Ухвала

від 14.06.2016 по справі 805/3697/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2016 року м. Київ К/800/22752/15

« 14» червня 2016 року місто Київ К/800/22752/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої: Калашнікової О.В.,

суддів: Васильченко Н.В.,

Леонтович К.Г.,

секретар судового засідання - Коцюрба В.М.,

за участю представника відповідача - Пилипенко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Завод мінеральних вод та напоїв "Золотий колодязь" до Державної служби геології та надр України про скасування наказу, -

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод мінеральних вод та напоїв "Золотий колодязь" звернулося в суд з позовом до Державної служби геології та надр України, в якому просило скасувати наказ відповідача від 22.11.2013 року № 589 в частині анулювання дії спеціального дозволу на користування надрами № 1105 від 20.10.1997 року, виданого власнику ТОВ "Завод мінеральних вод та напоїв "Золотий колодязь", на видобування мало мінералізованої лікувально-столової води, придатної для промислового розливу на родовищі "Золотий колодязь", свердловини № 480-А, 481-А.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за результатами проведеної перевірки позивачем видано оскаржуваний наказ, який на думку позивача є протиправним та безпідставним, оскільки прийнятий без врахування пояснень підприємства та з порушенням пункту 16 Порядку про здійснення державного геологічного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2011 року № 1294.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено: скасовано наказ відповідача від 22.11.2013 року № 589 в частині анулювання дії спеціального дозволу на користування надрами № 1105 від 20.10.1997 року, виданого власнику ТОВ "Завод мінеральних вод та напоїв "Золотий колодязь", на видобування мало мінералізованої лікувально-столової води, придатної для промислового розливу на родовищі "Золотий колодязь", свердловини № 480-А, 481-А.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням суду апеляційної інстанції, Державна служба геології та надр України звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 20.10.1997 року Державною службою геології та надр України позивачу надано спеціальний дозвіл на користування надрами № 1105 для видобування маломінералізованої мінеральної лікувально-столової води, придатної для промислового розливу на свердловинах №№ 480-А та 481-А.

23 вересня 2010 року наказом № 418 Міністерства охорони навколишнього природного середовища України дію спеціального дозволу на користування надрами № 1105 для видобування маломінералізованої мінеральної лікувально-столової води, придатної для промислового розливу на свердловинах №№ 480-А та 482-А зупинено, про що позивача повідомлено рекомендованим листом.

30 квітня 2013 року Східним міжрегіональним територіальним сектором Управління державного геологічного контролю за веденням робіт з геологічного вивчення та використання надр Державної служби геології на надр України проведено планову перевірку ТОВ "Завод мінеральних вод та напоїв "Золотий колодязь" з питань дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин.

За результатами перевірки складений акт, згідно з яким встановлено наступні порушення: незважаючи на зупинку дії дозволу, підприємство продовжило видобуток і розлив в ПЕТ-пляшки підземної мінеральної води (порушення абзацу третього пункту 26 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 30.05.2011 року № 615); не виконуються вимоги особливих умов спеціального дозволу стосовно надання іншим водокористувачам запасів води родовища "Золотий колодязь" в період їх невикористання ліцензіатом та проведення моніторингу (порушення статті 24 Кодексу України про надра); не виконується програма робіт по обсягах і термінах робіт (порушення статті 24 Кодексу України про надра); не виконані приписи попередньої перевірки (порушення пункту 22 підпункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 30.05.2011 року № 615); має місце заборгованість за користування надрами (порушення статті 24 Кодексу України про надра); гідрогеологічний супровід експлуатації родовища підземних мінеральних вод відсутній (порушення пункт 22 підпункт 3 Порядку падання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 30.05.2011 року № 615); свердловина № 481-Ар не обладнана лічильником мінеральної води, скид якої здійснюється без використання в поверхневі води (порушення статті 98 пункт 6 Водного кодексу України); технологічною схемою не передбачено здійснення скиду води із резервної свердловини для підтримання кондицій мінеральної води (порушення статей 51, 57 Кодексу України про надра).

17 червня 2013 року Державна служба геології та надр України винесла наказ № 322 "Про зупинення, поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень", яким позивачу надано термін 30 календарних днів з моменту відправлення повідомлення для усунення порушень законодавства про надра, які призвели до зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами.

Листом від 19.06.2013 року № 6438/03/14-13 Державна служба геології та надр України повідомила позивача про надання терміну 30 календарних днів, з моменту відправлення повідомлення, для усунення порушень. А також зазначила, що інформацію щодо усунення порушень необхідно надати до Східного сектору.

Листом № 312/13 від 11.09.2013 року Східний міжрегіональний територіальний сектор проінформував директора Департаменту Державного геологічного контролю В.В. Гончаренко про відсутність інформації щодо усунення порушень, які призвели до зупинення дії спеціального дозволу.

Наказом від 16.09.2013 року № 466 "Про зупинення, поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень" позивачу надано повторний термін - 30 календарних днів з моменту відправлення повідомлення для усунення порушень законодавства про надра, які призвели до зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами.

Листом від 27.09.2013 року № 11594/02/14-13 Державна служба геології та надр України повідомила позивача про надання терміну 30 календарних днів, з моменту відправлення повідомлення, для усунення порушень. А також зазначила, що інформацію щодо усунення порушень необхідно надати до Східного сектору.

У встановлений термін позивач не усунув виявлені перевіркою порушення.

У зв'язку з цим, Державою службою геології та надр України, як суб'єктом владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції у правовідносинах з надрокористувачами з метою не допущення протиправного використання надр, наказом від 22.11.2013 року № 589, анульовано спеціальний дозвіл на користування надрами № 1105 від 20.10.1997 року з метою видобування маломінералізованої мінеральної лікувально-столової води, придатної для промислового розливу на родовищі "Золотий колодязь" свердловини № 480-А та № 481-А.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не були усунуті виявлені перевіркою недоліки, а відтак відповідач мав право самостійно, без звернення до суду, прийняти рішення про анулювання спеціального дозволу.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не надавав згоду на припинення права користування надрами та не був належним чином повідомлений про анулювання спеціального дозволу, а відтак за відсутності згоди позивача з припиненням права на користування надрами, воно могло бути припиненим лише у судовому порядку.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Кодексу України про надра передбачено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Відповідно до статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Аналіз наведеної норми права дає підстави вважати, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку.

У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини першої статті 26 Кодексу України про надра , самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку.

Відповідно до частини третьої статті 26 зазначеного Кодексу законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.

Пунктом 23 Порядку передбачено, що право користування надрами припиняється у разі невжиття надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлений строк.

У Порядку можуть мати місце додаткові підстави для припинення користування надрами, оскільки це передбачено частиною третьою статті 26 Кодексу України про надра , але не може бути змінено правило, відповідно до якого у разі незгоди користувачів з припиненням права на користування надрами воно може припинятися лише у судовому порядку.

Крім того, підзаконний нормативний акт, який встановлює додаткові підстави для припинення користування надрами, не може змінювати правило, відповідно до якого у разі незгоди користувачів з припиненням права на користування надрами за неналежне користування ними припинення такого права здійснюється у судовому порядку.

Як встановлено судом, Товариства з обмеженою відповідальністю ««Завод мінеральних вод та напоїв «Золотий колодязь», згоди на припинення права користування надрами не надавав.

Оскільки, припинення права користування надрами здійснюється у судовому порядку, а відповідач, за відсутності згоди Товариства з обмеженою відповідальністю ««Завод мінеральних вод та напоїв «Золотий колодязь», не дотримався такого порядку вирішення питання про припинення спеціального дозволу на користування надрами, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, визнавши протиправним та скасувавши наказ відповідача від 22.11.2013 року № 589 в частині анулювання дії спеціального дозволу на користування надрами № 1105 від 20.10.1997 року, виданого власнику ТОВ "Завод мінеральних вод та напоїв "Золотий колодязь", на видобування мало мінералізованої лікувально-столової води, придатної для промислового розливу на родовищі "Золотий колодязь", свердловини № 480-А, 481-А.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Верховним Судом України у постановах від 27.10.2015 року (справа 21-4873а15), від 10.12.2013 року (справа № 21-450а13), від 19.09.2011 року (справа № 21-164а11), від 25.06.2011 року (справа № 21-36а11) та від 10.12.2013 року (справа № 21-450а13).

Відповідно до статті 244 - 2 Кодексу адміністративного судочинства України , рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

За таких обставин, судова колегія вважає, що судом апеляційної інстанції повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та встановлених обставин справи.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: