Постанова

від 16.06.2016 по справі 826/5185/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 червня 2016 року № 826/5185/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзернотранс-К» про надання дозволу на реалізацію активів, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - позивач або ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзернотранс-К» (надалі - відповідач або ТОВ «Укрзернотранс-К») про надання дозволу на реалізацію майна товариства, яке перебуває у податковій заставі згідно акта опису майна від 12.02.2015 № 7/26-55-25-01-17.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на наявність у відповідача податкового боргу, який не може бути погашений за рахунок грошових коштів, у зв'язку з їх відсутністю на рахунках ТОВ «Укрзернотранс-К» у банках. У зв'язку з цим, позивач просить надати дозвіл на погашення боргу відповідача за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі згідно акта опису майна від 12.02.2015 №7/26-55-25-01-17.

На обґрунтування правомірності заявлених позовних вимог ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві додала до матеріалів позову: довідку від 23.03.2016 №1561/9/26-55-16-01 про наявну у товариства станом на 18.03.2016 суму податкового боргу; довідку від 23.03.2016 № 1562/9 щодо наявних у ТОВ «Укрзернотранс-К» банківських рахунків; копію податкової вимоги від 01.07.2014 №4763-25 з доказами її надсилання та вручення товариству; копію рішення про опис майна у податкову заставу від 01.07.2014; копію акта опису майна від 12.02.2015 №7/26-55-25-01-17; копію витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна; копії постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.03.2015 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 у справі № 826/19834/14; копії інкасових доручень (розпоряджень) з повідомленнями банків про їх повернення як таких, що не виконанні та виконані частково.

В судовому засіданні у справі, призначеному на 08.06.2016, представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

В наданих суду письмових запереченнях представник ТОВ «Укрзернотранс-К» посилається на те, що впродовж періоду з 25.02.2015 по 23.03.2016 товариством були вжитті заходи по погашенню податкового боргу у розмірі 1 890 555,22 грн., на підтвердження чого надані копії платіжних доручень про сплату податку на додану вартість на загальну суму 1 414 070,53 грн. і по податку на прибуток на загальну суму 1 088 975,86 грн. На переконання відповідача судове рішення у справі № 826/19834/14 про стягнення податкового боргу ТОВ «Укрзернотранс-К» в сумі 1 890 555,22 грн. з урахуванням здійснених виплат було майже виконано. З урахуванням цього відповідач вважає, що заявлена контролюючим органом у довідці від 23.03.2016 сума податкового боргу в розмірі 1 744 793,21 грн. на день звернення позивача із цим адміністративним позовом, в дійсності не стосується суми, присудженої до сплати згідно постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.03.2015 у справі № 826/19834/14.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника відповідача в судове засідання, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

ТОВ «Укрзернотранс-К» (код ЄДРПОУ 31406764) зареєстроване як юридична особа 02.04.2001 року Головним управлінням юстиції у м. Києві, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та не заперечується сторонами, та перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві як платник податків.

За даними електронної бази даних ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві станом на 23.03.2016 року у відповідача наявні відкриті розрахункові рахунку у наступних банках: № 26044001067 (українська гривня), № 26000001067 (українська гривня), № 26000001067 (долар США) в АТ «Експрес-Банк» (МФО 322959); № 26007000100050 (долар США, українська гривня) в ПАТ «КБ «Глобус» (МФО 380526); № 26053382036001 (українська гривня), № 26008382036001 (українська гривня) в Печерській філії ПАТ КБ «Приватбанк» у м. Києві (МФО 300711); № 26008300640842 (українська гривня, долар США) в Філії Головного управління ПО АТ Ощадбанк, м. Київ (МФО 322669), про що вказано у довідці ДПІ від 23.03.2016 року № 1562/9.

Згідно довідки ДПІ від 23.03.2016 року №1561/9/26-55-16-01 за даними оперативного обліку інтегрованої картки платника податків ТОВ «Укрзернотранс-К» станом на 18.03.2016 року за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 1 774 793,21 грн., в тому числі по податку на додану вартість у сумі 1 695 235,42 грн. та по податку на прибуток приватних підприємств - 79 557,79 грн.

Безпосередньо витяги з інтегрованої картки платника податків ТОВ «Укрзернотранс-К» в частині податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств за періоди з моменту формування вказаних сум заборгованостей по 18.03.2016 позивача до матеріалів позову не додав.

Як зазначає позивач в тексті позову, сума податкової заборгованості попередньо виникла внаслідок несплати ТОВ «Укрзернотранс-К» узгоджених сум грошових зобов'язань з названих податків, самостійно задекларованих товариством у поданій податковій звітності, та визначених контролюючим органом в порядку, визначеному Податковим кодексом України. Правомірність формування такого податкового боргу була перевірена в судовому порядку під час розгляду Окружним адміністративним судом м. Києва справи №826/19834/14 за позовом ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві до ТОВ «Укрзернотранс-К» про стягнення заборгованості.

За результатами розгляду справи №826/19834/14 Окружним адміністративним судом м. Києва винесена постанова від 17.03.2015, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015, якою постановлено стягнути з товариства податкову заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 1 546 287,50 грн. та з податку на прибуток у розмірі 344 267,72 грн. Копії таких судових рішень по справі №826/19834/14 наявні в матеріалах справи.

Зі змісту письмових заперечень ТОВ «Укрзернотранс-К» проти позову ДПІ у даній справі вбачається, що обставини щодо правомірності виникнення суми податкового боргу, що зафіксована в постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.03.2015 у справі № 826/19834/14, відповідачем визнається.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України (далі - ПК України) джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Податковим кодексом України.

Пунктом 88.1 ст. 88 ПК України визначено, що змістом податкової застави є забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим кодексом та не потребує письмового оформлення.

Підпункт 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу дає визначення поняття «податкової застави» як способу забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом.

Відповідно до положень наведених у п. 89.1. ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Пунктом 89.2 ст. 89 ПК України, встановлено, що урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 статті 89, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису, відповідно до пункту 89.3 статті 89 ПК України.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Наявні матеріали справи свідчать, що 12.02.2015 податковий керуючий ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві в присутності представника платника податків (ТОВ «Укрзернотранс-К») склав акт опису майна № 7/26-55-25-01-17, яким описано майно відповідача на загальну суму 3 331 951,68 грн. даний акт опису майна зі сторони платника податків підписаний ОСОБА_1 без зауважень.

Відповідно до п. 95.1 та п. 95.2 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений гл. 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 (далі - Інструкція). Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

Відповідно до п. 12.6, 12.9 гл. 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 (що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976) банк платника приймає до виконання інкасове доручення (розпорядження) стягувача незалежно від наявності достатнього залишку коштів на рахунку платника. Банк у разі недостатності коштів на рахунку платника виконує інкасове доручення (розпорядження) у межах залишку коштів.

Згідно з п. 12.11 гл. 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 банк платника в разі відмови виконати інкасове доручення (розпорядження), оформлене стягувачем, у день його надходження має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої інкасове доручення (розпорядження) не може бути виконано, та/або главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено), зазначити дату повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку) і не пізніше наступного робочого дня надіслати (рекомендованим або цінним листом)/передати це інкасове доручення (розпорядження) стягувачу, від якого воно надійшло.

Також, нормами п. 95.4 ст. 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Якщо ж достатні для погашення податкового боргу кошти відсутні, контролюючий орган відповідно до норми абз. 2 п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Таке погашення здійснюється на підставі зазначеного рішення суду та прийнятого на його підставі рішення органу доходів і зборів шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному пунктами 95.7 - 95.21 статті 95 цього Кодексу.

Таким чином, з контексту вищенаведених норм ПК України вбачається, що право податкового органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, виникає після проведення процедури стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів у судовому порядку.

Крім того, системний аналіз наведених положень податкового законодавства України в редакції на момент спірних правовідносин дає підстави для виокремлення обов'язкових умов (обставин), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом, а саме: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків боржника у податковій заставі.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 08.10.2014 №К/999138076/12, від 10.11.2014 № 826/12929/14, від 22.06.2015 № 826/4360/15.

На підтвердження відсутності коштів на розрахункових рахунках ТОВ «Укрзернотранс-К» позивач надав копії інкасових доручень стягувача (ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві) до банків (а саме: Печерської філії ПАТ КБ «Приватбанк» у м. Києві (МФО 300711), датованих 17.11.2015, 22.11.2015, ПАТ «КБ «Глобус» (МФО 380526), Філії Головного управління ПО АТ Ощадбанк, м. Київ (МФО 322669), АТ «Експрес-Банк», що обслуговують (-вали) платника (ТОВ «Укрзернотранс-К»), здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача, з відмітками банків про повернення до відповідача невиконаними з таких причин: «кошти на рахунку для виконання інкасового доручення (розпорядження) відсутні», «страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на стягнення на підставі виконавчих та інших документів», та повернення частково виконаними (а саме на загальну суму 5 639,04 грн.).

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на факт погашення ним більшої частини суми податкового боргу у розмірі 1 890 555,22 грн., на підтвердження чого відповідач надав копії платіжних доручень ТОВ «Укрзернотранс-К» з відмітками банку про прийняття до виконання таких платіжних документів та проведення платежів, а саме: щодо сплати податку на додану вартість - платіжне доручення № 874 від 25.02.2015 на суму 551 024,14 грн., № 3858 від 30.07.2015 на суму 40 000 грн., № 472/26-55 від 27.11.2015 на суму 975,66 грн., № 23502 від 30.11.2015 на суму 259,77 грн., № 4870 від 17.02.2016 на суму 821 000,00 грн., № 4879 від 18.02.2016 на суму 810,96 грн., щодо сплати податку на прибуток - платіжне доручення № 875 від 25.02.2015 на суму 948 975,86 грн., № 3747 від 08.06.2015 на суму 184 854,39 грн., № 5005 від 16.03.2016 на суму 60 000,00 грн., № 5079 від 23.03.2016 на суму 80 000,00 грн.

За результатами дослідження цих платіжних доручень суд дійшов висновку про сплату відповідачем до бюджету в період після винесення постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.03.2015 у справі № 826/19834/14 податку на додану вартість на загальну суму 863 046,39 грн. та по податку на прибуток на загальну суму 324 854,39 грн.

У відповідності до норм п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Оперативний облік надходжень за податками та зборами від платників податків здійснюється контролюючим органом у відповідності до чинного Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 (що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881).

Зокрема, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегрована картка платника за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку.

Під час судового розгляду даної справи позивач не надав суду без поважних причин витяги з інтегрованої картки платника відповідних податків - ТОВ «Укрзернотранс-К» та не спростував належними доказами повідомлені відповідачем відомості про часткове погашення суми податкового боргу, розмір якого визначений в постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.03.2015 у справі № 826/19834/14 (саме в розмірі 1 890 555,22 грн.).

Таким чином, наявність суми податкового боргу у розмірі 1 774 793,21 грн., на погашення якої позивач просить надати дозвіл на погашення такої суми податкового боргу за рахунок майна платника податків (відповідача), що перебуває в податковій заставі згідно акта опису від 12.02.2015, станом на день розгляду справи в суді матеріалами справи не підтверджується.

При цьому, суд звертає увагу на те, що дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, надається не на конкретно визначене майно, а на суму податкового боргу. Даний висновок суду відповідає правовій позиції Вищого адміністративного суду України, що наведена в ухвалі від 13.04.2016 № К/800/25013/15.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для надання позивачу дозволу на реалізацію активів позивача, які перебувають у податковій заставі згідно акта опису від 12.02.2015 № 7/26-55-25-01-17 для погашення податкового боргу в сумі 1 774 793,21 грн.

Керуючись ст.ст. 94, 158 - 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов