Постанова

від 22.05.2010 по справі 4/318-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2010 р. Справа № 4/318-09

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Білоконь Н. Д.*, суддя Терещенко О.І.

при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. №1855 від 15.05.10 року

відповідача - ОСОБА_2, дов. №2704 від 01.12.09 року

третьої особи - ОСОБА_3, дов. №152 від 07.05.10 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 944 С/1-18) на рішення господарського суду Сумської області від 18.01.10 року по справі № 4/318-09

за позовом Комунального підприємства Тростянецької міської ради "Тростянецьке ЖЕУ", м. Тростянець,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Тростянецька міська рада, м. Тростянець,

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, с. Писарівка,

про визнання договору недійсним та стягнення 28500,00 грн.

встановила:

Позивач, Комунальне підприємство Тростянецької міської ради «Тростянецьке ЖЕУ», у позовній заяві до господарського суду Сумської області просив визнати нікчемним договір оренди легкового автомобіля приватного підприємця (фізичної особи) № 3 від 15.10.2006р., укладений між ФОП ОСОБА_4 та Державним підприємством «Будинкоуправління»комунального підприємства «Тростянецьке ЖЕУ», та стягнути з відповідача на користь позивача 28500,00 грн. незаконно отриманих коштів. У заяві про уточнення позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 18000,00 грн. незаконно отриманих коштів.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив стягнути з позивача 1000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Рішенням господарського суду Сумської області від 18.01.2010 року у справі № 4/318-09 (суддя Лугова Н.П.) у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства Тростянецької міської ради «Тростянецьке ЖЕУ»щодо стягнення з відповідача 18000,00 грн. відмовлено. У задоволенні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 щодо стягнення 1000,00 грн. адвокатських послуг також відмовлено.

Позивач не погодився з цим рішенням місцевого господарського суду, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити його уточнений позов.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.02.2010 року у справі №4/318-09 було повернуто апеляційну скаргу позивача на підставі пунктів 2 та 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач вдруге подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, усунувши обставини, які були підставою для її повернення Харківським апеляційним господарським судом.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що 25.12.2007 року між відповідачем та начальником КП Тростянецької міської ради "Тростянецьке ЖЕУ" було укладено договір оренди транспортного засобу, який був предметом договору оренди №3, укладеного 15.10.2006 року між відповідачем та Дочірнім підприємством позивача "Будинокуправління", і який не було розірвано і який діяв на час укладення договору від 25.12.2007 року. Однак в пункті 5.1. договору оренди від 25.12.2007 року було неправдиво вказано, що предмет вказаного договору нікому іншому в найм не передано.

Також вказує на те, що КП "Тростянецьке ЖЕУ" та ДП "Будинокуправління" сумлінно виконували умови договорів транспортного засобу №3 від 15.10.2006 року та від 25.12.2007 року, перерахувавши кошти за оренду автомобіля, але КП "Тростянецьке ЖЕУ" так і не отримали майно на баланс як орендоване, а в подальшому - у власність відповідно до умов договору №3 від 15.10.2006 року.

Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник третьої особи у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги також заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши усні пояснення представників сторін та третьої особи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та було вірно встановлено місцевим господарським судом, 15.10.2006 року між Приватним підприємцем -фізичною особою ОСОБА_4М, орендодавцем, та Дочірнім підприємством «Будинкоуправління»КП «Тростянецьке ЖЕУ», орендарем, було укладено договір № 3, відповідності до умов (п.п. 1.1) якого орендодавець передав орендареві в строкове платне користування легковий автомобіль марки ВАЗ 21070, державний номер НОМЕР_1, вартістю 40 000 тис. грн.

У позовній заяві позивач вказує, що згідно платіжних доручень № 111 від 13.11.2006р., № 197 від 14.12.2006р., № 8 від 05.01.2007р., № 89 від 14.02.2007р., № 135 від 12.03.2007р., № 209 від 11.04.2007р., № 263 від 14.05.2007р. орендарем - ДП «Будинкоуправління»КП «Тростянецьке ЖЕУ»було перераховано орендодавцеві орендну плату у сумі 10 500 грн. 00 коп.

В червні 2007р. ДП «Будинкоуправління»КП «Тростянецьке ЖЕУ»тимчасово призупинило діяльність, а тому, у відповідності до пп. 11.1 вищевказаного договору, права та обов»язки по договору перейшли до підприємства - Комунального підприємства «Тростянецьке ЖЕУ».

Як вбачається зі змісту позовної заяви та підтверджується матеріалами справи, починаючи з липня 2007р. позивач по справі здійснював оплату орендних платежів по договору від 15.10.2006р.

Зокрема, згідно платіжних доручень № 174 від 09.07.2007р., № 319 від 21.08.2007р., № 360 від 07.09.2007р., № 463 від 15.10.2007р., № 500 від 12.11.2007р., № 588 від 13.12.2007р., № 15 від 14.01.2008р. , № 141 від 14.03.2008р., № 181 від 26.03.2008р., № 198 від 01.04.2008р., № 287 від 08.05.2008р., № 385 від 02.07.2008р., № 401 від 10.07.2008 р., № 404 від 11.07.2008р. позивачем було сплачено орендну плату за користування автомобілем у розмірі 18 000 грн. 00 коп.

Позивач посилається на те, що всупереч п. 8 пп.8.1. зазначеного договору, яким передбачено, що орендар по закінченню строку дії договору повинен отримати орендований автомобіль у свою власність безкоштовно, колишній начальник Комунального підприємства «Тростянецьке ЖЕУ»з невідомих обставин, 10.09.2008р. повернув автомобіль ВАЗ -21070, державний номер ВМ 6539 А відповідачеві по справі, що підтверджується актом приймання -передачі від 10.09.2008р. Комунальне підприємство «Тростянецьке ЖЕУ»та ДП «Будинкоуправління»КП «Тростянецьке ЖЕУ»у передбаченому договором порядку виконували зобов»язання орендаря.

Згідно з умовами договору оренди №3 від 15.10.2006 року, а саме, п. 1.1. , орендодавець передав орендареві - Дочірньому підприємству «Будинкоуправління»Комунального підприємства «Тростянецьке ЖЕУ»в строкове платне користування легковий автомобіль марки ВАЗ 21070, державний номер НОМЕР_1, вартістю 40 000 тис. грн.

Термін оренди складає 2 (два) роки від 15.10.2006 року до 15.10.2008 року.

Згідно з пунктом 5.1. договору оренди №3 від 15.10.2006 року орендна плата встановлюється у розмірі 1500, 00 грн.

Умовами договору оренди №3 від 15.10.2006 року, а саме: п.5.2. договору передбачено, що повний розрахунок і викуп автомобіля відбувається на протязі двадцяти чотирьох місяців розрахунку погашення суми у розмірі 40 000,00 грн.

Відповідно до порядку проведення розрахунків за даним договором, викуп автомобіля можливий лише при погашенні суми у розмірі 40000,00 грн., тоді як загальний розмір орендних платежів складав 28 500 грн. 00 коп.

А тому, на думку колегії суддів, є не обгрунтованими твердження позивача в апеляційній скарзі про те, що КП "Тростянецьке ЖЕУ" та ДП "Будинокуправління" сумлінно виконували умови договорів транспортного засобу №3 від 15.10.2006 року та від 25.12.2007 року, перерахувавши кошти за оренду автомобіля, але КП "Тростянецьке ЖЕУ" так і не отримали майно на баланс як орендоване, а в подальшому - у власність відповідно до умов договору №3 від 15.10.2006 року.

Також позивач вказує на те, що Комунальне підприємство Тростянецької міської ради «Тростянецьке ЖЕУ»не є стороною за договором №3 оренди легкового автомобіля від 15.10.2006р.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що з липня 2007 року, саме позивач, здійснював оплату орендних платежів за користування автомобілем на суму 18000 грн. 00 коп., які позивач вважає, як незаконно отримані відповідачем кошти.

Відповідно до матеріалів справи, орендарем за договором оренди легкового автомобіля №3 від 15.10.2006 р. є Дочірнє підприємство «Будинкоуправління» Комунального підприємства «Тростянецьке ЖЕУ».

Проте, відповідно до пункту11.1. зазначеного договору, в разі організаційних змін Комунальне підприємство Тростянецької міської ради «Тростянецьке ЖЕУ»бере на себе права та обов"язки по договору.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з платіжними дорученнями № 174 від 09.07.2007р., № 319 від 21.08.2007р., № 360 від 07.09.2007р., № 463 від 15.10.2007р., № 500 від 12.11.2007р., № 588 від 13.12.2007р., № 15 від 14.01.2008р. , № 141 від 14.03.2008р., № 181 від 26.03.2008р., № 198 від 01.04.2008р., № 287 від 08.05.2008р., № 385 від 02.07.2008р., № 401 від 10.07.2008 р., № 404 від 11.07.2008р. позивачем - Комунальним підприємством «Тростянецьке ЖЕУ»було сплачено орендну плату за користування автомобілем у розмірі 18 000 грн. 00 коп.

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов»язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно статті 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Всього за час користування орендованим майном було сплачено орендну плату на загальну суму 28 500 грн. 00 коп.

Термін дії договору оренди легкового автомобіля № 3 від 15.10.2006р. сплинув 15.10.2008 р.

Матеріали справи також свідчать про те, що відповідно до акту приймання - передачі від 10.09.2008 року комісією у складі представника позивача - начальника Комунального підприємства «Тростянецьке ЖЕУ»ОСОБА_5, головного інженера ОСОБА_6, водія ОСОБА_7 автомобіль ВАЗ -21070, державний номер НОМЕР_1 був переданий власнику автомобіля ОСОБА_4

Факт сплати орендних платежів орендодавцеві за орендоване майно відповідачем, а також факт складання акту приймання - передачі автомобіля від 10.09.2009 року свідчать про фактичне користування цим майном позивачем, у зв"язку з чим твердження позивача у позовній заяві та апеляційній скарзі про те, що грошові кошти у розмірі 18 000 грн. 00 коп., що були сплачені ним за оренду автомобіля, є незаконно отриманими орендодавцем, є необгрунтованим.

До того ж, в більшості доданих до позовної заяви доручень, які вже були перелічені вище, в тому числі і платіжні доручення за 2008 рік, було зазначено про здійснення позивачем платежів саме по договору №3 від 15.10.2006 року.

Посилання позивача в апеляційній сакрзі на укладення між ним та позивачем 25.12.2007 року договору оренди того ж самого транспортного засобу, що був предметом договору оренди №3 від 15.10.2006 року, на думку колегія суддів, не може прийматися до уваги, оскільки договір №3 від 15.10.2006 року за час його дії визнано недійсним у встановленому порядку не було, у зв"язку з чим він був діючим відповідно до вимог статті 204 Цивільного кодексу України, зокрема, і в частині сплати орендної плати за користування транспортним засобом.

Отже, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд цілком обгрунтовано відмовив позивачеві у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 18 000 грн. 00 коп. як незаконно отриманих коштів.

Колегія суддів також погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для стягнення з позивача витрат позивача на правову допомогу у розмірі 1000,00 грн. відповідно до квитанції № 4509 від 30.11.2009 року та вважає, що відповідачем не надано відповідних доказів надання послуг адвоката, а саме: договору про надання послуг адвоката, конкретного розрахунку адвокатських послуг, акту про надання цих послуг.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 18.01.2010 року у справі № 4/318-09 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя (підпис) Сіверін В. І.

Суддя (підпис) Білоконь Н. Д.*

Суддя (підпис) Терещенко О.І.

З оригіналом згідно:

Помічник судді Євтушенко Є.В.

25.05.10 р.