Рішення

від 05.05.2016 по справі 144/392/16-ц

ТЕПЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 144/392/16-ц

Провадження № 2/144/306/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2016 р. Теплицький районний суд Вінницької області

в складі: головуючої - судді Задорожної Л.І.,

секретаря судового засідання - Кошмелюк А.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Теплик цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Поділля» про звільнення земельної ділянки,

встановив:

В березні 2016 року до суду звернувся ОСОБА_3 з позовом до СВК «Поділля» с.Стражгород Теплицького району про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки. Вказав, що він є власником земельної ділянки, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується відповідним державним актом. 24 квітня 2009 року між ним та СВК «Поділля» був укладений договір оренди землі строком на 5 років. Вказаний договір було зареєстровано у відділі Держкомзему у Теплицькому районі 16 січня 2012 року за №052370004003510. Оскільки, дія договору закінчилась 24 квітня 2014 року, а відповідач продовжує користуватись його земельною ділянкою і не повертає її відповідно до умов договору, просить зобов'язати відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 2,8956га.

В квітні 2015 року позивач подав письмову заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить зобов'язати СВК «Поділля» звільнити земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8956га, яка розташована на території Стражгородської сільської ради Теплицького району.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, яка діє на підставі договору про надання правової допомоги від 25 березня 2016 року, позов підтримала з підстав, що викладені в позовній заяві. Пояснила, що позивач в 2014-2015 роках усно звертався до СВК «Поділля» з питанням повернення йому земельної ділянки у зв'язку з закінченням строку договору оренди землі, однак голова СВК ОСОБА_4 пояснював, що строк договору необхідно відраховувати з січня 2012 року, тобто з моменту державної реєстрації договору, а тому СВК до січня 2017 року має право користуватись його земельною ділянкою. Однак, відповідач користується його земельною ділянкою, починаючи з 2009 року, сплачує орендну плату, тому позивач не погоджується з таким твердженням СВК «Поділля», вважає, що договір припинився в квітні 2014 року і відповідач повинен повернути йому земельну ділянку.

Представник відповідача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 05 січня 2016 року, позов не визнав. Пояснив, що договір оренди землі є укладеним з моменту його державної реєстрації, тому дія договору з позивачем ОСОБА_3 закінчується в січні 2017 року. Такий висновок ґрунтується на п.43 укладеного договору, ст.ст.125,126 Земельного кодексу України та п.18 Постанови Пленуму ВС України щодо вирішення земельних спорів. Також, пояснив, що йому не відомо з якого часу СВК «Поділля» використовує земельну ділянку позивача, а також коли ОСОБА_3 передав свою землю кооперативу.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд вважає, що позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 є власником земельної ділянки, що підтверджується державним актом на право власності на землю серії ЯБ №704032( а.с. 5). Між позивачем та СВК «Поділля» с.Стражгород Теплицького району 24 квітня 2009 року укладено договір оренди щодо цієї земельної ділянки строком на 5 років (а.с.6-9). Вказаний договір було зареєстровано у відділі Держкомзему у Теплицькому районі 16 січня 2012 року за № 052370004003510.

Відповідно до п. 43 договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Згідно з п. 37 Договору оренди земельної ділянки та ст. 31 Закону України «Про оренду землі» , дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, указана норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ст. 16 ЦК України . Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що

- 2 -

встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 16 ЦК України ).

Частиною четвертою ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України ).

За частиною другою ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України , Законом України «Про оренду землі» .

Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

У постанові від 18 грудня 2013 року у справі №6-127цс13 Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України зазначила, що своє волевиявлення на укладання договору учасник (сторона) правочину виявляє в момент досягнення згоди усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа. Реєстрація договору є адміністративним актом, тобто елементом щодо договору.

Оскільки, в момент державної реєстрації набирає чинності договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору, який відбувся 24 квітня 2009 року, що відповідає правовому висновку Верховного суду України у справі 6-162цс13 від 19 лютого 2014 року, тому дія договору оренди між ОСОБА_3 та СВК «Поділля» припинилась з 25 квітня 2014 року і відповідно до п.21 договору оренди орендар повинен повернути орендодавцеві земельну ділянку в стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Доводи відповідача про те, що строк дії оренди має обчислюватись не з дня укладення договору, а з дня його державної реєстрації, тобто, з 16 січня 2012 року, суд не приймає до уваги з огляду на вищевикладене.

Крім того, з вищенаведеного висновується, що відповідач СВК «Поділля» діяв недобросовісно, розпочавши в 2009 році використання земельної ділянки позивача на підставі договору оренди, не провівши державної реєстрації цього договору в установленому порядку, державну реєстрацію договору оренди здійснив тільки в січні 2012 року, в результаті чого строк оренди збільшився на три роки, на що волевиявлення позивача ОСОБА_3 під час укладення договору оренди не було. Вказаний висновок підтверджується тим, що відповідно інформації, наданої Теплицьким відділенням Гайсинської ОДПІ за №129/7/17 від 29 січня 2016 року(а.с.24), відповідачем орендна плата ОСОБА_3 виплачувалась, починаючи з 2009 року , а також представник відповідача не зміг вказати з якого часу СВК «Поділля» використовує земельну ділянку позивача та коли ОСОБА_3 передав свою землю кооперативу, і не надав відповідних доказів на підтвердження цих обставин.

Витрати, понесені позивачем на оплату правової допомоги адвоката в сумі 1 000 грн.(500 грн. за написання позовної заяви та 500 грн. за представництвом інтересів в суді) та сплату судового збору 551 грн. 20 коп., які документально підтверджені(а.с.1,19,20), а всього 1 551 грн. 20 коп., відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,10,15,60,88,209,213,215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Зобов'язати Сільськогосподарський виробничий кооператив «Поділля», код за ЄДРПОУ 30807942, с.Стражгород Теплицького району Вінницької області, повернути ОСОБА_3 земельну ділянку площею 2,8956 га, кадастровий номер 0523787200:03:000:0016, розташовану на території Стражгородської сільської ради, що належить йому на праві власності відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯБ № 704032.

Стягнути з СВК «Поділля» на користь ОСОБА_3 понесені ним судові витрати в розмірі 1 551 грн. 20 коп. (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят одна гривня, 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ