Ухвала

від 02.06.2016 по справі 806/565/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" червня 2016 р. м. Київ К/800/29961/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Олендера І.Я.

за участю секретаря судового засідання: Савченко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2014 року

у справі № 806/565/14

за позовом Приватного підприємства «Натураліс-Україна»

до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2014 року, адміністративний позов Приватного підприємства «Натураліс-Україна» (далі - ПП «Натураліс-Україна»; позивач) до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Житомирська ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області; відповідач) задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000072201 від 13 січня 2014 року. Відшкодовано з Державного бюджету України на користь ПП «Натураліс-Україна» 487,20 грн. сплаченого судового збору.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі Житомирська ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року, ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без змін.

Крім того, Житомирською ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області заявлено клопотання про заміну відповідача у справі - Житомирської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області на Житомирську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області у зв'язку з реорганізацією, яке згідно із статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ПП «Натураліс-Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при фінансово-господарських взаємовідносинах з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, Товариством з обмеженою відповідальністю «Бергана», Товариством з обмеженою відповідальністю «Стіл Трейд 08», Товариством з обмеженою відповідальністю «Лагуна В» за період діяльності з 01 січня 2009 року по 04 грудня 2013 року, за результатами якої складено акт № 4034/22-01/36083043 від 18 грудня 2013 року.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000072201 від 13 січня 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 670 984,00 грн. (1 394 245,00 грн. - основний платіж, 276 739,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення підприємством пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України), підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР) у зв'язку з неправомірним включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаних у ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Бергана», ТОВ «Стіл Трейд 08», ТОВ «Лагуна В» клітковини, фіточаїв, лікарських трав, чаїв сухих трав'яних, добавок дієтичних, з огляду на непідтвердження реального характеру проведених поставок належним чином оформленою первинною документацією.

Крім того, обґрунтовуючи свою позицію, відповідач посилався на: невідповідність задекларованого позивачем податкового кредиту податковим зобов'язанням, сформованим ФОП ОСОБА_3; матеріали досудового розслідування в кримінальному провадженні № 3201306000000074, відповідно до яких ФОП ОСОБА_3 створено з метою використання як додаткового ланцюга при формуванні незаконного податкового кредиту для ПП «Натураліс-Україна»; акт, складений за наслідками вжиття заходів з проведення перевірки ТОВ «Бергана», в якому зазначено про відсутність у нього необхідних умов для ведення господарської діяльності та викладено думку про здійснення цим суб'єктом господарювання діяльності поза межами правового поля; перебування ТОВ «Стіл Трейд 08» в ліквідаційній процедурі за рішенням суду; вилучення правоохоронними органами печатки ТОВ «Лагуна В».

Задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що фактичне виконання спірних операцій підтверджується належним чином складеними первинними документами; контрагенти ПП «Натураліс-Україна» на час здійснення відповідних операцій перебували в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали статус платників податку на додану вартість; придбані у ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Бергана», ТОВ «Стіл Трейд 08», ТОВ «Лагуна В» товари реалізовано позивачем третім особам з відповідною націнкою; відповідачем під час здійснення ревізії не встановлено проведення підприємством збиткових операцій та не виявлено наміру в позивача отримати за розглядуваними договорами поставки інший результат, ніж придбання товару.

Проте, колегія суддів вважає вказаний висновок судів передчасним, зважаючи на таке.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Подібні за правовим регулюванням норми закріплено і в підпунктах 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР.

Згідно із статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

За правилами частин 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів до своєчасного їх подання.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення.

Реальність, зокрема, потребує з'ясування того факту, чи справді відповідні товарно-матеріальні цінності отримано від указаних у первинних документах контрагентів. Для цього варто встановити, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв'язки між позивачем та його задекларованими постачальниками, хто персонально брав у цьому участь, допитати відповідних осіб (у тому числі посадових осіб ТОВ «Бергана», ТОВ «Стіл Трейд 08», ТОВ «Лагуна В», задіяних у такому процесі) як свідків.

Не досліджено судовими інстанціями і технічну можливість ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Бергана», ТОВ «Стіл Трейд 08», ТОВ «Лагуна В» виконати спірні поставки з урахуванням їх фактичних господарських ресурсів (наявності основних засобів, відповідних трудових ресурсів), понесення ними витрат, пов'язаних з реальним здійсненням господарської діяльності (на оренду приміщень, оплату комунальних платежів та електроенергії, виплату заробітної плати тощо).

При вирішенні даного спору судами не проаналізовано і критерії, якими керувався позивач при виборі названих суб'єктів господарювання як постачальників, здійснення ним заходів розумної обережності при виборі ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Бергана», ТОВ «Стіл Трейд 08», ТОВ «Лагуна В» контрагентами, належним чином не з'ясовано наявність у підприємства ділової мети під час здійснення відповідних господарських операцій (зокрема, не перевірено, чи не залучались позивачем зазначені юридичні особи до ланцюгів постачання з метою штучного збільшення ним задекларованих витрат за наявності об'єктивної можливості їх скорочення).

Адже, без встановлення вказаних обставин факт подальшої реалізації ПП «Натураліс-Україна» клітковини, фіточаїв, лікарських трав, чаїв сухих трав'яних, добавок дієтичних третім особам також не може підтверджувати реальність виконання операцій між ним та ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Бергана», ТОВ «Стіл Трейд 08», ТОВ «Лагуна В», позаяк може свідчити про отримання товару від інших осіб, ніж ті, що зазначені в первинних документах.

З огляду на те, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі з метою об'єктивності, всебічності та повноти розгляду справи підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Замінити в даній справі відповідача - Житомирську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області її правонаступником - Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області.

Касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області задовольнити частково.

Скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2014 року.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Олендер І.Я.