Рішення

від 16.06.2016 по справі 917/782/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2016 Справа № 917/782/16

м. Полтава

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Легбудпроект", 39630, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Флотська, 4-А

до Приватного підприємства "СТМ-СЕРВІС", 39800, Полтавська область, м. Горішні Плавні (Комсомольськ), вул. Леніна (проспект ОСОБА_1), 75

про стягнення 452 419,00 грн.

Суддя Пушко І.І.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2, адвокат, ордер №096073 від 31.05.2016 року

ОСОБА_3, довіреність від 01.12.2015 року;

Від відповідача: не з'явився.

Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 452 419,00 грн., яка утворилася в результаті несвоєчасного розрахунку за товар, переданий позивачем відповідачу у власність, з яких: 237 780,00 грн. - основна заборгованість за отриманий товар; 17485,19 грн. 3% річних за період з 15.11.2013 року по 27.04.2016 року; 197 153,81 грн. - інфляційні витрати за період з листопада 2013 року по квітень 2016 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язання щодо оплати отриманого товару.

Відповідач в засідання не з'явився, витребуваних доказів не надав, повідомлення про вручення ухвали від 31.05.2016 року з підтвердженням про вручення суду не повернулось, ухвала як неотримана адресатом також повернутою не була.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (підпункт 3.9.1 підпункту 3.9 пункту 3 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно наявної на сайті «Укрпошти» (http://services.ukrposhta.ua/bardcodesingle/) інформації про стан пересилання поштових відправлень, станом на 16.06.2016 року (9:17 год.) відправлення за номером 3600112365190 надійшло 03.06.2016 до відділення зв'язку КОМСОМОЛЬСЬК 3 з індексом 39803, на даний час не вручене» (а.с. 103).

Таким чином, про час та місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином.

Обставин, які б перешкоджали розглянути спір у даному судовому засіданні, судом не виявлено, відтак, суд відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Згідно Постанови Верховної Ради України Про перейменування окремих населених пунктів та районів 19 травня 2016 року № 1377-VIII (опублікована 10.06.2016 року) місто Комсомольськ перейменовано на місто Горішні Плавні. За таких обставин, в тексті рішення суд використовує нову назву міста - Горішні Плавні місцезнаходження відповідача.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив :

За видатковою накладною №11-02 від 14.11.2013 року позивачем був переданий відповідачу на підставі довіреності серії ПІР від 14.11.2013 року у власність товар (поліетилен вторинний гранульований) на суму 149 640,00 грн. (а.с. 50-52).

За видатковою накладною №11-03 від 14.11.2013 року позивачем був переданий відповідачу на підставі довіреності серії ПІР від 14.11.2013 року у власність товар (Бентоніт Вara Kade Plus (США)) на суму 88140,00 грн. (а.с. 53-55).

Всього передано товару на загальну суму 237 780,00 грн.

Передача товару підтверджується наявними у справі видатковими накладними, довіреностями на отримання товару (оригінали оглянуті в судовому засіданні, копії залучені до матеріалів справи), де сторонами узгоджена ціна, кількість товару. Реальність операції по передачі товару підтверджується також податковими накладними (а.с. 52, 55).

Строків розрахунків між сторонами документально зафіксовано не було.

При розгляді спору по суті суд приймає до уваги наступне.

Правовідносини, що склалися між сторонами містять ознаки договору купівлі-продажу.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.664 ЦК обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Згідно п. 1.7. постанови пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

За ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Таким чином, обов'язок відповідача щодо оплати товару настав з моменту отримання товару за накладними (14.11.2013 року), проте доказів оплати матеріали справи не містять, а відтак прострочка відповідача розпочалася з 15.11.2013 року.

Позивачем направлялась відповідачу цінним листом з описом вкладення претензія №02/16-45 від 01.03.2016 року про сплату боргу (докази відправки у справі, а.с. 59-60), на яку відповідач жодним чином не відреагував.

Позивач стверджує, що станом на монет розгляду справи в суді розмір заборгованості відповідача не змінився - борг сплаченим не був. Відповідач на сплату боргу не посилається.

Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

За ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Обов'язок відповідача сплатити кошти за отриманий товар визначений також ст.ст. 655, 706 ЦК України.

Згідно п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов'язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем зобов'язань з оплати вартості отриманого товару.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за переданий згідно накладних товар, є правомірними та обґрунтованими матеріалами справи, відповідачем не заперечуються, а тому підлягають задоволенню повністю.

Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України визначає обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити грошову суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено 17485,19 грн. - 3% річних за період з 15.11.2013 року по 27.04.2016 року, а також 197153,81 грн. інфляційних витрат за період з листопада 2013 року по квітень 2016 року, які підлягають задоволенню в межах заявлених сум, оскільки період їх нарахування та розмір є обґрунтованим.

За ст. 44 ГПК України до складу судових витрат включаються, зокрема, витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката.

Позивачем заявлено до стягнення 13 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Суд задовольняє заявлені до стягнення на користь позивача 13000,00 грн. вартості послуг адвоката як судових витрат, оскільки суду надані докази фактичного понесення таких витрат: Договір №18/03-01 про надання правової допомоги від 18.03.2016 року та Додаткова угода до договору, акт прийому-передачі юридичних послуг від 15.04.2016 року, платіжні доручення № 2097 від 21.03.2016 року, №2106 від 22.03.2016 року, 32140 від 05.04.2016 року, №2204 від 15.04.2016 року на загальну суму 13 000,00 грн., копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1273 від 20.07.2012 року, ордер №096073 від 31.05.2016 року, які свідчать про надання адвокатом ОСОБА_2 послуг, пов'язаних з веденням даної справи.

Витрати по оплаті судового збору відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача згідно ч. 2 ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "СТМ-СЕРВІС", 39800, Полтавська область, м.Горішні Плавні (Комсомольськ), вул. Леніна (проспект ОСОБА_1), 75, код ЄДРПОУ 35107258 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Легбудпроект", 39630, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Флотська, 4-А, код ЄДРПОУ 34987604 - 237 780 грн. 00 коп. основного боргу; 197 153 грн. 81 коп. - інфляційних нарахувань; 17 485 грн. 19 коп. - 3% річних; 6 786 грн. 29 коп. судового збору; 13 000 грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката .

3. Видати наказ при набранні рішенням законної сили.

Суддя І.І. ПУШКО