Постанова

від 13.06.2016 по справі 914/3093/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2016 року Справа № 914/3093/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПопікової О.В. суддів:Євсікова О.О., Кролевець О.А. за участю представників: від позивача:Загарук С.М., дов. від 29.12.2015р. №185 від відповідача:Іванців Р.Б., дов. від 20.01.2016р. б/н, від третьої особи:Неліна І.Г., дов. від 11.01.2016р. №01-07/13, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скаргиПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" та Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 25.01.2016р. у справі№914/3093/15 господарського суду Львівської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Аптека на Марійській площі" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаДочірнє підприємство Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія" провиселення та повернення нежитлового приміщення

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Надра України" (далі - ПАТ "НАК "Надра України", Компанія) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека на Марійській площі" (далі - Товариство) про виселення відповідача з нежитлових приміщень загальною площею 193,4кв.м., перший поверх, антресолі №1-1, №1-3 та підвал (частина пр.№ХХХ), які розміщені за адресою: м.Львів, пл.Міцкевича,8, та повернення вказаного майна позивачу.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.09.2015р. (суддя Синчук М.М.) позов задоволено повністю. Виселено Товариство з нежитлових приміщень загальною площею 193,4кв.м., перший поверх, антресолі №1-1, №1-3 та підвал (частина пр.№ХХХ), які розміщені за адресою: м.Львів, пл.Міцкевича,8, та зобов'язано повернути вказане майно позивачу.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване приписами статті 764 Цивільного кодексу України та ч.4 статті 284 Господарського кодексу України, застосовуючи які суд дійшов висновку про безпідставність зайняття відповідачем спірних приміщень з огляду на факт припинення 15.04.2015р. договору оренди нерухомого майна №173-15/09 від 29.01.2009р. у зв'язку зі своєчасним вчиненням третьою особою повідомлення орендаря про відсутність наміру на продовження терміну дії цього договору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.01.2016р. (головуючий суддя Зварич О.В., судді Хабіб М.І., Юрченко Я.О.) рішення суду І інстанції скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Постанова апеляційної інстанції обґрунтована положеннями статті 764 Цивільного кодексу України, ч.2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та статей 34, 99, 101, 105 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням яких суд дійшов висновку про відсутність в матеріалах справи доказів надіслання на адресу Товариства письмових заперечень саме позивача, як орендодавця за договором оренди №173-15/09 від 29.01.2009р., щодо поновлення договору на новий строк, оскільки факсограмний лист №01-736/03 від 20.04.2015р. не є належним та допустимим доказом повідомлення орендаря про припинення дії договору оренди з підстав його надсилання на адресу орендаря не орендодавцем, а повіреним поза межами його повноважень, визначених договором оренди та договором доручення від 09.11.2007р. №388/07 (в редакції додаткової угоди від 02.10.2014р. №9).

Не погодившись з рішенням та постановою апеляційної інстанції, позивач та третя особа звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати постанову повністю, а рішення першої інстанції залишити в силі.

В обґрунтування своєї правової позиції заявники касаційної скарги посилаються на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема приписів статей 16, 764, 785 Цивільного кодексу України, статей 193, 284 Господарського кодексу України та статей 34 ,101 Господарського процесуального кодексу України, наголошуючи на доведеності своєчасного надіслання повноважним представником орендодавця (повіреним) заперечень проти поновлення договору оренди на раніше встановлений строк. При цьому заявники вважають, що Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія" (повірений) є стороною договору оренди нерухомого майна №173-15/09 від 29.01.2009р. і має повноваження не тільки відповідно до договору оренди, а й в силу закону направляти відповідачу заяви про повернення майна та заперечення про те, що договір оренди не буде поновлений на строк, який був раніше встановлений цим договором.

Розглянувши касаційні скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 29.01.2009р. між НАК "Надра України" (орендодавець), від імені та в інтересах якої на підставі договору доручення №388/07 від 09.11.2007р. діє Дочірнє підприємство НАК "Надра України" "Західукргеологія" (повірений) та ТОВ "Аптека на Марійській площі" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №173-15/09, за умовами якого повірений зобов'язується передати, а орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування нерухоме майно - нежилі приміщення (інв. №60/1) загальною площею 193,4кв.м., перший поверх, антресолі № 1-1, № 1-3 та підвал (частина пр. №ХХХ) (далі - майно), розміщені за адресою: м. Львів, пл.Міцкевича, 8, що є власністю НАК "Надра України".

У відповідності до п.п.1.2,2.2 договору оренди майно передається в оренду з метою розміщення аптеки. Власником майна залишається орендодавець, а орендар користується ним протягом строку оренди, встановленого цим договором.

Пунктом 2.4 договору оренди передбачено, що у разі припинення або розірвання цього договору майно повертається орендарем повіреному протягом п'яти календарних днів за актом приймання-передачі. Майно вважається поверненим повіреному з моменту підписання повіреним та орендарем акта приймання-передачі, який надається останнім.

Згідно з п.п.11.1,11.3,11.5,11.6 договору оренди сторони погодили, що цей договір набуває юридичної сили після його підписання орендарем та повіреним з дати погодження правлінням НАК "Надра України" і діє протягом 1 року. Зміни і доповнення, пролонгація цього договору допускаються за умови їх попереднього погодження з НАК "Надра України" і оформляються відповідною додатковою угодою, підписаною сторонами. Договір є розірваним з моменту одержання орендарем від повіреного (або орендодавця) повідомлення про розірвання даного договору. Дія договору припиняється у випадку закінчення строку, на який його було укладено.

16.04.2009р. орендодавець, орендар та повірений підписали, а правління НАК "Надра України" погодило додаткову угоду №1 до договору оренди №173-15/09 від 29.01.2009р., якою було продовжено строк дії договору оренди на 2 роки 11 місяців та 29 днів, перебіг якого починається з дати набрання чинності даною додатковою угодою.

15.05.2012р. правління НАК "Надра України" погодило укладену орендодавцем, орендарем та повіреним додаткову угоду №2 до договору оренди (найму) нерухомого майна №173-15/09 від 29.01.2009р., відповідно до якої термін дії договору оренди продовжено на 2 роки 11 місяців, перебіг якого починається з дати набрання чинності даною додатковою угодою. Ця додаткова угода набирає чинності з дати її підписання повіреним та орендарем, скріплення їх підписів печатками та погодження НАК "Надра України" .

З наявних у справі копій вбачається, що договір оренди (найму) нерухомого майна №173-15/09 від 29.01.2009р. та додаткові угоди до нього підписані і скріплені печатками його сторін і повіреним, погоджені правлінням НАК "Надра України".

Як вбачається з копії акта приймання-передачі від 29.01.2009р., повірений передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - нежилі приміщення загальною площею 193,4кв.м., а саме: перший поверх, антресолі № 1-1, № 1-3 та підвал (частина пр. № ХХХ), розміщені за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича, 8, що є власністю НАК "Надра України", з метою розміщення аптеки.

Згідно п.1.1 договору доручення №388/07 від 09.11.2007р. (з урахуванням додаткової угоди №9 від 02.10.2014р.) довіритель (ПАТ "НАК" "Надра України") доручає, а повірений (ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія") бере на себе зобов'язання від імені та за рахунок довірителя, зокрема, вчиняти дії щодо розірвання укладених договорів оренди, у випадках передбачених чинним законодавством, умовами договорів оренди та цим договором.

Матеріалами справи підтверджено, що 21.04.2015р. третьою особою у даній справі (повіреним) надіслано на адресу відповідача факсограмний лист №01-736/03 від 20.04.2015р. про закінчення терміну дії договору оренди (найму) нерухомого майна №173-15/09.

У вказаному листі повірений, посилаючись на п.11.6 договору оренди, інформував відповідача про закінчення 15.04.2015р. строку оренди майна за договором №173-15/09 та одночасно повідомив про те, що ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" не має жодних намірів продовжувати термін дії договору оренди, а також зазначив про необхідність повернення орендованого майна за актом приймання-передачі на умовах, визначених договором, тобто протягом п'яти календарних днів з моменту припинення договору.

Відповідач звернувся до третьої особи (повіреного) з листом №7 від 28.04.2015р., в якому просив переглянути рішення щодо надання йому дозволу орендувати приміщення на пл. Міцкевича, 8, загальною площею 193,4кв.м., врахувавши належне виконання орендарем своїх договірних зобов'язань та відсутність претензій орендодавця .

В подальшому, повірений листом №01-869/03 від 14.05.2015р. надіслав відповідачу для підписання акт приймання-передачі нежитлових приміщень з користування після закінчення договору оренди № 173-15/09 від 29.01.2009р.

В листі №8 від 20.05.2015р. відповідач повідомив, що не вбачає підстав для повернення орендованих приміщень у зв'язку з пролонгацією договору оренди на новий термін, зазначивши при цьому, що жодних заяв від орендодавця (НАК "Надра України") про припинення чи зміну умов договору оренди на адресу орендаря (Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека на Марійській площі") не надходило.

02.06.2015р. комісією в складі заступника директора з загальних питань ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" Драгущака Р.М., начальника адміністративно-господарської служби Кокоця В.О., провідного юрисконсульта Кусеня Я.М. складено акт, яким зафіксовано факт відмови відповідача від підписання акту приймання та звільнення орендованих приміщень.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник з тих причин, що відповідач не звільнив орендовані приміщення та продовжує користуватись майном, термін оренди якого, на думку позивача, закінчився 15.04.2015р.

Проте у відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі відповідач спростовує факт припинення орендних правовідносин, посилаючись на відсутність заяв позивача, як орендодавця за спірним договором, про припинення його дії. На думку відповідача, факт пролонгації договору оренди нерухомого майна №173-15/09 від 29.01.2009р. підтверджується копіями виставлених йому рахунків на оплату орендної плати за квітень-серпень 2015 року.

В основу оскаржуваної постанови судом апеляційної інстанції покладено висновок про те, що в матеріалах справи відсутні докази щодо надіслання на адресу відповідача (чи вручення йому під розписку) у строки, передбачені ч.2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", будь-яких заяв або повідомлень позивача, як орендодавця за договором оренди №173-15/09 від 29.01.2009р., про припинення його дії. Разом з тим матеріали справи не містять письмових заперечень орендодавця проти продовження дії договору оренди №173-15/09 на новий строк. При цьому судом достеменно встановлено, а позивачем та третьою особою не спростовано той факт, що факсограмний лист №01-736/03 від 20.04.2015р. не є належним та допустимим доказом повідомлення орендаря про припинення дії договору оренди з підстав його надсилання на адресу орендаря не самим орендодавцем, а повіреним поза межами його повноважень, визначених договором оренди та договором доручення від 09.11.2007р. №388/07 (в редакції додаткової угоди від 02.10.2014р. №9). Адже повірений, як представник позивача, діяв на підставі договору доручення №388/07 від 09.11.2007р., умовами якого не передбачено право повіреного (ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія") вчиняти від імені довірителя (ПАТ "НАК" "Надра України") дії щодо подання заперечень проти продовження терміну договору оренди. Будь-яких інших письмових доказів, які б давали можливість зробити висновок про те, що орендодавець уповноважив повіреного вчиняти від його імені дії щодо повідомлення орендаря про припинення договору оренди нерухомого майна №173-15/09 від 29.01.2009р., матеріали справи не містять.

Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного суду з огляду на наступне.

Згідно з ч.ч.1,2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до п.п.7,8 ч.2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України у постанові мають бути зазначені: обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів; у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду - доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції.

Згідно приписів статті 764 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ч.2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Тобто норма зазначеної статті має диспозитивний характер, оскільки не вказує на те, що відповідна вимога про припинення договору оренди має називатися виключно заявою. Така заява може бути направлена однією із сторін у формі листа, телеграми, факсограми тощо. Істотне значення у даному випадку має зміст такої заяви (вона обов'язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди) та момент її направлення контрагенту за договором.

Як роз'яснено в п.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", зі змісту статей 759, 763 і 764 Цивільного кодексу України, ч.2 статті 291 Господарського кодексу України, ч.2 статті 17 та ч.2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.

Колегія суддів враховує, що наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при перегляді судових рішень у справах, пов'язаних зі звільненням нежилих приміщень, що належать до державної та комунальної власності (постанови ВСУ від 22.03.2005 у справі №1/135-20/51, від 24.05.2005 у справі №36/237, від 27.12.2005 у справі №3/84 та від 28.02.2006 у справі №1/135-20/51).

Отже, факсограмний лист №01-736/03 від 20.04.2015р. не може вважатися заявою про припинення договору оренди та відмову від його пролонгації в розумінні статті 764 Цивільного кодексу України та ч.2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки направлений не безпосередньо орендодавцем (Компанією), а неналежною особою - повіреним (ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія") поза межами наданих йому повноважень.

Касаційна інстанція визнає помилковими висновок суду першої інстанції про достатність направлення Товариству листа повіреного про відмову від пролонгації договору оренди на підтвердження припинення договору оренди з 15.04.2015р., оскільки виходячи зі змісту ч.2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" єдиною передумовою для припинення договору оренди є направлення відповідної заяви саме стороною договору - легітимним орендодавцем (позивачем), а не будь-якою іншою особою, як-от, балансоутримувачем, органом, уповноваженим управляти відповідним державним майном, повіреним тощо.

При цьому колегія суддів зауважує, що відповідно до статті 1003 та ч.1 статті 1004 Цивільного кодексу України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення.

Апеляційним господарським судом на підставі ретельної правової оцінки умов договору доручення від 09.11.2007р. №388/07 (в редакції додаткової угоди від 02.10.2014р. №9) встановлено, що вказаний договір не наділяє повіреного правом від імені орендодавця (довірителя) заявляти про відмову від пролонгації договору оренди, а дозволяє лише вчиняти дії щодо розірвання укладених договорів оренди (ч.ч.1,2 статті 651, статті 783 Цивільного кодексу України та ч.3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"), що не можна ототожнювати з відмовою від пролонгації договору оренди, яка регулюється окремо (статтею 764 Цивільного кодексу України, ч.4 статті 284 Господарського кодексу України та ч.2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

У зв'язку з наведеним та враховуючи приписи статті 764, 1003, 1004 Цивільного кодексу України, ч.4 статті 284 Господарського кодексу України та ч.2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", колегія суддів відхиляє безпідставні доводи заявників касаційної скарги про своєчасне надіслання повноважним представником орендодавця (повіреним) письмових заперечень проти поновлення договору оренди на раніше встановлений строк.

Крім того, відповідно до ч.1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання заявників на наявність у Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія" (повірений) статусу повноправної сторони договору оренди нерухомого майна №173-15/09 від 29.01.2009р. та повноважень не тільки відповідно до договору оренди, а й в силу закону направляти відповідачу замість законного орендодавця заяви про те, що договір оренди не буде поновлений на строк, який був раніше встановлений цим договором.

Колегія суддів також зазначає, що з матеріалів справи не вбачається, судами не встановлено та скаржниками не доведено своєчасної відмови орендодавця (позивача) від поновлення договору оренди №173-15/09 від 29.01.2009р. , а саме протягом встановленого законом місячного терміну після закінчення строку дії цього договору.

Отже суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач та третя особа не довели належними доказами факт припинення з 15.04.2015р. договору оренди №173-15/09 від 29.01.2009р., що, в свою чергу, свідчить про продовження орендних правовідносин між сторонами у справі та відсутність законних підстав для виселення орендаря із займаних нежилих приміщень.

За наведених обставин касаційна інстанція погоджується з висновком апеляційного господарського суду щодо відсутності правових підстав для задоволення позову.

Водночас колегія суддів зауважує, що помилкове прийняття апеляційним судом додаткових доказів (листи №929/3/01/13 від 19.06.2015р. та №03-1092/13 від 03.07.2015р., проект додаткової угоди №3 до договору оренди нерухомого майна №173-15/09 від 29.01.2009р. - а.с.106-108 том 1) без обґрунтування неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що не залежали від заявника апеляційної скарги (відповідача), хоча і свідчить про порушення апеляційним судом вимог ч.1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на яке посилається третя особа в поданій касаційній скарзі, однак це процесуальне порушення само по собі не призвело до прийняття неправильної по суті постанови, тому й не може бути достатньою підставою для її скасування.

Згідно приписів п.1 статті 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, не спростовують висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову та фактично зводяться до переоцінки доказів і встановлених судом обставин, що в силу положень статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до повноважень касаційної інстанції.

При цьому перевіривши у відповідності до частини другої статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення в постанові, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційним господарським судом в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи, їм дана належна юридична оцінка, порушень норм чинного законодавства не вбачається, у зв'язку з чим, підстави для задоволення касаційних скарг та скасування чи зміни оскаржуваної постанови відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" та Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.01.2016р. у справі №914/3093/15 залишити без змін.

Головуючий суддя О.В.Попікова

Судді: О.О. Євсіков

О.А. Кролевець