Постанова

від 08.06.2016 по справі 810/1655/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2016 року 810/1655/16

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Новопак СВ" доМиронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новопак СВ" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.01.2016 №0000042202.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначив, що штрафні санкції згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення застосовані відповідачем із порушенням вимог ст. 250 Господарського кодексу України, що, на думку позивача, є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Крім того, позивач вказує на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 04.11.2014 у справі №21-466а14, в якій зазначено про те, що податковий орган, приймаючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, установлених ч. 1 ст. 250 Господарського кодексу України.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що перевіркою встановлено факт неоприбуткування готівки в касі підприємства, чим порушено вимоги п. 2.6, п. 4.2 Положення про порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637. Відповідач також зазначив, що ст. 250 Господарського кодексу України не поширюється на спірні правовідносини. За таких обставин, на думку відповідача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства України.

У судове засідання, призначене на 30.05.2016, з'явились представники сторін.

До початку розгляду справи по суті представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням про розгляд справи за його відсутністю в порядку письмового провадження.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, а також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, у період з 09.11.2015 по 04.12.2015 посадовими особами Миронівської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на підставі п. 77.1, п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України та відповідно до наказів від 28.10.2015 №377, від 04.12.2015 №423 проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "Новопак СВ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 25.12.2015 №304/22-011/33065515 (далі - Акт перевірки), згідно висновків якого, зокрема, встановлено порушення позивачем п. 2.6, п. 4.2 Положення про порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що податковим органом при проведенні дотримання порядку оприбуткування готівки в касі підприємства було встановлено, що згідно банківської квитанції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" Ржищівське відділення Київської регіональної дирекції "РБ Аваль" від 24.06.2014 №09J651505 з каси підприємства касиром ОСОБА_2 до банку було здано готівку у сумі 40000,00 грн. із призначенням платежу "Поповнення статутного фонду ТОВ "Новопак СВ" Куліком Р.Г.", однак прибуткові касові ордери не оформлювались та вказані грошові кошти в касовій книзі не обліковувались.

Також податковим органом було встановлено, що відповідно до виписки з банку від 31.10.2014 з каси підприємства касиром ОСОБА_2 до банку була здана готівка у сумі 105000,00 грн. із призначенням платежу "Поповнення статутного фонду ТОВ "Новопак СВ" Куліком Р.Г.", однак прибуткові касові ордери не оформлювались та вказані грошові кошти в касовій книзі не обліковувались.

Таким чином, Миронівська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області дійшла до висновку про недотримання позивачем вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, у зв'язку з несвоєчасним оприбуткуванням готівки в касі підприємства на загальну суму 145000,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки Миронівською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.01.2016 №0000042202, згідно з яким до позивача на підставі п.п.54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та згідно ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 725000,00 грн.

Однак, не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою встановлений Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, що затверджене Постановою правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 (далі - Положення №637).

Відповідно до п. 2.6 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткування готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно п. 4.2 Положення №637 усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.

Відповідальність за порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства в сфері обігу готівки передбачена Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 №436/95 (надалі - Указ №436/95).

Відповідно до п. 1 Указу №436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.

Так, зокрема, за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки стягується штраф у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

За своєю суттю передбачена п. 1 Указу №436/95 фінансова санкція є адміністративно-господарською санкцією, а тому її застосування регулюється нормами глави 27 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Положеннями ст. 239 Господарського кодексу України передбачено, що однією із адміністративно-господарських санкцій може бути адміністративно-господарський штраф, який стягується із господарюючого суб'єкта до державного бюджету за порушення визначених законодавством України правил здійснення господарської діяльності.

Статтю 250 Господарського кодексу України встановлені строки застосування адміністративно-господарських санкцій.

Так, зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Отже, з аналізу вказаної норми вбачається, що законодавством встановлено граничні строки застосування уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання за порушення зазначеними суб'єктами встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Суд звертає увагу на те, що фактично наведена норма містить два строкові обмеження. Одне з них полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть застосовуватися після спливу одного року з дня вчинення порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема, порушення норм з регулювання обігу готівки (неоприбуткування в касах готівки).

В свою чергу, другий обмежувальний строк, встановлений у цій статті, полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть бути застосовані пізніше шести місяців з дня виявлення порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності уповноваженим органом державної влади або органом місцевого самоврядування. Таким чином, другий обмежувальний строк у застосуванні адміністративно-господарських санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки (неоприбуткування в касах готівки) полягає у тому, що їх не може бути застосовано пізніше шести місяців із дня виявлення правопорушення.

Аналіз приписів наведеної статті дає підстави для висновку про те, що при виявленні факту вчинення суб'єктом господарювання порушення норм з регулювання обігу готівки (неоприбуткування в касах готівки) податковий орган, приймаючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, встановлених частиною першою статті 250 Господарського кодексу України. Закінчення будь-якого зі встановлених зазначеною статтею строків застосування адміністративно-господарських санкцій виключає застосування таких санкцій.

Така правова позиція щодо застосування до спірних відносин статті 250 Господарського кодексу України висловлена, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 15.09.2009 №21-558во09, від 27.05.2014 №21-126а14, від 04.11.2014 №21-466а14, яка підлягає обов'язковому врахуванню на підставі ч. 2 ст. 161 та ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи те, що застосований згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 12.01.2016 №0000042202 штраф є адміністративно-господарською санкцією, то він мав бути застосований у межах строків, визначених статтею 250 Господарського кодексу України.

Суд звертає увагу на те, що з акта перевірки від 25.12.2015 №304/22-011/33065515 вбачається, що виявлені податковим органом порушення були вчинені позивачем 24.06.2014 та 30.10.2014, в той час як оскаржуване податкове повідомлення рішення, яким застосовано до ТОВ "Новопак СВ" адміністративно-господарські санкції, було прийняте 12.01.2016, тобто після спливу строку, визначеного статтею 250 Господарського кодексу України.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 12.01.2016 №0000042202 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У даному випадку відповідач не довів суду, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Новопак СВ" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 12.01.2016 №0000042202.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новопак СВ" (код ЄДРПОУ 33065515) судові витрати у сумі 10875 (десять тисяч вісімсот сімдесят п'ять) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39469156).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.