Ухвала

від 14.06.2016 по справі 826/7225/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7225/14 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

14 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Глущенко Я.Б.,

Суддів: Пилипенко О.Є.,

Шелест С.Б.,

секретаря Строяновської О.В.,

представник позивача: Зубкова С.С.

представника відповідача: Денисенко О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ ЕЛІТ» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ ЕЛІТ» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2016 року,-

В С Т А Н О В И В :

У травні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АРМ ЕЛІТ» звернулося у суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 09 квітня 2014 року № 0002662201 та № 0002672201.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2014 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 09 квітня 2014 року № 0002662201 та № 0002672201.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким в задоволені позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.07.2015 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ ЕЛІТ» задоволено частково. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Судом касаційної інстанції встановлено, що судами попередніх інстанцій не було досліджено обставини реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку, зокрема, не з`ясовано рух коштів між позивачем та його контрагентами при виконанні умов укладених договорів; зміст проведених позивачем операції, їх обсяг, форми викладення, тобто, ознаки, які б свідчили про реальність таких операцій; чи пов`язані проведені позивачем операції з його господарською діяльністю; чи відбулися реальні зміни в майновому статі платника податку внаслідок використання результатів отриманих робіт.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 березня 2016 року у задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про задоволення адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами ДПІ у Подільському районі міста Києва ГУ Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ Еліт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Геотехкомплект», ТОВ «Контелл», ТОВ «Компанія Інтербазіс», ТОВ «Бігрін груп», ТОВ «Вегаплюс» за період з 01 січня 2011 року по 31 березня 2011 року, за результатами якої складено акт від 13 лютого 2014 року № 452/26-56-22-0103/35442130, яким зафіксовано порушення позивачем пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 09 квітня 2014 року:

- № 0002662201, яким позивачу визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 66 838,00 грн., у тому числі: 66 837,00 грн. - основний платіж, 1 грн. штрафні (фінансові) санкції;

- № 0002672201, яким позивачу зменшено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду за квітень 2011 року на суму 186 667,00 грн. та зменшено залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за квітень 2011 року на суму 80 064,00 грн.

Позивач не погоджуючись з такими рішеннями відповідача звернувся до суду з даним позовом.

Обговорюючи правовідносини які виникли між сторонами, судова колегія зважає на наступне.

Відповідно до пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, в чинній на момент подання позивачем декларації з податку на додану вартість, бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно з п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпункт 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Наведене кореспондує приписам пункту 198.6 статті 198 ПК України, відповідно до яких не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 ПК України (пункт 201.8 статті 208 Податкового кодексу України).

Тобто, Податковим кодексом України чітко встановлено випадки неврахування в податковому кредиті суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, що підтверджені податковими накладними, а саме: 1) невідповідність форми та змісту податкової накладної вимогам статті 201 Податкового кодексу України; 2) складення податкової накладної особою, що не зареєстрована, як платник податку на додану вартість; 3) відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (за умови необхідності такої реєстрації).

Як встановлено колегією суддів, основними видами діяльності ТОВ «АРМ ЕЛІТ» є роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань.

Згідно штатного розпису ТОВ «АРМ ЕЛІТ» на січень 2011 року в штаті у позивача перебуло 12 працівників.

Господарську діяльність ТОВ «АРМ ЕЛІТ» здійснює на підставі ліцензії серія АВ № 430920, виданої Міністерством внутрішніх справ України 09.10.2008 року.

Згідно договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 11.07.2008 року у власності ТОВ «АРМ ЕЛІТ» знаходяться нежитлові приміщення №№ 1, 2, 3, 4 (групи приміщень) (в літері А) загальною площею 86,70 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Ігорівська, буд.12.

В період, що перевірявся податковим органом, з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року ТОВ «АРМ ЕЛІТ» мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Геотехкомплект», ТОВ «Контелл», ТОВ «Компанія Інтербазіс», ТОВ «Бігрін Груп», ТОВ «Вегаплюс».

Між ТОВ «АРМ ЕЛІТ» (замовник) та ТОВ «Компанія «Інтербазис» (виконавець) укладено договір про надання демонстраційних послуг № б/н від 08.02.2011 року, відповідно до умов якого, замовник доручає, а виконавець зобов`язується здійснити проведення демонстраційного показу гвинтівок (показ бойової ефективності зброї вдень і вночі в різноманітних умовах місцевості вдень і вночі із застосуванням різноманітних прицільно-оптичних засобів, показ тактичного використання зброї під час стрільби із гелікоптера в різноманітних умовах місцевості).

Згідно вказаного договору вбачається, що:

пунктом 2.1 договору передбачено, що виконавець зобов`язаний скласти акт наданих послуг по проведенню демонстраційного показу гвинтівок.

пунктом 4.1 договору приймання наданих послуг відбувається шляхом підписання акту здачі-приймання наданих послуг.

В підтвердження виконання умов договору позивачем надано: акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 3102 від 31.03.2011 року; податкову накладну від 31.03.2011 року № 3105, банківську виписку.

Разом з тим, ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві отримано від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві акт від 15.03.2012 року № 35/23-4/37194178 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Компанія «Інтербазис» з питань правомірності нарахування податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 09.07.2010 року по 21.11.2011 року, відповідно до якого встановлено наступне.

До ДПІ у Печерському районі м. Києва надійшла постанова старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Черкаській області старшого лейтенанта податкової міліції Свистуна В.М. про призначення документальної перевірки ТОВ «Компанія «Інтербазис», в постанові зазначено наступне: в провадженні СВ ПМ ДПА в Черкаській області перебуває кримінальна справа № 2511000047 ДВ-1 по обвинуваченню ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст.ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України. Під час розслідування кримінальної справи встановлено, що громадяни ОСОБА_1 , 1980 р.н. за попередньою змовою з ОСОБА_2 , 1969 р.н., в період 2010-2011 років, використовуючи завідомо підроблені документи з приводу відображення безтоварних операцій, здійснювали незаконні послуги по мінімізації податкових зобов`язань та по переведенню безготівкових коштів в готівкові різними суб`єктами господарської діяльності Черкаської області та інших регіонів України, використовуючи реквізити фіктивних підприємств: ТОВ «КПГ Міг», ТОВ «Компанія «Інтербазис», ТОВ «Ріп», ТОВ «Системактив-буд», ТОВ «ТВС «Енергостандарт», над якими вони здійснювали повний контроль.

З огляду на те, що у ТОВ «Компанія «Інтербазіс» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, колегія суддів доходить висновку про відсутність реальності здійснення операцій цим контрагентом позивача.

Між ТОВ «Контелл» (зберігач) та ТОВ «АРМ ЕЛІТ» (клієнт) укладено договір зберігання № 24 від 01.02.2011 року, відповідно до умов якого, клієнт передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання мисливський одяг та взуття і повертає це майно збереженим.

Пунктом 2.1.1 договору передбачено, що зберігач приймає майно на зберігання згідно із актом приймання-передачі. При здачі-приймання майна на зберігання клієнту видається розписка (акт).

Пунктом 2.1.6 договору передбачено, що майно зберігається в приміщенні (складі), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Підвисоцького, 5, оф. 3.

На підтвердження виконання умов вказаного вище договору позивачем надано суду акти № 95 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.02.2011 року, № 033002 від 30.03.2011 року, № 52 від 29.04.2011 року, податкові накладні від 28.02.2011 року № 935, від 30.03.2011 року № 033002, від 29.04.2011 року № 52, банківські виписки.

Разом з тим, ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві отримано від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів акт від 21.05.2012 року № 1386/22-3/37194947 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Контелл» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з платниками податків за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року.

Управлінням податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва отримано службову записку № 3477/07-06/30 від 14.05.2012 року, якою направлено для використання в роботі матеріали щодо наявності у ТОВ «Контелл» ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності посадовою особою ТОВ «Контелл» у зв`язку з не підтвердженням факту перетину митного кордону України громадянином Російської Федерації ОСОБА_3 , що тягне за собою його непричетність до господарської діяльності підприємства.

Факт відсутності перетину кордону за період з 01.01.2011 року по 06.04.2012 року зазначеним громадянином підтверджено листом ДПА у м. Києві від 06.04.2012 року № 1344/7/07-4115.

Між ТОВ «АРМ ЕЛІТ» та ТОВ «Геотехкомплект» відбувалися фінансово-господарські взаємовідносини щодо надання останнім на користь позивача послуг з поставки обладнання на підставі усного правочину поставки, відповідно до умов якого ТОВ «Геотехкомплект» взяло на себе зобов`язання поставити позивачу обладнання для вогнепальної зброї.

У межах виконання усного договору ТОВ «Геотехкомплект» було поставлено позивачу товару на загальну суму 1 283 900,00 грн., в тому числі ПДВ 213 983,34 грн., що була сплачена позивачем на рахунок контрагента, а сума податку на додану вартість була включена до складу податкового кредиту.

На підтвердження поставки товарів ТОВ «Геотехкомплект» позивачем надано видаткові накладні: № 315 від 25.02.2011 року на загальну суму 578 800,00 грн., № 032401 від 24.03.2011 року на суму 705100,00 грн., розрахунки в межах виконання господарських правовідносин проводилися на підставі виставлених рахунків-фактури, а саме: № 315 від 25.02.2011 року, № 032401 від 24.03.2011 року; банківські виписки.

Крім того, в підтвердження реальності господарських операцій із ТОВ «Геотехкомплект», до суду надано копії рахунків-фактур, договору поставки № 12/20-Д від 28.02.2011 року, видаткових накладних, податкових накладних, банківських виписок за зазначеними господарськими операціями з поставки товару, отриманого від ТОВ «Геотехкомплект» Військовою частиною НОМЕР_1 та ДП ДГЗІФ «Укрінмаш».

Разом з тим, ДПІ у Подільському районі ГУ Мнідоходів у м. Києві отримано від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві акт від 17.05.2012 року № 1347/22-4/37192481 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Геотехкомплект» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.

Управлінням податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва отримано службові записки № 3391/07-06/30 від 11.05.2012 року та № 3392/07-06/30 від 11.05.2012 року, якими направлено до використання в роботі матеріали щодо наявності у ТОВ «Геотехкомплект» ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності посадовою особою ТОВ «Геотехкомплект» у зв`язку з не підтвердженням факту перетину митного кордону України громадянином Російської Федерації ОСОБА_4 , що тягне за собою його непричетність до створення та реального здійснення господарської діяльності підприємством ТОВ «Геотехкомплект».

Факт відсутності перетину кордону за період з 01.01.2011 року цим громадянином підтверджено листом УПМ ДПА у м. Києві від 06.04.2012 року № 1344/7/07-4115.

Слід зазначити, що колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання має засвідчуватися лише факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснюються між ними, з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Висновки суб`єкта владних повноважень, викладені в актах про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів ТОВ «АРМ ЕЛІТ», зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби України, та не відповідають визначеному змісту акта про неможливість проведення зустрічної звірки.

Дослідивши матеріали справи, колегією суддів установлено, що реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Контелл», ТОВ «Компанія «Інтербазіс», ТОВ «Геотехкомплект» не підтверджуються належними доказами у справі.

Так, відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документу (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала у здійсненні господарської операції.

Суд першої інстанції вірно зазначив про те, що не може вважати укладені угоди та підписані первинні документи належними та такими, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операцій ТОВ «Геотехкомлект» та ТОВ «Контелл», оскільки факт перетину кордону гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є непідтвердженим.

З досліджених матеріалів справи вбачається, що на підтвердження виконання умов договору № 24 від 01.02.2011 року, який був укладений між позивачем та ТОВ «Контелл», не було надано до суду: акту приймання-передачі майна на зберігання, розписки (акту) про приймання майна, що передбачено п.п.2.1.1, 2.1.2 договору.

На підтвердження взаємовідносин позивача з ТОВ «Компанія Інтербазіс» не було надано до суду доказів наявності складських приміщень, необхідного автомобільного чи іншого транспорту, а також, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про правомірність винесення Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкових повідомлень-рішень від 09 квітня 2014 року № 0002662201 та № 0002672201, оскільки позивачем не підтверджено право на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Геотехкомплект», ТОВ «Контелл», ТОВ «Компанія Інтербазис» за період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Отже, доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ ЕЛІТ» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2016 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Я.Б.Глущенко

Судді: О.Є.Пилипенко

С.Б.Шелест

(Повний текст ухвали складений 15 червня 2016 року).

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Шелест С.Б.

Пилипенко О.Є.