Ухвала

від 15.06.2016 по справі 815/6002/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" червня 2016 р. м. Київ К/800/21785/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача ), Загороднього А.Ф. Зайцева М.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року

у справі № 815/6002/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕД-ТЕК»

до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕД-ТЕК» (далі - Товариство) звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - Інспекція), в якому просило:

- визнати протиправними дії відповідача по проведенню зустрічної звірки, за результатами якої складений акт від 01 серпня 2014 року за № 4347/15-53-22-3/39097385 «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «ЛЕД-ТЕК», код за ЄДРПОУ 39097385, щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за період квітень - травень 2014 року» (далі - акт);

- визнати протиправними дії відповідача по формуванню висновків у мотивувальній частині акта;

- визнати протиправними дії відповідача по внесенню до діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, на підставі акта;

- зобов'язати відповідача вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі акта;

- скасувати висновки у мотивувальній частині акта, згідно з якими неможливо підтвердити здійснення господарських операцій між ТОВ «ЛЕД-ТЕК» 39097385 та контрагентами-покупцями (згідно Додатку 1) за період квітень - травень 2014 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року, адміністративний позов Товариства задоволено частково: визнано протиправними дії Інспекції по внесенню до діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, на підставі акта; зобов'язано Інспекцію і вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі акта; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення судів та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та висновками відповідача не погоджується, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Інспекцією за результатами здійснених заходів з метою проведення зустрічної звірки щодо позивача складено акт від 01 серпня 2014 року за № 4347/15-53-22-3/39097385 «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «ЛЕД-ТЕК», код за ЄДРПОУ 39097385, щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за період квітень - травень 2014 року».

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Інспекції при проведенні зустрічної звірки, при формуванні висновків акта та щодо скасування висновків акта суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що такі дії відповідача не порушують прав та законних інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.

Задовольняючи позовні вимоги, що стосувалися внесення змін до інформаційних систем, суди попередніх інстанцій виходили із того, що відповідного узгодження сум податкових зобов'язань позивача не відбувалося, а відтак відсутні підстави для винесення інформації до інформаційних систем.

Судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанції в частині відмовлених позовних вимог, однак вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК).

У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК).

Відповідно до статті 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Згідно з пунктом 73.5 статті 73 ПК з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначено Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232.

З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби розроблені Методичні рекомендації, які затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236, згідно з підпунктом 4.4 пункту 4 яких (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання .

При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу державної податкової служби забезпечує проведення такої звірки.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, який є відображенням дій працівників податкових органів, а так само, висновки, зроблені в такому акті, не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, не порушують його прав.

Внесена до Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформація на підставі такого акта використовується податковими органами для інформаційно-аналітичного забезпечення їхньої діяльності і не зумовлює для платника податків змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Наведене відповідає правовій позиції, що викладена в постанові Верховного Суду України від 17 листопада 2015 року по справі № 826/11901/14 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 54203682).

З урахуванням наведеного попередні судові інстанції дійшли юридично правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання неправомірними дій Інспекції щодо проведення зустрічної звірки та вимог що стосувалися висновків акта.

Водночас, задовольняючи позовні вимоги щодо визнання протиправними дій Інспекції по внесенню до діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформації, на підставі акта та зобов'язання Інспекцію і вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі акта суди першої та апеляційної інстанції зазначеному вище правовому регулюванню спірних правовідносин оцінки надали та не встановили чи зазначені дії відповідача порушують права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин.

Слід відмітити й те, що роблячи висновки про наявність/відсутність підстав для задоволення позовних вимог, що стосувалися вилучення та відновлення інформації в інформаційних системах, суди мають перевіряти на підставі відповідних доказів чи фактично вчинялись дії, що оскаржуються позивачем. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази (зокрема витяг), які б підтвердили факт внесення до зазначеної інформаційної системи інформації на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки.

Вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість суду касаційної інстанції перевірити правильність висновків судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, для чого в разі необхідності зобов'язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з'ясування цих обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися; дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій на підставі належних та допустимих доказів не було з'ясовано належним чином обставини справи, в той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню в частині задоволених позовних вимог з направленням справив цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року скасувати в частині задоволених позовних вимог і направити справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та в частині направлення справи на новий розгляд оскарженню не підлягає. В іншій частині ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, що встановлені статями 236 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді О.А. Веденяпін А.Ф.Загородній М.П. Зайцев