Ухвала

від 06.12.2016 по справі 314/5637/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 314/5637/15 Головуючий у 1 інстанції: Галянчук Н.М.

Провадження № 22-ц/778/3438/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Подліянової Г.С.,

суддів: Кримської О.М.,

ОСОБА_2,

за участю секретаря Мельник З.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» про визнання договору оренди припиненим, за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» до ОСОБА_3, про усунення перешкод у користуванні майном,

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Зоря», про визнання договору оренди припиненим.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 29 січня 2008 року між ним та ТОВ «Зоря» в особі директора ОСОБА_4 укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 5,8901 га, кадастровий номер 2321584500:01:002:0068, яка розташована на території Михайло-Лукашівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області. Договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області, про що у державному реєстрі земель вчинено відповідний запис від 28 грудня 2012 року за № 232150004002056. Договір оренди земельної ділянки укладено на п’ять років, тобто цей термін сплинув 29 січня 2013 року.

На підставі зазначеного просив визнати вищевказаний договір оренди припиненим, судові витрати покласти на відповідача.

ТОВ «Зоря» подало зустрічну позовну заяву до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном, яку протягом розгляду справи уточнило.

В обґрунтування вимог зазначило, що 29 січня 2008 року між ТОВ «Зоря» та ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення № 31 площею 5,8901 га, кадастровий номер 2321584500:01:002:0068, терміном на 5 років.

Підписуючи договір, сторони відповідно до п. 43 цього договору узгодили, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Договір оренди зареєстровано у відділі Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області, про що у державному реєстрі земель вчинено відповідний запис від 28 грудня 2012 року за № 232150004002056.

На час розгляду цивільної справи правовідносини між сторонами не припинені, земельна ділянка з 2008 року не вибувала з володіння та користування ТОВ «Зоря».

На підставі зазначеного просило усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 5,8901 га, кадастровий номер земельної ділянки 2321584500:01:002:0068, що належить на праві власності ОСОБА_3, до кінця дії договору оренди земельної ділянки, який був укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Зоря», судові витрати покласти на ОСОБА_3

Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 23 лютого 2016 року вказані позови об’єднані в одне провадження.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 червня 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано договір оренди землі № 31 від 29 січня 2008 року, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Зоря» в особі директора ОСОБА_4, щодо передачі в оренду земельної ділянки загальною площею 5,8901 га, кадастровий номер 2321584500:01:002:0068, яка розташована на території Михайло-Лукашівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, зареєстрований у відділі Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області 28 грудня 2012 року за № 232150004002056, припиненим.

У задоволенні зустрічного позову ТОВ «Зоря» відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «Зоря» на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати у вигляді судового збору у сумі 487,20 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ТОВ «Зоря» подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким зустрічний позов ТОВ «Зоря» задовольнити, в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити, судові витрати покласти на ОСОБА_3

Особи , що беруть участь у справі, повідомлені про місце та час розгляду справи у відповідності до вимог ст.ст. 74, 76 ЦПК України, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (судової повістки) та розписками про отримання судових повісток про виклик у суд (а.с. 165-166).

Учасники апеляційного розгляду не з"явилися до апеляційного суду, причини неявки в судове засідання апелянт не повідомив. Від представникаи ОСОБА_3-ОСОБА_5 надійшла заява в якій він просить розглядати справу за його відсутності та відсутності ОСОБА_3

Згідно вимог частини 2 статті 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

З огляду на вищевикладене та у відповідності до ст.ст. 303-1, 305 ЦПК України, судова колегія ухвалила розглядати справу за відсутності учасників апеляційного розгляду

В силу вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлені такі обставини.

28.01.2008 року ОСОБА_3 як орендодавець та ТОВ « ЗОРЯ» як орендар уклали між собою договір оренди землі, згідно умов якого відповідачу в оренду відповідно до акту прийому перендач від 29 січня 2008 року була передана в строкове платне користування належна позивачу на праві власності земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 5.8901га.

Згідно п.8 цього договору він був укладений на 5 років.

Передбачених законом дій щодо поновлення дії договору на новий строк відповідач не здійснив.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції з дотриманням вимог ст. ст. 212 215 ЦПК України належно оцінив надані сторонами докази, виконав вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно з законом, вирішивши питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин і дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з мотивами та висновками рішення суду першої інстанції, виходячи з такого.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також укладеним між сторонами договором оренди землі.

Згідно зі ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що за думкою апелянта, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, а тому 5-річний строк договору оренди землі розпочинається не з дати його укладення (29 січня 2008 року ), а з дати його державної реєстрації (28 грудня 2012 року ), а отже є діючим, тому вимоги про припинення договору оренди суперечать закону.

Такі доводи не мають свого підтвердження, виходячи з такого.

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обовязки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Відповідно до частини другої статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

За змістом статей 18,20 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.

Частиною першою ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.

Разом із тим, цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні спірних договорів, набуваються після відповідної державної реєстрації. В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру, тобто реєстрацією є запис, фіксація фактів або явищ з метою обліку та надання їм статусу офіційно визнаних актів, внесення до списку або книги обліку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що моментом вчинення правочину слід вважати момент, коли сторони свого часу досягли згоди з усіх істотних умов, тобто з моменту підписання (29 січня 2008 року ).

Саме до таких висновків дійшов суд першої інстанції, що є вірним та відповідає обставинам справи та нормам матеріального права.

В такому випадку доводи апеляційної скарги щодо триваючого на даний час строку дії договору є неприйнятними.

Згідно ч. 1 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 8 вказаного Договору передбачено, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України та статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Так, у частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Так, у частинах першій - п'ятій статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Згідно ст.ст. 319, 626 ЦК України реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Таким чином, згідно із частинами першою - п'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ЗОРЯ» не надсилав орендодавцю листа та проекту додаткової угоди про намір продовжити дію спірного договору оренди на новий строк.

Зазначені обставини, відсутність домовленості між сторонами, вказують на те, що орендар не скористався передбаченою процедурою здійснення своїх прав щодо реалізації свого переважного права на поновлення договору оренди на новий строк. При цьому, позивач заперечує проти поновлення договору оренди земельної ділянки.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_3

Доводи апеляційної скарги, що строк дії договору не сплив, оскільки відповідно до п. 43 даного договору сторони узгодили, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, не спростовують висновків рішення суду, оскільки встановлено, що договір укладений саме 29 січня 2008 року, земельна ділянка була передана 29 січня 2008 року, отже, строк його дії закінчений, договір припинений.

Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.

Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та для постановляння нового рішення по справі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» відхилити.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 червня 2016 року у цій справі залишитьи без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: