Ухвала

від 17.05.2016 по справі 202/35816/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4399/16 Справа № 202/35816/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Прозорова М.Л.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2016 року

17 травня 2016 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді: Прозорової М.Л.,

суддів: Максюти Ж.І., Макарова М.О.,

при секретарі: Самокиша О.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

публічного акціонерного товариства комерційного банку В«ПриватБанкВ»

на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 березня 2016 року про закриття провадження та передачу за підсудністю цивільної справи за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку В«ПриватБанкВ» до публічного акціонерного товариства В«Акцент-БанкВ» , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2013 року ПАТ КБ В«ПриватБанкВ» звернулося до суду з позовом до ПАТ В«Акцент-БанкВ» , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01.03.2016 року провадження у справі в частині позовних вимог ПАТ КБ В«ПриватБанкВ» до ПАТ В«Акцент-БанкВ» про стягнення заборгованості - закрито.

Судом роз'яснено позивачу, що розгляд справи у цій частині позовних вимог відноситься до компетенції господарського суду.

Цивільну справу в частині позовних вимог ПАТ КБ В«ПриватБанкВ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - суд передав за підсудністю на розгляд до Солом'янського районного суду м. Києва.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ В«ПриватБанкВ» ставить питання про скасування вказаної ухвали та передачу справи для подальшого розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Закриваючи провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги пред'явлені до відповідача ПАТ В«Акцент-БанкВ» підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Передаючи цивільну справу в частині позовних вимог ПАТ КБ В«ПриватБанкВ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за підсудністю на розгляд до Солом'янського районного суду м. Києва на підставі ч.2 ст. 116 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач (позичальник) по справі - фізична особа ОСОБА_2 проживає за адресою: 01001, Київська обл., м. Київ, вул. Гаріна, 53/28.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду, виходячи з наступного.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Статтею 1 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації) мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.

Відповідно до ст. 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України у постанові від 01.07.2015 року по справі №6-745ц15.

Крім того, відповідно до роз'яснень, викладених в абзаці 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України В«Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанціїВ» від 12.06.2009 року №2 (далі - постанова Пленуму Верховного Суду України №2), вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами першою і другою статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Абзацом 3 пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 роз'яснено, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову. Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 30.09.2015 року справа №6-1323цс15 і в силу ст.ст. 214,360-7 ЦПК Україну він має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при виборі та застосуванні правової норми до спірних правовідносин.

Оскаржувана ухвала суду відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права, встановленим обставинам і матеріалам справи.

За таких підстав, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими і немає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303,307,312,315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку В«ПриватБанкВ» - відхилити.

Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 березня 2016 року про закриття провадження та передачу справи за підсудністю - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: