Рішення

від 15.06.2016 по справі 904/3426/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.06.16р. Справа № 904/3426/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Проектний та проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕНГІПРОМЕЗ-ДНІПРО", м. Дніпропетровськ

про стягнення 525 367,20 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 01.04.16р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 10.03.16р.

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Проектний та проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕНГІПРОМЕЗ-ДНІПРО" (далі - відповідач) про стягнення 525 367,20 грн., з яких: 326 000,00 грн. - основного боргу, 8 235,20 грн. - пені, 17 280,00 грн. - штрафу, 13 578,08 грн. - 3 % річних, 160 273,92 грн. - інфляційної складової боргу та витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 0333 підряду на виконання дослідно-конструкторських робіт від 29.06.2011 року з урахуванням Угоди від 15.09.2014 р. про заміну сторони в Договорі № 0333 від 29.06.2011 р., в частині повного та своєчасного розрахунку за виконані проектні роботи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2016 р. по справі № 904/3426/16 порушено провадження і розгляд справи призначено до розгляду у судовому засіданні на 17.05.2016 р.

Ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2016 р. та від 31.05.2016 р. розгляд справи відкладено на 31.05.2016 р. та на 15.06.2016 р.

14.06.2016 р. представником позивача до суду надано заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача на користь позивача 415 367,20 грн., з яких: 216 000,00 грн. - основного боргу, 8235,20 грн. - пені, 17 280,00 грн. - штрафу, 13 578,08 грн. - 3 % річних, 160 273,92 грн. - інфляційної складової боргу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заявив про слив та застосування позовної давності до вимог щодо стягнення неустойки (штрафу та пені), просив зменшити неустойку на 70 % та просив розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення основного боргу, неустойки, 3 % річних, інфляційних втрат, судового збору шляхом сплати до 30 числа кожного місяця платежу у розмірі 50 000,00 грн. з підстав викладених у відзиві на позов.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 15.06.2016 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.06.2011 р. між позивачем (підрядник) та ТОВ "Конкорд Промпроект" (замовник) укладений Договір № 0333 підряду на виконання дослідно-конструкторських робіт (далі-Договір) відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт по розробці монтажно-технологічної документації (далі МТД) по темі: розробка монтажно-технологічної документації на монтаж систем управління технологічним обладнанням та контрольно - перевірочної апаратури РКН на наземному комплексі КРК "ЦИКЛОН-4" ЗВХ КРТ і КП.

15.09.2014 р. між ТОВ "Конкорд Промпроект" (замовник), ПАТ "Проектний та проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика" (підрядник, позивач) та ТОВ "ЛЕНГІПРОМЕЗ-ДНІПРО" (новий замовник, відповідач) укладена Угода про заміну сторони в Договорі № 0333 від 29.06.2011 р. (далі - Угода).

Предметом даної Угоди являється заміна замовника в Договорі № 0333 від 29.06.2011 р. на виконання дослідно - конструкторських робіт по темі: Розробка монтажно-технологічної документації на монтаж систем управління технологічним обладнанням та контрольно - перевірочної апаратури РКН на наземному комплексі КРК "ЦИКЛОН-4" ЗВХ КРТ і КП укладеному між замовником та підрядником (п. 1.1. Угоди).

Відповідно до п. 2.1. Угоди з моменту підписання сторонами даної Угоди до нового замовника переходять всі права та обов'язки замовника в повному об'ємі та на умовах, існуючих до моменту вступання в силу даної Угоди, в тому числі обов'язки оплатити роботи, право вимагати виконання робіт та виконання інших зобов'язань, які виникли з Договору № 0333 від 29.06.2011 р. на виконання дослідно - конструкторських робіт, а також з урахуванням змін та доповнень, внесених в основний Договір.

В силу вимог п. 2.2. Угоди замовник вибуває з Договору, новий замовник стає стороною Договору (замовником) по Договору № 0333 від 29.06.2011 року на виконання дослідно конструкторських робіт з моменту підписання даної Угоди та приймає на себе обов'язки замовника по Договору.

Пунктом 2.4. Угоди замовник станом на дату укладення Угоди проведені оплати підряднику по Договору в розмірі 354 000,00 грн. (включаючи ПДВ), відповідно Акту звірки виконаних і переданих замовником робіт.

17.09.2014 р. між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) укладено Додаткову угоду № 5 до Договору.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 5 від 17.09.2014 р. до Договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи по розробці монтажно - технологічної документації на монтаж систем управління технологічним обладнанням та контрольно - провір очної апаратури РКН на наземному комплексі КРК "ЦИКЛОН-4" ЗВХ КРТ і КП, вартістю 840 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20 % 140 000,00 грн. відповідно до Проколу про договірну ціну, яка є невід'ємною частиною даної Додаткової угоди № 5 (Додаток №1).

Згідно вимог п. 3 Додаткової угоди № 5 від 17.09.2014 р. до Договору склад та об'єми робіт, які доручаються для виконання підряднику, а також строки їх виконання визначені в Календарному плані, які невід'ємною частиною даної Додаткової угоди № 5 (Додаток № 2).

Пунктом 4 Додаткової угоди № 5 від 17.09.2014 р. до Договору визначено, що замовник перераховує підряднику авансовий платіж наступними етапами: 1-й етап - 50 000,00 грн. з ПДВ - до 25 вересня 2014 р.; 2-етап - 50 000,00 грн. з ПДВ - до 25 жовтня 2014 р.; 3 етап - 30 000,00 з ПДВ - до 25 листопада 2014 р.

Кінцевий розрахунок за виконанні роботи здійснюється після прийоми замовником МТД не пізніше 20 банківських днів з дня підписання акту здачі - приймання виконаних робіт на суму виконаного етапу за вирахуванням авансового платежу (п. 5 Додаткової угоди № 5 від 17.09.2014 р. до Договору).

На виконання умов зазначеного вище Договору, позивач здійснив відповідачу дослідно - конструкторські роботи на загальну суму 840 000,00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт: № 52 від 26.09.2014 р., № 58 від 30.09.2014 р., № 66 від 30.10.2014 р. № 73/1 від 29.12.2014 р. та № 73 від 29.12.2014 р. (а.с. 36, 38, 41, 43, 46), в результаті чого, у відповідача виникло грошове зобов'язання щодо оплати наданих робіт, яке останній не виконав частково.

Таким чином, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог основний борг відповідача перед позивачем складає 216 000,00 грн., що і є причиною виникнення спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за

відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На момент розгляду справи борг відповідача складає 216 000,00 грн., докази погашення якого в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого господарський суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 Цивільного кодексу України).

У відповідності до 4.1. Договору у випадку порушення сторонами строків виконання зобов'язань по даному договору винна сторона має право вимагати з іншої сторони сплату неустойки (пені) в розмірі 0,01 % від суми простроченого зобов'язання за кожний день просрочки, а за просрочку більш 30 календарних днів додатково штраф в розмірі 3 % від суми простроченого зобов'язання.

На підставі п. 4.1. Договору, позивачем за період з 26.09.2014 р. по 02.08.2015 р. здійснено нарахування пені на загальну суму 8235,20 грн. та штрафу на загальну суму 17 280,00 грн.

Відповідач у відзиві на позов просить на підставі ст. 258 Цивільного кодексу України застосувати позовну давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 2 ст. 258 Цивільного кодексу України передбачено, що для стягнення у судовому порядку неустойки (штрафу, пені) встановлена позовна давність в один рік.

Відповідно до частин 1, 5 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до підписаних сторонами без зауважень актів виконаних робіт: № 52 від 26.09.2014 р., № 58 від 30.09.2014 р. та № 66 від 30.10.2014 р., відповідно до яких, строк оплати сплив 28.10.2014 р. (за актом № 52), 30.10.2014 р. (за актом № 58), 01.12.2014 р. (за актом № 66) та з цих дат розпочався перебіг позовної давності.

Враховуючи те, що позов подано 27.04.2016 року, а позовна давність (один рік) спливає по кожному акту окремо: 28.10.2015 року за актом № 52, 30.10.2015 року за актом № 58 та 01.12.2015 року за актом № 66, позивачем заявлено вимоги в частині щодо стягнення з відповідача пені у сумі 2011,40 грн. та штрафу у сумі 7200,00 грн. поза межами строку позовної давності.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З огляду на те, що відповідачем до прийняття рішення у справі було заявлено про застосування позовної давності, суд вважає наявними підстави для відмови у частині задоволення пені у сумі 2011,40 грн. та штрафу у сумі 7200,00 грн.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного перевіривши розрахунок (за період з 27.04.2015 р. по 02.08.2015 р.) пені на суму 6223,80 грн. та штрафу на суму 10 080,00 грн., суд вважає його вірним і таким, що підлягає в цій частині задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити за час прострочення суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми.

Позивачем здійснено нарахування на суму основного боргу на загальну суму 3% річних 13 578,08 грн. (за період з 26.09.2014 р. по 28.03.2016 р.) та загальну суму інфляційної складової боргу 160 273,92 грн. (за період з 01.11.2014 р. по 28.03.2016 р.) Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційної складової боргу за означені періоди, суд вважає їх вірними та такими, що підлягають задоволенню.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтвердженні матеріалами справи та підлягають частковому задоволенню у сумі 216 000,00 грн. - основного боргу, 6223,80 грн. - пені, 10 080,00 грн. - штрафу, 13 578,08 грн. - 3 % річних, 160 273,92 грн. - інфляційної складової боргу.

Пунктом 1 ст. 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно iз збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й iнші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий poзміp збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зi сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Враховуючи, вищевикладене, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки на 70 %.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Щодо розстрочення виконання рішення суду в частині стягнення основного боргу, неустойки, 3 % річних, інфляційних втрат, судового збору шляхом сплати до 30 числа кожного місяця платежу у розмірі 50 000,00 грн., суд вважає, що дане прохання відповідача задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ у винятковий випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, суд вважає, що відповідач не навів виняткових випадків, які б свідчили про наявність обставин для надання розстрочки виконання рішення.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи, що ціна даного позову, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 70-71), становить 415 367,20 грн., розмір судового збору, який мав бути сплачений позивачем становить 6230,50 грн.

Оскільки позивачем сплачено судовий збір в загальному розмірі 7880,51 грн., суд вважає за необхідне повернути з Державного бюджету України Публічному акціонерному товариству "Проектний та проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика" суму надмірно сплаченого судового збору в розмірі 1650,01 грн., перерахованого на підставі платіжного доручення № 282 від 22.04.2016 р., оригінал якого наявний у матеріалах справи № 904/3426/16.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у справі покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 4 7 , 33, 43, 49 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву про зменшення розміру позовних вимог задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕНГІПРОМЕЗ-ДНІПРО" (49040, м. Дніпропетровськ, вул. Космічна, 49 б; код ЄДРПОУ 35203889) на користь Публічного акціонерного товариства "Проектний та проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 21; код ЄДРПОУ 01416760) 216 000,00 грн. (двісті шістнадцять тисяч грн. 00 коп.) - основного боргу, 6223,80 грн. (шість тисяч двісті двадцять три грн. 80 коп.) - пені, 10 080,00 грн. (десять тисяч вісімдесят грн. 00 коп.) - штрафу, 13 578,08 грн. (тринадцять тисяч п'ятсот сімдесят вісім грн. 08 коп.) - 3 % річних, 160 273,92 грн. (сто шістдесят тисяч двісті сімдесят три грн. 92 коп.) - інфляційної складової боргу, 6092,32 грн. (шість тисяч дев'яносто дві грн. 32 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Повернути на підставі ст. 7 Закону України "Про судовий збір" Публічному акціонерному товариству "Проектний та проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 21; код ЄДРПОУ 01416760) надмірно сплачений судовий збір в розмірі 1650,01 грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесят грн. 01 коп.), перерахований згідно платіжного доручення № 282 від 22.04.2016 р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи у справі № 904/3426/16.

В решті позовних вимог - відмовити.

В задоволенні розстрочки виконання рішення - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя ОСОБА_3 Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України В« 17 В» червня 2016 р.