Постанова

від 01.06.2016 по справі 826/5596/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 червня 2016 року № 826/5596/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будлегінвест" доДержавного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Олійника Богдана Івановича, Головного управління Держгеокадастру у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії , ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будлегінвест" (надалі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Олійника Богдана Івановича (надалі - Відповідач-1), Головного управління Держгеокадастру у м. Києві (надалі - Відповідач-2), в якому просить Суд: визнати дії незаконними та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Олійника Богдана Івановича №РВ-8000054642016 від 02.03.2016 р. про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у м. Києві внести відомості до Державного земельного кадастру щодо зміни виду використання земельної ділянки за кадастровим №8000000000:79:011:0003 на вул. Жилянська 28, Голосіївського району м. Києва з "будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного комплексу з підземним паркінгом та знесенням існуючих будівель" на "будівництва, експлуатація та обслуговування багатофункціонального комплексу".

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що зміна виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель не потребує розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідачі зазначають, що внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:011:0003 по вул. Жилянській, 28 має відбуватися на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення. Крім того, відповідачі зазначили, що позовні вимоги в частині зобов'язання вчинити дії, є втручанням в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень, що є неприпустимим.

Представником Відповідача надано суду клопотання про вихід з письмово провадження, Суд розглянув дане клопотання та вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Справа розглянута в порядку письмового провадження, у відповідності до положень ч.6 ст.128 КАС України за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

ТОВ "Будлегінвест" є власником земельної ділянки №8000000000:79:011:0003 по вул. Жилянська, 28 у Голосіївському районі м. Києва. Цільове призначення земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного комплексу з підземним паркінгом та знесенням існуючих будівель, що підтверджується державним актом про право власності на земельну ділянку, серія ЯЗ №273904.

ТОВ "Будлегінвест" 24.02.2016 р. звернулось до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві з заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, щодо зміни виду використання земельної ділянки з кадастровим №8000000000:79:011:0003 на вул. Жилянська 28, Голосіївський район м. Києва, з "будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного комплексу з підземним паркінгом та знесенням існуючих будівель" на "будівництво, експлуатацію та обслуговування багатофункціонального комплексу".

За результатами розгляду вищезазначеної заяви державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Олійником Богданом Івановичем 02.03.2016 р. прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін) до Державного земельного кадастру.

Обґрунтовуючи прийняте рішення державний кадастровий реєстратор виходив з того, що заявлена ініціатива щодо зміни виду використання земельної ділянки передбачає зміну цільового призначення земельної ділянки, що відповідно до п. б ч. 3 ст.21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачає розроблення проекту землеустрою.

Не погоджуючись з обґрунтованістю зазначених доводів суб'єкта владних повноважень та, як наслідок, правомірністю оскаржуваного рішення, Позивач звернувся до Суду з даним позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про обґрунтування позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до даних Державного земельного кадастру цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:011:0003 по вул. Жилянській, 28 у м. Києві - "іншої комерційної діяльності", а вид використання - "для будівництва, експлуатації та обслуговування торгівельно-офісного комплексу з підземним паркінгом та знесенням існуючих будівель".

У відповідності до ст. 19 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України), землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Згідно з ч. 1, ч.3 ст. 20 ЗК України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок. Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться: щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою; щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, - районною державною адміністрацією, а щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, що не входять до території району, або в разі якщо районна державна адміністрація не утворена, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, розробляється на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на його розроблення. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення. Відмова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у зміні цільового призначення земельної ділянки або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Частиною 5 ст. 20 ЗК України, встановлено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем вирішено змінити вид використання земельної ділянки за номером 8000000000:79:011:0003 по вул. Жилянській, 28 у м. Києві з будівництва, експлуатації та обслуговування торгівельно-офісного комплексу з підземним паркінгом та знесенням існуючих будівель на будівництво, експлуатацію та обслуговування багатофункціонального комплексу.

Крім того, в матеріалах справи міститься висновок Департаменту містобудування та архітектури КМДА №10191/0/12-3/19-15 від 05.08.2015 р. (надалі - Висновок №10191/0/12-3/19-15).

З Висновку №10191/0/12-3/19-15 вбачається, що Департамент містобудування та архітектури не заперечує проти зміни виду використання земельної ділянки та розроблення документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку, тобто, заявлена мета використання цілковито відповідає існуючим містобудівним вимогам.

Пунктом «б» ч.2 ст.21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель на підставі письмової заяви власника і користувача) земельної ділянки державної чи комунальної власності, - у разі зміни виду використання земельної ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони).

Згідно з ч.4 ст.26 Закону України «Про Державний земельний кадастр», для внесення змін до відомостей Поземельної книги щодо цільового призначення земельної ділянки, складу угідь, нормативної грошової оцінки, а також до відомостей про межі земельної ділянки (у разі їх встановлення (відновлення) за фактичним використанням земельної ділянки) заявник подає до органу, який здійснює ведення Поземельної книги: заяву за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; оригінали документації із землеустрою, технічної документації з оцінки земель, які згідно з цим Законом є підставою для внесення таких змін (крім випадків зміни виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель, що згідно з цим Законом не потребує розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки); документацію із землеустрою, на підставі якої вносяться зміни до відомостей Державного земельного кадастру, у формі електронного документа (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).

Аналогічні положення щодо відсутності підстав для розроблення власником нового проекту землеустрою у разі зміни виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії також закріплені в п.121 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру».

Як вбачається з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку станом на 19.02.2016 року, для земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:79:011:0003 по вул. Жилянській, 28 у м. Києві, визначено "категорія земель" - "Землі житлової та громадської забудови".

В матеріалах справи міститься копія Технічної документації із землеустрою, з якої вбачається, що в Розділі 2 "Камеральні роботи" зазначено, що код цільового призначення - В.02.03. "для будівництва і обслуговування житлового будинку".

Згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року N 548, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за N 1011/18306, під кодом В.02.03 передбачена "для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку", а розділ "В" передбачає "Землі житлової та громадської забудови".

За визначенням статті 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, зміна цільового призначення земельної ділянки передбачає зміну категорії земель, зміна ж використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не має наслідком зміну цільового призначення.

Суд звертає увагу, що як вбачається з наявних матеріалів справи, Позивачем не змінено цільове призначення земельної ділянки ("Землі житлової та громадської забудови"), а змінено використання земельної ділянки з будівництва, експлуатації та обслуговування торгівельно-офісного комплексу з підземним паркінгом та знесенням існуючих будівель на будівництво, експлуатацію та обслуговування багатофункціонального комплексу, що в свою чергу не тягне за собою зміну цільового призначення земельної ділянки.

Як свідчать обставини справи, спірне розпорядження приймалось Відповідачем 1 на підставі звернення Позивача та на підставі технічної документації із землеустрою щодо зміни функціонального використання земельної ділянки, а не зміни цільового призначення.

Відповідно до статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Частина четверта статті 373 Цивільного кодексу України передбачає, що власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

За таких обставин Суд приходить до висновку, що власник земельної ділянки (Позивач), має право використовувати її за власним розсудом та відповідно до цільового призначення, а Відповідач 1 фактично своїм рішення позбавив права Позивача на використання належного йому майна в власних цілях.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача в частині щодо визнання дій незаконними та скасування рішення державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Олійника Богдана Івановича №РВ-8000054642016 від 02.03.2016 р. про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Для захисту порушених прав Позивача, Суд вважає, що в даному випадку позовні вимоги Позивача в частині щодо зобов'язати Головне управління Дергеокадастру у м. Києві внести відомості до Державного земельного кадастру щодо зміни виду використання земельної ділянки за кадастровим №8000000000:79:011:0003 на вул. Жилянська 28, Голосіївського району м. Києва з "будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного комплексу з підземним паркінгом та знесенням існуючих будівель" на "будівництва, експлуатація та обслуговування багатофункціонального комплексу" підлягають задоволенню, оскільки є похідними, від первинної позовної вимоги.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги

Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати дії незаконними та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у м. Києві Олійника Богдана Івановича №РВ-8000054642016 від 02.03.2016 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

3. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у м. Києві внести відомості до Державного земельного кадастру щодо зміни виду використання земельної ділянки за кадастровим №8000000000:79:011:0003 на вул. Жилянська 28, Голосіївського району м. Києва з "будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-офісного комплексу з підземним паркінгом та знесенням існуючих будівель" на "будівництва, експлуатація та обслуговування багатофункціонального комплексу".

4. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у м. Києві за рахунок державних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будлегінвест" (код ЄДРПОУ 33101893) судові витрати в розмірі 2756,00 грн.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук