Рішення

від 07.06.2016 по справі 910/7171/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2016Справа №910/7171/16

за позовомПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтерком" від третьої особи-1, яка не заявляє самостійні вимоги предмет спору, на стороні відповідача:Приватне акціонерне товариство "Інформаційні комп'ютерні системи" від третьої особи-2, яка не заявляє самостійні вимоги предмет спору, на стороні відповідача:Товариство з обмеженою відповідальністю "Євромейл" прозвернення стягнення на предмет іпотеки

Суддя Дупляк О. М.

Представники сторін:

від позивача: Кучерявий Д. В. за довіреністю № 02-36/31-98 від 18.12.2015; від відповідача: не з'явився; від третьої особи-1, яка не заявляє самостійні вимоги предмет спору, на стороні відповідача:не з'явився; від третьої особи-2, яка не заявляє самостійні вимоги предмет спору, на стороні відповідача Пархомчук Р.І. за довіреністю № б/ від 10.50.2016.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерком" про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 06-10/143 від 08.05.2008.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2016 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 10.05.2016. Цією ж ухвалою господарського суду до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Приватне акціонерне товариство "Інформаційні комп'ютерні системи", оскільки рішення у справі може вплинути на його права та обов'язки щодо однієї із сторін.

Через відділ діловодства суду 28.04.0216 від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та заява про уточнення позовних вимог (вих. № б/н від 27.04.2016), відповідно до якої позивач просив розглядати прохальну частину позову в наступній редакції: "В рахунок часткового погашення заборгованості Приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи" за кредитом в розмірі 79 891 300, 00 грн перед Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 06-10/143 від 08.05.2008 звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 04/І-422 від 24.07.2008, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саваріною О.С., зареєстрований в реєстрі за № 3325, а саме : нежитлову будівлю - виробничий корпус № 3, загальною площею 18 166, 40 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, буд. 31-33, шляхом визнання права власності за іпотекодержателем - Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк", а також визнати за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" право власності на дану будівлю.

Через відділ діловодства суду 10.05.2016 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромейл" надійшла заява про залучення його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (вих. № б/н від 10.05.2016), вмотивоване тим, що рішення по даній справі може вплинути на права та обов'язки учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерком".

У судове засідання 10.05.2016 представник відповідача та третьої особи не з'явилися.

Представник позивача надав до суду витребувані ухвалою суду 21.04.2016 документи.

Враховуючи нез'явлення в судове засідання представника відповідача та третьої особи, суд відклав розгляд справи на 30.05.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2016 залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Євромейл" до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Через відділ діловодства суду 24.05.2016 від позивача надійшли пояснення по справі (вих. № б/н б/д) та клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вих. № б/н від 24.05.2016).

Від відповідача через відділ діловодства суду 30.05.2016 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вих. № б/н від 30.05.2016) у зв'язку з неможливістю вчасно виконати вимоги ухвали суду.

Через відділ діловодства суду 30.05.2016 від Товариство з обмеженою відповідальністю "Євромейл" надійшло клопотання про витребування доказів (вих. № б/н від 30.05.2016), а саме витребувати у позивача та відповідача докази, які підтверджують внесення змін в Іпотечний договір № 04/І-422 від 24.07.2008 в частині зміни предмету іпотеки.

У судове засідання 30.05.2016 представник відповідача та третьої особи-1, яка не заявляє самостійні вимоги предмет спору, на стороні відповідача не з'явилися.

В судовому засіданні 30.05.2016 суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2016 розгляд справи відкладено на 07.06.2016.

Через відділ канцелярії господарського суду 03.06.2016 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів та пояснення.

Від третьої особи - 2 через відділ канцелярії господарського суду 07.06.2016 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вих. б/н від 07.06.2016). Позивачем 07.06.2016 через відділ канцелярії подані два клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

В судове засідання 07.06.2016 представники відповідача та третьої особи - 1 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Таким чином, нез'явлення представника відповідача та третьої особи - 1 не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача та третьої особи - 1, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України).

Представники позивача та третьої особи -2 в судове засідання 07.06.2016 з'явилися, представник позивача в судовому засіданні подав суду письмові заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи № 910/10328/16.

Представник третьої особи - 2 в судовому засіданні заявляв усне клопотання про відкладення розгляду справи та усне клопотання про витребування у позивача доказів звернення до Приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи" з заявою про визнання грошових вимог кредитора.

Усне клопотання третьої особи - 2 про витребування доказів було задоволено судом та витребувано вказану заяву у позивача. Позивач в судовому засіданні надав суду засвідчену копію заяви про визнання грошових вимог кредитора та докази її надсилання третій особі - 1.

Представник третьої особи - 2 в подальшому заявив усне клопотання про витребування інших доказів по справі у позивача, в якому йому судом було відмовлено.

Розглянувши в судовому засіданні клопотання третьої особи - 2 про зупинення провадження у справі, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з нижчевикладених підстав.

В своєму клопотанні про зупинення провадження у справі відповідач просить суд провадження у справі № 910/7171/16 зупинити до завершення розгляду пов'язаної з нею справи № 910/10328/16 Господарського суду міста Києва, оскільки в рамках вказаної справи буде встановлюватися наявність/відсутність правових підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме - дійсність/припинення іпотечного договору № 04/І-422 (з майновим поручителем) від 24.07.2008 станом на момент подання позову по даній справі.

Позивач проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі заперечив з підстав презумпції правомірності правочину та відсутності підстав для застосування положень ст. 79 ГПК України.

Відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Отже, виходячи із приписів наведеної процесуальної норми господарський суд зупиняє провадження у справ в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи.

Відповідно до п. 3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Згідно з п. 2.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі на підставі частини першої статті 79 ГПК, господарським судам слід враховувати викладене в пункті 3.16 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" та виходити з того, що порушення провадження у справі, предметом спору в якій є визнання недійсним кредитного договору, не перешкоджає з'ясуванню обставин у справі, в якій предметом спору є повернення кредиту та сплата відсотків за ним.

Матеріали справи № 910/7171/16 достатні для вирішення справи по суті, містять копію іпотечного договору № 04/І-422 (з майновим поручителем) від 24.07.2008 та інші докази, відповідно господарський суд в рамках провадження № 910/7171/16 не позбавлений можливості самостійно встановити обставини справи щодо дійсності/припинення іпотечного договору № 04/І-422 (з майновим поручителем) від 24.07.2008 станом на момент подання позову по даній справі, отже у суду відсутні підстави для зупинення провадження відповідно до ст.79 ГПК України.

Крім того, як вбачається із матеріалів поданого відповідачем клопотання позовна заява про визнання договору з майновим поручителем припиненим подана до Господарського суду міста Києва 03.06.2016, тобто після порушення провадження по даній справі № 910/7171/16, і, на думку суду, спрямована на затягування розгляду справи № 910/7171/16, що порушує права інших учасників судового процесу.

За викладених обставин, клопотання третьої особи - 2 про зупинення провадження у даній справі задоволенню не підлягає.

Без задоволення судом також залишено і усне клопотання третьої особи - 2 про відкладення розгляду справи з нижчевикладених підстав.

Як підтверджується матеріалами справи, розгляд даної справи вже неодноразово відкладався, відтак, зважаючи на тривалий її розгляд, третя особа - 2 не була позбавлена можливості на подання нових доказів у справі протягом усього періоду часу. До того ж останнім у заявленому усному клопотанні не було зазначено, які саме докази третя особа - 2 має намір подати і коли. Враховуючи достатність матеріалів справи для прийняття рішення, беручи до уваги встановлені ст. 69 ГПК України строки вирішення спору, керуючись ст. 75 ГПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справу за наявними матеріалами справи.

Представник позивача заявлені позовні вимоги в судовому засіданні, з урахуванням поданої ним заяви про уточнення позовних вимог (вх. № б/н від 27.04.2016), підтримав в повному обсязі.

Представник третьої особи - 2 в усному порядку повністю заперечив проти задоволення позовних вимог, зокрема, представник третьої особи зазначав про невідповідність об'єкта нерухомого майна, що передавалося в іпотеку та об'єкта нерухомого майна, на яке позивач просить суд звернути стягнення. Також представник послався на непідтвердження матеріалами справи реальної вартості об'єкта іпотеки.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку третьої особи - 1, як позичальником, її зобов'язань за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 06-10/143 від 08.05.2008, та невиконанням з боку відповідача його зобов'язань за іпотечним договором № 04/І-422 (з майновим поручителем) від 24.07.2008, як іпотекодавцем (майновим поручителем), що дає позивачу за первісним позовом право на звернення стягнення на предмет іпотеки - нежилу будівлю - виробничий корпус № 3, загальною площею 18 166, 40 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, буд. 31-33, шляхом визнання права власності.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, викладеного позивачем не спростував, в судове засідання жодного разу не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

У судовому засіданні 07.06.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилається позивач, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 08 травня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (у зв'язку із зміною організаційно-правової форми юридичної особи - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", як кредитором, та Закритим акціонерним товариством "Інформаційні комп'ютерні системи" (у зв'язку із зміною організаційно-правової форми юридичної особи - Приватним акціонерним товариством "Інформаційні комп'ютерні системи"), як позичальником, було укладено договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 06-10/143 (далі за текстом - кредитний договір) з наступними змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 1 основних положень кредитного договору, кредитор зобов'язався надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (далі за текстом - кредит), в межах максимального ліміту заборгованості до 25 000 000,00 доларів США (далі - максимальний ліміт кредитування) зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі: LIBOR (1 рік)* плюс 8,5 % річних та комісій, в розмірі та в порядку, визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в додатку-1 до договору. В свою чергу, позичальник зобов'язався повернути кредит у строки та на умовах, визначених договором та додатковими угодами до нього, сплачувати проценти у розмірі, що визначатиметься у додаткових угодах до цього договору.

Пунктом 1.1.2 кредитного договору сторони визначили кінцевий термін до якого має бути повністю повернута заборгованість за кредитом - 07 листопада 2009 року.

В пункті 1.3. кредитного договору сторони передбачили, що у якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів за користування кредитом, комісій, можливих пень та штрафів, витрат кредитора на здійснення забезпечення заставою вимоги за цим договором, а також інших грошових витрат кредитора, пов'язаних з захистом свого порушеного права у разі невиконання/неналежного виконання позичальником цього договору та з пред'явленням вимог і отриманням виконання за цим договором, позичальник забезпечує укладання між кредитором та, в тому числі, майновим поручителем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерком" іпотечного договору, за умовами якого, кредитору в іпотеку буде передано нерухоме майно, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерком", а саме - нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, 31-33 (виробничий корпус № 3).

Відповідно до п 2.4. кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту (долар США) щомісячно, в останній робочий день поточного місяця, за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом за цим договором в повній сумі.

Сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно, не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти за користування кредитом, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі (п. 2.5. договору).

Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитом в періоді (28-29-30-31/360). При розрахунку процентів за користування кредитом враховується день надання та не враховується день повернення кредиту (п. 2.6. кредитного договору).

Видача відповідних траншів, за умовами кредитного договору повинна була здійснюватися після укладення договорів забезпечення, передбачених договором, шляхом перерахування кредитних коштів позичкового рахунку позичальника на підставі письмових заявок останнього.

Моментом (днем) надання траншу кредиту в доларах вважається день видачі грошових коштів позичкового рахунку (п. 2.2. кредитного договору), а моментом повернення заборгованості, а також погашень кредитора - днем зарахування сум на відповідний рахунок (п.2.3. кредитного договору).

Сплата комісій, згідно з п. 2.8. кредитного договору, здійснюється в порядку та в терміни, обумовлені тарифами.

Пунктом 3.2.8. кредитного договору сторонами було передбачено, що кредитор має право звернути стягнення на засоби забезпечення виконання зобов'язань за кредитом у разі неповернення позичальником кредиту або його окремого траншу, визначених п. 1.1. договору, несплати процентів, комісій, штрафних санкцій згідно з умовами договору.

На підставі листа-заявки №1 від 02 вересня 2008 року, банк видав позичальнику 3 500 000, 00 дол. США, Листа-Заявки №2 від 03 вересня 2008 року - 3 900 000,00 дол. США, листів-заявок №3-4 від 05 вересня 2008 року - 6 135 000,00 дол. США, листів-заявок №5-6 від 12 вересня 2008 року - 865 000,00 дол. США, листа-заявки №7 від 07 жовтня 2008 року - 160 000,00 дол. США, листа-заявки №8 від 13 жовтня 2008 року - 6 000 000,00 дол. США, листа-заявки №9 від 22 жовтня 2008 року - 840 000,00 дол. США та листів-заявок №11-12 від 30 жовтня 2008 року - 5 000 000,00 дол. США.

В свою чергу позичальник повернув позивачу отриманий кредит у розмірі 2 170 000, 00 дол. США, що підтверджено матеріалами справи.

В подальшому до кредитного договору вносилися зміни та доповнення, якими змінювалися умови кредитування, зокрема: Договір про внесення змін та доповнень від 26.08.2008; Договір про внесення змін та доповнень від 28.10.2008; Договір про внесення змін та доповнень від 05.01.2009; Договір про внесення змін та доповнень від 09.11.2009; Договір про внесення змін та доповнень від 29.01.2010; Договір про внесення змін та доповнень від 08.02.2010; Договір про внесення змін та доповнень від 16.03.2010; Договір про внесення змін та доповнень від 30.04.2010; Договір про внесення змін та доповнень від 28.05.2010; Договір про внесення змін та доповнень від 03.09.2010; Договір про внесення змін та доповнень від 20.10.2011.

На підставі заяви про перерахування кредитних коштів № 1 від 21.10.2011, отриманої засобами клієнт-банку, була проведене конвертація зобов'язань позичальника в гривню на суму 146 673 123, 00 грн., та видано як транш кредиту згідно з договором про внесення змін та/або доповнень від 20 жовтня 2011 року.

Згідно з п. 8 договору про внесення змін та/або доповнень від 20.10.2011 п. 2.4. та 2.5. кредитного договору були викладені в наступних редакціях:

- "2.4. нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту кожного робочого дня на фактичний залишок заборгованості за кредитом на кінець дня. Нарахування процентів за користування кредитом за вихідні та неробочі дні здійснюється в останній робочий день перед вихідними та неробочими днями за вихідні а неробочі дні поточного місяця. Якщо вихідні та неробочі дні починаються в поточному місяці та закінчуються в наступному місяці, то нарахування за вихідні та неробочі дні поточного місяця здійснюється в останній робочий день поточного місяця, а нарахування за вихідні та неробочі дні наступного місяця здійснюється в перший робочий день наступного місяця.";

- "2.5. Сплата процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно, в період, що починається з останнього календарного дня поточного місяця по п'ятий календарний день наступного місяця (включно). Сплаті в зазначений період підлягають проценти, що нараховані за період з останнього календарного дня попереднього місяця по передостанній календарний день поточного місяця. В день повернення заборгованості за кредитом/траншем кредиту в повній сумі, сплаті підлягають проценти, що нараховані по день, що передує дню погашення заборгованості за кредитом/траншем кредиту (включно)…. ".

Далі до кредитного договору сторонами, також, вносилися зміни та доповнення, якими змінювалися умови кредитування, зокрема: Договір про внесення змін та доповнень від 29.03.2012; Договір про внесення змін та доповнень від 21.05.2012; Договір про внесення змін та доповнень від 27.06.2012; Договір про внесення змін та доповнень від 28.09.2012; Договір про внесення змін та доповнень від 30.11.2012; Договір про внесення змін та доповнень від 11.06.2013; Договір про внесення змін та доповнень від 25.04.14.

Згідно з умовами договору про внесення змін та або доповнень від 11.06.2013, сторони погодили, що починаючи з дати виконання позичальником зобов'язань, передбачених п. 10 договору про внесення змін (щодо забезпечення внесення змін до всіх договорів, укладених на забезпечення виконання зобов'язань позичальника за договором) позичальник сплачує кредитору проценти за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою у розмірі 11 % річних.

Відповідно до умов договору про внесення змін та доповнень від 25.04.14, сторони погодили кінцевий термін погашення заборгованості за кредитним договором до 31 травня 2018 року відповідно до погодженого графіку, з місячними платежами по 1 900 000,00 грн. до тридцять першого числа кожного місяця та погашенням залишку заборгованості в сумі 32 373 123,00 грн не пізніше 31.05.2018.

В договорі про внесення змін та доповнень від 12.08.2015 сторони погодили, що станом на 13 серпня 2015 року адміністративна комісія, яка підлягає сплаті позичальником, становить 121 673 123,00 грн і не підлягає перерахунку в залежності від зміни курсу гривні до дол. США. Строк оплати комісії - не пізніше наступного дня після повного погашення заборгованості за кредитом, але в будь-якому випадку не пізніше 30.05.2018.

Згідно з п. 3.2.5. кредитного договору (в редакції погодженій сторонами в договорі про внесення змін та/або доповнень від 26.08.2008) кредитор має право вимагати повернення раніше наданих траншів кредиту, сплати нарахованих процентів за користування кредитом, комісій, можливих пень та штрафів, у розмірі, передбаченому договором та тарифами.

Відповідно до положень п.3.3. кредитного договору позичальник зобов'язався:

- протягом дії цього договору щомісячно, починаючи з 04 (четвертого) місяця кредитування після підписання цього договору, проводити за повний календарний місяць грошові надходження на поточні рахунки, відкриті у кредитора в розмірі, пропорційному фактичній сумі заборгованості в загальному кредитному портфелі позичальника станом на 1 (перше) число кожного календарного місяця, але в будь- якому випадку не менше ніж 20 000 000,00 (двадцять мільйонів гривень) 00 копійок (п. 3.3.4. кредитного договору);

- сплачувати кредитору проценти за користування кредитом та комісії, передбачені п. 1.1.1. цього договору, в порядку та в розмірі, визначеному п. п. 2.5., 2.6., 2.7., 2.8., 2.9, 2.12.-2.2.18 цього договору та тарифами (п. 3.3.5. кредитного договору);

- у разі пролонгації кредиту або його траншу, сплачувати кредитору проценти в розмірі, передбаченому в п.2.14. цього договору (п. 3.3.6. кредитного договору);

- повертати кредитору в повному обсязі транші кредиту з дотриманням умов, вказаних в п. 1.1.2. цього договору (п. 3.3.7. кредитного договору);

- достроково повернути наявну заборгованість за кредитом та сплатити нараховані проценти за користування кредитом, комісії, можливі пені та штрафи, у розмірі передбаченому цим договором та тарифами, витрати кредитора на здійснення забезпечення заставою вимоги за цим договором, а також інші грошові витрати кредитора, пов'язані з захистом свого порушеного права у разі невиконання позичальником цього договору та з пред'явленням вимог і отриманням виконання за цим договором, у випадках, визначених будь-яким з п.п. 2.13.3., 3.2.5., 4.4., 5.5. цього договору (п. 3.3.8. кредитного договору).

Відповідно до п. 4.2. кредитного договору у разі прострочення позичальником строків сплати процентів за користування кредитом та комісій, визначених цим договором та тарифами, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених будь - яким з п.п. 1.1., 2.13.3, 3.2.5, 4.4, 5.5. цього договору позичальник сплачує кредитору пеню у валюті кредиту в розмірі 1 %, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов'язань за цим договором.

Згідно з пунктом 4.4. кредитного договору у разі невиконання позичальником будь-якого із зобов'язань, визначених п.п. 3.3.2.-3.3.27 кредитного договору, а також у разі порушення позичальником або третьою особою з якою укладений договір забезпечення виконання зобов'язань за кредитом, умов договорів, визначених в п.1.3. кредитного договору, протягом більше 30 (тридцяти) днів, банк направляє позичальнику письмову вимогу про дострокове погашення кредиту, нарахованих процентів за фактичний час використання кредиту, комісій та нарахованих штрафних санкцій.

Позичальник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з дати отримання письмової вимоги кредитора, визначеної в п. 4.4. договору, погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту, комісії та нараховані штрафні санкції. Після повного погашення заборгованості позичальника за договором дія цього договору припиняється (п. 4.4.1 договору).

Отримання кредиту позичальником підтверджується матеріалами справи.

З боку відповідача за первісним позовом було допущено порушення умов договору кредиту в частині повернення кредиту та сплати процентів/комісій. За твердженням позивача, яке не спростовано відповідачем та іншими учасниками процесу, прострочена заборгованість у позичальника за кредитним договором по процентам виникла з 06.03.2014, а по кредиту з 01.08.2014.

21 серпня 2015 року у зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором протягом більше 30 (тридцяти) днів, позивач направив на адресу третьої особи - 1 (позичальника) вимогу (вих. № 08.41-186/67-16942 від 20.08.2015) про усунення порушень, щодо дострокового погашення усієї заборгованості за кредитним договором в розмірі 121 673 123,00 грн - по кредиту; 20 803 400,56 грн - зі сплати процентів за користування кредитом; 121 673 123, 00 грн - зі сплати адміністративної комісії. Зазначена вимога була отримана позичальником 25 серпня 2015 року, проте, станом на момент звернення до суду, жодної відповіді позивачу надано не було та не здійснено погашення кредитної заборгованості. Доказів зворотнього матеріали справи не містять.

За таких обставин, банк набув право вимоги на дострокове погашення кредиту у повному обсязі.

За розрахунком позивача станом на 12 квітня 2016 року заборгованість позичальника за кредитним договором становить 306 899 944, 81 грн, з яких:

- загальна сума заборгованості за кредитом - 121 673 123, 00 грн;

- сума заборгованості за процентами - 29 688 918, 46 грн за період з 31.10.2011 по 12.04.2016;

- сума адміністративної комісії - 121 673 123, 00 грн;

- пеня за кредитом за період з 13.10.2015 по 12.04.2016 - 28 424 099, 62 грн;

- пеня за процентами за період з 13.10.2015 по 12.04.2016 - 5 440 680, 72 грн.

Відповідачем та третьою особою - 1 контррозрахунок заборгованості за договором кредиту в матеріали справи наданий не був, як і докази, які б спростовували такий розрахунок позивача.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, між позивачем, як іпотекодержателем та відповідачем, як іпотекодавцем, було укладено Іпотечний договір № 04/1-422 від 24.07.2008, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саваріною О.С. 24.07.2008 та зареєстрований в реєстрі за №3325, з наступними змінами та доповненнями (далі за текстом - іпотечний договір), за умовами якого, іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання всіх зобов'язань позичальника перед іпотекодержателем за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №06-10/143 від 08 травня 2008 року нерухоме майно, яким є: нежитлова будівля - виробничий корпус №3 (літ. В), загальною площею 17 920, 40 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вулиця Смоленська, будинок 31-33, та належить іпотекодавцю на праві власності (надалі за текстом - предмет іпотеки).

В подальшому до іпотечного договору вносилися зміни та доповнення в зв'язку із внесенням змін та доповнень до кредитного договору, якими змінювалися умови кредитування та зміною технічних характеристик предмету іпотеки, зокрема: договір про внесення змін від 26.08.2008; договір № 2 про внесення змін від 28.10.200; договір № 3 про внесення змін від 26.11.2009; договір № 4 про внесення змін від 28.05.2010; договір про внесення змін від 13.06.2013; договір № 6 про внесення змін від 03.09.2013; договір про внесення змін від 13.08.2015.

За умовами іпотечного договору, предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі №7 від 26 квітня 2001 року, право власності зареєстроване Київським міським бюро технічної інвентаризації 09 липня 2001 року, про що зроблено запис в реєстрову книгу №1з(д)-147 за реєстровим №54-з. Право власності потекодавця на предмет іпотеки 13 червня 2013 року було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - реєстраційний номер 82015280000 з перенесенням відомостей про обтяження майна іпотекою позивача.

Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці (кадастровий №80000000000:69:035:0020), площею 0,7143 га, для експлуатації та обслуговування виробничого корпусу №3, що знаходиться в користуванні іпотекодавця на підставі договору оренди посвідченого 28 січня 2003 року приватним нотаріусом КМНО Щербаковим В.З. за реєстровим №113, та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, про що зроблено запис від 18.02.2003 за № 72-6-00074 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Відповідно до п. 1.1. іпотечного договору, в редакції договору № 6 про внесення змін від 03.09.2013, предмет іпотеки має опис (технічні характеристики): нежитлова будівлі - виробничий корпус № 3, загальною площею 18 166, 4 кв. м., що знаходься за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, буд. 31-33.

Згідно з п. 1.2. іпотечного договору, погоджена сторонами заставна вартість предмета іпотеки становить 79 891 300, 00 грн, що підтверджено також складеним звітом про експертну грошову оцінку від 09.06.2015 (договір про внесення змін до іпотечного договору від 13 серпня 2015 року).

В п. 1.4. іпотечного договору сторони погодили, що предмет іпотеки забезпечує основне зобов'язання частково, в розмірі 79 891 300, 00 грн. Іпотекодавець ознайомлений із умовами договору, яким обумовлене основне зобов'язання, відповідно до якого позичальник зобов'язаний, зокрема, повернути кредит в розмірі 146 673 123, 00 грн до 31 травня 2018 року зі сплатою процентів за фіксованою процентною ставкою у розмірі 11 % річних (п.2 договору про внесення змін від 13.08.2015).

Відповідно до п. 4.1. іпотечного договору у разі порушення позичальником основного зобов'язання та/або у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом іпотекодавця/позичальника, та/або при початку процедури припинення (реорганізації або ліквідації) іпотекодавця/позичальника, та/або в інших випадках іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із способів визначених договором, в тому числі, на підставі рішення суду та шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання (п. 4.4.1., 4.4.3. іпотечного договору).

Відповідно до п. 4.5. іпотечного договору передача/продаж предмета іпотеки у випадках, передбачених будь - яким з п. 4.4.3, 4.4.4., 4.4.5 договору, здійснюється за вибором іпотекодержателя за вартістю не меншою від вартості предмету іпотеки, що вказана в п. 1.2. договору, або за вартістю, визначеною шляхом проведення незалежної експертної оцінки предмета іпотеки, яка змовляється іпотекодержателем, якщо менша ціна не буде погоджена між сторонами.

Згідно з п. 4.9. іпотечного договору у разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки іпотекодавець набуває права кредитора за основним зобов'язанням. Права кредитора за договорами, що забезпечують виконання основного зобов'язання до іпотекодавця не переходять (п.3 договору про внесення змін від 13.08.2015).

У зв'язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору, позивачем надсилалася на адресу відповідача вимога про усунення порушень відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" (вих. № 08.41-186/67-16944 від 20.08.2015), яка залишена останнім без задоволення. Доказів зворотнього матеріали справи не містять.

Відповідно до звіту про оцінку майна на дату оцінки 09.06.2015, складеного 11.06.2015 суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес партнери", вартість предмету іпотеки за іпотечним договором - виробничого корпусу № 3, загальною площею 18 166, 40 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, буд. 31-33 станом на 09.06.2015 складає 79 891 300, 00 грн (без урахування ПДВ).

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням позичальником грошового зобов'язання за кредитним договором по поверненню кредитних коштів, сплаті відсотків за користування ними та нарахованої за прострочення виконання грошового зобов'язання пені та комісії, у зв'язку з чим позивач вказує на існування правових підстав для звернення в рахунок часткового погашення такої заборгованості стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором шляхом визнання за позивачем права власності на предмет іпотеки, що станом на сьогоднішній день належить відповідачу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В даному випадку спірні правовідносин між сторонами виникли на підставі договору кредиту та іпотечного договору, а тому вони підпадають під правове регулювання в т.ч. § 6 Глави 49, Глави 71 Цивільного кодексу України та Закону України "Про іпотеку".

Вказані договори є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, та, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем за первісним позовом своїх зобов'язань за договором кредиту та надання позичальнику кредитних коштів в розмірі, визначеному договором, користування ними останнім у період з моменту видачі та по сьогоднішній день, а також, здійснення часткового повернення їх позичальником.

За змістом ст. 1056 1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Враховуючи підтвердження матеріалами справи користування позичальником кредитними коштами у період дії договору кредиту позивачем правомірно було нараховано суму процентів за користування такими коштами згідно зі встановленими в договорі кредиту ставками, що станом на 12.04.2016 становить 29 688 918, 46 грн.

Також, враховуючи вищезазначене, на підставі п. 4.2. договору кредиту позивачем за первісним позовом були правомірно нараховано 28 424 099, 62 грн пені за прострочення сплати кредиту за період прострочення з 13.10.2015 по 12.04.2016 та 5 440 680, 72 грн пені за прострочення сплати відсотків за період прострочення з 13.10.2015 по 12.04.2016.

Нарахування позивачем 121 673 123, 00 грн адміністративної комісії судом також визнаються правомірним, оскільки відповідає положенням кредитного договору (договір про внесення змін та доповнень від 12.08.2015).

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 1052 Цивільного кодексу України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з положенями п. 3.3.8 кредитного договору позичальник зобов'язаний достроково повернути кредитні кошти, проценти/комісії за користування кредитом інші належні платежі у повному обсязі у разі порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або порушення термінів сплати процентів/комісій за користування кредитом.

Тобто, сторонами в силу положень ст. 6, 626 Цивільного кодексу України було погоджено в умовах договору кредиту виникнення у позичальника обов'язку з повернення всієї суми кредиту, який кореспондується з правом банку вимагати її повернення, у випадку невиконання позичальником у встановлені строки грошового зобов'язання щодо повернення кредитних коштів (згідно графіку) чи сплаті процентів за користування таким коштами.

Матеріалами справи підтверджується неналежне виконання позичальником грошового зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування ними, у зв'язку з чим в силу положень ст. 1052 Цивільного кодексу України та п.п. 3.3.8. кредитного договору у останнього виникло зобов'язання по достроковому поверненню всієї суми кредитних коштів, яке згідно з положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України на момент звернення з позовом до суду настало.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу країни суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у позичальника станом на 12.04.2016 (дата, станом на яку позивачем здійснюється розрахунок заборгованості) грошового зобов'язання по поверненню на користь позивача кредитних коштів у загальному розмірі 121 673 123, 00 грн., сплаті процентів за користування ними у загальному розмірі 29 688 918, 46 грн, сплаті пені за прострочення сплати кредиту у розмірі 28 424 099, 62 грн, сплаті пені за прострочення сплати процентів в розмірі 5 440 680, 72 грн, сплаті адміністративної комісії в розмірі 121 673 123, 00 грн на підставі кредитного договору.

Доказів на спростування викладеного відповідачем, третьою особою - 1 та третьою особою - 2 до суду не надано.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Положеннями ч. 1 ст. 574 Цивільного кодексу України встановлено, що застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Із матеріалів справи вбачається, що з метою забезпечення виконання взятих на себе за кредитним договором зобов'язань (в т.ч. з дострокового повернення всієї суми кредитних коштів) між банком та позичальником було укладено іпотечний договір.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням, зокрема, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як встановлено судом, згідно з умов п. 1.4. іпотечного договору предмет іпотеки забезпечує основне зобов'язання частково, в розмірі 79 891 300, 00 грн. При цьому, іпотекодавець ознайомлений із умовами договору, яким обумовлене основне зобов'язання, відповідно до якого позичальник зобов'язаний, зокрема, повернути кредит в розмірі 146 673 123, 00 грн до 31 травня 2018 року зі сплатою процентів за фіксованою процентною ставкою у розмірі 11 % річних.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на розсуд іпотекодержателя, відповідно договору або законодавства України за виконавчим написом нотаріуса, рішенням суду або шляхом позасудового врегулювання через продаж від власного імені предмету іпотеки чи передачі іпотекодержателю предмету іпотеки у власність.

У відповідності до частин 1, 2 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавцю, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документів зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Матеріалами справи (лист вих. № 08.41-186/67-16944 від 20.08.2015) підтверджується звернення банку до відповідача - іпотекодавця з вимогою про усунення порушень, що полягали в неналежному виконанні останнім умов іпотечного договору щодо сплати заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті нарахованих за користування ними процентів, протягом тридцятиденного строку та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором у разі невиконання цих вимог.

Частиною 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За змістом ст. 36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст. 37 цього Закону.

Частиною 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Тобто, передбачений наведеними нормами договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, повинні відповідати загальним положенням про договір, установленим розділом II книги п'ятої Цивільного кодексу України. При дотриманні цих умов іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки з дотриманням умов звернення стягнення та порядку реалізації, передбачених Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень". Таким чином, у разі встановлення такого способу звернення стягнення у відповідному договорі іпотекодержатель на підставі ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України має право вимагати застосування його судом. Вказаний висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 26.12.2011 у справі №3-139гс11.

Як вже зазначалося судом, згідно з положеннями іпотечного договору, за рішенням і на розсуд іпотекодержателя, задоволення вимог іпотекодержателя може здійснюватися шляхом позасудового врегулювання заборгованості за кредитним договором (це застереження є договором про задоволення вимог іпотекодержателя), що полягає, зокрема, у зверненні стягнення на предмет іпотеки шляхом прийняття рішення іпотекодержателем про передачу йому права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання кредитного договору.

Із змісту ч. 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідно до звіту про оцінку майна на дату оцінки 09.06.2015, складеного 11.06.2015 суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнеспартнери", вартість предмету іпотеки за іпотечним договором - виробничого корпусу № 3, загальною площею 18 166, 40 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, буд. 31-33 станом на 09.06.2015 складає без врахування ПДВ 79 891 300, 00 грн, що не перевищує встановленої судом заборгованості позичальника перед банком за договором кредиту. Тобто, в будь-якому випадку вартість спірного майна не покриває суми заборгованості (по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом) за кредитним договором.

Таким чином, вимоги позивача про звернення в рахунок часткового погашення заборгованості позичальника за кредитним договором стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, а саме, нежилу будівлю - виробничий корпус № 3, загальною площею 18 166, 40 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, буд. 31-33 та належить відповідачу, ринкова вартість якої становить 79 891 300, 00 грн., шляхом визнання права власності на таке майна за позивачем є правомірними та обґрунтованими.

Доводи третьої особи - 2 стосовно того, що наявний в матеріалах справи звіт про оцінку майна (дата оцінки 09.06.2015), складений 11.06.2015 суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнеспартнери" не підтверджує реальну вартість об'єкта іпотеки у зв'язку з тим, що строк дії останнього закінчився, визнаються судом необгрунтованими, з огляду на нижчевказане.

Згідно зазначеного у звіті про оцінку майна на дату оцінки 09.06.2015 строк дії звіту 1 рік з дати оцінки. Відповідно до п. 56 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 за № 1440, передбачено, що звіт про оцінку майна, складений у повній формі, повинен містити дату оцінки та дату завершення складання звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства.

Приписами Закону України "Про іпотеку" та інших нормативно - правових актів не передбачено спеціального строку дії звіту суб'єкта оціночної діяльності, на підставі якого визначається вартість нерухомого майна, на яке звертається стягнення шляхом переходу права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя.

Строк дії звіту про оцінку майна на дату оцінки 09.06.2015 діє до 09.06.2016, відтак вказаний звіт є належним доказом, що підтверджує реальну вартість об'єкта іпотеки на момент винесення рішення у справі.

Доводи третьої особи - 2 стосовно невідповідності об'єкту нерухомого майна, що передавалося в іпотеку та об'єкту нерухомого майна, на яке позивач просить суд звернути стягнення, спростовуютьсяі матеріалами справи, зокрема, договором № 6 про внесення змін до іпотечного договору від 03.09.2013.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин та враховуючи викладене вище позов підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 49 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 32, 43, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. В рахунок часткового погашення заборгованості Приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи" (14029, м. Чернігів, вул. Авіаторів, буд. 19; ідентифікаційний код 21670779) за кредитом в розмірі 79 891 300, 00 грн перед Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; ідентифікаційний код 00039019) за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 06-10/143 від 08.05.2008, яка складається з:

суми заборгованості за кредитом - 121 673 123 (сто двадцять один мільйон шістсот сімдесят три тисячі сто двадцять три) гривень;

суми заборгованості за відсотками - 29 688 918 (двадцять дев'ять мільйонів шістсот вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот вісімнадцять) гривень 46 копійки;

суми пені за простроченим кредитом - 28 424 099 (двадцять вісім мільйонів чотириста двадцять чотири тисяч дев'яносто дев'ять) гривень 62 копійок;

суми пені за простроченими відсотками - 5 440 680 (п'ять мільйонів чотириста сорок тисяч шістсот вісімдесят) гривень 72 копійок;

суми адміністративної комісії - 121 673 123 (сто двадцять один мільйон шістсот сімдесят три тисячі сто двадцять три) гривень звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 04/І-422 від 24.07.2008, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саваріною О. С., зареєстрований в реєстрі за № 3325 з метою задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; ідентифікаційний код 00039019) на предмет іпотеки, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерком" (03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 31-33; ідентифікаційний код 31085901), а саме: нежитлову будівлю - виробничий корпус № 3, загальною площею 18 166, 40 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, буд. 31-33, шляхом визнання права власності за іпотекодержателем - Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; ідентифікаційний код 00039019) за вартістю, згідно висновку про вартість майна станом на 09.06.2015 в розмірі 79 891 300, 00 (сімдесят дев'ять мільйонів вісімсот дев'яносто одну тисячу триста) гривень 00 копійок без ПДВ.

3. Визнати за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; ідентифікаційний код 00039019) право власності на нежитлову будівлю - виробничий корпус № 3, загальною площею 18 166, 40 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Смоленська, буд. 31-33 за вартістю, згідно висновку про вартість майна станом на 09.06.2015 в розмірі 79 891 300, 00 (сімдесят дев'ять мільйонів вісімсот дев'яносто одну тисячу триста) гривень 00 копійок без ПДВ.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерком" (03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 31-33; ідентифікаційний код 31085901) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; ідентифікаційний код 00039019) в порядку визначеному законом України "Про виконавче провадження" витрати по сплаті судового збору в сумі 206 700 (двісті шість тисяч сімсот) грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.06.2016.

Суддя О. М. Дупляк