Ухвала

від 14.06.2016 по справі 822/6319/15

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/6319/15

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

14 червня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Смілянця Е. С. Сушка О.О. ,

секретар судового засідання: Тарасенко А.М.,

за участі:

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області в особі Нетішинського відділення на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Славутський комбінат "Будфарфор" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області в особі Нетішинського відділення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2015 року публічне акціонерне товариство "Славутський комбінат "Будфарфор" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області в особі Нетішинського відділення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, посадовими особами Славутської об'єднаної державної податкової інспекції проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за червень 2015 року.

За результатами складено акт № 164/15/32285199 від 18.09.2015 року.

В ході перевірки встановлено та відображено в акті перевірки порушення позивачем вимог абз. "б" п.200.4 ст.200 ПК України шляхом завищення від'ємного значення між сумою бюджетного відшкодування та податкового кредиту за червень 2015 року на 26626 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника податків в банку за червень 2015 року на 26626 грн.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0003171501 від 13.10.2015 року, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на 26626 грн., та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в сумі 13313 грн.

Позивач не погодившись із ним оскаржив його в адміністративному порядку, однак первинна і повторна скарги залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки є необґрунтованими, а тому прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкових зобов'язань з ПДВ за результатами господарських операцій з ТОВ "РА ОСОБА_4".

Судом встановлено, що в період який охопила перевірка між позивачем та ТОВ "РА ОСОБА_4" діяв договір про надання рекламних послуг за №011002 від 01 жовтня 2014 року.

Відповідно до умов вказаного договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з надання замовнику рекламних послуг по просуванню продукції ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" під ТМ "Colombo".

У період з жовтня 2014 року по вересень 2015 року між ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" та ТОВ "РА ОСОБА_4" укладено Додатки до договору про надання рекламних послуг №011002 від 01 жовтня 2014 року.

Відповідно до Додатку № 11 від 11.06.2015 року до договору про надання рекламних послуг №011002 від 01 жовтня 2014 року, проведення акції мало здійснюватися у період з 01.06.2015 року по 30.06.2015 року на території 20 магазинів "Епіцентр", розташованих в 13 обласних центрах України .

Відповідно до п.5.1 Договору № 011002 від 01.10.2014 року на підтвердження факту надання послуг Виконавець протягом 3 календарних днів з дати закінчення надання послуг передає Замовнику звіт про надання послуг і 2 примірника Акту прийому-передачі наданих послуг.

На підтвердження отримання послуг ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" від вказаного контрагента надано: Акт здачі приймання робіт ОУ - 0300602 від 30.06.2015 року, з якого вбачається, що Виконавцем надано рекламні послуги по просуванню продукції ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" під ТМ "Colombo", а саме проведення акції, пов'язаної із промо-заходами шляхом надання покупцям інформації про продукцію та вказано перелік магазинів "Епіцентр" (із зазначенням адрес) та загальну вартість робіт в сумі 159756,66 грн., в т.ч. ПДВ - 26626,11 грн.; додаток до акту здачі-прийняття робіт від 30.06.2015 року, що служить звітом про те, яка Інформація надавалася покупцям в період промоакції продукції виробництва ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" під ТМ "Colombo".

Факт оплати позивачем рекламних послуг підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000138 від 12 червня 2015 року, платіжним дорученням № 1880 від 16 червня 2015 року.

За результатами вказаних операцій ТОВ "РА ОСОБА_4" надало позивачу податкову накладну №140 від 16.06.2015 року на загальну суму 159756,66 грн., в т.ч. ПДВ 26626,11 грн., складеною ТОВ "РА ОСОБА_4", номенклатура: рекламні послуги по просуванню продукції ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" під ТМ "Colombo".

На підставі вказаної податкової накладної позивач включив до складу податкового кредиту за червень 2015 року суму сплачено податку на додану вартість в розмірі 26626 грн.

Відповідач зазначає, що в ході перевірки не підтверджено правомірність формування податкового кредиту ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" за червень 2015 року за податковою накладною №140 від 16.06.2015 року на загальну суму 159756,66 грн., в т.ч. ПДВ 26626,11 грн.

Відповідно до п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначений статтею 198 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Вказуючи на порушення позивачем зазначених норм податковий орган не заперечує факту наявності у позивача податкових накладних. Крім того, відсутні зауваження щодо їх оформлення.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" від 16.07.1999 року № 996-14 зі змінами і доповненнями встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що вищенаведені документи відповідають вимогам до первинних документів, містять усі визначені законом необхідні реквізити, що дає підстави для врахування їх при формуванні податкового кредиту.

Крім того, на виконання ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.05.2016р. ТОВ "Епіцентр К" надіслав на адресу суду лист №528/12 від 07.06.2016р., яким підтверджено проведення ТОВ "РА ОСОБА_4" у період з 01.06.2015 року по 30.06.2015 року на території 20 магазинів "Епіцентр" маркетингових заходів по просуванню продукції ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" під ТМ "Colombo".

Доводи податкового органу щодо не отримання позивачем позитивного ефекту від отриманих рекламних послуг, як то приріст продажів, клієнтів, замовлень тощо, колегія суддів не враховує. Згідно довідки ПАТ "СК "Будфарфор" від 14 січня 2016 року про обсяг поставок продукції під ТМ "Colombo" до мережі магазинів ТОВ "Епіцентр К", яка сформована на підставі даних програми "1С: Підприємство 8. Управління виробничим підприємством", прослідковується збільшення продажів та отримання позитивного результату від отриманих послуг у порівнянні із попереднім місяцем.

Враховуючи наведені обставини в сукупності колегія суддів вважає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит за вказаними господарськими операціями із ТОВ "РА ОСОБА_4" та вірно визначено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сплаченого за результатами таких операцій.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області в особі Нетішинського відділення залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 17 червня 2016 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_5 ОСОБА_6