Постанова

від 09.06.2016 по справі 823/504/16

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2016 року справа № 823/504/16

11 год. 20 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

при секретарі судового засідання - Сосюрі Ф.В.,

за участю: представника позивача Макидона М.М. - за довіреністю, представника відповідача Зосіч Г.В. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус-Агро» до управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

13.05.2016 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Сіріус-Агро» (далі-позивач) з позовною заявою до управління державної служби України з питань праці у Черкаській області (далі-відповідач), у якій просить:

- визнати дії управління державної служби України з питань праці у Черкаській області щодо проведення позапланової перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкового державного соціального страхування стосовно товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус-Агро»;

- визнати протиправним та скасувати припис управління державної служби України з питань праці у Черкаській області від 23.03.2016 № 23-10-19-014.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач здійснюючи позапланову перевірку позивача та приймаючи оскаржуваний припис - діяв безпідставно, поза межами визначених повноважень та у спосіб, що суперечить чинному законодавству України, оскільки відповідачем не надано відповідного дозволу Кабінету Міністрів України на проведення перевірки позивача, заявки позивачем на перевірку до відповідача не подавалось, рішення суду щодо перевірки або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України не надходило. Враховуючи обмеження, встановлене Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71 -VII у відповідача відсутні правові підстави для проведення перевірки позивача.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі з зазначених вище підстав.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти позову, через канцелярію суду надав письмове заперечення, в якому посилається на те, що вимоги Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71 -VII, яким встановлено заборону на проведення перевірок - не поширюється на Державну службу України з питань праці та її територіальні органи, оскільки сказаний закон направлений на врегулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а саме виключно стосується Державної фіскальної служби України та її територіальних органів. Враховуючи, що станом на час розгляду справи будь-яких обмежень щодо проведення управлінням Держпраці у Черкаській області перевірок додержання законодавства з питань праці відсутні, на думку представника відповідача перевірка позивача проведена у відповідності до вимог діючого законодавства України, за результатами якої винесено оскаржуваний припис від 23.03.2016 № 23-10-19-014.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, Департаментом з питань праці Держпраці надіслано до відповідача лист від 24.02.2016 №1831/4/4.2-ДП-16 про надання згоди на проведення позапланових перевірок, в тому числі ТОВ «Сіріус-Агро» код ЄДРПОУ 35546561.

Відповідачем 02.03.2016 винесено наказ №46-Н «Про проведення позапланових перевірок», яким головному державному інспектору з питань праці відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Фурсі А.В. наказано, зокрема, у період з 14.03.2016 по 25.03.2016 здійснити позапланову перевірку додержання законодавства з питань праці у ТОВ «Сіріус-Агро».

На виконання вимог вищезазначеного наказу та направлення на проведення перевірки від 02.03.2016 №234 посадовою особою відповідача здійснено перевірку додержання ТОВ «Сіріус-Агро» законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено акт №23-10-19/013.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а саме:

- роботодавець не зареєстрований у Фонді соціального захисту інвалідів;

- роботодавцем не виконано норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2015 рік;

- роботодавець зазначив недостовірні дані у звіті до Фонду соціального захисту інвалідів за 2015 рік (форма №10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів»).

23.03.2016 головним державним інспектором з питань праці відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Мирошниченком М.П. видано припис №23-10-19/013-014, яким у строк до 23.04.2016 зобов'язано позивача письмово повідомити про виконання вимог припису, а саме: 1) забезпечити реєстрацію у Фонді соціального захисту інвалідів (термін виконання - 01.04.2016); 2) забезпечити виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів (термін виконання - 23.04.2016); 3) забезпечити подання уточнюючого звіту до Фонду соціального захисту інвалідів за 2015 рік (термін виконання - 01.04.2016).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №100 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 929-р, функції і повноваження Державної інспекції України з питань праці передані правонаступникам Державній службі України з питань праці та її територіальним органам.

Держпраця України у межах повноважень, передбачених законом, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінсоцполітики видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує і контролює їх виконання.

Відповідно до пп. 10 п. 4 Положення управління Держпраці у Черкаській області здійснює державний контроль за додержанням підприємствами, установами та організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, законодавства про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Згідно п. 2 Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 02.07.2012 №390, право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці.

Разом з цим, Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» № 719-VII від 16.01.2014 (далі - Закон № 719-VII) доповнено статтею 31 (згідно із Законом України від 31.07.2014 № 1622-VII), якою встановлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

На виконання наведеної статті, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 13 серпня 2014 року № 408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами», якою затверджено перелік державних інспекцій, яким надаватиметься дозвіл Кабінетом Міністрів України на проведення перевірок, до яких належить і Державна служба України з питань праці.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VIII від 28.12.2014 (далі - Закон № 76-VIII) установлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

З аналізу наведених норм вбачається, що Законами № 719-VII обмежено перевірки підприємств контролюючими органами, перелік яких затверджений Переліком № 408, протягом включно серпня 2014 - червня 2015 року, при цьому зауважено, що ці обмеження не стосуються Державної фіскальної служби України, мораторій на перевірки якої було введено Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28.12.2014 (далі - Закон № 71-VIII).

Так, за змістом абз. 1 п. 3 Прикінцевих положень Закону № 71-VIII, у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

У запереченнях на адміністративний позов відповідач посилання, що на управління Держпраці У Черкаській області не розповсюджується дія п. 3 Розділу 2 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» щодо мораторію на перевірки на 2015 та 2016 роки, а поширюється виключно на Державну фіскальну службу України та її територіальні органи, однак з цього приводу суд зазначає наступне.

Так, застосовуючи словосполучення «контролюючі органи» у наведеному абзаці пункту Прикінцевих положень Закону № 71-VIII, законодавець не конкретизує на які саме контролюючі органи розповсюджуються встановлені обмеження, тому, з огляду на вказане, суд робить висновок, що вимоги п. 3 Прикінцевих положень Закону № 71-VIII стосуються всіх без виключення контролюючих органів, а не лише Державної фіскальної служби України та її територіальних органів.

Законом № 71-VIII, дійсно, вносяться зміни лише до податкового законодавства, разом з тим, він не містить положень про те, що поняття «контролюючі органи», що вживаються у тексті цього Закону, необхідно розуміти у визначенні п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України.

Отже, наведене поняття слід застосовувати у розумінні п. 1 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» від 23.07.1998 № 817/98 (далі - Указ № 817/98), відповідно до якого контролюючі органи - органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96 (далі - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраця України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Пунктом 7 вказаного Положення Держпраця України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

З аналізу наведених норм вбачається, що відповідач є контролюючим органом у розумінні п. 1 Указу № 817/98, а тому на його перевірки розповсюджуються обмеження, встановлені п. 3 Прикінцевих положень Закону № 71-VIII.

Суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2014 року № 408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» затверджено Перелік державних інспекцій та інших контролюючих органів, яким надаватиметься дозвіл Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців, до яких, зокрема належить Держпраці України.

Таким чином, відповідач належить до контролюючих органів, які мають право на проведення перевірки підприємств, установ, організацій виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за виключенням випадків, передбачених п. 3 Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VIII від 28.12.2014.

Згідно з даними, наведеними у податковій декларації позивача за 2015 рік (та довідки позивача, обсяг доходу ТОВ «Сіріус-Агро» менш 20 мільйонів гривень, саме 647517 грн., а тому відповідач мав право проводити перевірку позивача лише з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Однак, відповідач не навів суду доказів, які б свідчили про надання дозволу Кабінетом Міністрів України на проведення перевірки, звернення позивача із за заявкою щодо його перевірки чи відповідне рішення суду.

Відтак, зважаючи на встановлені судом обставини, з урахуванням положень діючого законодавства, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо проведення перевірки та винесені відповідного наказу є протиправними.

На підставі вищевикладеного, судом встановлено, що дії щодо проведення перевірки позивача не відповідають діючому законодавству України, є безпідставними і суперечать фактичним обставинам справи, відтак дії управління Держпраці у Черкаській області щодо проведення 23.03.2016 позапланової перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкового державного соціального страхування стосовно товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус-Агро» є протиправними, а складений за її наслідками припис підлягає скасуванню.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями ч. 2 ст. 11 КАС України визначено, що суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Оскільки, суд дійшов висновку, що проведення перевірки позивача не відповідає діючому законодавству України, є безпідставними і суперечать фактичним обставинам справи, оскільки на чаї її проведення діяло обмеження щодо проведення перевірки, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів та визнати протиправним і скасувати наказ управління Держпраці у Черкаській області від 02.03.2016 № 46-Н в частині призначення позапланової перевірки додержання законодавства з питань праці у ТОВ «Сіріус-Агро».

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому в силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищезгадане, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 14, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ управління Держпраці у Черкаській області від 02.03.2016 № 46-Н в частині призначення позапланової перевірки додержання законодавства з питань праці у ТОВ «Сіріус-Агро».

Визнати протиправними дії управління Держпраці у Черкаській області щодо проведення 23.03.2016 позапланової перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкового державного соціального страхування стосовно товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус-Агро».

Визнати протиправним та скасувати припис управління Держпраці у Черкаській області від 23.03.2016 № 23-10-19-014.

Стягнути з управління Держпраці у Черкаській області (18000, Черкаська область, м. Черкаси, бул. Шевченка, 205, ідентифікаційний код 39881228) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус-Агро» (20232, Черкаська область, Звенигородський район, с. Водяники, вул. Б. Хмельницького, 2-Б, ідентифікаційний код 35546561) судові витрати із сплати судового збору, відповідно до задоволених позовних вимог, у сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.А. Рідзель

Постанову складено у повному обсязі 13.06.2016.