Рішення

від 13.06.2016 по справі 906/290/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "13" червня 2016 р. Справа № 906/290/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1- довіреність № 418/1 від 01.02.2016;

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність № 15 від 30.05.2016;

ОСОБА_3 - довіреність № 14 від 30.05.2016;

від третьої особи: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Житомиргаз збут" (м.Житомир)

до Підприємства Облспоживспілки "Торгівельний комплекс "Ялинка" (с.Довжик, Житомирський р-н, Житомирська обл.)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м.Житомир)

про визнання договору на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.07.2015 №2015/ТП-КП-700133 з додатками №1, 2, 3 укладеним

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання договору на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.07.2015 №2015/ТП-КП-700133 з додатками №1, 2, 3 укладеним 01.07.2015 зі строком дії до 31.12.2015.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях від 13.06.2016. Надав усні пояснення у справі. Представниками позивача було подано письмове клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке було задоволено судом.

Представники відповідача проти позову заперечили з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема, вказали, що після ознайомлення з умовами договору, у зв'язку з незгодою з розрахунком втрат і витрат природного газу в мережі (додаток № 2 до договору), 31.07.2015 підприємство звернулось до ПАТ "Житомиргаз" з листом про зменшення ВТВ, на який отримало відмову. Вважають, що оскільки сторони не дійшли згоди з усіх істотних умов договір не може бути визнано укладеним, а тому просили в задоволенні позову відмовити. Крім того, підписаний з боку позивача та третьої особи примірник договору відповідач отримав у листопаді 2015 року, після того, як підприємство (за його заявою) було відключене від газопостачання.

Третя особа свого представника в судове засідання не направила, хоча про час та місце судового розгляду повідомлена вчасно та належним чином. Згідно з наявним у матеріалах справи відзивом №2083/13 від 11.04.2016 третя особа підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

На виконання вимог ст.16 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", згідно з якою передбачено відокремлення функцій транспортування, розподілу та постачання природного газу, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (далі - третя особа) припинило свою діяльність в частині постачання природного газу, а укладений між третьою особою та Підприємством Облспоживспілки "Торгівельний комплекс "Ялинка" (далі - відповідач) договір № 7-2012-ПП-133 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.12.2011 було розірвано з 30.06.2016 згідно з додатковою угодою №1/2015 від 15.06.2015 до вказаного договору.

Відповідно до постанови від 28.05.15р. № 1646 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах економіки та комунальних послуг "Про видачу ліцензії на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом ТОВ "Житомиргаз збут", останньому видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом на території м.Житомир та Житомирської області (крім м.Коростишів та Коростишівського району), села Махаринці Козятинського району, сіл Бухни та Морозівка Погребищанського району Вінницької області терміном дії з 01.07.2015. по 30.06.2020.

Таким чином, згідно з вищевказаної постанови, функції з постачання природного газу споживачам з 01.07.2015 перейшли до ТОВ "Житомиргаз збут" (далі - позивач).

В обґрунтовання позовних вимог, позивач зазначив, що з метою дотримання вимог чинного законодавства України та врегулювання відносин з відповідачем як споживачем природного газу, 20.11.2015 ним супровідним листом №858/3 від 19.11.2015 було повторно направлено відповідачу примірники договору № 2015/ТП-КП-700133 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.07.2015 з додатками № 1, 2, 3 (далі - договір), оскільки відповідач отримував послуги з постачання та транспортування природного газу по 23.10.2015.

Відповідач вказаний лист залишив без відповіді, підписаний примірник договору не повернув.

Відповідно до пп.2.3 договору (в редакції позивача) передбачено, що обсяг спожитого (протранспортованого) газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті споживачем, визначається за підсумками розрахункового періоду на межі балансової належності об'єктів споживача за даними комерційних вузлів обліку, визначених у додатку 1 до Договору.

У разі розташування комерційного вузла обліку до межі балансової належності об'єктів споживача витрати і втрати газу, які виникають від місця встановлення комерційного вузла обліку до межі балансової належності віднімаються від обсягу споживання (транспортування) природного газу визначеного за допомогою комерційного вузла обліку.

У разі розташування комерційного вузла обліку після межі балансової належності об'єктів споживача витрати і втрати газу, які виникають від межі балансової належності до місця встановлення комерційного вузла обліку, додаються до обсягу споживання (транспортування) газу визначеного за допомогою комерційного вузла обліку.

Розрахунки втрат і витрат проводяться відповідно до ОСОБА_2 визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 № 264, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.07.2003 за № 570/7891, та ОСОБА_2 визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 № 264, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.07.2003 за № 571/7892, та оформлюються згідно з додатком 2 до Договору.

Згідно з абз.2 п.5.8 ОСОБА_2 визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.3003 № 264 (далі-Методика), фактичні виробничо-технологічні втрати газу можуть бути зменшені на підставі даних про заміну застарілого обладнання, газопроводів, застосування ефективних ущільнювальних матеріалів, а також даних, одержаних за результатами випробувань технологічного обладнання, експериментальних вимірювань, а також моніторингу режимів роботи газорегуляторних пунктів і установок, домових регуляторів тощо. Для виконання зазначених досліджень наказом по газопостачальному та/або газорозподільному підприємству утворюється постійно діюча комісія. Результати роботи комісії оформлюються актами. Відповідні комісії можуть утворюватись споживачами за обов'язкової участі в них представників газопостачального та/або газорозподільного підприємства.

Слід зазначити, що питання про зменшення обсягу ВТВ природного газу для відповідача розглядалось на засіданні постійно діючої інвентаризаційної комісії по нарахуванню ВТВ Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз".

Так, згідно з протоколом № 3 засідання постійно діючої інвентаризаційної комісії по нарахуванню ВТВ Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" від 07.10.2015, комісією було прийнято наступні рішення по споживачу ПО "Торгівельний комплекс "Ялинка":

- в зв'язку з ненаданням споживачем підтверджуючих розрахунків з обгрунтуванням вказаних в акті на предмет визначення фактичних виробничо-технологічних втрат природного газу, що виникають під час транспортування газорозподільними мережами, обсягів ВТВ нарахування проводити згідно з "Методикою визначення питомих виробничо-технологічних витрат та втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами";

- в зв'язку з незгодою представника споживача з обсягами ВТВ, встановленими комісією, надано рекомендації щодо зменшення ВТВ методом реконструкції системи газопостачання, а саме встановлення будинкового регулятора, що буде відповідати режиму газоспоживання обладнання та дасть змогу зменшити нарахування до 0,5 м. куб. газу на добу.

Станом на день винесення рішення у справі позивач просив визнати договір №2015/ТП-КП-700133 на постачання природного газу за регульованим тарифом з додатками № 1, 2, 3 укладеним з 01.07.2015 в наведеній ним редакції, положення якого відповідають типовому договору на постачання природного газу за регульованим тарифом, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.01.15р. № 35.

Господарський суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.181 ГК України визначено загальний порядок укладання господарських договорів. Зокрема, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Крім того, статтею 187 ГК України врегульовано порядок укладення господарських договорів за рішенням суду.

Так, відповідно до ч.1 ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Отже, виходячи із змісту вищевказаних норм та принципу свободи договору, переддоговірні спори поділяються на спори з умов договору, коли сторони не врегулювали розбіжності щодо його умов та про спонукання до укладення договору, якщо одна із сторін ухиляється від його укладення (що має місце в даному випадку). При цьому, можливість розгляду судом цих спорів обумовлюється обов'язковістю договору (за державним замовленням, на підставі правового акту органу державної влади чи місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом).

Відповідно до ч.2, 4 ст.179 ГК України, Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Згідно ч.1 ст.630 ЦК України, договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.

Відповідно до ч.3 ст.184 ГК України, укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" від 08.07.10р. № 2467-VI (чинного станом на день виникнення спірних правовідносин), транспортування природного газу здійснюється відповідно до договору. Обов'язкові умови для газотранспортних підприємств та споживачів послуг, що надаються такими підприємствами, встановлюються в типовому договорі про транспортування природного газу.

Пунктами 1, 2 ст.14 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" визначено, що розподіл природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким газорозподільне підприємство зобов'язується транспортувати природний газ, довірений йому замовником, газорозподільними мережами до пункту приймання-передачі газу та передати його споживачу, який відповідно до законодавства має право на одержання зазначеного газу, а замовник зобов'язується сплатити за доставку газу за встановленою в договорі платою; обов'язкові умови договору між гарантованим постачальником та споживачем природного газу за регульованим тарифом встановлюються в типовому договорі про постачання природного газу.

Згідно з п.1 ст.4 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" державне регулювання діяльності суб'єктів ринку природного газу, в тому числі суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, які діють на суміжних ринках, здійснюється Кабінетом Міністрів України, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, та центральними органами виконавчої влади в межах їх повноважень.

Одним з повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики відповідно до п.15 ч.3 ст.4 вказаного Закону належить затвердження типових договорів, в тому числі на постачання природного газу за регульованим тарифом.

Згідно з пп.5 п.4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.14р. № 715/2014 (далі - Положення), НКРЕКП відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, розробляє та затверджує типові форми господарських договорів, у тому числі, на постачання природного газу за регульованим тарифом.

Відповідно до п.1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.01.15р. № 35, затверджено типовий договір на постачання природного газу за регульованим тарифом.

Згідно пп.1 п.6 Положення, НКРЕКП для забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій має право, зокрема, приймати у межах своєї компетенції рішення, що є обов'язковими до виконання суб'єктами природних монополій.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про природні монополії" від 20.04.2000р. року № 1682-III, відповідно до цього Закону регулюється діяльність суб'єктів природних монополій, зокрема, у сфері розподілу природного і нафтового газу трубопроводами.

Частиною 1 ст.6 Закону України "Про природні монополії" визначено, що до суміжних ринків, що регулюються відповідно до цього Закону, належать, зокрема, постачання природного газу та інших речовин, транспортування яких здійснюється трубопровідним транспортом.

Таким чином, виходячи з наведених норм чинного законодавства, як позивач, так і третя особа, будучи суб'єктами природної монополії, зобов'язані у своїй діяльності керуватись нормативно-правовими актами прийнятими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

З огляду на наведене, судом встановлено, що спірний договір між сторонами повинен укладатись на основі Типового договору, сторони не можуть відступати від його змісту, однак, вправі конкретизувати його умови.

Згідно пояснень позивача обсяг ВТВ впливає одночасно на дві істотні умови - ціну договору та обсяг спожитого природного газу, який включає ВТВ.

Як вбачається з проекту договору від 01.07.2015 (у редакції позивача), розрахунки втрат і витрат проводяться відповідно до ОСОБА_2, затвердженої наказом Мінпалива та енергетики України від 30.05.03 р. № 264 та оформлюються згідно з додатком 2 до договору.

Судом встановлено, що позивач передбачив у редакції договору № 2015/ТП-КП-700133 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.07.2015, що питання ВТВ врегульовується відповідно до ОСОБА_2, затвердженої наказом Мінпалива та енергетики України від 30.05.03 р. № 264 та оформлюються згідно з додатком 2 до договору. Крім того, на засіданні постійно діючої комісії по ВТВ 07.10.2015 розглянуто питання можливого зменшення ВТВ для відповідача, за результатами якої відповідач не надав документів, які б давали підстави зменшити ВТВ.

Слід також зазначити, що поясненнями сторін та матеріалами справи підтверджено виникнення переддоговірного спору з липня місяця 2015 року (після ознайомлення з умовами договору відповідач звернувся з листом № 18 від 30.07.2015 про зменшення ВТВ), безперервне продовження споживання відповідачем природного газу після розірвання договору з третьою особою до 23.10.2015.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі - суд визнає укладеним з 01.07.2015 договір на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.07.2015 № 2015/ТП-КП-700133 з додатками № 1, 2, 3 у запропонованій позивачем редакції.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати договір на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.07.2015р. № 2015/ТП-КП-700133 з додатками № 1, 2, 3 укладеним з 01.07.2015 в редакції позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут".

3. Стягнути з Підприємства Облспоживспілки "Торгівельний комплекс "Ялинка" (10004, Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Довжик, вул. Богунська, 1, ідентифікаційний код 01749071) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (10002, м.Житомир, вул.Фещенка-Чопівського 35, ідентифікаційний код 39577504) 1378,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 17.06.16

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати:

1-- в справу

2 - позивачу- рек. з пов.

3- відповідачу 10004, Житомирський р-н, с. Довжик, вул. Богунська, 1

4 - третій особі - рек. з пов.