Рішення

від 10.06.2016 по справі 210/6144/14-ц

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1 ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/6144/14-ц

Провадження № 2/210/107/16

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"10" червня 2016 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді: Чайкіна О.В., за участі секретаря: Куксенко О.В.

особи, які беруть участь у справі: представник позивача: ОСОБА_2, представник відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_4 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про визнання бездіяльності неправомірно та про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з уточненим позовом, до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі , який неодноразово уточнював. В останній редакції позову просив визнати бездіяльність Відповідача, яка виражається у неприйнятті від Позивача документів для наступного призначення йому страхових виплат на відшкодування втраченого заробітку, тощо неправомірною; зобов'язати Відповідача прийняти від ОСОБА_4 завірену в.о. головного державного санітарного лікаря Дзержинського району м. Кривого Рогу ОСОБА_5 ксерокопію акту розслідування хронічного професійного захворювання від 15.01.1996 року для призначення на його користь страхових виплат.

В обґрунтування позову відзначив, що працював з 24.06.1969 р. до 11.11.1991 р. на шахті «Гвардійська» в/о «Кривбасруда», з 13.12.1991 р. до 23.03.1993 р. на станції «Шмаково» Придніпровської залізничної колії, з 09.12.1993 р. по 30.11.1996 р. в АТ «Славутіч» фірми Житлбуд», з 01.12.1996 р. до 30.05.1997 р. на приватному підприємстві «Прип′ять», з 04.12.1997 р. до 25.07.2003 р. на підприємстві з іноземними інвестиціями у формі ТОВ «Орбіта» ЛТД, з 03.02.2005 р. до 01.11.2005 р. у КГ «ЖКК-23», з 20.03.2007 р. до 28.07.2008 р. у КП «Зелене господарство». За висновком МСЕК від 17.06.1996 р. Позивачу була встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 5% - первинно на термін з 10.06.1996 р. до 01.07.1998 р. Встановлено діагноз: двосторонній кохлеарний неврит з легким зниженням слуху.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги та обставини, якими вони обґрунтовані, підтримав та просив задовольнити у повному обсязі. Вважає, що такі дії органів державної влади суперечать Конституції України та порушують права його довірителя на соціальне забезпечення.

Представник Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та підтримала пояснення, надані у письмових запереченнях на позов. Просила відмовити у задоволенні позову.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, прийшов до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4, згідно з записів, що містяться в трудовій книжці працював: з червня 1969р. по листопад 1991 року на шахті «Гвардійська» в/о «Кривбасруда» у якості підземного бурильника 7-го розряду, прохідника 4-го та 5-го розрядів; з грудня 1991 року по березень 1993 року на шахті «Шмаково» Придніпровської залізничної колії у якості вантажника; з грудня 1993 року по листопад 1996 року в АТ «Славутіч» у якості бетонника управління «Супербетон»; з грудня 1996року по травень 1997 року на ПП «Прип»ять» у якості бетонувальника 3-го розряду управління № 37 фірми «Промбудматеріали»; з грудня 1997 року по грудень 2001 року на підприємстві з іноземними інвестиціями у формі ТОВ «Орбіта» ЛТД у якості бункеровщика; з лютого 2003року по липень 2003 року у ТОВ «Орбіта» ЛТД у якості слюсара-ремонтника, сортувальника-збиральника лому та відходів металу; з лютого 2005 року по листопад 2005року у КГ «ЖКК-23» у якості слюсаря-сантехніка; з березня 2007року по липень 2007 року у КП «Зелене господарство» у якості озеленювача (а.с. 7-9).

Відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання від 15.01.1996р., позивачу встановлено професійне захворювання «дв. Кохлеарний неврит з легким ступенем зниження слуху, туговухість Іст.», причиною якого слугувала довготривала робота в умовах шуму 115-117 дбА при ПДУ - 80дбА (а.с. 10-11).

Як вбачається з витягу із акту огляду у ЛТЕК № 839 від 17.06.1996 року ОСОБА_4 встановлено 5% втрати професійної працездатності з 10.06.1996 року до 01.07.1998 року, дата переогляду 01.06.1998 року (а.с.12).

Згідно з виписки з акту огляду МСЕК серії 10ААА № 072374 від 23.11.2011 року, позивачу встановлена втрата професійної працездатності 10% безстроково (а.с.13).

Згідно з виписки з акту огляду МСЕК серії 10ААА № 113121 від 21.01.2013 року, позивачу встановлена втрата професійної працездатності 25% безстроково у зв'язку із профзахворюванням (а.с.14).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 13.11.2012р., (за формою П-4), причиною професійного захворювання (сидеросилекоз Іст. (пізній розвиток), ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень Іст. ЛН першого0другого ст.) є робота впродовж 19 років 6 місяців в умовах запиленості повітря робочої зони, що перебільшує ГДК (а.с.15-16).

Згідно постанови відділення виконавчої дирекції Фонду ОСОБА_4 призначено щомісячну грошову суму в разі часткової професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку з 21 січня 2013 року безстроково, а також одноразову допомогу в разі стійкої втрати працездатності, відповідно до висновку МСЕК від 21 січня 2013 року серії ААА №113121 (а.с.18, а.с 18 зворот).

Крім того, ОСОБА_4 28 травня 2012 року звертався до відповідача із заявою про призначення страхових виплат у зв'язку з встановленою висновком МСЕК від 23.11.2011 р. стійкою втратою працездатності у розмірі 10% повторно, по такому профзахворюванню, як двосторонній кохлеарний неврит з легким зниженням слуху; з 21.01.2013 року - безстроково у зв'язку з встановленою висновком МСЕК від 21.01.2013 р. стійкою втратою профпрацездатності у розмірі 5% повторно по такому профзахворюванню, як нейросенсорна приглухуватість першого ст. (з легким зниженням слуху). Захворювання професійне (1995 р.) - Н90.3., та з обчисленням середнього заробітку за відповідні періоди, що передували повторному ушкодженню здоров'я (сидеросилікоз першої ст. (пізній розвиток) ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень першої ст. ЛН першого - другого ст. - j 63.4).

Листом № 04/2440 від 30 травня 2012 року відповідачу роз'яснено, що для призначенні таких виплат необхідно надати оригінал акту розслідування хронічного професійного захворювання, а не завіреної копії (а.с. 21 зворот).

Тобто, фактично позивачу відмовлено у призначенні страхових виплат у зв'язку з встановленою висновком МСЕК від 23.11.2011 р. стійкою втратою працездатності у розмірі 10% повторно, по такому профзахворюванню, як двосторонній кохлеарний неврит з легким зниженням слуху; з 21.01.2013 року - безстроково у зв'язку з встановленою висновком МСЕК від 21.01.2013 р. стійкою втратою профпрацездатності у розмірі 5% повторно по такому профзахворюванню, як нейросенсорна приглухуватість першого ст. (з легким зниженням слуху). Захворювання професійне (1995 р.) - Н90.3., та з обчисленням середнього заробітку за відповідні періоди, що передували повторному ушкодженню здоров'я (сидеросилікоз першої ст. (пізній розвиток) ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень першої ст. ЛН першого - другого ст. - j 63.4).

Вирішуючи заявлений спір, суд враховує наступне.

У відповідності до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист. Згідно зі статтею 46 Конституції України це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Статтею 4 Закону України "Про охорону праці" передбачено, що державна політика в галузі охорони праці базується на принципі соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Законом України «Про охорону праці» , а саме, ч. 1 ст. 9, визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоров'я або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) , завданнями страхування від нещасного випадку є, зокрема: відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань; відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою застрахованими особами заробітної плати або відповідної її частини під час виконання трудових обов'язків, надання їм соціальних послуг у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у разі їх смерті здійснення страхових виплат непрацездатним членам їх сімей.

Згідно з ч. 2 ст. 2 цього ж закону (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 цього ж Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у Законі, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Пунктом 10 статті 1 вказаного Закону (у редакції, чинній на момент розгляду справи) встановлені наступні страхові випадки: - за соціальним страхуванням від нещасних випадків - нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці.

У відповідності до п.3 ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у чинній редакції, та відповідно до ч. 4 ст. 14 цього ж закону, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, професійне захворювання - захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.

Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 28 Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Зазначені грошові суми складаються із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому; 4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника; 5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону ( у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для розгляду справ про страхові виплати до Фонду соціального страхування від нещасних випадків подаються: акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та (або) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть .

У відповідності до ч.1 ст. 43 Закону ( у чинній редакції), для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подаються: 1) акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та/або висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть; 2) документи про необхідність подання додаткових видів допомоги.

Тобто, Закон визначає, що підставою для призначення і виплати страхових виплат є Акт форми Н-1 або довідка МСЕК. Отже, в даному випадку наявність довідки МСЕК про визначення ступеню втрати професійної працездатності у зв"язку з профзахворюванням та наявність акту розслідування хронічного профзахворювання є достатніми для призначення страхових виплат і надання соціальних пільг.

Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці", а підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Відповідно до Розділу 3 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затв. постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 р. за № 24 (надалі Порядок № 24) одноразова допомога потерпілому призначається при встановленні МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. При цьому для призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати до робочого органу виконавчої дирекції Фонду подаються: 1) заява потерпілого про призначення страхових виплат; 2) акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 (якщо стався нещасний випадок), висновок за формою Т-1 (якщо такий складався); 3) акт (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася), за формою Н-5 (якщо такий складався); 4) акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 (якщо таке встановлено); 5) рішення суду про встановлення факту нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (якщо було засідання суду з цього питання); 6) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності; 7) довідка про середню заробітну плату (доход); 8) копія трудової книжки або витяг з неї, засвідчені страхувальником або підписом працівника робочого органу виконавчої дирекції Фонду при пред'явленні оригіналу; тощо.

Зі змісту положень Закону вбачається, що для призначення страхових виплат необхідно подати акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та (або) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого, а зміст підзаконного нормативно-правового акту свідчить про необхідність подання додаткових документів.

Таким чином, суд зауважує, що з наведених в рішенні норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» , Закону України "Про охорону праці" , Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затв. постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 р. за № 24 вбачається, що підставою для розгляду справ про страхові виплати відповідачем є акт розслідування нещасного випадку та (або) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого.

Згідно до ст.21 Конституції України, усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Відповідно до статті 1 Конституції Україна є правовою державою. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (стаття 3 Конституції ).

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Як зазначив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні в справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 7 лютого 2014 року, зазначив, що користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності (мається на увазі, на думку суду, це включає і право на отримання страхових виплат) інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Суд вважає, що Закон України «Про державне соціальне страхування» має діяти в контексті пропорціональності та не повинен порушувати справедливий баланс між правом держави та правом позивача щодо можливості отримання належного соціального забезпечення.

Крім того, законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст. ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, то порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту й у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 12 червня 2013 р. у справі N 6-32цс13).

Поза сумнівом, згідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV ( у чинній редакції) та відповідно ст. 35 цього ж Закону в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подаються: 1) акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та/або висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть; 2) документи про необхідність подання додаткових видів допомоги.

В силу приписів статті 36 цього ж Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та ст. 43 Закону (у чинній редакції) фонд розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів.

Однак, відповідно до вимог частини другої наведених норми рішення оформляється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів.

Крім того, Фонд та його робочі органи відповідно до покладених на них завдань здійснюють обмін інформацією з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах трудових відносин. Фонд має право перевіряти достовірність відомостей, поданих для отримання коштів Фонду.

Системний аналіз вимог чинного законодавства в сфері страхування (в контексті спірних правовідносин) свідчить про те, що ані закон, ані підзаконні нормативно-правові акти не вимагають надання потерпілою особою оригіналу акту розслідування хронічного професійного захворювання.

При цьому, належним чином завірена копія документа (в даному випадку копія акту розслідування хронічного професійного захворювання), це також документ, який містить точне знакове відтворення змісту, його окремих зовнішніх ознак. Робота з копіями документів, засвідчення їх правильності та виписки із них є однією з найпоширеніших діловодних дій, наприклад, коли є можливість втрати чи подати один документ у різні установи.

Як вбачається з матеріалів справи АТ «Славутич» (код ЄДРПОУ 20256233) припинено на підставі рішення суду, про що до ЄДРПОУ 06 липня 2006 року внесено запис 12041280000002940 (а.с. 22), що свідчить про те, що позивач має об'єктивні перешкоди в наданні саме оригіналу спірного акту, без якого відповідач відмовляється призначити належні ОСОБА_4 страхові виплати.

З викладеного вище вбачається, що підстав для відмови у призначенні страхових виплат без оригіналу акту розслідування хронічного професійного захворювання, законом не передбачено.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З огляду на вищезазначене, суд вважає необхідним з метою відновлення порушених та невизнаних прав позивача, враховуючи вимоги розумності та справедливості, дотриманням принципу рівності перед законом, задовольнити вимоги Позивача, та зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі , прийняти від ОСОБА_4 завірену в.о. головного державного санітарного лікаря Дзержинського району м. Кривого Рогу ОСОБА_5 ксерокопію акту розслідування хронічного професійного захворювання від 15.01.1996 року для призначення на його користь страхових виплат: з 23.11.2011 р. по 20.01.2013 р. у зв'язку з встановленою висновком МСЕК від 23.11.2011 р. стійкою втратою працездатності у розмірі 10% повторно, по такому профзахворюванню, як двосторонній кохлеарний неврит з легким зниженням слуху; з 21.01.2013 року - безстроково у зв'язку з встановленою висновком МСЕК від 21.01.2013 р. стійкою втратою профпрацездатності у розмірі 5% повторно по такому профзахворюванню, як нейросенсорна приглухуватість першого ст. (з легким зниженням слуху). Захворювання професійне (1995 р.) - Н90.3., та з обчисленням середнього заробітку за відповідні періоди, що передували повторному ушкодженню здоров'я (сидеросилікоз першої ст. (пізній розвиток) ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень першої ст. ЛН першого - другого ст. - j 63.4).

Відповідно до ст.60 ЦПК України , кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу . Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин справи, керуючись вищевикладеним, суд дійшов висновку щодо позовні вимоги ОСОБА_4 є доведеними та підлягають задоволенню.

Провадження в частині позовних вимог щодо визнання бездіяльності протиправною підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч.1 ст. 205 ЦПК України.

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України , якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 10, 15, 57-60, 88, 169, 205, 208, 209, 212-215, ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити.

Зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі прийняти від ОСОБА_4 завірену в.о. головного державного санітарного лікаря Дзержинського району м. Кривого Рогу ОСОБА_5 ксерокопію акту розслідування хронічного професійного захворювання від 15.01.1996 року для призначення страхових виплат: з 23.11.2011 р. по 20.01.2013 р. у зв'язку з встановленою висновком МСЕК від 23.11.2011 р. стійкою втратою працездатності у розмірі 10% повторно, по такому профзахворюванню, як двосторонній кохлеарний неврит з легким зниженням слуху; з 21.01.2013 року - безстроково у зв'язку з встановленою висновком МСЕК від 21.01.2013 р. стійкою втратою профпрацездатності у розмірі 5% повторно по такому профзахворюванню, як нейросенсорна приглухуватість першого ст. (з легким зниженням слуху). Захворювання професійне (1995 р.) - Н90.3., та з обчисленням середнього заробітку за відповідні періоди, що передували повторному ушкодженню здоров'я (сидеросилікоз першої ст. (пізній розвиток) ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень першої ст. ЛН першого - другого ст. - j 63.4).

Судові витрати у розмірі 243,60 ( двісті сорок три гривні 60 копійок) компенсувати за рахунок державного бюджету.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з часу його проголошення через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення буде складено 14 червня 2016 року.

Суддя: О. В. Чайкіна