Ухвала

від 20.09.2016 по справі 822/6319/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2016 року м. Київ К/800/18290/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючий суддя:Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Олендер І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.03.2016 р.

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016 р.

у справі № 822/6319/15

за позовом Публічного акціонерного товариства «Славутський комбінат «Будфарфор»

до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Славутський комбінат «Будфарфор» (далі - позивач, ПАТ «Славутський комбінат «Будфарфор») звернулось до суду з позовом до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (далі - відповідач, Славутська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

У касаційній скарзі Славутська ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.03.2016 р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ПАТ «Славутський комбінат «Будфарфор», посилаючись на те, що касаційна скарга є безпідставною та необґрунтованою, просить залишити її без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Славутською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПАТ «Славутський комбінат «Будфарфор» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за червень 2015 року, за результатами якої складено акт № 164/15/32285199 від 18.09.2015 року.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог абз. "б" п.200.4 ст.200 ПК України, що призвело до завищення від'ємного значення між сумою бюджетного відшкодування та податкового кредиту за червень 2015 року на 26626 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника податків в банку за червень 2015 року на 26626,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0003171501 від 13.10.2015 року, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість на 26626,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 13313,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У відповідності до п.200.4. ст.200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ТОВ «РА Дата Медіа» укладено договір про надання рекламних послуг за №011002 від 01 жовтня 2014 року. Відповідно до умов вказаного договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з надання замовнику рекламних послуг по просуванню продукції ПАТ «Славутський комбінат «Будфарфор» під ТМ «Colombo».

Відповідно до Додатку № 11 від 11.06.2015 року до договору про надання рекламних послуг №011002 від 01 жовтня 2014 року, проведення акції мало здійснюватися у період з 01.06.2015 року по 30.06.2015 року на території 20 магазинів «Епіцентр», розташованих в 13 обласних центрах України .

На підтвердження надання послуг ПАТ «Славутський комбінат «Будфарфор» від вказаного контрагента отримано: акт здачі приймання робіт ОУ - 0300602 від 30.06.2015 року, додаток до акта здачі-прийняття робіт від 30.06.2015 року, що служить звітом про те, яка інформація надавалася покупцям в період промоакції продукції виробництва ПАТ «Славутський комбінат «Будфарфор» під ТМ «Colombo», податкову накладну №140 від 16.06.2015 р.

Факт оплати позивачем рекламних послуг підтверджено рахунком-фактурою № СФ-0000138 від 12 червня 2015 року, платіжним дорученням № 1880 від 16 червня 2015 року.

Отже, позивачем реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинах з ТОВ «РА Дата Медіа», що підтверджено належним чином складеними первинними документами.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для формування податкового кредиту та подальшого бюджетного відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.03.2016 р. та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області відхилити.

2.Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.03.2016 р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

І.Я. Олендер