Ухвала

від 14.06.2016 по справі 817/3862/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2016 року м. Київ К/800/9265/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Кошіля В.В.,

Степашка О.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне Головного управління Міндоходів у Рівненській області

на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2015

у справі № 817/3862/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Хол»

до Державної податкової інспекції у м. Рівне Головного управління Міндоходів у Рівненській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 17.12.2014 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2015 постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17.12.2014 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області №0001041501 від 26.11.2014 форми «В4», яким позивачеві зменшено податковий кредит за вересень 2014 р. на суму 1 989 683,00 грн., та №0001051501 від 26.11.2014 форми «Р», яким позивачеві донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 10 464,00 грн.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2015 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Хол» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень 2014 року, за результатами якої складено акт №835/17-16-15-01/33510732 від 14.11.2014, у висновках якого зафіксоване порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ «Гранд Хол» завищено суму від'ємного значення з ПДВ у рядку 19 декларації з ПДВ за вересень 2014 року на 1 983 280 грн., у рядку 24 декларації з ПДВ за вересень 2014 року на 6403,00 грн. та занижено суму, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за вересень 2014 року на 8371,00 грн.

На підставі акта перевірки, 26.11.2014 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0001041501 форми «В4», яким позивачеві зменшено податковий кредит за вересень 2014 р. на суму 1 989 683,00 грн.;

- №0001051501 від 26.11.2014 року форми «Р», яким позивачеві донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 10 464 грн. (в тому числі 8371 грн. основного зобов'язання та 2093 грн. штрафних санкцій).

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з наступного, з чим погоджується колегія суддів.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України).

У відповідності із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як встановлено у судовому порядку та підтверджено матеріалами справи, у 2014 р. ТОВ «Гранд Хол» із ТОВ «Агро ХХІ» було укладено Договір поставки цукру №1906 від 30.05.2014, на виконання умов якого, ТОВ «Агро ХХІ» 03.06.2014 було поставлено для ТОВ «Гранд Хол» цукор власного виробництва на загальну суму 11 988 325,50 грн. з ПДВ в кількості 1558,950 тон., із розрахунковою ціною 7690 грн. з ПДВ за 1 тонну. Оплата за поставлений товар (цукор) ТОВ «Гранд Хол» проведена в повному обсязі, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунки ТОВ «Агро ХХІ», що підтверджується банківськими виписками.

В підтвердження проведеної у червні 2014 р. операції, сторонами складено видаткову накладну № АІ-0000610 від 03.06.2014 та Акт приймання-передачі цукру від 03.06.2014. Також, ТОВ «Агро ХХІ», з метою забезпечення достовірності нарахування зобов'язань із ПДВ, було виписано для ТОВ «Гранд Хол» відповідну податкову накладну №1 від 03.06.2014 на загальну суму 11 988 325,50 грн., в тому числі ПДВ 1 998 054,25 грн. Вказана податкова накладна містить у собі всі необхідні реквізити та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Поставка придбаного цукру здійснювалася на умовах ЕХW (Інкотермс в редакції 2010 р.), тобто товар вважається поставленим з моменту передачі постачальником товару у розпорядження покупця на складі ТОВ «Агро ХХІ», який знаходиться в с. Бабин, Гощанського району, Рівненської області, вул. Заводська,1.

Разом з тим, 03.06.2014 (у день здійснення поставки цукру), ТОВ «Гранд Хол» взамін попереднього орендаря - ТОВ «Агро ХХІ», було переоформлено право оренди складського приміщення (цукрового складу №4 Бабино-Томахівського цукрового заводу), в якому до того часу зберігався, проданий згідно договору поставки цукру №1906 від 30.05.2014 цукор, шляхом укладення Договору оренди нерухомого майна №22 від 03.06.2014 із власником складу - ПП «ОВАС».

Крім того, позивач в грудні 2014 року та в січні 2015 року частково реалізував раніше придбаний у ТОВ «Агро ХХІ» цукор. Зокрема, згідно договору №140 від 01.12.2014 укладеного ТОВ «Гранд Хол» з ТОВ «Логістика-МТС» позивачем було реалізовано 700 тон цукру на загальну суму 5 418 000 грн. з ПДВ, із розрахунковою ціною 7740 грн. з ПДВ за 1 тонну, що підтверджується видатковими накладними, актом інвентаризації запасів ТМЦ (цукру), а також податковими накладними.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в ході проведення перевірки позивачем були надані податковому органу документи первинного бухгалтерського обліку, зокрема: договір поставки, видаткова та податкова накладні, акт прийому-передачі, договір оренди складу, оборотно-сальдові відомості, виписки банку, а також актуальні дані інвентаризації товарних запасів товариства, які підтверджують фактичне проведення господарських операцій з придбання цукру за участі ТОВ «Агро ХХІ» у червні 2014 року та реальні зміни майнового стану позивача як платника податків.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем було виконано усі передумови, які дають право на включення сум ПДВ за вказаною господарською операцією до складу податкового кредиту, та правомірно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по операціях з придбання товарно-матеріальних цінностей (цукру) у ТОВ «Агро ХХІ».

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірний договір, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з ТОВ «Агро ХХІ», що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Щодо доводів податкового органу про неможливість використання цукру у господарській діяльності позивача у зв'язку зі спливом терміну дії сертифіката відповідності на придбаний товар, то як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, позивачем було проведено процедуру повторної сертифікації наявної у нього цукрової продукції, і крім того, сертифікат відповідності не відноситься до документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, оскільки недоліки такого документу або сплив строку його дії, не можуть слугувати підставою невизнання даних податкової звітності.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції, не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне Головного управління Міндоходів у Рівненській області - відхилити.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2015 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) В.В. Кошіль (підпис) О.І. Степашко