Рішення

від 15.06.2016 по справі 915/371/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2016 року Справа № 915/371/16

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Васильєвої Л.І. при секретарі судового засідання Матвєєвій А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом: Публічне акціонерне товариство В«Миколаївська теплоелектроцентральВ» , Каботажний спуск, 18, м. Миколаїв, 54020

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю В«АмалтеяВ» , вул. Чкалова, 20/3, м. Миколаїв, 54017

про стягнення 173833,68 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №09-01/12 від 10.03.2016 року

ОСОБА_2, довіреність №09-01/40 від 14.06.2016 року

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність №08 від 13.05.2016 року

Публічне акціонерне товариство В«Миколаївська теплоелектроцентральВ» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача 173833,68 грн. вартості спожитої теплової енергії.

17.05.2016р. позивач звернувся з заявою про зміну підстав позову, а саме просить стягнути з відповідача 173833,68 грн. з підстав, передбачених ст.ст. 1212 та 1213 Цивільного кодексу України.

Заява подано позивачем в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи по суті, отже вона приймається судом.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.04.2016 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив наступне.

Позивач більше 12 років споживає теплову енергію без договору, не оплачує її вартість. У період з березня 2013 року по лютий 2016 року відповідач, без укладення договору з позивачем, спожив теплову енергію вартістю 173833,68 грн. на опалювання нежитлових приміщень за адресою: м. Миколаїв, вул. Чкалова 20/3.

На оплату вартості спожитої теплової енергії позивач направив відповідачу вимогу від 14.03.2016 № 207-ю на сплату боргу та рахунок.

Відповідач за отриману теплову енергію не розрахувався.

З посиланням на ст.ст. 1212 та 1213 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 173833,68 грн. вартості безпідставно спожитої теплової енергії.

У відповідності зі ст.ст. 64, 77 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду від 01.04.2016р. була направлена на юридичну адресу відповідача та отримана ним, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленням про вручення. Отже, він вважається належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.

У судовому засіданні представник відповідача підтвердив факт бездоговірного споживання теплової енергії понад 12 років, але заперечує проти заявлених позовних вимог, вважає, що вартість теплопостачання, яка заявлена до стягнення, визначена приблизно, ґрунтується на припущеннях, а не на реальних обставинах, що унеможливлює визначення обсягу теплоенергії, а відтак і визначення її вартості.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд,-

встановив:

З наявної в матеріалах справи Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.02.2016 року № 53255355 та Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.07.2004 року ОСОБА_3 САА № 857912 власником нежитлових приміщень за адресою м. Миколаїв, вул.. Чкалова, 20/3 з 26.07.2004 року є ЗАТ «Алматея», правонаступником якого є ТОВ «Алматея».

У період з березня 2013 року по лютий 2016 року відповідач, без укладення договору з позивачем, спожив теплову енергію на опалення нежитлових приміщень за адресою м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20/3, що підтверджується нарядами на підключення/відключення системи опалення, наданим позивачем розрахунком вартості спожитої теплової енергії (а.с.108).

Факт споживання без договору теплової енергії позивачем не заперечується.

Суд не приймає заперечень відповідача щодо невідповідності розрахунку вартості спожитої енергії фактичним обставинам справи з огляду на наступне:

Відповідачем не надано контррозрахунку вартості спожитої ним теплової енергії.

Присутній в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 пояснив, що він вів переговори з керівником відповідача близько трьох місяців, Робочий проект (а.с. 98-101) виготовлений ТОВ «НПК «Укргазтех» на замовлення відповідача. Розрахунок вартості спожитої теплової енергії здійснено з врахуванням його відомостей.

Припис ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» встановлює, що постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Статтею 24 цього закону передбачено, що основними обов'язками споживача теплової енергії є, в тому числі, своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії;

Вказані вище норми Закону України «Про теплопостачання» встановлюють умову для постачання(споживання) теплової енергії - наявність відповідного договору, ініціативу на укладання договору покладено на споживача.

В порушення вказаних вище приписів Закону, відповідач понад 12 років без договору та без оплати споживав теплову енергію, тобто відповідачем теплова енергія набувалась безпідставно.

У відповідності до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Позивач направив відповідачу для оплати вартості спожитої теплової енергії вимогу від 14.03.2016 року № 207-ю, розрахунок боргу та рахунок, які були отримані відповідачем 17.03.2016р., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією поштового повідомлення.

Відповідач вказану заборгованість перед позивачем не погасив, що і зумовило позивача звернутись до суду з позовом про стягнення безпідставно спожитої теплової енергії за період з березень 2013 року по лютий 2016 року в сумі 173833,68 грн.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за безпідставно спожиту теплову енергію за період з березня 2013 року по лютий 2016 року в сумі 173833,68 грн. є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.

Стаття 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства встановлює (в тому числі) справедливість, добросовісність та розумність.

Частина 1 ст. 15 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду відповідні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед позивачем.

В спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю В«АмалтеяВ» , вул. Чкалова, 20/3, м. Миколаїв, 54017, ЄДРПОУ 23619179) на користь Публічного акціонерного товариства В«Миколаївська теплоелектроцентральВ» , Каботажний спуск, 18, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 30083966) 173 833,68 грн. вартості безпідставно спожитої теплової енергії, 2607,51 грн. судових витрат.

Видати наказ.

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 17.06. 2016р.

Суддя Л.I. Васильєва