Рішення

від 11.04.2016 по справі 759/17988/15-ц

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/17988/15-ц

пр. № 2/759/1246/16

11 квітня 2016 року місто Київ

Святошинський районний суд міста Києва

під головуванням судді Сенька М.Ф.,

при секретарі Ніколенку В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЛИН-ТРАНССЕРВІС», ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,

встановив:

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 25.08.2015р. ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, на підставі якої засуджено до трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Відповідно до вироку, ОСОБА_3 04.01.2015р. близько 17 год. 35 хв., керуючи, згідно дорожнього листа, технічно справним автомобілем «ГАЗ 330202», д.н.з. НОМЕР_3., під час руху по автодорозі Ковель-Київ, за 2,6 км. до КП УДАІ №507, порушив вимоги п.п. 1.5, 1.10, 2.3 підпункту «б», 10.1, 12.3 та п.1.1 додатку №2 ПДР України, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4, який рухався узбіччям в зустрічному напрямку, заподіявши йому тілесні ушкодження, від яких він помер на місці події.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що автомобіль «ГАЗ 330202», д.н.з. НОМЕР_3., належить ТОВ «МАЛИН-ТРАНССЕРВІС», ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ТОВ «МАЛИН-ТРАНССЕРВІС» і на час події виконував службове завдання роботодавця, на що зокрема вказує посилання у вироку на «шляховий лист».

Цивільно-правова відповідальність ТОВ «МАЛИН-ТРАНССЕРВІС», як власника джерела підвищеної небезпеки (автомобіля «ГАЗ 330202», д.н.з. НОМЕР_3.), на час події була застрахована в ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» на умовах договору обов'язкового страхування (Поліс №АІ/7548663 від 25.12.2014р.).

Разом з тим, потерпілими ОСОБА_2 (мати загиблого) та ОСОБА_1 (сестра загиблого) в межах кримінального провадження були заявлені цивільні позови до ТОВ «МАЛИН-ТРАНССЕРВІС» та ОСОБА_3 про відшкодування завданої шкоди, що були залишені судом без розгляду.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 04.11.2015р., вирок Святошинського районного суду м. Києва від 25.08.2015р. в частині залишення цивільного позову без розгляду скасовано і в кримінальному провадженні призначено новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_2, ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Даний позов надійшов до суду в листопаді 2015р.

Згідно з уточненою позовною заявою, позивачі просили стягнути солідарно з ТОВ «МАЛИН-ТРАНССЕРВІС» та ОСОБА_3: на користь ОСОБА_1 - 1330,10 грн. на відшкодування матеріальних збитків; на користь ОСОБА_2 - 100000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_3 надіслав письмові заперечення, за якими просив в задоволенні позову відмовити пославшись на те, що шкода потерпілим була відшкодована страховою компанією та частково ним в позасудовому порядку, а також просив суд врахувати при винесенні рішення у справі той факт, що потерпілий ОСОБА_4 під час ДТП перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння.

Директор ТОВ «МАЛИН-ТРАНССЕРВІС» Якушев І.В. також заперечив проти позову і заявив, що за обставин справи, шкода потерпілим має бути відшкодована страховою компанією, та винною особою.

Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково за таких підстав.

Згідно із ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Виходячи зі змісту статті 979 ЦК України та статті 16 Закону України «Про страхування» у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування.

З огляду на страхову справу за полісом №АІ/7548663, страховиком ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» дорожньо-транспортна подія, що призвела до загибелі ОСОБА_4, визнана страховим випадком і потерпілим виплачено страхове відшкодування: ОСОБА_1 -7350 грн. на відшкодування витрат на поховання загиблого; ОСОБА_2 - 14616 грн. на відшкодування моральної шкоди, відповідно до ст. 27 п. 27.3. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку).

Крім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 на відшкодування шкоди потерпілим сплачено 2600 грн.

Разом з тим, страховим відшкодуванням залишились непокритими витрати ОСОБА_1 на послуги з судово-медичного дослідження трупа в сумі 1062 грн. та витрати моргу з видачі трупа в сумі 267,50 грн.

Погоджується суд і з позицією позивача ОСОБА_2, що відшкодування в сумі 14616 грн. не може покрити моральних страждань, понесених нею у зв'язку з передчасною смертю сина.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.6 постанови від 01.03.2013р. №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» надав роз'яснення, що не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК України.

Отже, за обставин справи, відповідати за вимогами позову має тільки ТОВ «МАЛИН-ТРАНССЕРВІС», а вимоги до ОСОБА_3 заявлені позивачами необґрунтовано.

Оскільки, витрати ОСОБА_1 на послуги з судово-медичного дослідження трупу в сумі 1062 грн. та витрати моргу з видачі трупа в сумі 267,50 грн., викликані злочином, то суд визнає такі витрати вимушеними, а тому вважає, що вони мають бути їй відшкодовані ТОВ «МАЛИН-ТРАНССЕРВІС» на підставі вказаних в рішенні норм ЦК України.

Що стосується вимог ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, то суд вважає, що така шкода їй дійсно заподіяна, її загальний розмір визначено вірно, проте позивачем не враховано, що їй вже частково відшкодовані такі збитки страховиком та засудженим.

Тому, суд знаходить, що позов цій частині вимог підлягає задоволенню частково в сумі 80000 грн., що мають бути стягнені з ТОВ «МАЛИН-ТРАНССЕРВІС» на користь ОСОБА_2 на підставі ст. 23, 1167 ЦК України.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідачів, що при визначенні розміру відшкодування має бути враховано ступінь вини потерпілого ОСОБА_4, оскільки положення статті 1193 ЦК України про зменшення розміру відшкодування не застосовуються до випадків заподіяння шкоди в наслідок злочину.

Інші доводи відповідачів в обґрунтування заперечень не знайшли свого підтвердження доказами.

За таких рішень, з урахуванням того, що позивачі звільнені від сплати судового збору, суд покладає витрати у справі на відповідача ТОВ «МАЛИН-ТРАНССЕРВІС» пропорційно частці задоволених вимог, відповідно і на підставі ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЛИН-ТРАНССЕРВІС», ОСОБА_3 про відшкодування шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЛИН-ТРАНССЕРВІС» (ЄДРПОУ 35748693) на користь ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1) 1330 (одну тисячу триста тридцять) грн. 10 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЛИН-ТРАНССЕРВІС» (ЄДРПОУ 35748693) на користь ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_2) 80000 (вісімдесят тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЛИН-ТРАНССЕРВІС» (ЄДРПОУ 35748693) на користь держави 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий М.Ф. Сенько