Рішення

від 14.06.2016 по справі 904/2393/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.06.16 Справа № 904/2393/16

За позовом Заступника прокурора Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інбел", с. Орлівщина, Новомосковський район, Дніпропетровська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Дніпропетровська обласна державна адміністрація, м. Дніпропетровськ

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача (прокуратури): ОСОБА_1 - прокурор, посвідчення № 036402 від 27.11.15

від відповідача-1: не з'явились

від відповідача-2: ОСОБА_2 - представник за дов. б/н від 10.03.16

від третьої особи: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1: Новомосковської районної державної адміністрації та відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інбел" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 6, 53 га від 02.09.2011.

Позовні вимоги мотивовані тим, що договір оренди земельної ділянки площею 6, 5300 га від 02.09.2011 укладено з порушенням умов чинного законодавства, а саме відсутня нормативно-грошова оцінка землі, на підставі якої визначається істотна умова договору - орендна плата.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2016 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 11.05.2016, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Дніпропетровську обласну державну адміністрацію.

11.05.2016 відповідач-1 подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, оскільки спірний договір включає в себе всі істотні умови, передбачені законодавством, яке діяло на момент його укладання. Також, відповідач-1 зазначив, що Податковим кодексом України, зокрема, ст. 271.1 (в редакції, що діяла на момент укладання договору), передбачена можливість і порядок обчислення орендної плати за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено. В свою чергу, ч. 1 ст. 632 ЦК України встановлено, що ціна у договорі встановлюється за домовленістю сторін. Посилаючись на вищевикладене, відповідач-1 вважає, що при укладанні спірного договору не відбулось порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

11.05.2016 відповідач-2 надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, оскільки передача користування земельної ділянки на підставі Розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 25.08.2011 № Р-566/0/3-ІІ відбувалося в межах повноважень, передбачених законодавством. Та, відповідно до п. 2.4 Постанови Пленуму ВГСУ № 11 від 29.05.2013. сторони також не позбавлені права вчинити правочин про внесення змін до правочину з метою приведення його у відповідність із законом. Щодо спливу строку позовної давності відповідач-2 у відзиві на позов зазначив, що нездійснення прокурором своєчасного прокурорського нагляду за прийнятими рішеннями місцевими державними адміністраціями, що є обов'язком органів прокуратури, призводить до наслідків визначених частиною 2 статті 12, частиною 4 статті 267 Цивільного кодексу України.

В судовому засіданні 11.05.2016, на підставі ч. 3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 25.05.2016.

Ухвалою суду від 25.05.2016 розгляд справи відкладено на 06.06.2016 та ухвалою суду від 06.06.2016 розгляд справи відкладено на 14.06.2016.

13.06.2016 від відповідача-1 засобами факсимільного зв'язку до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Представник третьої особи явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, витребуванні судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення цінного листа з ухвалою суду (арк. с. 55).

У судовому засіданні 14.06.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача-2, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Голови Новомосковської районної державної адміністрації від 15.11.2006 № 1637 «Про надання згоди на зміну цільового призначення та складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Інбел», зокрема, надано дозвіл на зміну цільового призначення земельної ділянки загальною площею 6,53 га під господарськими будівлями та дворами та надано дозвіл ТОВ «Інбел» на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років площею 6, 53 га під господарськими будівлями та дворами для іншої промисловості за рахунок земель території Орлівщинської сільської ради (арк. с. 23).

Товариством з обмеженою відповідальністю «Крок» на замовлення ТОВ «Інбел» у 2011 році був виготовлений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду загальною площею 6,5300 га зі зміною цільового призначення із земель запасу сільськогосподарського призначення (під господарськими будівлями та дворами) на території Орлівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області на землі промисловості для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств іншої промисловості (проектування, будівництво та обслуговування підприємства по переробці яєчного порошку та виготовленню кормових добавок) (арк. с. 19-22).

Розпорядженням Голови Новомосковської районної державної адміністрації від 11.10.2007 № 1829 погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 49 років площею 6,53 га під господарськими будівлями і дворами ТОВ «Інбел» для іншої промисловості (будівництво заводу по переробці яєчного порошку та виготовленню кормових добавок) за рахунок земель запасу на території Орлівшинської сільської ради (арк. с. 43).

Розпорядженням Голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 25.08.2011 № Р-566/0/3-ІІ затверджено Товариству з обмеженою відповідальністю «Інбел» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду загальною площею 6,53 га зі зміною цільового призначення із земель запасу сільськогосподарського призначення (під господарськими будівлями та дворами) на території Орлівшинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області на землі промисловості для розміщення та експлуатації основних. Підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної промисловості, проектування, будівництва та обслуговування підприємства з переробки яєчного порошку і виготовлення кормових добавок), надано вищевказану земельну ділянку ТОВ «Інбел» в оренду терміном на 49 років (арк. с. 45).

На підставі вказаного розпорядження, 02.09.2011 між Новомосковською районною державною адміністрацією (далі - відповідач-1, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інбел» (далі - відповідач-2, орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - договір), посвідчений приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 1352 та зареєстровано в управлінні Держкомагенства у Новомосковському районі Дніпропетровської області 28.09.2011 за № 122328504000001 (арк. с. 13-17, 49).

Відповідно до п.1 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, цільового призначення - землі промисловості для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної промисловості (проектування, будівництва та обслуговування підприємства переробки яєчного порошку і виготовлення кормових добавок), яка знаходиться на території Орлівщинської сільської ради, Новомосковського району, Дніпропетровської області.

Кадастровий номер земельної ділянки: 1223285000-01-063-0010.

Пунктом 2 договору визначено об'єкт оренди: в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 6,5300 га, із них: 6, 5300 га - землі промисловості для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної промисловості (проектування, будівництва та обслуговування підприємства з переробки яєчного порошку і виготовлення кормових добавок), яка знаходиться на території Орлівщинської сільської ради, Новомосковського району, Дніпропетровської області. На земельній ділянці знаходиться нерухоме майно - будівлі та споруди, що належать орендареві на підставах: договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 21.08.2006 року ОСОБА_4, приватним нотаріусом Новомосковського РНО Дніпропетровської області, реєстровий номер 1403, та договору купівлі-продажу нерухомого майна ,посвідченого 29.08.2006 року ОСОБА_4, приватним нотаріусом Новомосковського РНО Дніпропетровської області, реєстровий номер 1483.

Згідно з п. 3 договору нормативно грошова оцінка землі: відсутня.

Договір укладено на 49 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У разі прийняття розпорядження орендодавцем щодо відчуження орендованої земельної ділянки орендар має переважне право на придбання у власність (п. 6 договору).

Відповідно до п. 7 договору орендна плата відповідно до Закону України «Про оренду землі» та розпорядження Голови Новомосковської районної державної адміністрації № 470-о-11 від 31.08.2011, складає: 12105, 05 грн. на рік, які орендар сплачує щомісячно до кінця поточного місяця рівними частками на рахунок Орлівщинської сільської ради Новомосковського району, Дніпропетровської області.

Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, затверджених Кабінетом Міністрів України, формами що заповнюються під час укладання договору або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п. 8 договору).

Передача земельної ділянки в оренду здійснюється зі складанням проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в оренду. Підставою надання в оренду земельної ділянки є Розпорядження Голови обласної державної адміністрації № Р-566/0/3-ІІ від 25.08.2011 «Про затвердження ТОВ «Інбел» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення, загальною площею 6,53 га в оренду», Розпорядження Голови Новомосковської районної державної адміністрації № 470-р-11 від 31.08.2011 «Про укладання договору оренди земельної ділянки ТОВ «Інбел» (п. 14 договору).

Пунктом 15 договору встановлено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у семиденний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

02.09.2011, відповідно до акту прийому-передачі ділянки в натурі, відповідач-1 передав в натурі (на місцевості), а відповідач-2 прийняв земельну ділянку, загальною площею 6,53 га - землі промисловості для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної промисловості (проектування, будівництва та обслуговування підприємства з переробки яєчного порошку і виготовлення кормових добавок). Земельна ділянка знаходиться на території Орлівщинської сільської ради, Новомосковського району, Дніпропетровської області, кадастровий номер: 1223285000:01:063:0010 (арк. с. 18).

Відповідачі-1, 2 не заперечують, що на моменту розгляду даної справи, нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена.

Прокурор оспорює дійсність вищевказаного договору оренди, вважаючи, що при його укладанні грубо порушені вимоги ст.ст.13, 23 Закону України «Про оцінку земель», оскільки технічна документація з нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки не розроблялась та не затверджувалась, що є підставою для визнання договору недійсним згідно положень ч. 1 ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України, ст.15 Закону України «Про оренду землі».

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Частиною 1 статті 6 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно ч.1 ст. 2 цього Закону відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Іншим законом України, який регулює питання набуття орендарем права оренди земельної ділянки, є Закон України «Про оцінку земель».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Частиною 1 статті 13 Закону України «Про оцінку земель» (в редакцій, чинній станом на день укладання спірного договору) передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності; визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом; визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва; розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель; відчуження земельних ділянок площею понад 50 гектарів, що належать до державної або комунальної власності, для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд.

Відповідно до ч. 1-2 ст.15 Закону України «Про оцінку земель» підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 2-3 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Судом встановлено, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки площею 6,53 га, що була надана в оренду ТОВ «Інбел» Новомосковською районною державною адміністрацією, не затверджувалась, що зазначено у п. 3 спірного договору та підтверджено сторонами.

В порушення вимог ч. 3 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» ТОВ «Інбел» не видавався ОСОБА_1 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, розмір орендної плати за землю при укладанні оспорюваного договору встановлений з порушенням вимог чинного законодавства, а право оренди набуте ТОВ «Інбел» за договором, укладеним з порушенням вимог ст. ст.13, 23 Закону України «Про оцінку земель».

Частина 2 статті 15 Закону України «Про оренду землі» окрім відсутності однієї з істотних умов в договорі оренди встановлює таку підставу для визнання його недійсним, як порушення вимог ст. ст. 4-6 цього Закону, а ч.1 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що право оренди набувається на підставах та в порядку, передбачених цим та іншими законами.

Враховуючи, що право оренди за оспорюваним договором набуто ТОВ «Інбел» з порушенням порядку, встановленого ст. 13, ч. 2 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель», господарський суд вважає доведеним недотримання вимог чинного законодавства при укладенні спірного договору.

Однак, приймаючи до уваги заяву відповідача-2, викладену у відзиві на позов, про сплив строку позовної давності до спірних правовідносин, відповідно до ст. 267 ЦК України, господарський суд зазначає наступне.

У позовній заяві прокурор зазначає, що реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) за використанням та охороною земель усіх категорій в агропромисловому комплексі, відповідно до ч. 1 ст. 188 Земельного кодексу України, покладено на Державну інспекцію сільського господарства України та її територіальні підрозділи. З урахування положень Закону України «Про державний контроль за використання та охороною земель», у Державної інспекції сільського господарства України та її територіальних підрозділів відсутні повноваження для звернення до суду з позовами щодо визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок.

Посилаючись на вищевикладене, прокурор зазначає, що органами прокуратури про існування спірного договору оренди земельної ділянки, укладеного 02.09.2011 з порушеннями норм чинного законодавства, стало відомо під час вивчення дотримання вимог земельного законодавства із листа Новомосковської об'єднаної інспекції № 8094\9\04-08-15-02-20 від 05.05.2015 (арк. с. 49), а тому перебіг строку позовної давності почався саме з моменту, коли органи прокуратури довідалися про існування спірного договору оренди земельної ділянки.

Проте, господарський суд не може погодитись із вищевикладеним твердженням прокурора з нижченаведених підстав.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі відкрите акціонерне товариство "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, № 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

У Цивільному кодексі позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК).

Відповідно до статті 257 ЦК загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК).

При цьому встановлення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і застосування норм матеріального права, і правила обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Визначення початку відліку позовної давності наведеного у статті 261 ЦК, зокрема відповідно до частини 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і суб'єктами, уповноваженими законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушено, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Статтею 361 Закону України "Про прокуратуру" передбачено право прокурора з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді в межах повноважень, визначених законом, звертатися до суду з позовною заявою, брати участь у розгляді справ за його позовом тощо.

Разом із тим частинами 2, 4 статті 29 ГПК (у редакції, чинній на час звернення прокурора з відповідним позовом) встановлено, що у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється і на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

Як вже було зазначено вище, прокурор вважає початком перебігу строку позовної давності відповідь Новомосковської об'єднаної інспекції надій у листі від 05.05.2015 № 8094\9\04-08-15-02-20.

Однак, господарський суд не може погодитись з даною обставиною з нижченаведених підстав.

Сторони в судовому процесі мають рівні права, тому прокурор, який звернувся з позовом в інтересах держави не має в розумінні чинного господарського процесуального законодавства привілейованого статусу порівняно з іншими учасниками процесу.

Відповідно до ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Однак, прокурором не доведено та не обґрунтовано неможливість довідатись про порушення права раніше отримання відповіді Новомосковської об'єднаної інспекції надій у листі від 05.05.2015 № 8094\9\04-08-15-02-20, як-то передбачено нормами ст. 32 ГПК України та частиною 1 ст. 261 ЦК УКраїни.

За таких обставин, за висновками суду, дія правового інституту позовної давності та положення щодо наслідків її спливу, встановлені законом, мають розповсюджуватися на всіх учасників судового процесу, у тому числі, на прокурора.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 02.10.2012. у справі №16/296-31/91-2012, від 06.12.2011 у справі №16/183, від 19.04.2012 у справі №31/108, від 18.02.2015 у справі № 916/3135/13, а також, дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі № 3-224гс16 та від 11.05.2016 у справі № 3-387гс16.

Суд наголошує, що відповідно до ч. 1 ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Спірний договір оренди земельної ділянки був укладений між відповідачами 02.09.2011 (арк. с. 13-17).

А тому, саме починаючи з 02.09.2011 у спірних правовідносинах починається перебіг позовної давності, а трирічний строк позовної давності для звернення із даним позовом до суду закінчився 02.09.2014.

З матеріалів справи вбачається, що прокурор звернувся із позовною заявою до суду 04.04.2016, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції канцелярії господарського суду (арк. с. 3).

Таким чином, позовна вимога прокурора про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 02.09.2011, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інбел» та Новомосковською районною державною адміністрацією, не підлягає задоволенню як така, що пред'явлена за межами, встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України, строку позовної давності в три роки.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Водночас, слід зазначити, що прокурором не заявлялося про визнання судом поважними причин пропуску позовної давності в порядку ч. 5 ст. 267 ЦК України.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокуратури щодо визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 02.09.2011 не підлягають задоволенню, у зв'язку із пропуском трирічного строку позовної давності.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Прокуратуру Дніпропетровської області.

Керуючись ст. 22, 33-34, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 14.06.2016

Суддя ОСОБА_5