Рішення

від 10.06.2016 по справі 905/1329/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.06.2016 Справа № 905/1329/16

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю., при секретарі судового засідання Татарині Б.Т., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом - Приватного акціонерного товариства «Ѻвєродонецьке об'єднання ОСОБА_1В» , м.Сєвєродонецьк Луганської області

до відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю В«КДМ-5В» , м. Бахмут Донецької області

про стягнення 131286,42 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2 - довіреність від 07.12.2015року № 05/33,

від відповідача - ОСОБА_1, ОСОБА_3 - довіреності від 22.04.2016р.

СУТЬ СПОРУ:

04.04.2016 року позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 131286,42 грн., з яких: 111251,36 грн. - пеня за неналежне виконання зобов'язань за договором і нараховані у відповідності з ст. 625 ЦК України інфляційні втрати в розмірі 10320,36 грн. та 3% річних в розмірі 9714,70 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на невиконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 26/УС-41/15-597 від 17.06.2015 р., відповідно до якого позивач зобов'язався поставити товар відповідачу на умовах попередньої оплати у визначений договором строк, порушення якого призвело до наслідків, визначених сторонами у вигляді пені та застосування ст. 625 Цивільного кодексу України.

23.05.2016 року до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позов, яким просить суд відмовити у позові у повному обсязі. Обґрунтовуючи відзив, відповідач посилається на наступне:

- відповідач підтверджує факт нездійснення попередньої оплати товару у строк, встановлений п. 4.1 договору, але вважає, що постачальник не має права нараховувати неустойку, оскільки позивачу у зв'язку з невиконанням зобов'язання по оплаті товару не завдано ніяких збитків;

- позивачем всупереч вимогам п.1 ч.1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України та умовам п.8.10 договору на надано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору, а п.8.11 передбачає, що непред'явлення у встановлений строк претензії, тягне за собою втрату права стягнення штрафних санкцій та збитків;

- посилаючись на позицію Верховного суду України, викладену у постанові від 6 червня 2012 року у справі № 6-49цс12 та на статті 524, 533 Цивільного кодексу України, вважає відсутніми у нього перед позивачем грошових зобов'язань, яке виражається у грошовій одиниці України, а з огляду на це положення ст. 625 Цивільного кодексу України не застосовуються;

- пункт 4.2 договору, відповідно до якого нарахована позивачем пеня не містить зобов'язання вираженого в грошовій формі та взагалі в ній жодним чином не зазначено суми.

- просить суд при стягнення неустойки у відповідності до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України звернути увагу на майновий стан відповідача і відсутність збитків позивача. Посилається на проведення господарської діяльності в зоні АТО - м. Артемівськ (Бахмут), у зв'язку з чим постачальники та споживачі, які знаходяться на підконтрольній Україні території, не проявляють зацікавленість у продовженні господарських відносин з підприємством відповідача з причин проведення АТО, що значно ускладнює транспортування продукції і викликає для них певні ризики.

31.05.2016 року представником позивача у судовому засіданні надані письмові пояснення (л.сп.39). В них він зазначає, що на адресу відповідача направлялась претензія № 04/ДМТС/879 від 30.09.2015 року (л.сп.41). Факт отримання претензії відповідачем підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та листом відповідача № 22/10-01 від 22.10.2015 року, яким відповідач просить позивача відізвати дану претензію (л.с.44).

В судовому засіданні оголошувались перерви на підставі ст. 77 ГПК України, про що зазначено в протоколах судового процесу і попередженні учасники процесу.

За письмовим клопотанням сторони, розгляд справи продовжений на 15 днів відповідно до ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 10.06.2016р. відповідачем надане ще одне пояснення по справі, яке за своїм текстом повторює відзив на позов.

Перевіряючи надані позивачем документи до позовної заяви, якими він обґрунтовує позовні вимоги, заперечення відповідача, встановивши фактичні обставини та їх повноту, надавши юридичну оцінку цим обставинам, враховуючи надані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Предметом даного спору є стягнення пені за зобов'язаннями та правомірність застосування ст. 625 Цивільного кодексу України. Підставою, на яку посилається в обґрунтування своїх вимог позивач є невиконання відповідачем умов договору № 26/УС-41/15-597 від 17.06.2015 року в частині умов і порядку оплати, зокрема, здійснення передоплати.

Оцінюючи всі документи, якими сторони обґрунтовують вимоги і заперечення, господарський суд надає їм правову оцінку.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Стаття 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) і ст.179 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) передбачають, що договір є укладеним, якщо сторони досягли в належній формі згоди за всіма істотними умовами договору.

Норма ст. 180 ГКУ прямо встановлює, що істотною умовою договору є умова про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або такі, що є необхідними для договорів даного вигляду, а також всі ті умови, відносно яких за заявою хоч б однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Так, кодексом закріплено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому випадку погоджувати предмет, ціну і термін дії договору.

17.06.2015 року сторонами підписаний договір № 26/УС-41/15-597, за яким позивач (постачальник) зобов'язався поставити товар за ціною, у кількості, асортименті на умовах повної попередньої оплати товару.

Сума договору відповідно до додатка № 1 становить 437761,39 грн. без НДС (п. 3.1)

Форма оплати - безготівкова форма платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 4.1).

Умови оплати - повна попередня оплата товару, належного до поставки, протягом 10 календарних днів з моменту підписання даного договору (п.4.2)

Умови та порядок поставки: поставка товару автотранспортом на умовах FCA м. Сєвєродонецьк (Інкотермс-2010) самовивізом зі складу постачальника автотранспортом покупця. Завантаження товару на транспортний засіб здійснюється постачальником. Вартість завантаження включена в ціну товару (п. 5.1 договору). Датою поставки вважається дата оформлення видаткової накладної на відпуск товару.

Пунктом 7.2 договору сторони передбачили, що у разі порушення строків оплати, відповідно до п. 4.2 договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,3% від суми прострочення за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня.

При виникненні спору сторони зобов'язуються пред'явити претензії. Покупець має право пред'явити претензію не пізніше 10 днів від дати поставки (п. 8.10). Не пред'явлення претензії у встановлений договором строк несе за собою втрату права на стягнення штрафних санкцій та збитків (п. 8.11).

Договір вступає в силу з дня підписання його обома сторонами та діє до 31.12.2015 року, а в частині взаєморозрахунків, врегулювання спірних питань та виконання обов'язків до їх повного закінчення (п. 6.1).

Оскільки договором сторони врегулювали і узгодили всі істотні умови для договору купівлі-продажу, він вважається укладеним і таким, що відповідає діючому законодавству.

За своїм змістом та правовою природою описаний договір є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покладається як на підставу своїх вимог, так і на заперечення.

Умовами договору (п.4) сторони передбачили, що поставка повинна відбутися після повністю сплаченої вартості товару, зазначеної в договорі.

Стаття 693 Цивільного кодексу України визначає термін поняття попередньої оплати.

Попередньою визнається повна або часткова оплата товару покупцем до його передачі продавцем у строк, встановлений договором. При цьому термін цієї оплати не обов'язково повинен бути максимально наближений до моменту передачі товару продавцем.

Якщо термін попередньої оплати договором не передбачений, то він визначається за правилами ст. 530 Цивільного кодексу України.

Договірні умови про попередню оплату не можна розглядати як встановлення форми або порядку розрахунків. Умова про попередню оплату є умовою про момент платежу, що передує терміну передачі товару.

За своєю природою попередня оплата є видом комерційного кредитування. Таке визначення її характеру означає, що в силу п. 1 ст. 1057 Цивільного кодексу України до відносин з попередньої оплати може застосовуватися гл. 71 цього Кодексу "Позика. Кредит. Банківський вклад".

Коли умовами договору прямо не передбачено, що товар підлягає передачі лише після попереднього отримання платежу, судова практика визнає право продавця передати товар покупцеві до отримання платежу. У цьому випадку покупець не має права відмовитися від прийняття і оплати товару, що відповідає умовам договору.

Як визначено умовами договору, сторони передбачили п.5.4 договору, що покупець зобов'язався забрати зі складу постачальника товар в термін 20 календарних днів з моменту повідомлення постачальником про готовність до відвантаження. Таким чином, поставка товару не прив'язана до терміну оплати.

Якщо в договорі термін виконання продавцем обов'язку передати товар визначений таким чином, що він обчислюється з моменту отримання попереднього платежу, у такому випадку передача товару раніше отримання попереднього платежу може розглядатися як дострокова передача.

Судом встановлений факт, що відповідачем не проведена попередня оплата товару за умовами договору № 26/УС-41/15-597 від 17.06.2015 року і цей факт не спростовується відповідачем.

Оскільки термін попередньої оплати був встановлений договором ( п.4.2 ) - в термін 10 календарних днів з моменту підписання договору, тобто до 27.06.2015 року, тому саме у визначений термін повинно бути виконано це зобов'язання і оплата товару не залежала від того, коли був переданий товар покупцю і взагалі чи відбулась поставка, чи ні.

У зв'язку з невиконанням грошових зобов'язань відповідачам, 01.10.2015 року позивачем направлена на адресу відповідача претензія № 04/ДМТС-879 від 30.09.2015 року за порушення строку сплати на суму 64582,94 грн. за договором № 26/УС-41/15-597 від 17.06.2015 р., якою просить відповідача у місячний строк від дати отримання даної претензії сплатити суму пені у розмірі 64582,94 грн. без ПДВ та зазначає, що у випадку залишення даної претензії без відповідача або у випадку відмови, підприємство позивача буде змушене звернутися з позовом до господарського суду.

Отримання претензії відповідачем підтверджується рекомендованим повідомленням з підписом про отримання 21.10.2015 року уповноваженою особою відповідача за довіреністю.

Відповідно до листа № 22/10-01 від 22.10.2015 року, направленого відповідачем на адресу позивача, відповідач посилається на готовність його підприємства сплатити виставлений позивачем рахунок № 306 від 19.06.2015 року в сумі 437761,39 грн. за лом кольорових металів відповідно до договору № 26/УС-41/15-597 від 17.06.2015 р. та просить відповідача відізвати претензію за порушення строків оплати від 30.09.2015 року.

З цього вбачається, що заперечення відповідача стосовно невиконання позивачем умов договору в частині пред'явлення претензії не найшло свого підтвердження.

Посилання відповідача на пункти 8.10, 8.11 договору, відповідно до яких, на думку відповідача, позивач втратив право стягнення з відповідача штрафних санкцій та збитків у зв'язку з ненаправленням позивачем претензії протягом 10 днів від дати поставки не приймається судом, оскільки доведено зворотне.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Вимоги про сплату пені та передбачених частиною другою статті 625 ЦК України інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням.

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У випадку порушення строку оплати, визначеного п.4.2 договору, стало підставою для застосування відповідальності до відповідача у вигляді передбаченої п.7.2 договору пені в розмірі 0,3 % від суми прострочки за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені. Позивач скористувався цією умовою договору, нарахувавши пеню в розмірі 111251,36 грн. за період з 30.062015 по 29.12.2015р. (215 днів).

Згідно главі 49 Цивільного кодексу України пеня являється способом забезпечення виконання зобов'язань. Це значить, що зобов'язання сплатити пеню, а також її розмір може встановлюватись виключно договором, укладеним в письмовій формі.

Приймаючи до уваги, що сторонами договором передбачені: а) строк виконання зобов'язання; б) вид відповідальності за прострочення строку оплати; в) розмір пені, а також доведено факт порушення строку оплати, господарський суд, зробивши власний розрахунок, задовольняє вимоги позивача в частині стягнення пені у повному обсязі.

Розглядаючи клопотання відповідача від 31.05.2016р. про зменшення розміру штрафних санкцій з посиланням на п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, господарський суд враховує наступне: розмір неустойки може бути зменшений за рішенням господарського суду з урахуванням частини третьої статті 551 ЦК України, статті 233 ГК України, пункту 3 статті 83 ГПК.

При вирішення цієї заяви господарський суд враховує викладене в підпункті 3.17.4 підпункту 3.17 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з подальшими змінами), а також в абзацах першому-четвертому пункту 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами).

Господарський суд об'єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При вирішенні питання про зменшення розміру неустойки (пені), господарський суд виходить з того факту, що заборгованість, яку стягнув з відповідача господарський суд становить 111251,36 грн. виникла з початку 2015 року, коли на території міста знаходження підприємства відповідача проводилися і проводяться до наступного часу антитерористична операція та відповідачем не завдано збитків відповідачу, оскільки поставка за договором не була здійснена та позивачем не надано доказів в підтвердження наявності збитків.

При вирішення питання про зменшення розміру неустойки (штрафу), господарський суд виходить з того факту, що відповідач находиться у скрутному фінансовому стані у зв'язку з перебуванням на території проведення АТО. Після початку АТО постачальники та споживачі, які знаходяться на підконтрольній Україні території, не проявляють зацікавленість у продовженні господарських відносин з підприємством відповідача, що значно ускладнює транспортування продукції і викликає для них певні ризики.

Приймаючи до уваги вищезазначені обставини являються винятковими випадками, господарський суд вважає можливим застосувати п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України і зменшити розмір пені на 50%, яка становить після зменшення 55625,68 грн.

Позивач з посиланням на норми ст.625 Цивільного Кодексу України заявив вимоги про стягнення з боржника, який не виконав своєчасно грошові зобов'язання інфляційні втрати в сумі 10320,36 грн. і 3% річних в сумі 9714,70 грн. за період з 30.06.2015р. по 25.03.2016 р. (за 270 календарних днів).

Вирішуючи ці питання, суд виходить з наступного: ст.625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено можливість стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення саме грошового зобов'язання.

Як зазначалося вище, договірні умови про попередню оплату не можна розглядати як встановлення форми або порядку розрахунків. Умова про попередню оплату є умовою про момент платежу, що передує терміну передачі товару і не є грошовим зобов'язанням у розумінні ст. 625 Цивільного кодексу України.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Виходячи з положень зазначеного, стаття 625 ЦК застосовується лише при наймі визначеної суми боргу, яка у відповідача перед позивачем відсутня.

Інфляційні втрати щодо заборгованості (грошового зобов'язання) - це своєрідне здешевлення, якого зазнає заборгованість (грошове зобов'язання) внаслідок інфляції.

Оскільки позивачем не доведено, що у відповідача перед ним є/чи була заборгованість, на суму якої у відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України нараховуються інфляційні втрати і 3% річних, господарський суд вважає неправомірними вимоги щодо застосування зазначеної статті.

Якщо би відповідач виконав зобов'язання пункту 5.4 договору, яким визначено, що покупець зобов'язався забрати зі складу постачальника товар в термін 20 календарних днів з моменту повідомлення постачальником про готовність до відвантаження ( в матеріалах справи відсутнє повідомлення), то після поставки товару, яка не прив'язана до терміну оплати, позивач мав би право на стягнення заборгованості за поставлений товар і застосування ст. 625 Цивільного кодексу України.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача, позов задоволений частково, судові витрати покладаються на відповідача в розмірі пропорційно стягнутої суми. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Керуючись ст.ст. 49, 82, п.3 ст.83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання ОСОБА_1» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю В«КДМ-5В» неустойки в розмірі 111251,36грн., зменшив її розмір на 50%. В частині стягнення 3% річних в сумі 9714,70грн. і інфляційних втрат в сумі 9714,70грн. відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КДМ-5», ЄДРПОУ 33364433, Донецька область, м. Бахмут (Артемівськ) - 84500, вул. Артема, 1 на користь Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання ОСОБА_1», ЄДРПОУ 33270581, Луганська область, м. Сєвєродонецьк - 93403, вул. Пивоварова, 5 пеню у розмірі 55625,68 грн., судові витрати у розмірі 1668,77 грн.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені 10.06.2016 року в судовому засіданні.

Суддя С.Ю. Гринько