Рішення

від 13.06.2016 по справі 913/628/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

13 червня 2016 року Справа № 913/628/16

Провадження №15/913/628/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічний центр В«Промислове обладнання та технологіїВ» , м.Новомосковськ Дніпропетровської області

до Приватного акціонерного товариства В«Лисичанська нафтова інвестиційна компаніяВ» , м.Лисичанськ Луганської області

про стягнення 375500 грн 92 коп.

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Дмітрієва К.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_1 - представник за довіреністю б/н від 20.01.2016;

від відповідача - ОСОБА_2 - представник за довіреністю №93 від 18.04.2016.

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-технічний центр В«Промислове обладнання та технологіїВ» звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Приватного акціонерного товариства В«Лисичанська нафтова інвестиційна компаніяВ» про стягнення за договором купівлі-продажу №020200-0234 від 08.06.2015 відсотків в сумі 333105 грн 65 коп., пені в сумі 42395 грн 27 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 17.05.2016 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 31.05.2016.

Відповідач відзивом б/н та без дати вимоги позову відхилив та зазначив, що прийнятий товар ним оплачений повністю. Також, посилаючись на приписи ст.551 Цивільного кодексу України та ст.233 Господарського кодексу України, відповідач зазначає про необхідність зменшення штрафних санкцій та вказує, що він не заперечує того, що прострочив сплату 1023430 грн 66 коп. та з об'єктивних причин не мав можливості сплатити вказану суму; що відповідачем протягом 2013 року виконувався зупиночний капітальний ремонт нафтопереробного комплексу і що через протиправну діяльність ПАО В«УкртранснафтаВ» підприємство не змогло відновити виробничий стан та несе збитки; що проведення антитерористичної операції також вплинуло на майновий стан відповідача; що позивачем не надано належних та достатніх доказів понесення збитків, заподіяних внаслідок несвоєчасного виконання грошового зобов'язання відповідачем.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 31.05.2016 розгляд справи відкладено на 13.06.2016.

Позивач письмовими поясненнями б/н від 10.06.2016 зазначив, що відповідач не інформував про будь-які форс-мажорні обставини Товариство з обмеженою відповідальністю науково-технічний центр В«Промислове обладнання та технологіїВ» , а тому і не може на них посилатися; що загальна сума основних витрат позивача станом на вересень 2015 року становила 323743 грн 10 коп.

Представником відповідача в судовому засіданні 13.06.2016 усно заявлене клопотання про зменшення розміру пені.

У судовому засіданні 13.06.2016 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю науково-технічний центр В«Промислове обладнання та технологіїВ» (продавець, позивач) та Приватним акціонерним товариством В«Лисичанська нафтова інвестиційна компаніяВ» (покупець, відповідач) 08.06.2015 був укладений договір купівлі-продажу №020200-0234, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю товар, зазначений в наступній таблиці:

№Найменування товаруОдиниця вимірюванняЗагальна кількістьЦіна без ПДВОСОБА_2 без ПДВПДВ 20%Загальна сума, грн з ПДВЗагальна сума, євро з ПДВ 1Ультразвуковий товщиномір DM-5Е в комплекті: перетворювач (1 шт), кабель (1 шт), паста контактна (1 шт), чохол (1 шт), свідоцтво про атестацію шт 1 191674,19 191674,19 38334,84 230009,02 8991,75 2Ультразвуковий дефектоскоп USM 35 XS в комплекті: перетворювач (10 шт), кабель (10 шт), кейс (1 шт), чохол (1 шт), зарядний пристрій (2 шт), акумуляторна батарея (6 шт), протектор (100 шт), свідоцтво про атестаціюшт 1 858540,63 858540,63 171708,13 1030248,75 40275,56 3Ліхтар акумуляторний вибухозахищений налобний SECURLUX L10ALFA в комплекті з зарядним пристроєм С10АLFA шт 4 19966,06 79864,24 15972,85 95837,09 3746,56 4Ліхтар акумуляторний вибухозахищений налобний SECURLUX L 2000L на двох світлодіодах з зарядним пристроєм С1000шт 4 35991,80 143967,20 28793,44 172760,64 6753,74 Всього: 10 1274046,26 254809,25 1528855,51 59767,61

а покупець зобов'язується прийняти вищевказаний товар і здійснити за нього оплату на умовах, передбачених цим договором (п.1.1 договору).

Відповідно до п.2.1 договору загальна ціна товару за цим договором встановлюється в сумі 1528855 грн 51 коп., в т.ч. ПДВ 20% - 254809 грн 25 коп., що по курсу 25,58 грн за 1 євро еквівалентно 59767,61 євро з ПДВ. Оплата товару здійснюється в національній валюті України - гривні. Ціна товару в євро фіксується весь узгоджений в цьому договорі об'єм товару. При збільшенні відпускної ціни виробника, інших осіб і (або) транспортних тарифів, продавець зобов'язується поставити товар в кількості і за ціною, зафіксованою в цьому договорі.

Оплата товару за цим договором здійснюється в наступному порядку: перша частина оплати в розмірі 30% від загальної вартості товару, зазначеної в п.2.1 цього договору, здійснюється покупцем у формі попередньої оплати шляхом перерахування на поточний рахунок продавця грошових коштів не пізніше 10-ти календарних днів від дати підписання сторонами цього договору; залишок оплати здійснюється не пізніше 10-ти календарних днів від дати поставки товару в повному обсязі (п.2.2 договору).

Згідно з п.2.4 договору датою платежу є дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Відповідно до п.3.1 договору продавець зобов'язаний за свій рахунок доставити товар до місцезнаходження покупця і передати покупцю в повному обсязі товар на умовах DDP (Інкотермс в редакції 2000 р.) Луганська область, Попаснянський район, виробнича територія ПрАТ В«ЛИНІКВ» в наступні строки: товар, зазначений в строках 3-4 таблиці п.1.1 - протягом 75 календарних днів з моменту здійснення 1 частини оплати; товар, зазначений в строках 1-2 таблиці п.1.1 - протягом 120 календарних днів з моменту здійснення 1 частини оплати.

Датою поставки товару покупцю вважається дата, зазначена в видатковій накладній (накладних) підписаних сторонами (п.3.5 договору).

В п.9.2 договору сторони передбачили, що у випадку прострочки оплати товару за цим договором, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на цей період, нараховану на суму простроченого платежу, за кожний день прострочення. При простроченні покупцем свого грошового зобов'язання перед продавцем на строк більше 15 календарних днів, розмір процентів, встановлений ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України застосовується в розмірі 360 процентів річних.

Відповідно до п.13.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.03.2016, а в частині розрахунків і гарантій - до повного їх виконання.

На виконання умов договору відповідач 30.06.2015 здійснив першу частину оплати за товар в сумі 458656 грн 65 коп.

08.09.2015 продавець передав відповідачеві товар за видатковою накладною №390 на загальну суму 1482087 грн 31 коп.

Відповідач оплату за поставлений товар здійснив з простроченням, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами по справі договір №020200-0234 від 08.06.2015 є договором купівлі-продажу, до якого слід застосовувати відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Оплата товару за цим договором здійснюється в наступному порядку: перша частина оплати в розмірі 30% від загальної вартості товару, зазначеної в п.2.1 цього договору, здійснюється покупцем у формі попередньої оплати шляхом перерахування на поточний рахунок продавця грошових коштів не пізніше 10-ти календарних днів від дати підписання сторонами цього договору; залишок оплати здійснюється не пізніше 10-ти календарних днів від дати поставки товару в повному обсязі (п.2.2 договору).

Відповідач 30.06.2015 за платіжним дорученням №1309 здійснив попередню оплату за договором в сумі 458656 грн 65 коп.

Позивач 08.09.2015 за видатковою накладною №390 (а.с.23) передав представнику відповідача за довіреністю №436 від 02.09.2015 ОСОБА_3 (а.с.24) товар, обумовлений в п.1.1 договору.

Відповідач, в свою чергу, у відповідності до умов п.2.2 договору купівлі-продажу не пізніше 10 календарних днів від дати поставки товару, тобто до 19.09.2015, оплату не здійснив, внаслідок чого має місце неналежне виконання своїх зобов'язань за договором відповідачем. 23.10.2015 відповідач за платіжним дорученням №2576 (а.с.26) здійснив повну оплату поставленого товару на суму 1023430 грн 66 коп.

Таким чином, відповідач прострочив виконання зобов'язання з своєчасної оплати поставленого товару на 34 дня з 19.09.2015 до 23.10.2015.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В п.9.2 договору сторони передбачили, що у випадку прострочки оплати товару за цим договором, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на цей період, нараховану на суму простроченого платежу, за кожний день прострочення. При простроченні покупцем свого грошового зобов'язання перед продавцем на строк більше 15 календарних днів, розмір процентів, встановлений ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України застосовується в розмірі 360 процентів річних.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок позивача щодо вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 19.09.2015 по 22.10.2015 в сумі 42395 грн 27 коп. за порушення зобов'язання з оплати поставленого товару (а.с.6), враховуючи принцип диспозитивності судового процесу та розмір заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що вона є обґрунтованою в сумі 42395 грн 27 коп.

Водночас, господарський суд наводить власний розрахунок пені, зроблений за допомогою програми В«ЗаконодавствоВ» :

№ і дата видаткової накладноїСтрок оплатиОСОБА_2 заборгованості в грн.Період нарахування пеніОблікова ставка НБУКількість днів простроченняОСОБА_2 пені, грн №390 від 08.09.2015до 19.09.2015 1023430,66 19.09.2015-24.09.2015 27 6 9084,70 25.09.2015-22.10.2015 22 28 34544,29 Всього: 43628,99

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків за період з 19.09.2015 по 22.10.2015 в сумі 333105 грн 65 коп. суд зазначає наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Як вже зазначалось, в п.9.2 договору сторони передбачили, що у випадку прострочки оплати товару за цим договором, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на цей період, нараховану на суму простроченого платежу, за кожний день прострочення. При простроченні покупцем свого грошового зобов'язання перед продавцем на строк більше 15 календарних днів, розмір процентів, встановлений ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України застосовується в розмірі 360 процентів річних.

Таким чином, оскільки відповідачем допущене прострочення зобов'язання з оплати поставленого товару на 34 днів (з 19.09.2015 по 22.10.2015), тобто більше ніж на 15 календарних днів, позивачем правомірно нараховані відсотки в розмірі 360 процентів річних.

Враховуючи принцип диспозитивності судового процесу та розмір заявлених позивачем до стягнення відсотків, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є відсотки в розмірі 333105 грн 65 коп.

Водночас, господарський суд наводить власний розрахунок відсотків, зроблений за допомогою програми В«ЗаконодавствоВ» :

№ і дата видаткової накладноїСтрок оплатиОСОБА_2 заборгованості в грн.Період нарахування Розмір відсотківКількість днів простроченняОСОБА_2 відсотків, грн №390 від 08.09.2015до 19.09.2015 1023430,66 19.09.2015-22.10.2015 360 34 343199,76

Відносно усно заявленого представником відповідача в судовому засіданні 13.06.2016 клопотання про зменшення розміру пені господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Приписами статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У пп.3.17.4 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 В«Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» визначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилається важкий фінансовий стан підприємства, що підтверджується звітом про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за І квартал 2016 року, балансом (звітом про фінансовий стан) на 31.03.2016, актом про пожежу від 09.08.2014, довідкою №1 про об'єми знищених нафти та нафтопродуктів в результаті пожежі, яка відбулася в період з 18 липня по 03 серпня 2014 року на території відповідача, довідкою №2 про об'єми знищеного і пошкодженого обладнання і трубопроводів в результаті пожежі, яка сталася в період з 18 липня по 03 серпня 2014 року на території відповідача, протоколом №36 засідання постійнодіючої інвентаризаційної комісії ПрАТ В«ЛИНІКВ» та додатками до нього.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд враховує те, що відповідно до балансу (звіту про фінансовий стан) на 31.03.2016 необоротні активи відповідача зменшилися з 1470662 тис. грн до 1430156 тис. грн, в т.ч. основні засоби зменшилися з 977605 тис. грн. до 937708 тис. грн., тобто фінансовий стан відповідача значно погіршився, що також підтверджується звітом про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за І квартал 2016 року.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України В«Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операціїВ» №1669-VIІ від 02.09.2014 моментом початку Антитерористичної операції є дата набрання чинності Указом Президента України В«Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року В«Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності УкраїниВ» від 14 квітня 2014 року №405/2014. Цей Указ набрав чинності 14.04.2014.

На виконання вказаного Закону Кабінетом Міністрів України 02.12.2015 розпорядженням №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (надалі - Перелік).

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи відповідач знаходиться в м.Лисичанськ Луганської області, яке включено до вказаного Переліку.

Станом на момент розгляду даної справи проведення антитерористичної операції триває.

Вказані обставини безпосередньо вплинули на ведення господарської діяльності Приватним акціонерним товариством В«Лисичанська нафтова інвестиційна компаніяВ» . Крім того, внаслідок проведення на території міста Лисичанська антитерористичної операції майно підприємства було частково пошкоджено та розкрадене, що підтверджується довідкою №1 про об'єми знищених нафти та нафтопродуктів в результаті пожежі, яка відбулася в період з 18 липня по 03 серпня 2014 року на території відповідача, довідкою №2 про об'єми знищеного і пошкодженого обладнання і трубопроводів в результаті пожежі, яка сталася в період з 18 липня по 03 серпня 2014 року на території відповідача, протоколом №36 засідання постійнодіючої інвентаризаційної комісії ПрАТ В«ЛИНІКВ» та додатками до нього.

Вирішуючи питання про зменшення суми пені, суд також враховує, що на користь позивача підлягають стягненню відсотки річні у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України та п.9.2 договору в сумі 333199 грн 65 коп., які компенсують можливі витрати позивача, пов'язані з простроченням оплати поставленого товару відповідачем.

З огляду на викладене, а також те, що наявність будь-яких збитків, викликаних несвоєчасною оплатою відповідачем поставленого товару, позивачем не доведена та подібні вимоги останнім не заявлялися, що підтверджено представником у судовому засіданні, суд, керуючись приписами ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.233 Господарського кодексу України, п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, вважає за доцільне та правомірне зменшення розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача до 20000 грн 00 коп.

Таким чином позов підлягає задоволенню частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України В«Про судовий збірВ» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

При зверненні з позовом до суду позивачем був сплачений судовий збір за платіжним дорученням №5557 від 29.04.2016 у розмірі 5632 грн 52 коп., в той час як сплаті підлягав судовий збір у розмірі 5632 грн 51 коп. Тобто, на даний час існує переплата судового збору в розмірі 00 грн 01 коп.

Таким чином, наразі існує необхідність повернення Товариству з обмеженою відповідальністю науково-технічний центр В«Промислове обладнання та технологіїВ» судового збору в сумі 00 грн 01 коп., який у відповідності до приписів Закону України В«Про судовий збірВ» може бути повернутий ухвалою господарського суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Як передбачено абз.4 п.3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 В«Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» , у резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічний центр В«Промислове обладнання та технологіїВ» до Приватного акціонерного товариства В«Лисичанська нафтова інвестиційна компаніяВ» задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства В«Лисичанська нафтова інвестиційна компаніяВ» , вул.Свердлова, б.371, офіс 1-А, м.Лисичанськ Луганської області, ідентифікаційний код 32292929, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічний центр В«Промислове обладнання та технологіїВ» , вул.Спаська, б.5, м.Новомосковськ Дніпропетровської області, ідентифікаційний код 36181730, відсотки в сумі 333105 грн 65 коп., пеню в сумі 20000 грн 00 коп., судовий збір у сумі 5632 грн 51 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.06.2016.

Суддя С.В. Смола