Рішення

від 07.06.2016 по справі 910/29533/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2016Справа №910/29533/14

За позовом приватного підприємства "Мірт"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕДШОУ"

про стягнення 69 557,05 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача - не прибув

Від відповідача: Гетьман Ю.Л.(за довіреністю)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, у зв"язку з неналежним виконанням умов договору про надання послуг № 39/12а від 25.06.2012 у розмірі 69 557,05 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.12.2014 порушено провадження у справі №910/29533/14 та призначено до розгляду на 22.01.2015.

В судове засідання 22.01.2015 прибули представники позивача та відповідача і дали пояснення по справі.

Представник відповідача подав суду клопотання про відкладення розгляду справи для можливості ознайомлення з матеріалами справи. Суд задовольнив дане клопотання.

Розгляд справи відкладено на 10.02.2015.

В судове засідання 10.02.2015 прибули представники позивача та відповідача і дали пояснення по справі.

Розгляд справи відкладено на 26.02.2015.

26.02.2015 розгляд справи не відбувся у зв"язку зі знаходженням судді Головатюка Л.Д. у відрядженні.

Розгляд справи призначено на 10.03.2015 та зобов'язано позивача подати суду оригінал договору № 39/12а(про надання послуг) з додатком № 1 до нього та акт наданих послуг від 04.07.2012.

Зобов'язано відповідача подати суду вільні зразки підпису ОСОБА_2 за будь-який період часу, у тому числі зіставлювані за часом виконання з досліджуваними документами, тобто за 2012 рік, які можуть знаходитися в різнохарактерних документах(заявах, договорах, довіреностях, наказах, платіжних документах, автобіографіях, листах, тощо) - не менше як 15 документів.

Зобов'язано директора відповідача ОСОБА_2 прибути в судове засідання для відібрання експериментальних зразків підпису.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві (02217, м.Київ, вул.Закревського,41) подати суду інформацію про те, чи відображено у податковому обліку "ЛЕДШОУ" (02232, м. Київ, вул. Закревського, буд. 85, кв.72, код за ЄДРПОУ 36563876, ІПН 365638726525, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №200013318) податкову накладну №27 від 04.07.2012 на загальну суму 54 000,00 грн., яку надано ПП "Мірт" покупцю товарів (робіт, послуг) - Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛЕДШОУ" (02232, м. Київ, вул. Закревського, буд. 85, кв.72, код за ЄДРПОУ 36563876, ІПН 365638726525, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №200013318) в межах договору про надання послуг № 39/12а від 04.07.2012, а також витребувати копію декларації з ПДВ та додатків до неї.

Представник позивача в судове засідання 10.03.2015 не з'явився, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання 10.03.2015 прибули представники відповідача, дали пояснення по справі та подали клопотання про призначення по справі почеркознавчої експертизи для встановлення факту чи належить підпис на акті наданих послуг ОСОБА_2.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.03.2015 призначено по справі № 910/29533/14 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз(вул. Смоленська, 6, м. Київ, 03680).

Провадження по справі № 910/29533/14 зупинено до надання висновків судової експертизи.

09.10.2015 до господарського суду м. Києва повернулися матеріали справи № 910/29533/14 з експертної установи та повідомлення експерта про неможливість проведення експертизи у зв"язку з ненаданням ПП "Мірт" оригіналу досліджуваного документу - акту наданих послуг від 04.07.2012.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.11.2015 по справі № 910/29533/14 повторно призначено по справі № 910/29533/14 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження по справі № 910/29533/14 зупинено до надання висновків судової експертизи.

11.05.2016 до господарського суду м. Києва повернулися матеріали справи № 910/29533/14 з експертної установи та висновок експерта.

Відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

З огляду на викладене, суд ухвалою від 23.05.2016 поновив провадження у справі та призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом представників сторін на 07.06.2016.

В судовому засіданні 07.06.2016 представник відповідача заперечив щодо позовних вимог у повному обсязі та просив відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача в засідання господарського суду не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка позивача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, вислухавши представника відповідача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач, 25.06.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕДШОУ (замовник) та приватним підприємством "Мірт" (виконавець) було укладено Договір (про надання послуг) №39/12а, відповідно до умов якого замовник замовляє, а виконавець надає послуги по встановленню та забезпеченню роботи обладнання (Додаток 1), що є власністю замовника, під час проведення 29-30 с. Ржищів фестивалю "Тернопільське коло" (п.п. 1.1. договору).

За умовами п. 3.3., 3.4. договору вартість послуг по цьому договору становить 54 000,00 грн. з ПДВ, а розрахунок між сторонами проводиться шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виконавця 100% загальної суми цього договору зазначеного в п. 3.3.

Відповідно до п. 3.5. договору факт надання послуг замовником, передбачених цим договором підтверджується актом наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками кожної із сторін не пізніше п'яти днів після надання послуг.

Згідно з Додатком №1 до договору "Специфікація та вартість наданих послуг" сторони визначили найменування послуг, їх кількість та вартість, а саме: послуга по забезпеченню роботи світлодіодного екрана (2 дні) вартістю 18000,00 грн.; послуги по монтажу свідлодіодного екрана (2 дні) вартістю 36000,00 грн.; а всього 54000,00 грн. з ПДВ.

За твердженнями позивача, на виконання умов договору приватне підприємство "Мірт" надало товариству з обмеженою відповідальністю "ЛЕДШОУ" послуги загальною вартістю 54000,00 грн., що підтверджується актом наданих послуг від 04.07.2012, який підписаний представниками сторін без зауважень та скріплений печатками підприємств.

В той час як відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором (про надання послуг) №39/12а від 25.06.2012, оплату поставленого товару не здійснив, у зв'язку з чим, на думку позивача, за ТОВ "ЛЕДШОУ" виникла заборгованість за поставлений товар в сумі 54000,00 грн.

Заперечуючи проти позову, відповідач наполягає на тому, що договір між ним та позивачем не укладався, не підписувався уповноваженими на те представниками та не скріплювався печатками підприємств.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

В пунктах 2, 4 частини 3 статті 129 Конституції України закріплені такі основні засади судочинства як: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до принципу змагальності сторони, якщо вони бажають досягти бажаного для себе або осіб, на захист прав яких подано позов, найбільш сприятливого рішення, зобов'язані повідомити суду усі юридичні факти, що мають значення для справи, вказати або надати докази, які підтверджують чи спростовують ці факти, а також вчинити інші передбачені законом процесуальні дії, спрямовані на те, аби переконати суд у своїй правоті.

Принцип змагальності означає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень, а також звільнення суду від обов'язку збирання доказів. Крім того, даний принцип вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Докази подаються сторонами за правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.

Так, у відповідності до статті 36 ГПК України: письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

В силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, під доказуванням в судочинстві слід розуміти діяльність осіб, які беруть участь у справі, і суду, що здійснюється у передбаченій процесуальним законодавством формі, по встановленню юридично значущих фактів.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

У п. 2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК.

Якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала. Для перевірки достовірності поданих суду документів може бути призначено судову експертизу.

Так, з метою встановлення обставин щодо достовірності спірних договору та акту, судом ухвалою від 26.11.2015 було призначено судову експертизу з наступним запитанням: Чи належить підпис на акті наданих послуг від 04.07.2012 ОСОБА_2? Оплату судової експертизи покладено на відповідача.

Пунктом 1.1. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 №53/5 передбачено, що основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису. Цією експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукопису під впливом будь-яких (природних, штучних) збиваючих факторів; у незвичних умовах або в незвичайному стані виконавця, навмисно зміненим почерком, з наслідуванням почерку іншої особи; визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Основними завданнями експертизи друкарських форм є: Установлення способу нанесення відтисків печаток, штампів, факсиміле; ідентифікація печаток, штампів, факсиміле тощо за їх відтисками; відповідність часу нанесення відтисків печаток, штампів даті виготовлення документа. Для дослідження документів щодо ідентифікації печаток, штампів (у тому числі факсиміле) та встановлення відповідності часу нанесення відтисків печаток, штампів даті виготовлення документа надаються оригінали документів (п. 3.3.5. Рекомендацій).

11.05.2016 до господарського суду м. Києва надійшов висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Сукманової Т.О., в якому було зазначено наступне:

- Підпис від імені ОСОБА_2 у рядку «Директор _____ ОСОБА_2» графи «ОРЕНДАР» в акті наданих послуг від 04 липня 2012 року згідно з договором № 39/12а від 25 червня 2012 року (а.с. 217) - виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки та технічних засобів.

- Підпис від імені ОСОБА_2 у рядку «Директор

---

ОСОБА_2» графи «ОРЕНДАР» в акті наданих послуг від 04 липня 2012 року згідно з договором № 39/12а від 25 червня 2012 року (а.с. 217) - виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_2

Отже, дослідивши матеріали справи та враховуючи висновок експертизи, суд дійшов висновку, що приватним підприємством "Мірт" не доведено факту укладення з товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕДШОУ" Договору (про надання послуг) №39/12а від 25.06.2012, а також прийняття відповідачем відповідних послуг за актом від 04.07.2012.

Доводи позивача з приводу того, що факт виконання сторонами умов договору, як і факт виникнення спірних правовідносин підтверджується відображенням спірних господарських операцій в податковому обліку сторін, суд вважає безпідставними, оскільки підставою для формування фінансової та податкової звітності підприємства є безпосередньо первинні документи, а не навпаки.

При цьому суд зазначає, що подання відповідачем податкової звітності та сплата відповідних податків і зборів є його обов'язком як платника податку перед державою, що не може вважатися вчиненням ним відповідних дій з виконання своїх господарських зобов'язань та визнання боргу, який виник у зв'язку з простроченням їх виконання.

Окрім цього, відповідачем було подано до податкового органу уточнений розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період липень 2012 року та здійснено відповідне коригування з виключенням вказаної господарської операції з податкового обліку, що не суперечить приписам статті 50 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 20.05.2013 у справі №5013/1032/12.

Посилання ж приватного підприємства "Мірт" на ту обставину, що відповідачем не надано доказу визнання спірного договору недійсним, а позову зустрічного чи самостійного ним подано не було, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Необхідно недійсний правочин відрізняти від неукладеного, оскільки недійсним може бути лише укладений правочин. Недійсний - це такий правочин, який здійснився, але в силу наявних у нього недоліків не має правової сили, а породжує наслідки його недійсності. На відміну від недійсного, неукладений правочин ніколи не існував та існувати не міг, тому правової сили не має.

Крім того, як зазначено в п. 2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (договір, який не укладено). У зв'язку з наведеним господарським судам необхідно встановлювати, чи є оспорюваний правочин вчиненим та з якого моменту (статті 205 - 210, 640 ЦК України, частини друга - п'ята, сьома статті 180 ГК України тощо). При цьому позовна вимога про визнання правочину неукладеним не відповідає передбаченим законом способам захисту цивільних прав та охоронюваних законом інтересів, і тому в задоволенні відповідної вимоги має бути відмовлено; в такому разі можуть заявлятися вимоги, передбачені главою 83 ЦК України.

Відтак, у суду відсутні підстави покладати на відповідача тягар доказування недійсності спірного правочину, оскільки товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕДШОУ" заперечується сам факт його укладення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з покладенням судового збору на позивача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Крім того, згідно ст.49 ПІК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при відмові в позові - на позивача.

У зв'язку з наведеним, витрати по оплаті експертизи в сумі 2918,40 грн., які поніс відповідач - покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову приватного підприємства "Мірт" відмовити.

2. Стягнути з приватного підприємства "Мірт"(79038, м. Львів, вул. Пасічна, буд. 81, кв. 12, код ЄДРПОУ 22396799) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕДШОУ"(02232, м. Київ, вул. Закревського, буд. 85, оф. 72, код ЄДРПОУ 36563876) витрати по оплаті експертизи в сумі 2918 (дві тисячі дев'ятсот вісімнадцять) грн. 40 коп.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

4. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 10.06.2016