Ухвала

від 14.06.2016 по справі 805/572/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Волгіна Н.П.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 року справа №805/572/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів : головуючого судді Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року у справі № 805/572/15-а за позовом Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в інтересах Філії «Артемівська ДЕД» до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання дій неправомірними, скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, -

В С Т А Н О В И В:

13 лютого 2015 року Позивач, Дочірнє підприємство «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в інтересах Філії «Артемівська ДЕД» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про:

- визнання дій з прийняття рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № НОМЕР_1 від 23 липня 2014 року - неправомірними;

- скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № НОМЕР_1 від 23 липня 2014 року за період з 21 травня 2014 року до 29 травня 2015 року на суму 7 268,11 грн, з яких штрафні санкції складають 6 667,99 грн, пеня - 600,12 грн (а.с. 4-6).

Позов обґрунтовано наступним.

4 серпня 2014 року позивачем отримано спірне Рішення відповідача, яке є протиправним. Так, Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення Ради національної безпеки України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції (АТО) на території Донецької і Луганської областей, в тому числі у містах Артемівськ, Краматорськ, Слов'янськ, Костянтинівка, Дружківка, де філія позивача виконує роботи з ремонту та утриманню автодоріг загального користування. В зв'язку із наведеним виникла несвоєчасна сплата податків та обов'язкових платежів. Під час проведення таких заходів платники податків, у яких існує ймовірність несвоєчасної сплати у зв'язку з непередбачуваними обставинами рекомендовано скористатися окремими законодавчими нормами та статтями Податкового кодексу України (лист Міндоходів України від 1 липня 2014 року № 15472/7/99-99-25-01-17 Головним управлінням Міндоходів у Донецькій та Луганській областях).

Крім цього, у зв'язку із проведенням АТО паралізувалась робота казначейської служби в Донецькій області, що спричинило нестабільне фінансування, зокрема, дорожньої галузі, а це призвело до порушень строків виплати зарплати, та відповідно, порушень строків сплати ЄСВ.

Вказане сталося через обставини непереборної сили, настання яких філії позивача засвідчено Сертифікатом Торгово-промислової палати.

На підставі викладеного, позивач вважає дії відповідача по прийняттю оскаржуваного рішення неправомірними, а рішення таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року у справі № 805/572/15-а, позов задоволено частково. Визнано неправомірним Рішення Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № НОМЕР_1 від 23 липня 2014 року про застосування до Філії «Артемівська ДЕД» Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» штрафних санкцій на суму 6 667,99 грн та нарахування пені у сумі 600,12 грн за період з 21 травня 2014 року до 29 травня 2015 року на загальну суму 7 268,11 грн. Скасовано Рішення Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № НОМЕР_1 від 23 липня 2014 року про застосування до Філії «Артемівська ДЕД» Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" штрафних санкцій на суму 6 667,99 грн та нарахування пені у сумі 600,12 грн за період з 21 травня 2014 року до 29 травня 2015 року на загальну суму 7 268,11 грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та відмовити в задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що платники єдиного внеску, які перебувають на обліку в фіскальних органах, розташованих на території, де проводилась антитерористична операція або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, до завершення АТО та визначення остаточного переліку відповідних населених пунктів продовжують здійснювати господарську діяльність, нараховувати, обчислювати і сплачувати заробітну плату зобов'язані виконувати всі встановлені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обов'язки в повному обсязі. У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд апеляційної скарги проводиться в порядку письмового провадження. Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Позивач, Дочірнє підприємство «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» є юридичною особою, 16 травня 2002 року зареєстроване за ідентифікаційним кодом 32001618 за номером запису 1 266 120 0000 099462, місцезнаходження: 85307, Донецька область, м. Красноармійськ, вул. Дніпропетровська, 2 (а.с. 1).

Філія «Артемівська ДЕД» (далі - філія) є відокремленим підрозділом позивача без права юридичної особи, податковий номер 26220806, з 12 червня 2002 року перебуває на обліку в Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, що є відповідачем у даній справі (а.с. 7, 9).

Як вбачається з матеріалів справи, філією не сплачено (несвоєчасно сплачено) зобов'язання зі сплати єдиного внеску, що не є спірними обставинами у справі та визнаються сторонами у справі, у зв'язку із чим відповідачем прийнято Рішення № НОМЕР_1 від 23 липня 2014 року про застосування до філії штрафних санкцій на суму 6 667,99 грн (10% від суми недоїмки) та нарахування пені у сумі 600,12 грн (0,1 % від суми недоїмки) за період з 21 травня 2014 року до 29 травня 2015 року на загальну суму 7 268,11 грн (а.с. 7). До рішення додається розрахунок штрафних санкцій (а.с. 8).

Вказане рішення отримано філією 31 липня 2014 року, що підтверджено поштовим повідомленням, наданим суду відповідачем (а.с. 52). Відповідно до вхідної відмітки філії, спірне рішення отримано нею 4 серпня 2014 року (а.с. 7).

Не погодившись із вказаним рішенням позивач звернувся до Головного управління ДФС України у Донецькій області (ГУ ДФС у Донецькі області) зі скаргою від 13 серпня 2015 року № 46, у відповідь на що ГУ ДФС у Донецькі області прийнято рішення від 15 вересня 2014 року № 9192/10/05-19-10 про залишення скарги без розгляду у зв'язку із пропуском строку її подання до органу фіскальної служби (а.с. 53-54). Вказане рішення про розгляд скарги отримано філією 29 вересня 2015 року відповідно до вхідної відмітки (друга сторінка а.с. 54).

Не погодившись із отриманою відповіддю на скаргу, позивач 6 лютого 2015 року звернувся до суду із адміністративним позовом про оскарження рішення про застосування штрафу та нарахування пені (а.с. 13).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 8 липня 2010 року ( далі Закон №2464-VI).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 цього Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У відповідності до п. 1. ч. 1. ст. 4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Обов'язком платника єдиного внеску у розумінні положень Закону № 2464-VI є своєчасність, повність нараховування, обчислення та сплата єдиного внеску. Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у п.п. 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 ч. 1 ст. 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний: 1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; 2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; 3) допускати посадових осіб органу доходів і зборів до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а до проведення перевірки щодо достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, та для призначення пенсій - посадових осіб органів Пенсійного фонду за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки; 4) подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю; 5) надавати безоплатно застрахованій особі та на вимогу членів сім'ї померлої застрахованої особи відомості про заробітну плату (дохід), суму сплаченого єдиного внеску та інші відомості про застраховану особу, що подаються до органу доходів і зборів; 6) пред'являти на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний внесок, повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі; 7) перевіряти під час прийняття на роботу наявність у фізичної особи посвідчення застрахованої особи; 8) повідомляти у складі звітності про прийняття на роботу фізичної особи, відомості про яку відсутні в Державному реєстрі або яка не пред'явила на вимогу платника єдиного внеску посвідчення застрахованої особи, та подавати необхідні відомості і документи для взяття на облік зазначеної особи; 9) отримувати в територіальному органі Пенсійного фонду посвідчення застрахованої особи в порядку, встановленому Пенсійним фондом, та видавати їх застрахованим особам; 10) повідомляти у складі звітності про зміну відомостей, що вносяться до Державного реєстру, про застраховану особу, на користь якої він сплачує єдиний внесок, у десятиденний строк після надходження таких відомостей; 11) у випадках, передбачених цим Законом і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, стати на облік в органі доходів і зборів як платник єдиного внеску; 12) виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Згідно ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

У відповідності до ч. 12 ст. 9 даного Закону єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до вимог ст. 25 цього Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів та підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та визнається сторонами у справі, позивачем платежі в рахунок погашення зобов'язань з єдиного внеску в строк, встановлений Законом № 2464-VI, здійснені не були (реалізовані із затримкою), що не заперечується позивачем.

Щодо обґрунтувань позивачем неправомірності спірного рішення відповідача розповсюдженням на позивача приписів п. 9-3 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI, слід зазначити наступне.

Згідно п. 9-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», зупиняється застосування до платників єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України норм статей 25 («Заходи впливу та стягнення») і 26 («відповідальність за порушення цього Закону) цього Закону.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення Ради національної безпеки України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції (АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VII період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, у якому, серед інших населених пунктів, зазначено м. Красноармійськ, де зареєстрований позивач, та м. Артемівськ, де знаходиться його філія.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 5 листопада 2014 року було зупинено дію Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року, проте, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 826/18327/14 від 26 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2015 року, Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 5 листопада 2014 року визнано нечинним.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України по даній справі було зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2015 року до розгляду касаційної скарги Кабінету Міністрів України у Вищому адміністративному суду України.

Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції дійшов висновку, що Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року було чинне у період з 30 жовтня 2014 року по 4 листопада 2014 року та у період з 2 квітня 2015 року по 27 квітня 2015 року. Відповідно, факт знаходження населених пунктів, зазначених у вказаному у Розпорядженні № 1053-р Переліку (в тому числі, м. Артемівськ, м. Красноармійськ) у вказані періоди часу на території, де проводилась антитерористична операція - був встановленим.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р визнано такими, що втратили чинність Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року. № 1053» та затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, у якому, серед інших населених пунктів, зазначено м. Артемівськ, м. Красноармійськ.

Згідно ч. 4 ст. 11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» внесено зміни до Закону № 2464-VI, а саме розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 такого змісту:

«Платники єдиного внеску, визначені ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення платника від виконання своїх обов'язав, передбачених Законом № 2464-VI, є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргуВ» .

Як встановлено під час розгляду справи, Філією «Артемівська ДЕД» Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (м. Артемівськ, вул. Радянська, 183) отримано Сертифікат (висновок) № 969 за вих. № 3914/05-4 від 17 жовтня 2014 року Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили у зв'язку з проведенням АТО на території Донецької та Луганської областей, відповідно до якого Торгово-промислова палата України на підставі п.п. 100.4, 100.5 статті 100 Податкового кодексу України засвідчує настання обставин непереборної сили з 14 квітня 2014 року філії позивача при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справлення та сплати податків та обов'язкових платежів. На момент видачі сертифікату (висновку) ТПП України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо (а.с. 10).

6 листопада 2014 року філією до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції у ГУ Міндоходів у Донецькій області подавалась заява від 6 листопада 2014 року № 142 про списання і в подальшому ненарахування штрафних санкцій та пені на суми несвоєчасної сплати зобов'язань по єдиному внеску згідно сертифікату № 969 про настання обставин непереборної сили (а.с. 97).

На підставі викладеного вище, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності незастосування до філії позивача при прийнятті спірного рішення приписів п. 9-3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI, на підставі якого відокремлений підрозділ позивача звільнено від виконання своїх обов'язків до закінчення антитерористичної операції, розпочатої Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року на території Донецької і Луганської областей, а також на підставі якого до позивача не може застосовуватись відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464-VI, за невиконання обов'язків позивача як платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року і до закінчення АТО.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог та визнання неправомірним та скасування спірного рішення відповідача.

Суд першої інстанції вирішив справу з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування постанови суду відсутні. Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 197 ч.1 п.2, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року у справі № 805/572/15-а - залишити без задоволення. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року у справі № 805/572/15-а за позовом Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України" в інтересах Філії «Артемівська ДЕД» до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання дій неправомірними, скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені - залишити без змін. Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

ОСОБА_2