Ухвала

від 08.06.2016 по справі 820/20128/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2016 року м. Київ К/800/29391/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Зайцева М.П.,

суддів: Веденяпіна О.А., Загороднього А.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2015 року у справі № 820/20128/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські технології Будівництва" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські технології Будівництва" (далі - ТОВ "Українські технології Будівництва") звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - ДПІ) в якому просило:

- визнати неправомірними дії ДПІ щодо викладення в Акті від 10 листопада 2014 року № 6556 /20-31-22-01/35247879 Про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Українські технології Будівництва" (далі- Акт) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року висновків про порушення: щодо не підтвердження факту здійснення господарських відносин (отримання будівельно-ремонтних робіт, клінінгових послуг, послуг з ремонту обладнання, інших послуг, придбання будівельних матеріалів, інших ТМЦ) із контрагентами-постачальниками;

- зобов'язати ДПІ вилучити з Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" відомості, внесені на підставі Акту;

- скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 26.11.2014 р. № 0005152201 про визначення підприємству податкових зобов'язань з податку на прибуток на загальну суму 211 913,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 211 913,00 грн., № 0005162201 про визначення підприємству податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 151 965,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 121 572,00 грн., за штрафними санкціями - 30 393,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову, якою частково задоволено позовні вимоги.

В касаційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій, в частині задоволених позовних вимог, норм матеріального та процесуального права, просить його рішення скасувати та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДПІ на підставі направлень від 14 жовтня 2014 року № 1453, № 1454, № 1455, № 1468 № 1460 на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1, п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України, відповідно до наказу від 02 жовтня 2014 року № 1328 було проведено планову виїзну документальну перевірка ТОВ "Українські технології Будівництва" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року.

За результатами перевірки складено Акт, на підставі висновків якого прийнято податкові повідомлення рішення від 26 листопада 2014 року №0005152201 про визначення підприємству податкових зобов'язань з податку на прибуток на загальну суму 211 913,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 211 913,00 грн. та № 0005162201 про визначення підприємству податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 151965,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 121572,00 грн., за штрафними санкціями - 30393,00 грн.

Відмовляючи в задоволені позовних вимоги, суд апеляційної інстанцій виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

За приписами пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до пункту 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.2 цієї ж статті Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахунку) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 201.1 статті 200 ПК України, встановлені вимоги до податкової накладної, передбачено, що у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.10. статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, відповідно до статті 9 зазначеного Закону, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт реального здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що між позивачем та TOB "Центргаз" укладено ряд договорів субпідряду, де останній зобов'язується виконати певні роботи.

В підтвердження виконання ремонтних робіт надано акти приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в б/н, податкові накладні та платіжні дорученнями на оплату робіт.

Придбані позивачем роботи реалізовані Харківській медичній академії післядипломної освіти (ХМАПО), Боровській сільській раді, Зміївській міській раді.

Також, позивач придбав у TOB "Центргаз" ТМЦ та будівельні матеріали, що також підтверджено видатковою накладною №73 від 17 листопада 2011 року, податковою накладною.

Придбані ТМЦ та будівельні матеріали використані в господарській діяльності позивача, у тому числі реалізовані третім особам, що підтверджено видатковими та податковими накладними, довіреностями, рахунками-фактури.

Судами встановлено, що позивач придбав у TOB "Ерітаж" будівельні матеріали, дана операцій підтверджена видатковою накладною, податковою накладною.

Розрахунки за придбані матеріали проведені у повному обсязі у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями на оплату.

Придбані у TOB "Ерітаж" будівельні матеріали використані позивачем для виконання будівельних робіт, а частина реалізована третім особам.

Щодо реальності здійснення господарських відносин позивача з TOB "ЛОГОС" по операціям оренди складського приміщення, відповідального зберігання будівельних матеріалів, навантажувально-розвантажувальних послуг, придбання ТМЦ судом апеляційної інстанції встановлено, що останні мали місце на підставі угод про оренду, надання послуг та видаткової накладної.

Складські приміщення використані в господарській діяльності позивача для зберігання будівельних матеріалів, інструментів (будівельних лісів фасадних (рамних), сітки затінюючої для лісів та інших).

Крім того, позивачем придбано у TOB "ЛОГОС" будівельні матеріали (емаль ПФ), що підтверджується видатковою накладною, податковою накладною, платіжними дорученнями на оплату послуг.

Придбані будівельні матеріали (емаль ПФ) реалізовані позивачем ФОП Воловик В.Г., що підтверджується видатковою накладною на придбання будівельних матеріалів, рахунком-фактурою, податковою накладною.

Щодо реальності господарських відносин позивача з ПП "ГСЛ-БІЛДІНГ" (код ЄДРПОУ 35247156), підтверджено, що на підставі актів виконаних робіт, податкових накладних, позивачем отримані консультаційні послуги від ПП "ГСЛ-БІЛДІНГ"

Також, в підтвердження надання консультаційних послуг позивачем надані: лист ТОВ "Українські технології Будівництва" (вих. № 91 від 01.09.2011 р.) на адресу ПП "ГСЛ-БІЛДІНГ" про проведення маркетингового дослідження будівельного ринку України, а також Харкова та Харківської області, лист ПП "ГСЛ- БІЛДІНГ" (вих. № 201 від 02.09.2011 р.) на адресу ТОВ "Українські технології Будівництва"; технічне завдання по індивідуальному маркетинговому дослідженні ринку будівельних матеріалів та технологій будівельної галузі України (м. Харкова, Харківської області) для ТОВ "Українські технології Будівництва" (Замовник: ТОВ "Українські технології Будівництва" Виконавець: ПП "ТСЛ-БІЛДІНГ"); звіт про виконані роботи по індивідуальному маркетинговому дослідженні ринку будівельних матеріалів та технологій будівельної галузі України (м. Харкова, Харківської області) для ТОВ "Українські технології Будівництва".

Крім зазначеного, на підтвердження правомірності віднесення інших витрат, позивачем залучено до матеріалів справи оборотно - сальдову відомість ТОВ "Українські технології Будівництва" по рахунку 631 по контрагентам позивача: ПП "ГСЛ-БІЛДІНГ" за 2011 рік із розрахунком витрат, понесених по кожній статті.

Оплата зазначених витрат підтверджується копіями квитанцій до прибуткового касового ордера про отримання ПП "ГСЛ-БІЛДІНГ" грошових коштів від позивача в оплату консультаційних послуг.

Щодо документального підтвердження господарських відносин позивача з TOB "НАМИВ-1 ЖЕУ 6" (код ЄДРПОУ 37278825) по операціям надання послуг з капітального ремонту судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

Так, між позивачем та TOB "НАМИВ-1 ЖЕУ 6" укладено ряд договорів, за якими останній як виконавець, зобов'язаний виконати певні роботи з капітального ремонту.

В підтвердження реальності виконаних робіт, позивачем надано відповідні договори, акти приймання виконаних будівельних робіт з додатками (відомість ресурсів, розрахунок загальновиробничих витрат до акту, договірна ціна, локальний кошторис, довідка про вартість виконаних будівельних робіт), податкової накладної.

Також позивачем придбано у TOB "НАМИВ-1 ЖЕУ 6" ліса будівельні фасадні та сітку затінюючу, що підтверджується видатковою накладною, податковою накладною, платіжними дорученнями на оплату.

Зазначені ТМЦ використані в господарській діяльності позивача.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо обгрнунтованості позовних вимог, оскільки наявна первинна документація підтверджує реальність господарських операцій та обґрунтовує формування податкового кредиту.

Згідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для його скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2015 року у справі № 820/20128/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.П. Зайцев

О.А. Веденяпін

А.Ф. Загородній