Рішення

від 14.06.2016 по справі 314/5637/15-ц

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/5637/15-ц Провадження № 2/314/235/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 року м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Галянчук Н.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1А,

представника відповідача ОСОБА_2,

секретар судового засідання Рясна А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільнянськ цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Зоря» про визнання договору оренди припиненим та зустрічним позовом ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Зоря» до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Зоря» про визнання договору оренди припиненим, в позові посилається на те, що 29 січня 2008 року між ним та ТОВ «Зоря» в особі директора ОСОБА_5 укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 5,8901 га, кадастровий номер 2321584500:01:002:0068, яка розташована на території Михайло-Лукашівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області. Даний договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області, про що у державному реєстрі земель вчинено відповідний запис від 28 грудня 2012 року за № 232150004002056. Договір оренди земельної ділянки укладено на п'ять років, тобто цей термін сплинув 29 січня 2013 року. У зв'язку з викладеним, просить суд визнати вищевказаний договір оренди припиненим.

Не погоджуючись з позовними вимогами, відповідач ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Зоря» звернулось до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном (а.с. 18-24), який згодом уточнило (а.с. 82). У позові посилається на те, що 29 січня 2008 року між ТОВ «Зоря» та ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення № 31 площею 5,8901 га, кадастровий номер 2321584500:01:002:0068, терміном на 5 років. Підписуючи договір 29 січня 2008 року сторони, відповідно до п. 43 цього договору, узгодили, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Договір оренди зареєстровано у відділі Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області, про що у державному реєстрі земель вчинено відповідний запис від 28 грудня 2012 року за № 232150004002056. На час розгляду цивільної справи правовідносини між сторонами не припинені, земельна ділянка з 2008 року не вибувала з володіння та користування ТОВ «Зоря», звернення ОСОБА_3 до суду ТОВ «Зоря» вважає діями, направленими на створення перешкод у користуванні майном, у зв'язку з чим просить суд усунути перешкоди в користуванні ТОВ «Зоря» земельною ділянкою до кінця дії договору оренди землі.

Ухвалою суду від 23 лютого 2016 року вказані позови об'єднані в одне провадження (а.с. 41).

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 первісний позов підтримав, просив його задовольнити, проти зустрічного позову заперечував у повному обсязі. Зазначив, що належна позивачу земельна ділянка перебувала у ТОВ «Зоря» в оренді на підставі договору, укладеного 29 січня 2008 року. Зазначений договір укладений на 5 років, його термін дії закінчився 29 січня 2013 року. ТОВ «Зоря» не вчинило необхідних дій на виконання п. 8 договору щодо його поновлення на новий строк, навпаки позивач неодноразово звертався до відповідача з письмовими заявами про повернення земельної ділянки у зв'язку з небажанням продовжувати орендні відносини з ТОВ «Зоря», відповіді на які ним так і не були отримані.

Представник відповідача ОСОБА_2 первісний позов не визнав, просив суд у його задоволенні відмовити, зустрічний позов просив задовольнити у повному обсязі. На обґрунтування своїх заперечень щодо первісного позову вказав, що ОСОБА_3 перебуває в орендних правовідносинах з ТОВ «Зоря». Термін дії договору, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ «Зоря», на цей час не сплинув, оскільки він відраховується з моменту державної реєстрації договору оренди, яка відбулась 28 грудня 2012 року. ТОВ «Зоря» на цей час на правах оренди продовжує користуватися належною позивачу земельною ділянкою, а дії ОСОБА_3 вважає такими, що спрямовані на створення перешкод у користуванні майном.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає первісний позов ОСОБА_3 таким, що підлягає задоволенню, а зустрічний позов безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивачу ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 132146, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, на право постійного користування землею, договорів оренди землі 17 грудня 2007 року за № 010726000171, належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 5,8901 га, кадастровий номер 2321584500:01:002:0068, яка розташована на території Михайло-Лукашівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (а.с. 8).

29 січня 2008 року між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ТОВ «Зоря» в особі директора ОСОБА_5 укладено договір оренди землі № 31, відповідно до якого позивач передав відповідачу в оренду вищевказану земельну ділянку сільськогосподарського призначення (а.с. 4-6).

Отже, сторони дійшли згоди щодо істотних умов договору оренди земельної ділянки, скріпивши 29 січня 2008 року договір своїми підписами, що і є моментом укладення договору.

За актом прийому-передачі від 29 січня 2008 року ОСОБА_3 передав, а ТОВ «Зоря» прийняло спірну земельну ділянку в оренду (а.с. 31).

Вказаний договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області, відповідно до Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 2073 від 25 грудня 1998 року, який діяв на момент укладення вищевказаного договору, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28 грудня 2012 року за № 232150004002056 (а.с. 5 оборот).

Пунктом 8 цього договору передбачено, що цей договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавцю про намір продовжити його дію.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».

Договір оренди землі укладається в письмовій формі, однією з істотних умов договору є строк дії договору. Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі. Договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено (ст.ст. 14, 17, 19, 31 Закону України «Про оренду землі», чинного на час укладення договору).

На підставі ст. 20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення правовідносин) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 43 спірного договору оренди землі, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Частиною 1 статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.

Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні спірних договорів, набуваються після відповідної державної реєстрації. В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору (Правова позиція Верховного Суду України у справі № 6-162ц13 від 19 лютого 2014 року).

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру, тобто реєстрацією є запис, фіксація фактів або явищ з метою обліку та надання їм статусу офіційно визнаних актів, внесення до списку або книги обліку.

Отже, реєстрація договору є адміністративним актом, тобто елементом зовнішнім щодо договору і ніяким чином не впливає на факт його укладення (Правова позиція Верховного Суду України у справі № 6-127цс13 від 18 грудня 2013 року).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору оренди землі № 31 29 січня 2008 року позивачем за актом прийому-передачі було передано, а відповідачем прийнято в платне користування належну позивачу земельну ділянку.

Починаючи з дня укладення договору оренди землі та передачі земельної ділянки, відповідач користувався нею і з 2008 року щорічно сплачував оренду плату за користування земельною ділянкою відповідно до умов договору.

Отже, встановлено, що сторони приступили до виконання договору оренди земельної ділянки з часу його підписання, тобто з 29 січня 2008 року, а саме реально настали правові наслідки відповідно до умов договору, так як відповідач користувався земельною ділянкою, а позивач отримував орендну плату. Вказані обставини відповідачем в судовому засіданні не спростовані.

Відповідно до ст. 640 ЦК України, моментом укладення договору є момент одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді другої сторони про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Факт укладання договору має самостійне юридичне значення, що не є тотожним юридичному значенню набрання договором чинності.

За таких обставин, виходячи зі змісту ст. 640 ЦК України та ст. 18 закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на час укладення договору оренди), строк дії договору оренди землі починається не з дати його державної реєстрації, оскільки державна реєстрація договору вказує на його чинність і не може змінювати день його укладення, тобто строк дії договору.

Крім того, матеріали цивільної справи не містять доказів того, що сторони, відповідно до вимог ст. 651 ЦК України, у зв'язку із затримкою державної реєстрації договору оренди, досягли згоди щодо продовження строку дії укладеного ними 29 січня 2008 року договору оренди та узгодили інший кінцевий строк його дії.

У постанові Верховного Суду України № 6-5цс13 від 06 березня 2013 року викладена правова позиція, що державна реєстрація договору оренди земельної ділянки у період визначеного сторонами строку дії договору забезпечує правомірне, договірне використання орендарем орендованої земельної ділянки відповідно до норм Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» та Закону України від 11 лютого 2010 року № 1878-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» незалежно від дати проведення такої реєстрації.

За таких обставин, суд вважає, що оскільки 29 січня 2013 року закінчився п'ятирічний строк дії договору оренди, а питання його пролонгації на новий строк, у порядку визначеному договором і законом, не було вирішено, тому наявні правові підстави для припинення договору, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі».

Враховуючи вищевикладене, а також ту обставину, що відповідачем оспорюється факт закінчення строку дії спірного договору оренди землі № 31 від 29 січня 2008 року, суд дійшов висновку, що позивач за первісним позовом на підставі ст. 60 ЦК України довів ті обставини, на які він посилався, як на підставу своїх позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню. Зважаючи на обґрунтованість позовних вимог за первісним позовом, а також відсутність доказів, які б підтверджували наявність перешкод у користуванні земельною ділянкою, суд не знаходить підстав для задоволення зустрічного позову відповідача.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57- 60, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Зоря» про визнання договору оренди припиненим - задовольнити.

Визнати договір оренди землі № 31 від 29 січня 2008 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Зоря» в особі директора ОСОБА_5, щодо передачі в оренду земельної ділянки загальною площею 5,8901 га, кадастровий номер 2321584500:01:002:0068, яка розташована на території Михайло-Лукашівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, зареєстрований у відділі Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області 28 грудня 2012 року за № 232150004002056 - припиненим.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Зоря» до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Зоря» (ЄДРПОУ 03750032) на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати у вигляді судового збору у сумі 487,20 грн.

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.М. Галянчук

14.06.2016

14.06.2016