Постанова

від 07.06.2016 по справі 910/26802/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2016 р. Справа№ 910/26802/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Хрипуна О.О.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від позивача: Задворна Н.М.,

від відповідача: Простибоженко О.С.,

від третьої особи 1: Антонюк А.О.,

від третьої особи 2: не зявився,

від третьої особи 3: Гринюк В.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Воля» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2015р. у справі №910/26802/15 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Заммлер Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Воля»

треті особи: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна»,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Алмі-трейд»,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Марс Україна»

про стягнення 81907,29 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до місцевого господарського суду з позовом до Відповідача про стягнення 121050,33 грн. в якості відшкодування збитків, завданих нестачею товару при його перевезенні за договором перевезення №Zop-683 від 07.05.2015р.

12.11.2015р. Позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з Відповідача 81907,29 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва №910/26802/15 від 14.12.2015р. позов задоволений повністю.

Рішення мотивовано тим, що судом встановлено наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправність поведінки Відповідача, яка полягає у порушенні п.2.1. договору, в частині обов'язку доставити зазначений в заявці замовником вантаж; збитки, як результат протиправної поведінки, які виражаються в тому, що Позивачем виплачено вантажовідправнику Третій особі 3 кошти в сумі 81907,29 грн. відшкодування; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою і завданими збитками, який полягає у тому, що саме у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх договірних зобов'язань, Позивачу були завдані збитки у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення місцевого суду та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що викрадення товару відбулось поза волею перевізника і залучених ним третіх осіб, в місці доставки товару і обумовлена затримкою з прийняттям товару, який згідно договору заявки підлягав доставці. Позивачем не надано достатньо доказів розміру збитків, а суд не з'ясував підстав для встановлення вартості товарів саме в сумі, яка заявлена Позивачем. Позивачем не надано доказів на підтвердження втрати вантажу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2016р. прийнято апеляційну скаргу у справі №910/26802/15 до провадження колегією суддів, розгляд скарги призначено на 15.03.2016р.

12.03.2016р. Позивач подав до суду пояснення на апеляційну скаргу, в яких просив рішення місцевого суду залишити без змін.

В судовому засіданні 15.03.2016р. відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва на 29.03.2016р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2016р. залучено до участі у справі Приватне акціонерне товариство «СК ПЗУ Україна» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача. Відкладено розгляд справи на 12.04.2016р.

Розпорядженням №09-52/819/16 від 12.04.2016р. призначено повторний автоматизований розподіл справи, відповідно до якого апеляційну скаргу у справі передано колегії у складі Власова Ю.Л. (головуючого), Тищенко А.І., Хрипуна О.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2016р. прийнято справу до провадження визначеним складом суду та призначено до розгляду на 24.05.2016р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2016р. залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Алмі-трейд» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Марс Україна» в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача, відкладено розгляд скарги на 07.06.2016р.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:

10.10.2012р. між Третьою особою 3 та Позивачем, як експедитором був укладений договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажу автотранспортом №27888-12, відповідно до якого Третя особа 3 доручила, а Позивач взяв на себе обов'язок надати транспортно-експедиторські послуги, безпосередньо пов'язані з організацією та забезпеченням перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному і внутрішньому сполученні.

Відповідно до п.2.18 договору про надання транспортно-експедиторських послуг Позивач зобов'язався відшкодувати Третій особі 3 збитки в результаті втрати або пошкодження вантажу незалежно від наявності вини Позивача. Для цілей цього пункту під «пошкодженням товару» сторони розуміють наступні обставини: пакування вантажу пошкоджено більше ніж на 10% від загального об'єму пакування вантажу (окремого місця); пакування вантажу пошкоджена менш ніж на 10%, але при цьому в наявності є видимі ознаки пошкодження вантажу: здуття банок, сліди намокання, наявність ознак органічного пошкодження, пошкодження гризунами, наявність іржи, пошкодження зовнішнього вигляду товару.

Згідно з п.7.2. договору №27888-12 Позивач несе відповідальність за втрату або пошкодження вантажу з моменту отримання вантажу водієм та до моменту передачі вантажу Вантажоотримувачем. Сума збитків складається з вартості втраченого або пошкодженого вантажу, розрахована на підставі цін, зазначених в прас-листі Третьої особи 3, затвердженому в додатковій угоді №1 до договору.

15.04.2015р. між Позивачем та Третьою особою 1 був укладений договір №312.994055365.0086 страхування відповідальності експедитора, предметом якого є майнові інтереси Позивача, що не суперечать закону, пов'язані з наданням послуг по перевезенню та/або експедирування вантажів на умовах: міжнародних транспортних конвенцій, що застосовуються в обов'язковому порядку чи в силу умов договору перевезення; стандартних правил надання послуг, що узгоджені асоціаціями експедиторів та перевізників країни Позивача; державного транспортного законодавства відповідної країни; інших документів, зазначених в страховому сертифікаті.

Відповідно до розділу І договору страхування №312.994055365.0086 майно - вантаж, або вантажі, за які Позивач несе відповідальність у зв'язку з наданням послуг по перевезенню, за виключенням контейнерів, платформ, вантажів, які знаходяться в розпорядженні Позивача на інших підставах (у власності, оренді, лізингу і ін.).

Згідно з п.3 розділу ІІ договору страхуванням №312.994055365.0086 можуть забезпечуватись, в тому числі, відповідальність за майно - настання відповідальності Позивача за втрату, нестачу, ушкодження або псування майна під час доставки.

Відповідно до п.1 розділу ІІІ договору №312.994055365.0086 Третя особа не відшкодовує збитки, які виникли в результаті, в тому числі, претензіям по крадіжці з будь-якого транспортного засобу, залишеного на паркуванні в місці, що не є безпечним місцем.

07.05.2015р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір перевезення №Zop-683, за умовами якого Позивач доручив, а Відповідач надав послуги з виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом по території України згідно заявок Позивача. Відповідач зобов'язується доставити зазначений в заявках Позивачем вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а Позивач зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену в заявках плату.

Відповідно до п.2.2. договору заявка є невід'ємною частиною цього договору, у якій відображаються істотні умови кожного конкретного перевезення, а саме: найменування, кількість (вага) та пакування вантажу, його особливі характеристики; найменування та місцезнаходження вантажовідправника та вантажоодержувача; пункти відправлення та призначення вантажу; маршрут перевезення; державні номери транспортного засобу; прізвище, ім'я, по-батькові та інші особисті дані водія транспортного засобу; вимоги щодо технічного та санітарного стану транспортного засобу; особливі вказівки замовника; дата і час завантаження та розвантаження або строк виконання доручення; вартість перевезення (сума доручення); інші умови перевезення.

Згідно з п.3.4. договору у разі виявлення нестачі/пошкодження/псування вантажу при розвантаженні, забезпечити участь у складанні і підписанні водієм відповідного акта про виявлені розбіжності при прийомі вантажу щодо кількості/якості/комплектності (в акті водію необхідно зазначити дату та місце приймання вантажу, характер ушкодження, кількість відсутнього/пошкодженого вантажу, стан пломби та упаковки на момент приймання вантажу у вигляді вантажного відсіку транспортного засобу, підписи, посади і ПІБ осіб у присутності яких проходило приймання вантажу, а також інші відомості, необхідні для визначення причин виникнення нестачі/втрати/пошкодження/псування вантажу, ідентифікації нестачі/втрати/пошкодження/псування вантажу та встановлення розміру нестачі/втрати/пошкодження вантажу).

Відповідно до п.6.2. договору Відповідач несе повну матеріальну відповідальність за всі діяння третіх осіб, залучених ним для виконання заявок замовника, у тому числі водіїв, експедиторів та інших осіб.

Згідно з п.6.3. договору Відповідач відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення.

Відповідно до п.6.4. договору Відповідач несе повну матеріальну відповідальність за повну або часткову нестачу/втрату вантажу або його пошкодження/псування, що трапилося в проміжок часу між прийняттям вантажу до перевезення та його здачею належному вантажоодержувачу відповідно до чинного законодавства України. У випадку втрати/нестачі/пошкодження/псування (підмочки, деформації, розриву) одиниць завантаження, Відповідач компенсує Позивачу повну фактурну вартість продукції в пошкодженій/зіпсованій одиниці завантаження. Відповідач також зобов'язаний відшкодувати: плату за перевезення, а також інші витрати, пов'язані із перевезенням вантажу, повністю - у випадку втрати всього вантажу і пропорційно (відповідно до розміру збитків) - при частковій втраті вантажу.

07.05.2015р. Позивач направив Відповідачеві договір-заявку на перевезення №73-1505-030, в якому було визначено, в тому числі, вид та найменування вантажу - продукти харчування; пункт завантаження - смт. Велика Димерка, вул. Броварська, 150; найменування відправника - Марс Україна; дату і час завантаження - 07.05.2015р., водій повинен контролювати завантаження; пункт призначення - м. Херсон, пр-т Синявіна, 27; найменування одержувача - ТОВ "Алми-Трейд"; тип та номер транспортного засобу - "ДАФ" НОМЕР_2/НОМЕР_1; строк доставки вантажу - до 08.05.2015р. водій повинен контролювати розвантаження; додаткові умови - водій: ОСОБА_8.

07.05.2015р. на виконання умов договору перевезення №Zop-683 від 07.05.2015р. та договору-заявки на перевезення №73-1505-030 від 07.05.2015р., в автомобіль, державний номер якого НОМЕР_2, причіп/напівпричіп, державний номер якого НОМЕР_1, був завантажений вантаж на загальну суму 899687,46 грн. з ПДВ, водій: ОСОБА_8, про що свідчить товарно-транспортна накладна №845312 від 07.05.2015р.

Супровідні документи на вантаж: 81618536, POSM8516, POSM8561, POSM8562 сертифікат відповідності.

08.05.2015р. вантажоодержувачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Алмі-Трейд" був складений акт №15 приймання товару та лист-претензія дистриб'ютора, відповідно до яких стан пломби автомобіля - порушена, автомобіль розкрито. При цьому вказаний акт містить перелік невідповідності товару, пошкодження та недовкладення.

Згідно з витягом з кримінального провадження №12015230040002591 від 08.05.2015р. та довідкою слідчого СВ Суворовського РВ ХМУ ММВС України в Херсонській області від 12.06.2015р. невстановлена особа, знаходячись на території оптової бази, розташованої в м. Херсоні по пр. Сенявіна, 27, таємно, шляхом злому пломби на дверях автомобіля "ДАФ" д.н. НОМЕР_2 (кузов НОМЕР_1) викрала товарно-матеріальні цінності. Проводиться досудове розслідування направлене на пошук осіб причетних до вчинення кримінального правопорушення.

Третя особа 3 направила на адресу Позивача претензію №115 від 12.05.2015р., в якій повідомила Позивача про те, що при перевезенні вантажу за накладною №081618536, замовлення №30037624, шипмент №845312 по маршруту пгт. Велика Димерка - м. Херсон (ТОВ "Алмі-Трейд"), автомобілем "ДАФ" д.н. НОМЕР_2/НОМЕР_1, відбулось розкрадання продукції. Кількість відсутніх коробів - 65, кількість бракованих коробів - 16, а всього - 81 короб. Загальна вартість втрат склала 121050,33 грн. Керуючись договором №27888-12 від 10.10.2012р., Третя особа 3 запропонувала Позивачеві сплатити вказану суму на його рахунок.

13.05.2015р. Позивач направив на адресу Відповідача претензію про оплату вартості викраденого товару на суму 121050,33 грн.

07.08.2015р. Третя особа 1 надала відповідь Позивачеві №5158-31, в якій Третя особа 1 відмовила у здійсненні виплати Позивачеві страхового відшкодування по вищезазначеному випадку з підстав порушення договору страхування щодо умов паркування автомобіля.

23.10.2015р. між Позивачем та Третьою особою 3 була підписана угода про врегулювання претензії №115 від 12.05.2015р., відповідно до якої сторони погодили, що Позивач зобов'язується відшкодувати Третій особі 3 на момент укладення угоди 81907,29 грн. в рахунок відшкодування вартості товару згідно з претензією від 12.05.2015р. №115.

04.11.2015р. Позивач перерахував на рахунок Третьої особи 3 грошові кошти в сумі 81907,29 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3218 від 04.11.2015р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ст.902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно з ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Відповідно до ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ст.924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст.925 Цивільного кодексу України до пред'явлення перевізникові позову, що випливає із договору перевезення вантажу, пошти можливим є пред'явлення йому претензії у порядку, встановленому законом, транспортними кодексами (статутами). Позов до перевізника може бути пред'явлений відправником вантажу або його одержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію або неодержання від перевізника відповіді у місячний строк. До вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів).

Згідно з ст.932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

З встановлених судом обставин вбачається, що в жовтні 2012р. між Третьою особою 3 та Позивачем, як експедитором був укладений договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажу автотранспортом, відповідно до якого Третя особа 3 доручила, а Позивач взяв на себе обов'язок надати транспортно-експедиторські послуги, безпосередньо пов'язані з організацією та забезпеченням перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному і внутрішньому сполученні.

З метою виконання договору про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажу автотранспортом в 2015р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір перевезення Відповідно до якого Позивач доручив, а Відповідач зобов'язався надавати послуги з виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом по території України згідно заявок Позивача. Відповідач зобов'язувався доставляти вантаж до пункту призначення та видавати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві). Умовами договору сторони визначили у разі виявлення нестачі/пошкодження/псування вантажу при розвантаженні, забезпечити участь у складанні і підписанні водієм відповідного акта про виявлені розбіжності при прийомі вантажу щодо кількості/якості/комплектності, при цьому Відповідач зобов'язався відповідати за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення. Також відповідно до умов договору Відповідач несе повну матеріальну відповідальність за повну або часткову нестачу/втрату вантажу або його пошкодження/псування, що трапилося в проміжок часу між прийняттям вантажу до перевезення та його здачею належному вантажоодержувачу відповідно до чинного законодавства України. У випадку втрати/нестачі/пошкодження/псування (підмочки, деформації, розриву) одиниць завантаження, Відповідач компенсує Позивачу повну фактурну вартість продукції в пошкодженій/зіпсованій одиниці завантаження.

Як встановлено судом, 07.05.2015р. Позивач направив Відповідачеві договір-заявку на перевезення №73-1505-030, в якому було визначено вид та найменування вантажу, пункт завантаження; пункт призначення; найменування одержувача - Третя особа 2, тощо. На виконання зазначеного договору перевезення та договору-заявки, Відповідачем був завантажений вантаж на загальну суму 899687,46 грн., але 08.05.2015р. Третьою особою 2 під час прийняття товару було виявлено порушення пломби, розкриття автомобіля, пошкодження товару та нестача товару, про що складено акт, який був підписаний водієм без зауважень.

В подальшому на підставі умов вказаних договорів Позивач відшкодував спричинену шкоду Третій особі 1 та відповідно звернувся до Відповідача про оплату вартості викраденого товару, яку Відповідачем було залишено без задоволення.

Апеляційний суд не приймає до уваги доводи Відповідача викладені в апеляційній скарзі виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.932 Цивільного кодексу України у разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору. Зазначене кореспондується з нормами ст.618 цього Кодексу, якою передбачено, що боржник відповідає за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 цього Кодексу), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця.

Як вже зазначалось, п.6.2 договору перевезення передбачає, що Відповідач несе повну матеріальну відповідальність за всі діяння третіх осіб, залучених ним для виконання заявок замовника, у тому числі водіїв, експедиторів та інших осіб. Згідно з п.6.3., 6.4 договору перевезення Відповідач відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення. Відповідач несе повну матеріальну відповідальність за повну або часткову нестачу/втрату вантажу або його пошкодження/псування, що трапилося в проміжок часу між прийняттям вантажу до перевезення та його здачею належному вантажоодержувачу відповідно до чинного законодавства України. У випадку втрати/нестачі/пошкодження/псування (підмочки, деформації, розриву) одиниць завантаження, Відповідач компенсує Позивачу повну фактурну вартість продукції в пошкодженій/зіпсованій одиниці завантаження.

З встановлених судом обставин вбачається, що Відповідач виконуючи зобов'язання перед Позивачем, допустив втрату вантажу та його часткове пошкодження, до передачі його в пункті призначення вантажоотримувачу, внаслідок чого, з урахуванням умов договору, повинен нести повну матеріальну відповідальність.

Не приймаються заперечення Відповідача щодо відсутності інформації про втрачений та пошкоджений вантаж, оскільки як вбачається з матеріалів справи під час розкриття автомобіля та складення акту нестачі та пошкодження товару було чітко визначено якого товару не вистачає, який товар пошкоджений та в якій кількості.

Апеляційним судом не приймаються до уваги доводи Відповідача, що Позивач не повідомляв Відповідача про укладений договір страхування, оскільки відносини страхування між Позивачем та Третьою особою 1 не впливають на зобов'язання Відповідача та не звільняє Відповідача від обов'язку відшкодувати вартість втраченого та пошкодженого товару.

На підставі вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Воля» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2015р. у справі №910/26802/15 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2015р. у справі №910/26802/15 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 15.06.2016р.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді О.О. Хрипун

А.І. Тищенко