Постанова

від 04.08.2016 по справі 905/1329/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.08.2016 справа №905/1329/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 за участю представників сторін від позивача від відповідача не з'явився; ОСОБА_4; розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КДМ-5", м. Бахмут, Донецька область на рішення господарського судуДонецької області від 10.06.2016 р. (підписано 10.06.2016 р.) у справі№ 905/1329/16 (суддя Гринько С.Ю.) за позовомПриватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання ОСОБА_4", м. Сєвєродонецьк, Луганська область до Товариства з обмеженою відповідальністю "КДМ-5", м. Бахмут, Донецька область простягнення 131 286,42 грн. В С Т А Н О В И В:

У квітні 2016 року до господарського суду звернулось Приватне акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об'єднання ОСОБА_4", м. Сєвєродонецьк, Луганська область (Позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КДМ-5", м. Бахмут, Донецька область (Відповідач) про стягнення з відповідача 131 286,42 грн., з яких: 111 251,36 грн. - пеня за неналежне виконання зобов'язань за договором і нараховані у відповідності з ст. 625 ЦК України інфляційні втрати в розмірі 10 320,36 грн. та 3% річних в розмірі 9 714,70 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.06.2016 р. позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 55 625,68 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати в частині стягнення пені в розмірі 55 625,68 грн. і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права України, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що зобов'язання відповідача не є грошовим, а отже й відсутні підстави до застосування до нього вимог ст. 549 ЦК України та ст. 231 ГК України.

В судовому засіданні 01.08.2016р. оголошувалась перерва до 04.08.2016р.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, надав пояснення, аналогійні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача в попередньому судовому засіданні (01.08.2016р.) вважав рішення суду законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. В судове засідання 04.08.2016р. не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, тому судова колегія вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги у відсутності представника позивача.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.06.2015 р. між сторонами був підписаний договір № 26/УС-41/15-597 (далі - Договір), за умовами р. 2 якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач оплатити та прийняти товар за ціною, у кількості, асортименті та на умовах, зазначених в додатках до цього Договору, які є невід'ємними частинами цього Договору.

Договір вступає в силу з дня підписання його обома сторонами та діє до 31.12.2015 року, а в частині взаєморозрахунків, врегулювання спірних питань та виконання обов'язків до їх повного закінчення (п. 6.1 Договору).

Сторонами у якості Додатку № 1 до Договору підписано Специфікацію, якою визначено найменування, кількість та ціну товару, загальна вартість якої складає 437 761,39 грн. без ПДВ.

Сума Договору відповідно до Додатка № 1 становить 437 761,39 грн. без ПДВ (п. 3.1 Договору)

Згідно п. 4.2 Договору, умови оплати - повна попередня оплата товару, належного до поставки, протягом 10 календарних днів з моменту підписання даного договору.

Умови та порядок поставки: поставка товару автотранспортом на умовах FCA м. Сєвєродонецьк (Інкотермс-2010) самовивізом зі складу позивача автотранспортом відповідача. Завантаження товару на транспортний засіб здійснюється позивачем. Вартість завантаження включена в ціну товару (п. 5.1 договору).

Датою поставки вважається дата оформлення видаткової накладної на відпуск товару (п. 5.2 Договору).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 ГК України).

У відповідності до норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Згідно п.п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом п. 7.2 Договору, у разі порушення строків оплати, відповідно до п. 4.2 договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,3% від суми прострочення за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня.

Позивач звернувся до господарського суду із вимогою про стягнення з відповідача пені в сумі 111 251,36 грн. за період з 30.062015 по 29.12.2015р. на підставі п. 7.2 Договору за порушення передбаченого п. 4.2 Договору строку оплати.

Перевіривши арифметичний розрахунок суми пені, приймаючи до уваги вищевикладені обставини, умови Договору та зазначену позивачем дату закінчення нарахування сум штрафу та пені, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду щодо правомірності нарахування пені в розмірі 111 251,36 грн .

Судова колегія також вважає законним та обґрунтованим висновок господарського суду про зменшення вищезазначеного розміру пені на 50% за наступних підстав.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

За змістом ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, який, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.

Зменшуючи сумe пені на 50% суд першої інстанції дотримав зазначені вимоги закону при вирішенні спірного питання.

Також позивач вимагав стягнути 9 714,70 грн. - 3% річних та інфляційні у розмірі 10 320,36 грн. за період з 30.06.2015р. по 25.09.2016р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши висновок суду першої інстанції в частині відмови у стягненні з відповідача 9 714,70 грн. - 3% річних та інфляційні у розмірі 10 320,36 грн., через визнання зобов'язання відповідача таким, що не є грошовим, судова колегія вважає його необґрунтованим, за наступних підстав.

Оскільки термін попередньої оплати був встановлений п. 4.2 Договору - в термін 10 календарних днів з моменту підписання договору, тобто до 27.06.2015 року, тому саме у визначений термін повинно бути виконано це зобов'язання.

Отже за змістом предмету Договору зобов'язання внести передоплату є грошовим зобов'язанням.

Посилання відповідача на постанову Верховного суду України від 06.06.2012р. у справі № 6-49цс12 також є безпідставними, оскільки дана судова практика стосується питання щодо повернення вже сплаченої передоплати, а не про зобов'язання внести передоплату за Договором.

За таких підстав висновок суду першої інстанції, що зобов'язання відповідача щодо внесення у встановлений Договором строк передоплати не є грошовим зобов'язанням не відповідає матеріалам справи та вимогам закону.

Разом з тим досліджуючи питання щодо періодів прострочення грошового зобов'язання судова колегія доходить висновку, що період прострочення грошового зобов'язання закінчився строком дії Договору, за наступних підстав.

З урахуванням умов поставки (FCA м. Сєвєродонецьк (Інкотермс-2010)) та умов Договору, сторони встановили, що поставка товару здійснюється шляхом само вивозу, протягом 20 календарних днів з моменту повідомлення позивачем про готовність до відвантаження

Оскільки протягом дії Договору такої заявки про готовність надано не було, товар фактично поставлений не був, сторони фактично не приступили до виконання Договору, не вчинили будь-яких дій щодо пролонгації його дії, обов'язок відповідача внести передоплату за товар закінчився з моментом закінчення дії Договору.

За таких підстав стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних в розмірі 6 656,37 грн. за період 30.06.2015р. - 31.12.2015р. та інфляційні в розмірі 8 107,07 грн. за період липень - грудень 2015 року.

Отже рішення господарського суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 6 656,37 грн. за період 30.06.2015р. - 31.12.2015р. та інфляційних в розмірі 8 107,07 грн. за період липень - грудень 2015 року підлягає скасуванню через невідповідність висновків обставинам справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 10.06.2016 року у справі № 905/1329/16 підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 6 656,37 грн. та інфляційних в розмірі 8 107,07 грн. через невідповідність висновків обставинам справи, а також в частині розподілу судових витрат.

В скасованій частині слід прийняти нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 6 656,37 грн. та інфляційні в розмірі 8 107,07 грн.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 10.06.2016 року у справі № 905/1329/16 слід залишити без змін.

Будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судовою колегією не встановлено.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, стягнувши з відповідача на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви в сумі 211,14 грн.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КДМ-5", м. Бахмут, Донецька область відмовити.

Рішення господарського суду Донецької області від 10.06.2016 року у справі № 905/1329/16 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КДМ-5", м. Бахмут, Донецька область на користь Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання ОСОБА_4", м. Сєвєродонецьк, Луганська область 3% річних в розмірі 6 656,37 грн. та інфляційних в розмірі 8 107,07 грн.

В скасованій частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання ОСОБА_4", м. Сєвєродонецьк, Луганська область до Товариства з обмеженою відповідальністю "КДМ-5", м. Бахмут, Донецька область про стягнення 3% річних та інфляційних задовольнити частково.

Стягнути з з Товариства з обмеженою відповідальністю "КДМ-5" (84500, Донецька область, м. Бахмут вул. Артема, 1, ЄДРПОУ 33364433) на користь Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання ОСОБА_4" (93403, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5, ЄДРПОУ 33270581) 3% річних в розмірі 6 656,37 грн. та інфляційних в розмірі 8 107,07 грн., судовий збір за подання позовної заяви у сумі 211,14 грн.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 10.06.2016 року у справі № 905/1329/16 - залишити без змін.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В. Стойка

Судді О.О. Радіонова

ОСОБА_3

Надр. 5 прим

1 позивачу

2 відповідачу

3 до справи

4 ДАГС

5 ГС