Ухвала

від 01.06.2016 по справі 825/3712/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2016 року м. Київ К/800/9136/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Козелецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - Інспекція)

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.12.2014

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2015

у справі № 825/3712/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дім Спецій" (далі - Товариство)

до Інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення .

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов (з урахуванням подальшої зміни позовних вимог) подано про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.11.2014 № 0000922200

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.12.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2015, позов задоволено. Судові акти зі спору мотивовані тим, що внаслідок помилкового декларування платником надмірної суми збитку у податковій декларації з податку на прибуток за І квартал 2014 року та подальшого самостійного виправлення Товариством виявленої помилки шляхом подання уточнюючої податкової декларації у платника не виникло недоїмки з цього податку.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати ухвалені у справі судові акти та повністю відмовити у позові. Мотивуючи касаційні вимоги, скаржник наполягає на наявності у платника недоплати з податку на прибуток у розмірі 171 867 грн.

У запереченні на касаційну скаргу Товариство зазначає про правильність та об'єктивність висновків судів попередніх інстанцій, покладених в основу прийняття оскаржуваних рішень, та просить залишити останні без змін, а скаргу - без задоволення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням такого.

Як встановлено судами обох інстанцій та вбачається з матеріалів справи, оспорюване податкове повідомлення-рішення, згідно з яким Товариству визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 343 734 грн., було прийнято Інспекцією за наслідками проведення камеральної перевірки даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на прибуток підприємства за І квартал 2014 року, оформленої актом від 09.07.2014 № 449/22/34485173.

Перевіркою виявлено, що у вказаній декларації позивачем помилково задекларовано у рядках 13, 14 (зменшення нарахованої суми податку) сплачені авансові внески з податку на прибуток у розмірі 363 886 грн., тоді як фактично зазначена сума складала 192 019 грн.

Виявивши цю помилку, 29.03.2014 позивач подав до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток, якою зменшив зазначений показник на 171 867 грн. (363 886 - 192 019). При цьому, з огляду на те, що об'єкт оподаткування податку на прибуток Товариства за І квартал 2014 року становив від'ємне значення (- 129 757 грн.) в результаті розглядуваних дій позивача у останнього не виникло обов'язку зі сплати до бюджету грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Приймаючи рішення про задоволення даного позову, суди попередніх інстанцій цілком об'єктивно керувалися положеннями пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, в силу якого у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Перевіривши облікові дані податкової звітності Товариства, суди з'ясували, що зменшення платником задекларованої суми авансових внесків з податку на прибуток (які враховуються у зменшення нарахованої суми податку) не призвело до виникнення у позивача позитивного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, а тому висновок Інспекції про заниження Товариством суми нарахованого податку за спірний звітний період є необґрунтованим.

Оскільки у розглядуваній справі норми матеріального права було правильно застосовано судами, а їх висновки відповідають установленим у справі обставинам та наявним у ній доказам, то підстави для скасування оскаржуваних судових актів у справі відсутні.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Козелецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області відхилити.

2. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.12.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2015 у справі № 825/3712/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько