Постанова

від 05.09.2016 по справі 910/29533/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2016 р. Справа№ 910/29533/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Сітайло Л.Г.

Кропивної Л.В.

Від позивача - не з'явився;

Від відповідача - Ковалевська К.М. (довір. №22/08 від 22.08.16);

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Мірт"

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2016р.

у справі №910/29533/14 (суддя Головатюк Л.Д.)

за позовом Приватного підприємства "Мірт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕДШОУ"

про стягнення 69557, 05 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2016р. від 07.06.2016р. у справі №910/29533/14 в задоволенні позову приватного підприємства "Мірт" відмовлено. Стягнуто з приватного підприємства "Мірт" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕДШОУ" витрати по оплаті експертизи в сумі 2918 грн. 40 коп.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що Приватним підприємством "Мірт" не доведено факту укладення з товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕДШОУ" договору (про надання послуг) №39/12а від 25.06.2012, а також прийняття відповідачем відповідних послуг за актом від 04.07.2012.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2016р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що не взяття господарським судом до уваги факту відображення спірних операцій в податковому обліку є помилковим.

Скаржник зазначає й про те, що висновок експертизи, згідно якого акт від 04.07.2012р. підписаний не керівником відповідача, стосується виключно акту наданих послуг та не стосується договору №39/12а від 25.06.2012р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2016р. розгляд апеляційної скарги призначено на 23.08.2016р.

23.08.2016р. розгляд апеляційної скарги перенесено у зв'язку із знаходженням судді Пашкіної С.А. на лікарняному та ухвалою від 01.09.2016р. розгляд апеляційної скарги призначено на 05.09.2016р. Крім того, зазначеною ухвалою задоволено клопотання ПП «Мірт» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, забезпечення проведення якої доручено Господарському суду Львівської області.

В судове засідання Господарського суду Львівської області 05.09.2016р. позивач - ПП «Мірт» не з'явилось.

Враховуючи те, що позивач про час та місце розгляду повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка на зворотній стороні ухвали від 01.09.2016р., явка сторін в судове засідання не визнана обов'язковою, про причини неявки позивач суд не повідомив, судова колегія, з урахуванням думки представника відповідача ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представника позивача.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача судова колегія встановила.

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначає про те, що 25.06.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕДШОУ», як замовником, та приватним підприємством "Мірт", як виконавцем, укладено договір про надання послуг №39/12а, відповідно до умов якого замовник замовляє, а виконавець, відповідно до п.1.1 договору, надає послуги по встановленню та забезпеченню роботи обладнання (Додаток 1), що є власністю замовника, під час проведення 29-30 с. Ржищів фестивалю "Тернопільське коло".

За умовами п. 3.3., 3.4. договору вартість послуг по цьому договору становить 54 000,00грн. з ПДВ, а розрахунок між сторонами проводиться шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виконавця 100% загальної суми цього договору зазначеного в п. 3.3.

Відповідно до п.3.5. договору факт надання послуг замовником, передбачених цим договором, підтверджується актом наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками кожної із сторін не пізніше п'яти днів після надання послуг.

Згідно з Додатком №1 до договору "Специфікація та вартість наданих послуг" сторони визначили найменування послуг, їх кількість та вартість, а саме: послуга по забезпеченню роботи світлодіодного екрана (2 дні) вартістю 18000,00 грн.; послуги по монтажу свідлодіодного екрана (2 дні) вартістю 36000,00 грн.; а всього 54000,00 грн. з ПДВ.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору приватне підприємство "Мірт" надало товариству з обмеженою відповідальністю "ЛЕДШОУ" послуги загальною вартістю 54000,00 грн., що підтверджується актом наданих послуг від 04.07.2012, який підписаний представниками сторін без зауважень та скріплений печатками підприємств, в той час як відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором (про надання послуг) №39/12а від 25.06.2012, оплату поставленого товару не здійснив, у зв'язку з чим, за ТОВ "ЛЕДШОУ" виникла заборгованість за поставлений товар в сумі 54000,00 грн.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що договір між ним та позивачем не укладався, не підписувався уповноваженими на те представниками та не скріплювався печатками підприємств.

З метою встановлення обставин щодо достовірності спірних договору та акту, Господарським судом ухвалою від 26.11.2015 призначено судову експертизу з наступним запитанням: Чи належить підпис на акті наданих послуг від 04.07.2012 ОСОБА_3? Оплату судової експертизи покладено на відповідача.

Пунктом 1.1. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 №53/5 передбачено, що основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису. Цією експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукопису під впливом будь-яких (природних, штучних) збиваючих факторів; у незвичних умовах або в незвичайному стані виконавця, навмисно зміненим почерком, з наслідуванням почерку іншої особи; визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Основними завданнями експертизи друкарських форм є: установлення способу нанесення відтисків печаток, штампів, факсиміле; ідентифікація печаток, штампів, факсиміле тощо за їх відтисками; відповідність часу нанесення відтисків печаток, штампів даті виготовлення документа. Для дослідження документів щодо ідентифікації печаток, штампів (у тому числі факсиміле) та встановлення відповідності часу нанесення відтисків печаток, штампів даті виготовлення документа надаються оригінали документів (п. 3.3.5. Рекомендацій).

11.05.2016 до господарського суду м. Києва надійшов висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Сукманової Т.О., відповідально до якого встановлено нступне:

- Підпис від імені ОСОБА_3 у рядку "Директор _____ ОСОБА_3" графи "ОРЕНДАР" в акті наданих послуг від 04 липня 2012 року згідно з договором № 39/12а від 25 червня 2012 року (а.с. 217) - виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки та технічних засобів.

- Підпис від імені ОСОБА_3 у рядку "Директор

---

ОСОБА_3" графи "ОРЕНДАР" в акті наданих послуг від 04 липня 2012 року згідно з договором № 39/12а від 25 червня 2012 року (а.с. 217) - виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_3

Доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що висновок експертизи, згідно якого акт від 04.07.2012р. підписаний не керівником відповідача, стосується виключно акту наданих послуг та не стосується договору №39/12а від 25.06.2012р. до уваги судовою колегією не приймаються, оскільки саме факт надання послуг замовником, передбачених цим договором, підтверджується актом наданих послуг від 04.07.2012р.

Крім того скаржник зазначає й про те, що факт виконання сторонами умов договору, як і факт виникнення спірних правовідносин підтверджується відображенням спірних господарських операцій в податковому обліку сторін.

З такими доводами судова колегія не погоджується, оскільки підставою для формування фінансової та податкової звітності підприємства є безпосередньо первинні документи, а подання відповідачем податкової звітності та сплата відповідних податків і зборів є його обов'язком як платника податку, що не може вважатися вчиненням ним відповідних дій з виконання своїх господарських зобов'язань та визнання боргу, який виник у зв'язку з простроченням їх виконання.

Окрім цього, відповідачем подано до податкового органу уточнений розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період липень 2012 року та здійснено відповідне коригування з виключенням вказаної господарської операції з податкового обліку, що не суперечить приписам статті 50 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 20.05.2013 у справі №5013/1032/12.

Посилання позивача на ту обставину, що відповідачем не надано доказу визнання спірного договору недійсним, а позову зустрічного чи самостійного ним подано не було, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Необхідно недійсний правочин відрізняти від неукладеного, оскільки недійсним може бути лише укладений правочин. Недійсний - це такий правочин, який здійснився, але в силу наявних у нього недоліків не має правової сили, а породжує наслідки його недійсності. На відміну від недійсного, неукладений правочин ніколи не існував та існувати не міг, тому правової сили не має.

Крім того, як зазначено в п.2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (договір, який не укладено). У зв'язку з наведеним господарським судам необхідно встановлювати, чи є оспорюваний правочин вчиненим та з якого моменту (статті 205 - 210, 640 ЦК України, частини друга - п'ята, сьома статті 180 ГК України тощо). При цьому позовна вимога про визнання правочину неукладеним не відповідає передбаченим законом способам захисту цивільних прав та охоронюваних законом інтересів, і тому в задоволенні відповідної вимоги має бути відмовлено; в такому разі можуть заявлятися вимоги, передбачені главою 83 ЦК України.

В даному випадку факт виконання зобов'язань за договором має бути підтвердженим складанням та підписанням акту виконаних робіт обома сторонами договору( п. 3.5 договору № 39\12а). З матеріалів справи вбачається, що акт виконаних робіт від 04.07.2012р. не був підписаний відповідачем, а тому докази виконання зобов'язань за договором з боку позивача відсутні.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2016р. не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Мірт" залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2016р. у справі №910/29533/14 залишити без змін.

3.Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/29533/14.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Л.Г. Сітайло

Л.В. Кропивна