Постанова

від 13.06.2016 по справі 815/1674/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1674/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2016 року Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Стеценко О.О.,

судді - Гусева О.Г.,

судді - Катаєвої Е.В.,

за участю секретаря - Вітер А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автологистика» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Автологистика» (далі - Позивач, або ТОВ «Автологистика») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - Відповідач-1, або ДПІ у Малиновському районі м. Одеси), Державної фіскальної служби України (далі - Відповідач-2, або ДФС України) про визнання протиправними дій ДФС України щодо відмови в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної ТОВ «Автологистика» (ідентифікаційний код юридичної особи 36552728) № 89 від 30.03.2016 року на загальну суму 175000,00 грн. (в тому числі ПДВ 29166,67 грн.), зобов'язання ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області та ДФС України вважати податкову накладну ТОВ «Автологистика» (ідентифікаційний код юридичної особи 36552728) № 89 від 30.03.2016 року на загальну суму 175000,00 грн. (в тому числі ПДВ 29166,67грн.), прийнятою та зареєстрованою 30.03.2016 року у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Свої вимоги Позивач обґрунтувала наступними доводами.

ТОВ «Автологистика» знаходиться на обліку ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області. 16.11.2015 між ТОВ «Автологистика» та ДПІ у Малиновському районі м. Одеси укладено договір № 161120151 про визнання електронних документів. 30.03.2016 року Позивачем засобами електронного зв'язку направлено податкову накладну № 89 від 30.03.2016 року на загальну суму 175000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 29166,67), однак її не було прийнято з посиланням на те, що можливо, розірвано договір про визнання електронної звітності. 31.03.2016 року, з метою прискорення реєстрації податкової звітності, Позивач намагався укласти новий договір про визнання електронних документів, проте і вказаний документ не було прийнято Відповідачем-2. Причиною для не прийняття договору в даному випадку було зазначено те, що діє договір про визнання електронних документів № 161120151 від 16.11.2015 року. Позивач зазначив, що договір про визнання електронної звітності, укладений між Позивачем та Відповідачем-1 16.11.2015 року № 161120151 є діючим, разом з тим 30.03.2016 року Позивачем подано засобами електронного зв'язку Податкову накладну, яка не була зареєстрована Відповідачем-2.

З метою з'ясування дійсної причини відмови Відповідачів у реєстрації податкової накладної представником Позивача здійснено усне звернення до антикорупційного сервісу ДФС України «Пульс» з метою повідомлення про порушення прав платника податків та з'ясування причин відмови в реєстрації податкових накладних TOB «Автологистика» в електронному вигляді в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також причин відмови в прийнятті податкової звітності TOB «Автологистика» в електронному вигляді. За результатами розгляду зазначеного звернення 06.04.2016 року Відпзовідачем-2 Позивачеві повідомлено, що 30.03.2016 року посадовими особами податкової міліції ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області здійснено вихід за юридичною адресою TOB «Автологистика» (м. Одеса, вул. Балківська, 108) та встановлено відсутність підприємства та його посадових осіб за вказаною адресою, внаслідок чого припинено реєстрацію податкових накладних TOB «Автологистика» в електронному вигляді в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також припинено прийняття податкової звітності TOB «Автологистика» в електронному вигляді. Позивач зазначив, що єдиним доказом зміни юридичною особою місцезнаходження є дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Станом на 31.03.2016 року згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Позивач знаходиться за юридичною адресою: 65005, Одеська область, м. Одеса, Малиновський район, вул. Балківська, 108, будь-яких відомостей до реєстру щодо зміну місцезнаходження Позивача внесено не було. А відтак, на думку Позивача, Відповідач-2 вчинив протиправні дії з відмови в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної ТОВ «Автологистика» № 89 від 30.03.2016 року, у зв'язку з чим просив суд зобов'язати Відповідача-1 та Відповідача-2 вважати податкову накладну ТОВ «Автологистика» № 89 від 30.03.2016 року прийнятою та зареєстрованою 30.03.2016 року у Єдиному реєстрі податкових накладних.

В судовому засіданні представник Позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві (а.с. 6-13) та додаткових письмових поясненнях (а.с. 88-91, 195-196). Представник Позивача також зазначив, що згідно договору оренди № 8 від 01.02.2016 року ТОВ «Автологистика» орендує приміщення за адресою:м. Одеса, Малиновський район, вул. Балківська, 108. Зазначене приміщення використовується як офісне приміщення для ведення господарської діяльності. Саме ця адреса є адресою реєстрації ТОВ «Автологистика» та зазначена в договорі про визнання електронних документів № 161120151 від 16.11.2015 року.

В судовому засіданні представник Відповідача-1 заперечив проти задоволення позову в повному обсязі, просив відмовити в задоволенні адміністративного позову з підстав, зазначених у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.99-100).

В судовому засіданні представник Відповідача-1 зазначив, що головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування ПДВ управління податків та зборів з юридичних осіб ДПІ у Малиновському району м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_1 та оперуповноваженим ВОВЕЗ Оперативного управління ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_2, з метою вручення запиту № 1312/10/15-52-12-01 від 28.03.2016 року та з метою недопущення втрат бюджету та якісного відпрацювання підприємств в рамках наказу ДФС України від № 543 від 28.07.2014 року «Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ», який за результатами аналізу податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, мають ризики, було здійснено вихід за юридичною адресою платника ТОВ «Автологистика». Перевіркою встановлено, що посадові особи підприємства за податковою адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 108 на момент перевірки відсутні. На підставі вищезазначеного, ними була складена довідка № 105/15-52-12-01 від 30.03.2015 року про відсутність посадових осіб ТОВ «Автологистика» за юридичною адресою. Надалі, начальником управління податків і зборів з юридичних осіб ОСОБА_3 складено та направлено на ім'я начальника ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області доповідну записку № 32/15-52-12-01 від 30.03.2016 року про вжиття заходів щодо відповідності умов договору про подання звітності в електронному вигляді та подання електронних документів у відношенні Позивача. У зв'язку із вказаним, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області було анульовано договір про забезпечення електронного документообігу ТОВ «Автологистика» з ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області засобами телекомунікаційного зв'язку. Зазначені дії, на думку представника Відповідача-1, є правомірними, вчиненими в порядку та у спосіб, визначений законом, у зв'язку з чим просив в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник Відповідача-1 також пояснив, що договір про визнання електронних документів № 161120151 від 16.11.2015 року, укладений між Відповідачем-1 та Позивачем, вважається розірваним 30.03.2016 року, проте будь-яких повідомлень на адресу Позивача з вказаного приводу не надсилалось.

В судовому засіданні представник Відповідача-2 також заперечив проти задоволення позову в повному обсязі, просив відмовити в задоволенні адміністративного позову з підстав, зазначених у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.95-98). В судовому засіданні представник Відповідача-2 пояснив, що 16.11.2015 року між Позивачем та ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області було укладено договір № 161120151 від 16.11.2015 року про визнання електронних документів з метою спрощення надання податкової звітності з використанням телекомунікаційних каналів зв'язку. Виходячи з умов договору № 161120151 від 16.11.2015 року про визнання електронних документів орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку виключно у двох випадках: 1) не надання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; 2) зміна позивачем місця реєстрації. До ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області надійшов лист ГУ ДФС в Одеській області щодо відпрацювання платника, який, ймовірно, ухиляється від сплати податків, посадовими особами податкової міліції ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області було здійснено вихід за адресою реєстрації ТОВ «Автологистика», в результаті чого було встановлено відсутність юридичної особи за місцезнаходженням. З метою недопущення втрат бюджету та негайного реагування по відпрацюванню ризикових підприємств та на виконання пункту 2.1.4. наказу ДФС України «Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ» від 28.07.2015 року № 543 було припинено реєстрацію податкових накладних, а також припинено прийняття податкової звітності ТОВ «Автологистика». З огляду на те, що ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області було припинено дію договору про визнання електронних документів з Позивачем, у Відповідача-2 були відсутні підстави для прийняття податкових документів в електронному виді.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, заперечення проти нього, судом встановлено наступне.

ТОВ «Автологистика», код ЄДРОПОУ 36552728, перебуває на обліку в ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області з 2009 року (а.с. 29-34). Відповідно до даних з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань № НОМЕР_1 станом на 31.03.2016 року юридична особа ТОВ «Автологистика», код ЄДРОПОУ 36552728, зареєстровано за адресою: 65005, Одеська область, м. Одеса, Малиновський район, вул. Балківська, 108.

Позивач орендує нежитлові приміщення-офіси площею 13,8 кв.м. та 28,1 кв.м, розташовані в адміністративній будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 108 (а.с.144-155). Товарно-матеріальні цінності (вантажі), які використовуються у господарській діяльності, Позивач зберігає у складських приміщеннях за вказаною адресою на підставі укладеного договору № 1 від 01.10.2015 року (а.с.133-137). В цьому ж складському приміщенні

Комплексне складське та логістичне обслуговування товарно-матеріальних цінностей (вантажів) ТОВ «Автологистика» здійснює ТОВ «Техномір» на підставі укладеного договору від 05.01.2016 року (а.с. 138-143).

16.11.2015 року між Позивачем та ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області було укладено договір № 161120151 від 16.11.2015 року про визнання електронних документів (а.с. 36-38), відповідно до п. 1 якого предметом даного договору є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Відповідно до п. 4 розділу 6 вказаного договору орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

30.03.2016 року, Позивачем засобами електронного зв'язку для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних направлено податкову накладну № 89 від 30.03.2016 року на загальну суму 175000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 29166,67) (а.с.50-54).

Відповідно до квитанції № 1 зазначений документ було доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 30.03.2016 року, проте не прийнято у зв'язку із порушенням вимог Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої Наказом ДПА України № 233 від 10.04.2008 року із зазначенням, що «можливо, розірвано Договір про визнання електронної звітності» (а.с.40).

31.03.2016 року Позивачем було направлено новий договір про визнання електронних документів № 310320161 (а.с.44-46). Відповідно до квитанції № 1 зазначений документ було доставлено до ДФС України 31.03.2016 року, проте не прийнято з причин дії Договору про визнання електронних документів № 161120151 від 16.11.2015 року (а.с. 43).

Не погодившись з такими діями Відповідачів, Позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно п.201.1 ст.201 та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року затверджений Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, (далі - Порядок), яким визначено механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників ПДВ - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платником такого податку покупцям товарів (послуг) податкових накладних та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.

У відповідності до п.1 Порядку подання податкової накладної та/або розрахунок коригування Державній податковій службі в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого Державною податковою службою.

За приписами п.9 Порядку причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: наявність помилок; відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Наказом Державної податкової адміністрації України № 233 від 10.04.2008 року затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку (далі - Інструкція).

Пунктом 1 розділу III Інструкції визначено, що податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі.

Зі змісту п.2 розділу II Інструкції вбачається, що для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті; засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.

З аналізу наведених вище норм вбачається, на підставі договору про визнання електронних документів між контролюючим органом та платником податку, а також за умови проведення між останніми обміну посиленими сертифікатами відкритих ключів, сформованими акредитованим центром сертифікації ключів, платник податку може подавати податкову накладну та/або розрахунок коригування до контролюючого органу в електронній формі виключно засобами телекомунікаційного зв'язку.

Судом встановлено, що 16.11.2015 року між Позивачем та ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області було укладено договір № 161120151 від 16.11.2015 року про визнання електронних документів (а.с. 36-38).

30.03.2016 року, Позивачем направлено засобами електронного зв'язку податкову накладну № 89 від 30.03.2016 року на загальну суму 175000,00 грн. для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.50-54).

Відповідно до квитанції № 1 зазначений документ було доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 30.03.2016 року, проте не прийнято у зв'язку із порушенням вимог Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої Наказом ДПА України № 233 від 10.04.2008 року із зазначенням, що «можливо, розірвано Договір про визнання електронної звітності» (а.с.40).

Судом також встановлено, що 30.03.2016 року посадовими особами податкової міліції ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_1 та оперуповноваженим ВОВЕЗ оперативного управління ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_2 з метою вручення посадовим особам ТОВ «Автологистика» запиту № 1312/10/15-52-12-01 від 28.03.2016 року здійснено вихід за адресою місця реєстрації ТОВ «Автологистика»: м. Одеса, вул. Балківська, 108. За результатом виходу посадовими особами ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області встановлено відсутність посадових осіб ТОВ «Автологистика» за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 108 про що складено довідку № 105/15-52-12-01 від 30.03.2016 року (а.с. 101).

Надалі, начальником управління податків і зборів з юридичних осіб ОСОБА_3 складено та направлено на ім'я начальника ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_4 доповідну записку № 32/15-52-12-01 від 30.03.2016 року щодо вжиття заходів з відповідності умов договору про подання звітності в електронному вигляді та подання електронних документів у відношенні Позивача (а.с.102).

За результатом отриманої інформації, Відповідачем-1 було вчинені дії щодо припинення реєстрації податкової звітності Позивача та фактично розірвано договір в односторонньому порядку.

Судом встановлено, що будь-яких повідомлень з цього приводу Відповідачем-1 на адресу Позивача надіслано не було, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження розірвання договору ані Відповідачем-1, ані Відповідачем-2 до суду не надано.

Крім того, посилання Відповідачів на факт розірвання договору спростовується і наявними доказами в матеріалах справи. Так, 31.03.2013 року Позивачем було направлено новий договір про визнання електронних документів № 310320161 від 31.03.2016 року (а.с. 44-46). Відповідно до квитанції № 1 зазначений документ було доставлено до ДФС України, проте не прийнято з причин дії Договору про визнання електронних документів № 161120151 від 16.11.2015 року (а.с. 43).

Таким чином суд дійшов висновку, що станом як на момент подачі податкової накладної, 30.03.2016 року, так і після вказаного операційного дня, 31.03.2016 року, діяв договорів № 161120151 від 16.11.2015 року про визнання електронних документів. Відтак Відповідачами не доведено наявність законних підстав для не прийняття податкових документів платника податків ТОВ «Автологистика» 30.03.2016 року.

Щодо доводів Відповідачів про відсутність юридичної особи за адресою місця реєстрації за юридичною адресою в якості підстав для розірвання договору про електронних документів № 161120151 від 16.11.2015 року та відмови в реєстрації податкової накладної № 89 від 30.03.2016 року, суд зазначає наступне.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. В Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості щодо місцезнаходження юридичних осіб.

Відповідно до ч.5 ст.17 зазначеного Закону, в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

В силу ч.2 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Судом встановлено, що станом на 31.03.2016 року юридична особа ТОВ «Автологистика», код ЄДРОПОУ 36552728, зареєстрована за адресою: 65005, Одеська область, м. Одеса, Малиновський район, вул. Балківська, 108 (а.с. 29-34).

Позивач орендує нежитлові приміщення-офіси площею 13,8 кв.м. та 28,1 кв.м, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 108 (а.с.144-155), зберігає майно, що використовує у своїй господарській діяльності, у складських приміщеннях за вказаною адресою на підставі укладеного договору № 1 від 01.10.2015 року (а.с.133-137).Комплексне складське та логістичне обслуговування товарно-матеріальних цінностей (вантажів) ТОВ «Автологистика» здійснює ТОВ «Техномір» на підставі укладеного договору від 05.01.2016 року (а.с. 138-143).

Вказані факти також підтверджуються оглянутими в судовому засіданні матеріалами відео зйомки адміністративної та складських частин будівель, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 108.

Ареса місця реєстрації зазначена Позивачем і під час укладання з ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області Договору про визнання електронних документів № 161120151 від 16.11.2015 року.

Як і станом на момент звернення Позивача до суду з вказаним позовом, так і станом на день не прийняття Відповідачем-2 податкової накладної, 30.03.2016 року, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості відносно Позивача щодо не підтвердження відомостей про юридичну особу або про відсутність підприємства за місцезнаходженням відсутні.

Суд зазначає, що оскільки державним реєстратором Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців не вносилися зміни щодо місцезнаходження Позивача або запис про його відсутність за місцезнаходженням, то у Відповідача-1 були відсутні правові підстави для розірвання договору про визнання електронної звітності підприємства в односторонньому порядку.

Крім того, надана до суду довідка № 105/15-52-12-01 від 30.03.2016 року, в сукупності із показами допитаних в судовому засіданні свідків, взагалі не містить посилань на відсутність юридичної особи ТОВ «Автологистика» за адресою місця реєстрації.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок, інспектор відділу адміністрування ПДВ управління податків та зборів з юридичних осіб ДПІ у Малиновському району м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_1, пояснила, що 30.03.2016 року здійснила вихід за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 108 з метою вручення посадовим особам ТОВ «Автологистика» запиту № 1312/10/15-52-12-01 від 28.03.2016 року, знаходилась на території комплексу, розташованого за вказаною адресою приблизно 10-15 хвилин. Не знайшовши місце розташування ТОВ «Автологистика» на території комплексу, склала довідку № 105/15-52-12-01 від 30.03.2016 року про відсутність посадових осіб ТОВ «Автологистика» за адресою реєстрації.

Допитаний в судовому засіданні свідок, оперуповноважений ВОВЕЗ Оперативного управління ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_2, пояснив, що взагалі не виходив з автотранспортного засобу та не здійснював будь-яких дій щодо розшуку посадових осіб ТОВ «Автологистика».

Натомість, допитаний в судовому засіданні свідок, директор ТОВ «Автологистика» ОСОБА_5, пояснив, що 30 березня 2016 року знаходився на робочому місці, підприємство знаходиться за юридичною адресою вже тривалий час.

Щодо тверджень представника Відповідача-2 в частині того, що наявність альтернативних способів подання платником податкової звітності, окрім засобами електронного зв'язку, виключає порушення прав платника у випадку відмови контролюючого органу прийняти податкові документи, надіслані в електронній формі, суд зазначає наступне.

Дійсно, відповідно до п.49.3 ст.49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Отже, платник наділений дискрецією при виборі способу подання податкової звітності, а відтак, незаконне обмеження платника у такому виборі (зокрема, шляхом безпідставного позбавлення такого платника права на подання податкових документів в електронній формі) є порушенням права платника незалежно від наявності інших способів виконання обов'язку зі звітування до контролюючого органу.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними дії ДФС України щодо відмови в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної ТОВ «Автологистика» № 89 від 30.03.2016 року на загальну суму 175000,00 грн.

Щодо позовних вимог позивача в частині зобов'язання ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області та ДФС України вважати податкову накладну ТОВ «Автологистика» № 89 від 30.03.2016 року на загальну суму 175000,00 грн., прийнятою та зареєстрованою 30.03.2016 року у Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Враховуючи, що предметом розгляду в даній категорії справ є правомірність поведінки суб'єкта владних повноважень щодо неприйняття податкової накладної для реєстрації, то належним способом захисту порушених прав та/або інтересів платника податків, у такому разі, є визнання неправомірним неприйняття податкової накладної для реєстрації.

У свою чергу визнання неправомірним неприйняття податкової накладної для реєстрації тягне настання наслідків, передбачених у п.201.10 ст.201 ПК України. Отже, податкова накладна вважається прийнятою протягом того операційного дня, коли вона була надіслана платником податків для реєстрації.

Зважаючи на викладене, резолютивна частина судового рішення яким задоволено позовні вимоги у справі, предметом оскарження в якій є протиправність неприйняття податкової накладної для реєстрації, з урахуванням вимог п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України повинна містити висновок про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації, а також зазначення того, що податкову накладну потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку (із зазначенням дати).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для захисту порушеного права Позивача шляхом визнання податкової накладної ТОВ «Автологистика» № 89 від 30.03.2016 року на загальну суму 175000,00 гривень прийнятою та зареєстрованою у Єдиному реєстрі податкових накладних датою (операційним днем) направлення її як електронного документу для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто 30.03.2016 року.

Даний спосіб захисту порушеного права Позивача відповідає позиції Вищого адміністративного суду України, наведеній в інформаційному листі №1486/12/13-13 від 24.10.2013 року.

Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд вважає, що Відповідачами не доведено законності та обґрунтованості прийнятих ним рішень.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про стягнення з Відповідача-1, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь Позивача здійснені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378,00 грн., а також стягнення з Відповідача-2, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь Позивача здійснені ним судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 1378,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автологистика» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «Автологистика» (ідентифікаційний код юридичної особи: 36552728) № 89 від 30.03.2016 року на загальну суму 175000,00 гривень (в тому числі ПДВ 29166,67 гривень).

Вважати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Автологистика» (ідентифікаційний код юридичної особи: 36552728) № 89 від 30.03.2016 року на загальну суму 175000,00 гривень (в тому числі ПДВ 29166,67 гривень), прийнятою та зареєстрованою у Єдиному реєстрі податкових накладних датою (операційним днем) направлення її як електронного документу для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто 30.03.2016 року.

Стягнути з Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса місцезнаходження: 04655, м. Київ, Львівська площа, будинок 8) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автологистика» (код ЄДРПОУ 36552728, адреса місцезнаходження: 65005, Одеська обл., місто Одеса, вул. Балківська, будинок 108) судові витрати в розмірі 1378,00 грн.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39565551, адреса місцезнаходження: 65098, Одеська обл., місто Одеса, вул. Стовпова, будинок 17) за рахунок її бюджетних асигнувань, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автологистика» (код ЄДРПОУ 36552728, адреса місцезнаходження: 65005, Одеська обл., місто Одеса, вул. Балківська, будинок 108) судові витрати в розмірі 1378,00 грн.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий суддя Стеценко О.О.

Суддя Гусев О.Г.

Суддя Катаєва Е.В.

.