Ухвала

від 31.05.2016 по справі 810/7021/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2016 року м. Київ К/800/15270/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2015 року у справі № 810/7021/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Київ-Профіль" до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області,

про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю „Київ-Профіль" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення - рішення №0006202201 від 29.08.2014, яким зменшено позивачу розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2013 року у сумі 489535 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2015, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2015, позовні вимоги задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення №0006202201 від 29.08.2014.

Задовольняючи позовні вимоги суди, виходили з того, що оскільки у відповідача не виникло права на проведення перевірки позивача, за результатами якої складено акт та прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, були відсутні підстави для виникнення у податкового органу обов'язку щодо визначення суми грошового зобов'язання та прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення.

Відповідач звернувся із касаційною скаргою про скасування постанови Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2015 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2015, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суд апеляційної, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правомірності формування рядка 21.1 декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року та складено акт №2737/10-07-22-01/32659407 від 11.08.2014.

Проведеною перевіркою встановлено, що до показників у декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року № 9004535910 позивачем включено від'ємне значення (р.19) різниці поточного звітного (податкового) періоду у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 489535 грн., тоді як за даними картки особового рахунку позивача з податку на додану вартість заборгованість на 01.01.2013 відсутня.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0006202201 від 29.08.2014, яким зменшено позивачу розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2013 року у сумі 489535 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2014 позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправними дії відповідача щодо проведення 11.08.2014 документальної позапланової невиїзної перевірки позивача; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2014 постанову суду першої інстанції в частині закриття провадження щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області щодо визнання в акті перевірки № 2737/10-07-22-01-12/32659407 від 11.08.2014 завищеним податкового кредиту у декларації за січень 2013 року - скасовано та прийнято в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову; в іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.11.2015 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2014 залишено без змін.

Судом встановлено, що зміст наказу № 523 від 07.08.2014 не містить конкретної підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ „Київ-Профіль", відсутні докази направлення податковим органом на адресу позивача обов'язкового письмового запиту, як і відсутність доказів на підтвердження виявлення за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації фактів, які свідчать про можливі порушення позивачем податкового, валютного та іншого законодавства.

Невиконання вимог пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 та п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, наявні підстави для визнання дій щодо проведення 11.08.2014 Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ „Київ-Профіль" протиправними.

Враховуючи правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 27.01.2015 року у справі №21-425а14, колегія суддів зазначає, що з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої перевірки.

Реалізація такого права за відсутності обов'язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Суди попередніх інстанцій правомірно визнали протиправним спірне податкове повідомлення-рішення в силу відсутності податкової перевірки як юридичного факту, що породжує юридичні наслідки.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись ст., ст. 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області відхилити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Юрченко В.П.