Постанова

від 09.03.2016 по справі 804/15229/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2016 р. Справа № 804/15229/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представника позивача представник відповідача ОСОБА_3 не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрококсохімрембуд» про стягнення капіталізованих платежів, -

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрококсохімрембуд» про стягнення капіталізованих платежів в розмірі 971277,50грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Відділенням Фонду було здійснено потреби в капіталізації коштів ТОВ «Дніпрококсохімрембуд» для розрахунку з потерпілими на виробництві станом на 25.09.2015 р., відповідно до якого загальна потреба в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілим становить 971 277,50 грн., в тому числі капіталізовані платежі на щомісячні страхові виплати в розмірі 752 779,20 грн., капіталізовані платежі на медико-соціальну допомогу в розмірі 218 498,30 грн. Позивачем направлено голові ліквідаційної комісії заяву про визнання грошових вимог, проте листом від 11.10.2015 № 12/10-15 голова ліквідаційної комісії ТОВ «Дніпрококсохімрембуд» відмовила у визнанні грошових вимог відділення Фонду, у зв'язку з чим, просить зазначену суму стягнути в судовому порядку.

Відповідач правом на надання письмових заперечень, чи пояснень по суті спору станом на час прийняття судом рішення по суті спору не скористався.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Заслухавши представника позивача, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, ТОВ «Дніпрококсохімрембуд» зареєстроване у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області як платник страхових внесків, що підтверджується повідомленням про взяття на облік №13228, копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідно до постанови ВД ФССНВУ у м. Дніпродзержинську №52 від 26.07.2007р. ОСОБА_4 перебуває на обліку як потерпілий на виробництві та отримує страхові виплати та медико-соціальні послуги.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області отримало від Державної реєстраційної служби України відомості про внесення до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування рішення засновників (учасників) юридичної особи ТОВ «Дніпрококсохімрембуд» (код ЄДРПОУ 34594415) щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації, термін, до якого повинні подати свої вимоги кредитори - 21.11.2015р., копії вказаних відомостей наявні в матеріалах справи.

Середня очікувана тривалість життя визначена довідкою Державної служб статистики України від 31.07.2014 р. №10/2-17/152-14.

25.09.2015 ВД ФССНВУ у м. Дніпродзержинську звернулось до голови ліквідаційної комісії ТОВ «Дніпрококсохімрембуд» із заявою № 08-2557 про визнання грошових вимог, в якій просило визнати грошові вимоги (капіталізовані платежі) на загальну суму 971277,50грн. Сума грошових вимог визначена розрахунками розмірів капіталізованих платежів, копії яких наявні в матеріалах справи, відповідно до яких загальна потреба в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілим становить 971 277,50 грн., в тому числі капіталізовані платежі на щомісячні страхові виплати в розмірі 752 779,20 грн., капіталізовані платежі на медико-соціальну допомогу в розмірі 218 498,30 грн.

Листом № 12/10-15 від 11.10.2015 голова ліквідаційної комісії ТОВ «Дніпрококсохімрембуд» повідомив відповідача, що оскільки Товариство не здійснює фінансово-господарської діяльності з 2008р., статутний і інші фонди розформовані на покриття збитків, інших коштів підприємство не має, він відмовляє у визнання кредиторських вимог.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 112 Цивільного кодексу України, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Згідно з частиною 2 статті 1205 Цивільного кодексу України, у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 1105-XIV.

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Відповідно п.5 ч.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю здійснюється до Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №765 від 06.05.2000р.

Згідно п.1 Порядку №765, здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд).

Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Пунктом 2 Порядку №765 передбачено, що розрахунок щодо кожного платежу, що підлягає капіталізації, для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю або перед членами їх сімей, здійснюється таким чином: 1) щомісячні виплати втраченого заробітку - з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати професійної працездатності; 2) витрати по догляду за потерпілим відповідно до медичного висновку - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами; 3) витрати на придбання інвалідами або Фондом спеціальних засобів пересування, запасних частин до них, а також витрати на придбання палива, ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами; 4) витрати на оздоровлення - з розрахунку середньої вартості санаторно-курортної путівки - для інвалідів I групи щороку, іншим інвалідам - один раз на три роки; 5) витрати на пенсійне забезпечення - виходячи з основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на підставі даних Фонду; 6) витрати на професійну переорієнтацію, професійне навчання або перекваліфікацію потерпілого за індивідуальною програмою реабілітації інваліда (якщо з часу встановлення інвалідності минуло не більше одного року) - з розрахунку середньомісячного заробітку протягом терміну, визначеного програмою реабілітації; 7) одноразова допомога у разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого - у розмірах, що встановлюються відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Нарахування такої виплати здійснюється на підставі висновку лікувального закладу щодо можливості настання стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого.

Згідно п.3 Порядку №765, капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Відповідно до п.4 Порядку №765, до суми платежів, що підлягають капіталізації, включається заборгованість суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута з виплат, пов'язаних з його зобов'язаннями відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, а саме суми одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат по догляду за потерпілим та виплат за листками непрацездатності.

У вимогах Фонду до суб'єкта підприємницької діяльності, щодо якого порушено справу про банкрутство, зазначається сума, визначена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації. Суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута, перераховуються ліквідатором (арбітражним керуючим) робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому суб'єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку (п.5-1 Порядку №765).

Статтею 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації голова ліквідаційної комісії, уповноважена ним особа або ліквідатор після закінчення процедури ліквідації, передбаченої законом, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстраторові, зокрема довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів до Пенсійного фонду України і фондів соціального страхування.

На момент звернення Фонду з вказаними вимогами, ТОВ «Дніпрококсохімрембуд» не було виключено з Єдиного державного реєстру, у зв'язку з чим, вимоги капіталізації платежів повинно здійснюватись в межах ліквідаційної процедури.

Згідно з частиною 3 статті 112 Цивільного кодексу України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Отже, чинне законодавство не звільняє платоспроможні підприємства у разі їх ліквідації від фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків шляхом внесення капіталізованих платежів у разі ліквідації підприємства.

Висновки щодо здійснення капіталізації платежів платоспроможної юридичної особи, яка ліквідується, на підставі Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року за № 765, викладені у постанові Верховного Суду України від 26.06.2012р., які відповідно до приписів частини 2 статті 161 та частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковими при виборі правової норми, що підлягає застосуванню для спірних правовідносин.

На момент розгляду справи, сума капіталізованих платежів у розмірі 971 277,50 грн., в тому числі капіталізовані платежі на щомісячні страхові виплати в розмірі 752 779,20 грн., капіталізовані платежі на медико-соціальну допомогу в розмірі 218 498,30 грн. відповідачем не сплачена.

Частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно зі статтею 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати суми капіталізованих платежів не надав, доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області про стягнення капіталізованих платежів є таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрококсохімрембуд» задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрококсохімрембуд» на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області капіталізовані платежі в розмірі 971 277,50грн. (дев'ятсот сімдесят одна тисяча двісті сімдесят сім гривень п'ятдесят копійок).

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя ОСОБА_1