ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
09 червня 2016 року № 826/9908/15
15 год. 50 хв.
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., за участю секретаря судового засідання Мині І.І., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Орбел Скорта» доДержавної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, за участю представників сторін:
від позивача: Єрмаков Я.Ю.,
від відповідача: Сперкач С.В.,
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 09.06.2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Орбел Скорта» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, у якому просить:
- визнати протиправним рішення ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про відмову товариству з обмеженою відповідальністю «Орбел Скорта» у прийнятті декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період жовтень 2014 року, викладене у листі №58683/10/26-55-18-04 від 25.11.2014 року;
- скасувати рішення ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про відмову товариству з обмеженою відповідальністю «Орбел Скорта» у прийнятті декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період жовтень 2014 року викладене у листі №58683/10/26-55-18-04 від 25.11.2014 року;
- зобов'язати ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийняти декларацію товариства з обмеженою відповідальністю «Орбел Скорта» з податку на додану вартість за звітний (податковий) період жовтень 2014 року.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що дії контролюючого органу є протиправними та такими, що порушують законні права та інтереси ТОВ «Орбел Скорта».
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.06.2015 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.07.2015 року зупинено провадження у справі №826/9908/15 до набрання законної сили рішення по справі №826/15817/14.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2016 року поновлено провадження у справі.
29.02.2016 року позивачем через канцелярію суду подано заяву про зміну підстав адміністративного позову, у якому останній просив задовольнити позовні вимоги, зазначені у адміністративному позові №25-05/15-П від 25.05.2015 року ТОВ «Орбел Скорта» про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про відмову ТОВ «Орбел Скорта» у прийнятті декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період жовтень 2014 року викладене у листі №58683/10/26-55-18-04 від 25.11.2014 року і зобов'язати ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийняти декларацію ТОВ «Орбел Скорта» з податку на додану вартість за звітний (податковий) період жовтень 2014 року.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити з викладених в ньому і в письмових доповненнях підстав.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, надав суду письмові заперечення, у яких відповідач просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з наявних у справі матеріалів, 11.08.2014 року між TOB «Орбел Скорта» та ДПІ ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було укладено договір про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.
17.11.2014 року ТОВ «Орбел Скорта» засобами електронного зв'язку подано до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за перший звітний податковий період жовтень 2014 року (надалі - декларація). Декларація була доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 17.11.2014 року в 17:03:56 та не була прийнята відповідачем, що підтверджується квитанцією №1 електронного відправлення, в якій зазначено, що «Документ не прийнято» та вказано помилку: «для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті - ЄДРПОУ 34478805, код ДПІ: 2655».
Крім того, позивач додатково надіслав відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за перший звітний (податковий) період жовтень 2014 року поштовим відправленням 21.11.2015 року.
Листом ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 25.11.2014 року №58683/10/26-55-18-04 повідомлено, що ТОВ «Орбел Скорта» відмовлено у прийнятті декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період жовтень 2014 року на підставі п.49.11 ст.49 Податкового кодексу України, оскільки позивач станом на 24.11.2014 року не зареєстрований як платник податку на додану вартість.
Надаючи правову оцінку заявленим позивачем вимогам, з урахуванням викладених ним обставин, суд враховує наступне.
Відповідно до п.п. 16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
У п.33.3 ст.33 Податкового кодексу України зазначено, що базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.
Згідно п.36.5 ст.36 Податкового кодексу України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
У п.п.«а» п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України встановлено, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.
Згідно п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до п.п.1 п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.
Крім того, згідно п.п.2 п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.
Відповідно до п.183.12 ст.183 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку.
Згідно п.п.«ж» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу
Відповідно до п.184.2 ст.184 Податкового кодексу України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б»-«з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.
Згідно п.184.5 ст.184 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.
Відповідно до п.5.10. Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року №1130 Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою контролюючого органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог статті 56 Кодексу або до суду.
Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності такого рішення актам законодавства, а також у разі скасування судових рішень чи записів у Єдиному державному реєстрі, на підставі яких було прийняте рішення про анулювання реєстрації.
Підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за ініціативою контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляється до Державної фіскальної служби України для внесення відповідних змін до Реєстру.
У разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням таких особливостей: 1) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи відсутня наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється .
ТОВ «Орбел Скорта» зареєстроване платником податку на додану вартість 05.09.2014 року, що підтверджується копією витягу з реєстру платників податку на додану вартість №1426554501662 від 09.09.2014 року.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.11.2015 року по справі №826/15817/14 визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Печерському районі ГУ Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 22.09.2014 року №464/26-55-18-09-25 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Орбел Скорта». Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2016 року по справі №826/15817/14 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.11.2015 року по справі №826/15817/14 залишено без змін.
Таким чином, в силу ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.11.2015 року по справі №826/15817/14 набрала законної сили.
Зазначеною постановою визнано протиправним та скасовано рішення відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача. При цьому, суд звертає увагу на те, що контролюючий орган, приймаючи рішення, яке є предметом оскарження у даній справі, фактично обґрунтовував його своїм попереднім рішенням про анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість, яке на даний час скасовано постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.11.2015 року по справі №826/15817/14.
Позивач подав декларацію з податку на додану вартість засобами електронного зв'язку 17.11.2014 року, тобто до закінчення граничного терміну подання звітності з податку на додану вартість за жовтень 2014 року та виконав обов'язок, встановлений п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України.
Відповідно до 49.8 ст.49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Відповідно до 49.9 ст.49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності вчинених ним дій, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.
Зважаючи не те, що відмова контролюючого органу у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість з додатками за червень 2015 року визнана судом протиправною, а також виходячи з положень п.49.13 ст.49 Податкового кодексу України та ст.2, ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав та свобод позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зазначити, що податкова декларація позивача вважається поданою у день її фактичного отримання контролюючим органом, що є достатнім засобом захисту порушеного права позивача, а тому в задоволенні інших вимог суд вважає за необхідне відмовити.
Частиною 1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд приходить висновків про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Враховуючи викладене і керуючись ст.ст.69-71, 94, ч.6 ст.128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Орбел Скорта» задовольнити частково.
2. Визнати протиправним рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про відмову товариству з обмеженою відповідальністю «Орбел Скорта» (код ЄДРПОУ 34478805) у прийнятті декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період жовтень 2014 року, викладене у листі №58683/10/26-55-18-04 від 25.11.2014 року.
3. Вважати прийнятою податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Орбел Скорта» (код ЄДРПОУ 34478805) 17.11.2014 року о 17:03:56.
4. В задоволені решти позовних вимог - відмовити.
5. Судові витрати в сумі 24,36 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Орбел Скорта» (код ЄДРПОУ 34478805) за рахунок асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України .
Суддя І.О. Іщук
Повний текст постанови виготовлено 15.06.2016 року.
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 09.06.2016 |
Оприлюднено | 22.06.2016 |
Номер документу | 58369092 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Іщук І.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні