Постанова

від 14.06.2016 по справі 908/6172/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 року Справа № 908/6172/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Кривди Д.С. - головуючого (доповідача), Борденюк Є.М. Мамонтової О.М., за участю представників: позивачаКарнарук А.В., представник, відповідачаГоленков С.В., керівник, Гришко І.І., Олешкович О.В., представники, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Пропан-Трейд" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 12.04.2016 у справі№ 908/6172/15 Господарського суду Запорізької області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростандарт-Автогаз" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Пропан-Трейд" простягнення 273 353,75 грн,

В судовому засіданні 07.06.2016 оголошувалась перерва до 10год. 35хв. 14.06.2016, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євростандарт-Автогаз" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пропан-Трейд" 273353,75 грн, а саме: 218683 грн основного боргу по додатковим угодам №10220 від 01.06.2015 та №13952 від 09.07.2015 до договору постачання скрапленого газу №246/Г від 15.01.2014 та 54670,75 грн штрафу.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.02.2016 (суддя Топчій О.А.) в позові відмовлено в повному обсязі.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем надані докази щодо оплати 218683 грн за товар, отриманий за додатковими угодами №10220 від 01.06.2015 та №13952 від 09.07.2015 до договору постачання скрапленого газу №246/Г від 15.01.2014, які є предметом спору в даній справі.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.04.2016 (судді: Зубченко І.В. - головуючий, Марченко О.А., Попков Д.О.) рішення Господарського суду Запорізької області від 09.02.2016 скасовано; прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пропан-Трейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростандарт-Автогаз" основний борг у розмірі 218683 грн, штраф у розмірі 54670,75 грн, судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 4100,31 грн та судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 4510,34 грн.

Постанову мотивовано тим, що платіжними дорученнями №501 від 09.06.2015 на суму 22403 грн, №519 від 14.07.2015 на суму 150000 грн та платіжним дорученням №527 від 20.07.2015 на суму 46280 грн відповідачем перерахована оплата за скраплений газ в загальному розмірі 218683 грн. Відповідно до п.2.7 договору при наявності заборгованості перед постачальником за раніше відвантажений покупцю товар, платежі, що надходять на рахунок постачальника від покупця зараховуються в погашення існуючої заборгованості за попередні поставки товару (у порядку черговості) незалежно від указаного покупцем призначення платежу до повного погашення існуючої заборгованості. Таким чином, за висновком апеляційного господарського суду, здійснені відповідачем платежі від 09.06.2016 на суму 22403 грн, №519 від 14.07.2015 на суму 150000 грн та платіжним дорученням №527 від 20.07.2015 на суму 46280 грн на підставі п.2.7 договору були позивачем правомірно зараховані в погашення боргу по відвантаженню товару за додатковою угодою №11242 від 01.06.2015.

Не погоджуючись з постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.04.2016, Товариство з обмеженою відповідальністю "Пропан-Трейд" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, залишивши в силі рішення Господарського суду Запорізької області від 09.02.2016. Скаргу мотивовано доводами про порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 101 Господарського процесуального кодексу України. Також від відповідача надійшли письмові пояснення по справі.

У відзиві на касаційну скаргу позивач спростовує її доводи і просить постанову залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

06.06.2016 до Вищого господарського суду України надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Пропан-Трейд" про зупинення виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 12.04.2016.

Відповідно до частини 1 статті 121 1 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою сторони чи прокурора або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації.

Відповідна процесуальна дія є правом суду касаційної інстанції.

Враховуючи, що заява надійшла 06.06.2016, а перегляд судового рішення призначено на 07.06.2016, колегія суддів не вбачає необхідності вжиття відповідних процесуальних заходів у вигляді зупинення виконання судового рішення, оскільки таке зупинення має обмежений строк дії.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу, що за нормою статті 122 ГПК України якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановили суди попередніх інстанцій, 15.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євростандарт-Автогаз" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пропан-Трейд" (покупець) був укладений договір постачання скрапленого газу №246/Г (далі за текстом - Договір), за умовами п.1.1 якого постачальник зобов'язується у відповідності з замовленням передавати партіями у власність покупцеві скраплений вуглеводневий газ марки СПБТ ДСТУ 4047-2001 та/або газ вуглеводневий скраплений марок Євро для двигунів внутрішнього згорання ТУ У 23.2-36956615-001:2010 (далі - товар), а покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору та Додаткових угод до нього.

Відповідно до п.1.2 Договору кількість, асортимент, умови постачання, ціна товару та умови оплати вказуються в додаткових угодах, які є невід'ємними частинами договору.

Покупець оплачує товар за ціною та на умовах, встановлених постачальником в додаткових угодах до даного договору. В разі проведення поставки товару, не підписавши додаткової угоди у встановлений строк, на дану партію товару, покупець зобов'язаний провести розрахунок на протязі 2 (двох) банківських днів з дати отримання товару (п.2.2).

Згідно з п.2.3 Договору оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Датою оплати товару вважається дата зарахування коштів на рахунок постачальника (п. 2.3).

В платіжних дорученнях про перерахування коштів обов'язково вказуються номер та дата договору, номер рахунку, найменування покупця, його код ЄДРПОУ та найменування товару (п.2.4).

01.06.2015 сторони підписали додаткову угоду №10220 до Договору №246/Г від 15.01.2014, відповідно до якої постачальник зобов'язався передати у власність покупця, а покупець оплатити та прийняти нафтопродукти: скраплений газ на суму 22403 грн з ПДВ.

Пунктом 4 вказаної угоди визначено, що покупець здійснює оплату товару протягом 6 (шести) календарних днів з моменту відвантаження товару.

Суди попередніх інстанцій встановили, що на виконання умов додаткової угоди позивач відповідно до видаткової накладної №10220 від 01.06.2015 відвантажив газ на суму 22403 грн.

01.06.2015 позивачем виставлений рахунок № 6241 на суму 22403 грн.

За умовами підписаної сторонами додаткової угоди №13952 від 09.07.2015 до договору №246/Г від 15.01.2014 постачальник зобов'язався передати у власність, а покупець оплатити та прийняти нафтопродукти: скраплений газ на суму 196280 грн із ПДВ. Відповідно до п.4 зазначеної додаткової угоди покупець здійснює оплату товару протягом 5 (п'ять) календарних днів з моменту відвантаження товару.

09.07.2015 за видатковою накладною №13952 від 09.07.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Євростандарт-Автогаз" відвантажило Товариству з обмеженою відповідальністю "Пропан-Трейд" відповідний товар на суму 196280 грн.

Тоді ж, 09.07.2015 на оплату товару позивачем відповідачеві був виставлений рахунок № 8274 на суму 196280 грн.

Позивач, посилаючись на те, що відповідач належним чином не виконав своїх зобов'язань за договором в частині оплати отриманого газу за видатковою накладною №10220 від 01.06.2015 на суму 22403 грн та за видатковою накладною №13952 від 09.07.2015 на суму 196280 грн, звернувся з позовом у даній справі про стягнення основного боргу у розмірі 218683 грн та 54670,75 грн штрафу за прострочення оплати товару.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 526, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановив місцевий господарський суд та підтверджується матеріалами справи, 09.06.2015 ТОВ Пропан-Трейд платіжним дорученням №501 оплатило 22403 грн, як зазначено в призначенні платежу: оплата за скраплений газ СПБТ по рахунку № 6241від 01.06.2015, договір № 246/Г від 15.01.2014.

Платіжним дорученням №519 від 14.07.2015 на суму 150000 грн та платіжним дорученням № 527 від 20.07.2015 на суму 46280 грн відповідачем перерахована оплата за скраплений газ СПБТ по рахунку №8274 від 09.07.2015, договір № 246/Г від 15.01.2014.

Водночас позивач, на підставі п.2.7 Договору, вказані суми зарахував в рахунок погашення попередньої заборгованості, яка виникла за несплачений товар на підставі додаткової угоди №11242 від 01.06.2015. Так, за змістом п.2.7 Договору при наявності заборгованості перед постачальником за раніше відвантажений покупцю товар, платежі, що надходять на рахунок постачальника від покупця зараховуються в погашення існуючої заборгованості за попередні поставки товару (у порядку черговості) незалежно від указаного покупцем призначення платежу до повного погашення існуючої заборгованості.

Пунктом 3.7 Договору сторони погодили, що прийом-передача товару проводиться сторонами на підставі видаткових, товарно-транспортних накладних та чек-принтеру за участю уповноважених представників сторін.

Відповідно до п.3.8 Договору моментом передачі товару вважається дата підписання товарної та/або товарно-транспортної накладних та/або видаткових накладних (обов'язково підтверджується печаткою або штемпелем покупця) про їх отримання покупцем.

Покупець зобов'язаний надати постачальнику оригінал довіреності на отримання матеріальних цінностей (на право вчинення певними особами від імені покупця дій, пов'язаних з прийманням товару постачальника, у тому числі з правом підпису накладних) шляхом підписання оригіналу довіреності, згідно зразка та/або в момент передачі товару на кожну партію окремо (п. 3.9 Договору).

Позивач в підтвердження отримання товару за додатковою угодою №11242 від 01.06.2015 на суму 221256,01 грн надав копію товарно-транспортної накладної № 7550 від 01.06.2015 та копію видаткової накладної № 11242 від 01.06.2015 на суму 221256,01 грн.

За оцінкою місцевого господарського суду, зазначені документи не є належними доказами у даному випадку, оскільки печатка підприємства покупця на ТТН № 7550 від 01.06.2015 відсутня, а також відсутні відомості про отримання товару на видатковій накладній №11242 від 01.06.2015 на суму 221256,01 грн та печатка підприємства покупця.

Таким чином, місцевий господарський суд, відмовляючи в позові, виходив з того, що відповідачем надані докази оплати товару, отриманого за додатковими угодами №10220 від 01.06.2015 та № 13952 від 09.07.2015 до Договору, які є предметом спору в даній справі, тоді як позивач не довів наявність заборгованості, в рахунок якої відбулося зарахування на підставі п.2.7 договору №246/Г від 15.01.2014 сплачених відповідачем коштів в розмірі 218683 грн.

Натомість суд апеляційної інстанції задовольнив позовні вимоги, посилаючись на те, що в судовому засіданні 22.03.2016 позивач надав додаткову угоду №11242 від 01.06.2015 та видаткову накладну №11242 від 01.06.2015, які підписані з обох сторін та скріплені печатками підприємств. Прийнявши до уваги зазначені додаткові докази, суд дійшов висновку, що надана в суді апеляційної інстанції видаткова накладна підтверджує факт поставки продукції на загальну суму 221256,01 грн, а тому здійснені відповідачем зазначені вище платежі правомірно зараховані в погашення боргу за поставлений товар за додатковою угодою №11242 від 01.06.2015

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; недоведеність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

В оскаржуваній постанові Донецького апеляційного господарського суду фактично не наведено обґрунтування порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом першої інстанції, рішення якого оскаржувалось в апеляційному порядку.

Скасовуючи рішення Господарського суду Запорізької області, суд апеляційної інстанції не спростував висновків суду першої інстанції та встановлених ним обставин справи. Так, дослідивши копію видаткової накладної, яка була додана позивачем до матеріалів справи, суд першої інстанції не прийняв її в якості доказу отримання товару за додатковою угодою №11242 від 01.06.2015, з тієї підстави, як зазначалося вище, що в цій накладній, зокрема, відсутні відомості про отримання товару покупцем. При цьому, залучаючи до матеріалів справи в якості додаткового доказу іншу копію цієї ж видаткової накладної №11242 від 01.06.2015, суд апеляційної інстанції, вважаючи її належно оформленою, не перевірив доводи відповідача стосовно того, що особа, яка підписала накладну зі сторони ТОВ "Пропан-Трейд" ("Наливайченко"), не є його працівником та на ім'я цієї особи не видавалась довіреність на отримання матеріальних цінностей, в тому числі з правом підпису накладних, як це передбачено п.3.9 Договору. Інших обставин, які б підтверджували наявність заборгованості, в рахунок якої зараховано сплачені відповідачем спірні кошти в розмірі 218683 грн, апеляційний господарський суд не встановив.

Враховуючи викладене, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.1 ст.111 10 Господарського процесуального кодексу України підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції має бути залишено в силі як таке, що відповідає встановленим місцевим господарським судом фактичним обставинам та прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Відповідно, касаційна скарга підлягає задоволенню.

Пунктом 11 статті 111 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за здійснення касаційного перегляду в даному випадку підлягає стягненню з позивача. При цьому належний розмір судового збору з урахуванням ставок, передбачених Законом України "Про судовий збір", та періоду, в який позов у даній справі подано до суду, становить 4920,37 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пропан-Трейд" задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.04.2016 у справі №908/6172/15 скасувати, залишивши в силі рішення Господарського суду Запорізької області від 09.02.2016.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростандарт-Автогаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пропан-Трейд" 4920,37 грн витрат по сплаті судового збору при зверненні з касаційною скаргою.

Доручити Господарському суду Запорізької області видати наказ.

Головуючий Д. Кривда

Судді Є. Борденюк О. Мамонтова