Рішення

від 07.06.2016 по справі 910/5363/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2016Справа №910/5363/16

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Парус-К»

про стягнення 44051,45 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Телегін Д.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулось до суду з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Парус-К» про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 25997,46 грн., 10580,97 грн. інфляційних втрат, 846,16 грн. 3% річних та пені в сумі 6626,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 01.08.2011 між сторонами укладено Договір №1110458 на постачання теплової енергії у гарячій воді, згідно якого позивач здійснював відповідачу постачання теплової енергії у гарячій воді для потреб опалення вентиляції в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року.

Відповідач, в порушення умов договору, неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо сплати вартості поставленої теплової енергії, внаслідок чого за період з 01.11.2014 по 01.12.2015 виникла заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 25997,46 грн.

Крім того на вказану заборгованість позивачем у відповідності до ст.625 ЦК України нараховано також 3% річних у розмірі 846,16 грн., інфляційні втрати в розмірі 10580,97 грн. та пеню в розмірі 6626,86 грн. за період з листопада 2014 по грудень 2015.

На підставі викладеного просить задовольнити позов та стягнути заборгованість за спожиту теплову енергію та нараховані фінансові санкції.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Відповідач присутність повноважного представника у судовому засіданні не забезпечив, відзив на позовну заяву не надав, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Судом встановлено, що 01.08.2011 між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (постачальник) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Парус-К» (споживач) укладено Договір №1110458, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та вентиляції та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у цьому договорі.

Згідно з п. 2.2.1 договору постачальник зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на для потреб опалення та вентиляції в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року в кількості та обсягах згідно з додатком № 1.

Пунктом 2.2.2 договору встановлено, що постачальник зобов'язується підтримувати середньодобову температуру теплоносія в подавальному трубопроводі згідно з температурним графіком, затвердженим Київською міською держадміністрацією (додаток №2), крім випадків, зазначених у п.3.1.7 договору.

Згідно п. 2.3.1 договору відповідач зобов'язався додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни, які передбачені в додатку № 4 до договору (п.2.3.2 договору).

Додатком 1 до договору передбачено, що позивач відпускає теплову енергію в гарячій воді в межах Q рік = 213,6 Гкал/рік. Пунктом 3 цього ж додатку передбачено право споживача ініціювати зміну заявленого споживання теплової енергії, що оформляється як додаток до договору, за 15 днів до початку розрахункового періоду.

Відповідно до п.2 додатку №4 до договору споживач до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість, заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії.

Пунктом 3 цього ж додатку визначено. що якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця.

Згідно з п. 4 додатку №4 до договору абонентам, що не мають приладів обліку кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації, та кількості годин (діб) роботи тепловикористуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою абонентом теплової енергії сплачується ним самостійно, не пізніше 15 числа слідуючого за розрахунковим.

Абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує облікову картку фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду, податкову накладну.

Відповідно до п.7 додатку №4 до договору абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення. Але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Пунктом 8.1 договору визначено, що вказаний договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2011 року.

Як вбачається з пояснень представника позивача та матеріалів справи, позивач на підставі вказаного договору здійснював відповідачу постачання теплової енергії в гарячій воді для потреб центрального опалення та гарячого водопостачання.

На виконання умов вказаного договору позивачем за період з 01.11.2014 по 01.12.2015 поставлено теплову енергію, що підтверджується наявними в матеріалах справи обліковими картками, на суму 25997,46 грн.

Разом з тим, як встановлено судом з пояснень представника позивача та матеріалів справи, станом на час звернення позивача до суду з позовом - 24.03.2016, відповідачем за вказаний період розрахунок за поставлену теплову енергію не проведено, внаслідок чого утворилась заборгованість за поставлену теплову енергію в розмірі 25997,46 грн.

Вказана заборгованість також підтверджується довідкою про надходження коштів за спожиту Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Парус-К» теплову енергію відповідно до якої заборгованість відповідача перед позивачем становить 25997,46 грн.

Доказів існування між сторонами спору щодо кількості, якості чи вартості поставленої теплової енергії суду не надано.

Згідно до п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 526 ЦК України визначено, що, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи, що внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору в частині оплати поставленої теплової енергії утворилась заборгованість, суд приходить до висновку про наявність підстав для її стягнення на користь позивача за період з 01.11.2014 по 01.12.2015 в розмірі 25997,46 грн.

В той же час, суд приймає до уваги ту обставину, що в ході розгляду справи відповідач погасив перед позивачем заборгованість зі сплати заборгованості за надані послуги у розмірі 25997,46 грн., тобто фактично визнав факт порушення ним умов укладеного між сторонами договору.

Згідно з ч. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відтак, враховуючи факт погашення відповідачем заборгованості за договором в сумі 25997,46 грн., провадження у справі в частині стягнення з відповідача зазначеної суми заборгованості підлягає припиненню в зв'язку з відсутністю предмета спору.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи порушення відповідачем строків оплати наданих послуг, позивачем, відповідно до положень ст.625 Цивільного кодексу України, нараховано 10580,97 грн. інфляційних втрат та 846,16 грн. 3% річних за період з 01.11.2014 по 01.12.2015.

Перевіривши надані позивачем розрахунки, судом встановлено, що вказані нарахування проведено у відповідності до вимог законодавства та підлягають стягненню з відповідача.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення 6626,86 грн. пені за порушення умов договору, слід зазначити таке.

Згідно з положеннями ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Крім того, п.7 додатку №4 до договору визначено, що абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення. Але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості за період з липня 2015 року по грудень 2015 року суд дійшов висновку про його відповідність умовам закону та договору, внаслідок чого зазначена сума пені підлягає задоволенню та стягненню з відповідача в розмірі 6626,86 грн.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування викладених у позові обставин.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки 25997,46 грн. заборгованості сплачені відповідачем після звернення позивача до суду та сплати ним судового збору, витрати зі сплати судового збору, на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Парус-К» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 18-Б; ідентифікаційний код 37201039) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 846 (вісімсот сорок шість) грн. 16 коп. 3% річних, 10580 (десять тисяч п'ятсот вісімдесят) грн. 97 коп. інфляційних втрат, 6626 (шість тисяч шістсот двадцять шість) грн. 86 коп. пені та витрати зі сплати судового збору в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Провадження у справі в частині стягнення 25997 (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 46 коп. основного боргу припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 13.06.2016

Суддя Я.В. Маринченко