк України" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державний комітет телебачення і радіомовлення України простягнення заборгованості та пені,

В С Т А Н О В И В:

Заступник прокурора міста Києва звернувся в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва та Міністерства фінансів України з позовом до Національної телекомпанії України про стягнення кредитної заборгованості, що виникла за бюджетною частиною кредиту у розмірі 67 535 012,00 японських ієн; 8 697 267,95 грн. пені по бюджетній частині боргу, 7 858 507,01 грн. пені по самоокупній частині боргу, 94 901,81 грн. пені по відсоткам (з урахуванням уточнень позовних вимог).

Справа розглядалась господарськими судами неодноразово, останнім рішенням господарського суду міста Києва від 08.11.2011 у справі № 6/359-46/27-14/22-38/202, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2012, позов задоволено. Постановою Вищого господарського суду України від 07.08.2012 рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.

Національна телекомпанія України звернулася із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 07.08.2012 у справі № 6/359-46/27-14/22-38/202 , в якій просить скасувати зазначену постанову, постанову суду апеляційної та рішення суду першої інстанцій, прийняти нове рішення, яким відмовити у позові в повному обсязі. Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 20.03.2012 у справі № 4/51-8/203-10/148-17/37 , від 22.02.2012 у справі № 15/5027/367/2011 мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції положень частини дев'ятої статті 17 Бюджетного кодексу України, статті 129 Податкового кодексу України в частині правових висновків щодо стягнення пені; з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 15.06.2011 у справі № 13-22/14-10-722 , від 11.03.2011 у справі № 27/138-09(36/97(37/114) -положень статті 5 Цивільного кодексу України, статті 1046 Цивільного кодексу України (статті 374 Цивільного кодексу УРСР), статті 58 Конституції України щодо дії законів у часі; з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 22.02.2012 у справі № 15/5027/367/2011 , від 05.07.2011 у справі № 5005/1082/2011 , від 19.01.2011 у справі № 11/277 , від 30.11.2011 у справі № 31/5009/1844/11 , від 24.06.2011 у справі № 32/371-10(ВП 32/11225-10) , від 05.07.2011 у справі № 20/19-11 , від 12.06.2012 у справі № 28/7 та від 05.10.2011 у справі № 5005/2405/2011 -положень Бюджетного кодексу України та Податкового кодексу України стосовно вирішення питання підвідомчості справ господарським судам України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Відповідно до статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 111 16 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень. При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У постанові від 07.08.2012 у справі № 6/359-46/27-14/22-38/202 , про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову про стягнення пені, нарахованої за весь час прострочення виконання зобов'язання (в частині, що стосується доводів заявника), виходячи з встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи стосовно наявності у відповідача прострочення грошового зобов'язання за кредитною угодою та умови вказаної угоди (пункт 6.1.), якою передбачено нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання щодо погашення кредиту за кожен день прострочення .

Водночас у постанові від 20.03.2012 у справі № 4/51-8/203-10/148-17/37 Вищий господарський суд України визнав обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо відмови у стягненні пені, нарахованої за весь період прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено те, що кредитна угода не містить будь-яких застережень ні щодо конкретного строку нарахування пені в разі прострочення повернення кредиту, ні щодо можливості її нарахування за весь час прострочення повернення кредиту , а тому позов підлягає задоволенню в частині стягнення пені за період шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано у відповідності до Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 № 174.

Щодо посилання заявника на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права щодо дії законів у часі, а саме положень статті 5 Цивільного кодексу України, статті 1046 Цивільного кодексу України (статті 374 Цивільного кодексу УРСР), статті 58 Конституції України, в підтвердження чого заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 15.06.2011 у справі № 13-22/14-10-722 та від 11.03.2011 у справі № 27/138-09(36/97(37/114) , судова колегія зазначає, що в постанові, про перегляд якої подано заяву, наведені приписи не застосовані.

З урахуванням викладеного постанови Вищого господарського суду України від 15.06.2011 у справі № 13-22/14-10-722 та від 11.03.2011 у справі № 27/138-09(36/97(37/114) не мають ознак доказів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

Крім того, постанови Вищого господарського суду України від 22.02.2012 у справі № 15/5027/367/2011 , від 05.07.2011 у справі № 5005/1082/2011 , від 19.01.2011 у справі № 11/277 , від 30.11.2011 у справі № 31/5009/1844/11 , від 24.06.2011 у справі № 32/371-10(ВП 32/11225-10) , від 05.07.2011 у справі № 20/19-11 , від 12.06.2012 у справі № 28/7 та від 05.10.2011 у справі № 5005/2405/2011 не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної постанови, оскільки встановлений статтею 111 16 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів є вичерпним, а тому неоднакове застосування норм процесуального права не може бути підставою для подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів.

З огляду на викладене відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Національній телекомпанії України у допуску справи

№ 6/359-46/27-14/22-38/202 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяТ.Добролюбова Судді: С.Могил О.Подоляк В.Селіваненко О.Удовиченко

KAСАЦІЯ до ВСУ (08.04 - розгляд)