Рішення

від 06.06.2016 по справі 910/4787/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2016Справа № 910/4787/16

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомПриватного малого підприємства "Георг" до 1. Київської міської ради 2. Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві провизнання права власності Представники: від позивачаСітарчук О.О. - представник за довіреністю від відповідача-1не з'явились від відповідача-2не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

17.03.2016 до Господарського суду міста Києва позовна заява Приватного малого підприємства "Георг" з вимогами до Київської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно - торговельний павільйон, що знаходиться по вул. Лайоша Гавро, 17-б у Оболонському районі міста Києва, та про зобов'язання Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві зареєструвати право власності Приватного малого підприємства "Георг" на нерухоме майно - торговельний павільйон, що знаходиться по вул. Лайоша Гавро, 17-б у Оболонському районі міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2016 порушено провадження у справі № 910/4787/16 та справу призначено до розгляду на 25.04.2016.

20.04.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення.

25.04.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив по справі.

У відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі у судовому засіданні 25.04.2016 оголошено перерву до 16.05.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2016 залучено до участі у справі Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві в якості відповідача-2 по справі, розгляд справи відкладено на 06.06.2016.

06.06.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.

Представники відповідачів у судове засідання 06.06.2016 не з'явились, клопотань про відкладення розгляду справи не подали, вимоги суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

У судове засідання 06.06.2016 з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

У судовому засіданні 06.06.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору підряду віл 05.01.1992, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Реасма ЛТД" (підрядник за договором) та ОСОБА_2 (замовник за договором), та підписаного між сторонами акту прийому-передачі від 25.04.1992,підрядником були виконані роботи по заливці фундаменту, кладці цегляних стін, монтажу даху, встановленні вікон та дверей, підключенні до міської мережі об'єкту за адресою: м. Київ, вул. Лайоша Гавро.

Згідно розпоряджень Мінської районної ради народних депутатів № 135 від 12.04.1995 та № 1146 від 04.12.1997 "Про реорганізацію павільйону МПП "Георг" за адресою: вул. Лайоша Гавро, 7-а" розглянувши прохання керівництва Малого підприємства "Георг" про реконструкцію павільйону, Малому підприємству "Георг" дозволено провести реконструкцію павільйону за адресою: вул. Лайоша Гавро, 7-а.

Відповідно до листа Оболонської районної у місті Києва державної адміністрації № 04-419-13к від 27.01.2002 зазначено, що, зокрема, у розпорядженнях Мінської районної ради народних депутатів № 135 від 12.04.1995 та № 1146 від 04.12.1997 при зазначені майна МПП "Георг" були допущені помилки, об'єкт МПП "Георг" розташований за адресою: м. Київ, вул. Лайоша Гавро, 17-Б.

Як вбачається з Акту комісії про готовність павільйону торгівельного призначення МПП "Георг" за адресою: вул. Лайоша Гавро, 17-Б від 11.12.2000 наданий до прийняття монтаж павільйону торгового призначення з продажу товарів народного вжитку з благоустроєм прилеглої території, що розташований вул. Лайоша Гавро, 17-Б, прийнято в експлуатацію.

Відповідно до пункту 12 рішення Київської міської ради № 170/1147 від 30.01.2001 "Про погодження місць розташування об'єктів" Малому приватному підприємству "Георг" погоджено місце розташування торговельного павільйону на вул. Лайоша Гавро, 17-Б у Мінському районі на землях міської забудови орієнтовною площею 0,04 га, за умови виконання умов АПЗ Головкиївархітектура та технічні умови відповідних служб на приєднання об'єкта до інженерних мереж міста, вирішення питання пайової участі до початку будівництва відповідно рішення Київради від 30.09.99 № 49/551 "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Київ" (дію рішення продовжено на 2001 рік рішенням Київської міської ради від 26.12.2000 № 156/1133).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на набуття права власності на новостворений торговельного павільйону на вул. Лайоша Гавро, 17-Б, на підставі того, що вказане майно було створене на виділеній для цих цілей земельній ділянці, та у зв'язку з тим, що відповідачем не визнається зазначене право.

За приписами частин 1-4 статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

Відповідно до статті 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Згідно з частиною 5 статті 22 Господарського кодексу України держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Частинами 1 та 4 статті 182 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

Згідно з частиною другою статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону пі

Відповідно до частини 1 статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

За приписами статті 375 Цивільного кодексу України, статті 125 Земельного кодексу України право зводити на земельній ділянці будівлі та споруди, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам має власник земельної ділянки; право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Тому при вирішенні спору, що виникає у зв'язку з будівництвом на спірній земельній ділянці об'єкта нерухомості, повинно досліджуватися питання наявності дозвільної документації на будівництво спірних об'єктів і документів про виділення земельної ділянки.

В силу статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Однак, як встановлено судом, будівництво торгового павільйону відбувалось на земельній ділянці, яка відведена саме для цих цілей на підставі рішення Київської міської ради № 170/1147 від 30.01.2001 "Про погодження місць розташування об'єктів".

Оскільки позивачем виконані розпоряджень № 135 від 12.04.1995 та № 1146 від 04.12.1997 про реорганізацію павільйону, слід визнати, що ці дії виконані з відома Київської міської ради на виділеній для цих цілей земельній ділянці, за користування якою позив сплачує земельний податок, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, з наведених норм закону вбачається, що позов про визнання права власності може пред'являтись у випадках, коли належне певній особі право або набуття цією особою права не визнається, оспорюється іншою особою або у разі втрати документа, який засвідчує її майнове право. Аналогічну позицію наведено у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" № 5 від 07.02.2014.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтями 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; законодавство, на підставі якого подається позов (стаття 54 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, враховуючи викладені вище норми матеріального та процесуального права при зверненні до суду з позовом про визнання права власності повинно бути доведено належними та допустимими доказами факт правомірного набуття відповідного майнового права, а також порушення, невизнання чи оспорювання означеного права відповідачами.

З огляду на вищевикладене вимоги позивача в частині визнання за ним права власності на нерухоме майно - торговельний павільйон, що знаходиться по вул. Лайоша Гавро, 17-б у Оболонському районі міста Києва за Приватним малим підприємством "Георг", визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вимоги позивача про зобов'язання Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві (зареєструвати право власності Приватного малого підприємства "Георг" на нерухоме майно - торговельний павільйон, що знаходиться по вул. Лайоша Гавро, 17-б у Оболонському районі міста Києва, не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно із статтею 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписами статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором.

Таким чином, відповідно до приписів статті 1 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України застосування судом будь-якого способу судового захисту вимагає наявності наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу; порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем; належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності порушення і спроможності його усунути та поновити (захистити) право або інтерес та закріплення положеннями діючого законодавства).

В силу вимог статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку. Відповідно до статті 7-1 вказаного закону, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав, зокрема: забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав; організовує роботу, пов'язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав; здійснює керівництво та контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав; здійснює інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України та покладені на нього Президентом України.

За змістом Положення про державну реєстраційну службу України, затвердженого Указом № 401/2011 від 06.04.2011 Президента України, державна реєстраційна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України та входить до системи органів виконавчої влади. Відповідно до пункту 4 вказаного вище положення Укрдержреєстр відповідно до покладених на нього завдань зокрема: організовує роботу, пов'язану із забезпеченням діяльності у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно; здійснює керівництво та контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно; здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відповідно до закону. Пунктом 1 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22 червня 2011 року, органами державної реєстрації прав є структурні підрозділи територіальних органів Мін'юсту, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру.

За приписами пункту 4.33 пункту 4 Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції, затвердженого Наказом № 1707/5 від 23.06.2011 Міністерства юстиції України, управління юстиції відповідно до покладених на нього завдань здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач не звертався до відповідача 2 з вимогою про реєстрацію належного йому права власності на спірне майно. Вказані обставини виключають порушення його прав або охоронюваних законом інтересів зазначеними учасниками судового спору.

Таким чином, вимоги позивача про реєстрацію за ним права власності на момент винесення судового рішення є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відхиляючи вказану позовну вимогу, суд бере до уваги, що відповідно до статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення судів, що набрали законної сили, є однією з підстав державної реєстрації прав на нерухоме майно. У зв'язку з цим, право власності позивача підлягає державній реєстрації уповноваженими органами на підставі цього судового рішення, після набрання ним законної сили, в порядку, визначеному законодавством.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 44, ч. 1 ст. 49, ст. 82, ст. 82-1, ст. 84, ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати право власності на нерухоме майно - торговельний павільйон загальною площею 170,00 кв.м, що знаходиться по вул. Лайоша Гавро, 17-б у Оболонському районі міста Києва за Приватним малим підприємством "Георг" (04210, м. Київ, площа Дружби Народів, буд. 3, кв. 40, ідентифікаційний код 22936831).

3. В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання протягом 10 днів з дня складання повного рішення апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 13.06.2016

Суддя Н.Б. Плотницька