Ухвала

від 11.05.2016 по справі 0870/53/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" травня 2016 р. м. Київ К/800/5226/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Олендера І.Я., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Крам Компані»

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року

у справі № 0870/53/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крам Компані»

до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Крам Компані» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000592302/16519 від 22 листопада 2011 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року позов був задоволений у повному обсязі. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя № 0000592302/16519 від 22 листопада 2011 року про визначення ТОВ «Крам Компані» суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 16645,00 грн., в тому числі: основний платіж - 16644,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1,00 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року було скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі ТОВ «Крам Компані», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року та залишити в силі постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя провела документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Крам Компані» з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за період лютий, квітень 2011 року, за результатами якої був складений акт № 290/23-253/35499323 від 25 серпня 2011 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені: вимоги частини 5 статті 203, пункти 1, 2 статті 215 Цивільного кодексу України, оскільки правочини, укладені ТОВ «БК Пласт-Буд», порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб; вимоги підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200, статті 201 Податкового кодексу України, наказу ДПА України від 25 січня 2011 року № 41 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання», що призвело до заниження: позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість (рядок 18 декларації) за лютий 2011 року - на 11393,00 грн., за квітень 2011 року - на 5251,00 грн.; суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду 9рядок 25 декларації) на загальну суму 16644,00 грн., у тому числі по періодах: за лютий 2011 року - 11393,00 грн., за квітень 2011 року - 5251,00 грн.

Зокрема, у акті перевірки було вказано, що позивач (замовник) неправомірно включив до складу податкового кредиту за лютий та квітень 2011 року податок на додану вартість у загальній сумі 16644,00 грн. за договором підряду № 1 від 20 лютого 2011 року, укладеним з ТОВ «БК Пласт-Буд» (підрядником), щодо виконання робіт по капітальному ремонту: віконних отворів на об'єктів в м. Енергодар, вул. Набережна, павільйон № 3; скляних перегородок та заміни віконних отворів в художній школі на об'єкті в м. Енергодар, оскільки згідно акту ДПІ у м. Херсоні від 29 квітня 2011 року № 1405/23-2/34554629 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «БК Пласт-Буд» з питань дотримання вимог законодавства при взаєморозрахунках з контрагентами - постачальниками та покупцями за період з 01 січня 2011 року по 28 лютого 2011 року» ТОВ «БК Пласт-Буд» має стан 10 - «запит на встановлення місцезнаходження», згідно з наданим розрахунком комунального податку за 4 квартал 2010 року (вх. № 275377 від 10 січня 2011 року) середньообліковий кількісний склад працівників ТОВ «БК Пласт-Буд» складав 2 особи, за даними декларації з податку на прибуток за 2010 рік (вх. № 303829 від 01 лютого 2011 року) доходи від продажу товарів (робіт, послуг) за 2010 рік склали 5858,7 тис. грн., основні засоби 1 групи у ТОВ «БК Пласт-Буд» відсутні (згідно додатку К1/1), згідно з поданими ТОВ «БК Пласт-Буд» деклараціями з податку на додану вартість за січень 2011 року (вх. № 12284 від 21 лютого 2011 року) та за лютий 2011 року (вх. № 72764 від 21 березня 2011 року), а також додатків 5 до декларацій, значення рядка 9 декларації за січень 2011 року становить 563418,00 грн., за лютий 2011 року - 924050,00 грн. (у тому числі по операціях з ТОВ «Крам Компані» 11393,00 грн.), значення рядка 17 декларації за січень 2011 року становить 535289,00 грн., за лютий 2011 року - 896349,00 грн. Вказані обставини слугували підставою для висновку податкового органу про те, що правочини, укладені ТОВ «БК Пласт-Буд» з контрагентами - покупцями та контрагентами - постачальниками, не спричиняють реального настання правових наслідків.

22 листопада 2011 року ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на підставі вказаного акта перевірки та з урахуванням процедури адміністративного оскарження прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000592302/16519, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України збільшила ТОВ «Крам Компані» суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на 16645,00 грн. у тому числі: 16644,00 грн. - за основним платежем, 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивач правомірно включив до податкового кредиту лютого та квітня 2011 року податок на додану вартість, сплачений у складі вартості робіт, виконаних ТОВ «БК Пласт-Буд», оскільки реальність господарських операцій між позивачем та вказаним суб'єктом господарювання підтверджена належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, виданими належним чином зареєстрованою юридичною особою та платником податку на додану вартість, а також довідкою Відділу культури енергодарської міської ради Запорізької області, яке було безпосереднім замовником таких робіт. Також, суд вказав, що роботи, які були предметом договору підряду № 1 від 20 лютого 2011 року, входять до переліку видів діяльності, які здійснює ТОВ «БК Пласт-Буд», для провадження яких ТОВ «БК Пласт-Буд» має відповідну ліцензію, декларації з податку на прибуток та податку на додану вартість, подані ТОВ «БК Пласт-Буд» до податкового органу, свідчать про здійснення товариством господарської діяльності, а висновки акту перевірки ґрунтується виключно на припущеннях.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позивач не довів належними та допустимими доказами факту виконання робіт на об'єкті саме ТОВ «БК Пласт-Буд», оскільки відповідно до результатів перевірки ТОВ «БК Пласт-Буд» не має трудових та матеріальних ресурсів для здійснення господарських операцій.

Однак, погодитися з такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів не може, з огляду на наступне.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно положень абзацу 1 пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами абзацу 1 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як встановлено судом першої інстанції, реальність господарських операцій з виконання ТОВ «БК Пласт-Буд» робіт по капітальному ремонту: віконних отворів на об'єктів в м. Енергодар, вул. Набережна, павільйон № 3; скляних перегородок та заміни віконних отворів в художній школі на об'єкті в м. Енергодар, згідно договору підряду 1 від 20 лютого 2011 року підтверджується: договірними цінами, локальними кошторисами, довідками про вартість виконаних будівельних робіт /та затрати/ (ф. № КБ-3), актами приймання виконаних будівельних робіт (ф. № КБ-2в), відомостями ресурсів, податковими накладними, квитанціями до прибуткового касового ордеру, банківською випискою (т.1 арк. справи 73-111).

Вказані обставини знайшли своє відображенні і у акті перевірки та не заперечувались податковим органом.

Також, судом першої інстанції було встановлено та підтверджується матеріалами справи, що необхідність укладення договору підряду з ТОВ «БК Пласт-Буд» була зумовлена необхідністю належного виконання позивачем (підрядником) своїх зобов'язань перед Відділом культури Енергодарської міської ради (замовником) згідно договорів підряду № 12 від 03 лютого 2011 року та № 30 від 29 березня 2011 року, фактичне виконання яких підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами (т.1 арк. справи 112-146).

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань перед Відділом культури Енергодарської міської ради підтверджений, крім іншого, довідкою Відділу культури Енергодарської міської ради від 14 квітня 2011 року за вих. № 164 (т.1 арк. справи 210).

Також, матеріали справи містять: довідку з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, згідно якої ТОВ «Будтек» здійснює такі види діяльності за КВЕД: будівництво будівель, виготовлення каркасних конструкцій і покрівель, монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціювання повітря, інші монтажні роботи, оптова торгівля будівельними матеріалами, діяльність у сфері інжинірингу; ліцензію серії АВ № 190670, видану Управлінням містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Херсонської ОДА, із терміном дії з 29 вересня 2006 року по 28 вересня 2011 року, згідно якої ТОВ «БК Пласт-Буд» має право здійснювати будівельну діяльність (згідно з переліком); податкові декларації ТОВ «БК Пласт-Буд» з податку на додану вартість за лютий та квітень 2011 року з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), згідно яких ТОВ «БК Пласт-Буд» задекларувало податкові зобов'язання по господарських операціях з позивачем у сумах, які відповідають показникам податкового кредиту, задекларованим позивачем (т.1 арк. справи 147-159, 208-209).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач правомірно сформував податковий кредит по господарських операціях з ТОВ «БК Пласт-Буд».

При цьому, колегія суддів вказує, що згідно з пунктом 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України № 236 від 22 квітня 2011 року, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

З наведеного слідує, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, податковим органом повинен складатись акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, який може бути лише носієм інформації щодо наявності фактів, які унеможливлюють проведення зустрічної звірки та не може містити інформацію щодо фінансово-господарських відносин суб'єктів господарювання.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Крам Компані» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року скасувати, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Л.І. Бившева

Судді:

---

І.Я. Олендер

---

Т.М. Шипуліна