Ухвала

від 03.08.2016 по справі 210/6144/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/6144/14-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/1602/К/16 суддя Чайкіна О.В.

Категорія - 26 (І) Доповідач - Михайлів Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

03 серпня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Михайлів Л.В.

суддів - Барильської А.П., Ляховської І.Є.,

секретар - Євтодій К.С.

за участю: представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

представника відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - Бершадської Людмили Станіславівни,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 10 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певній дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі - ВВД ФСС НВУ у м. Кривому Розі Дніпропетровської області) про визнання незаконної відмови у призначенні щомісячних страхових виплат, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення страхових виплат на відшкодування втраченого заробітку, який уточнив у березні 2016 року.

В обґрунтування позову зазначив, що працюючи протягом 20 років на посадах підземного бурильника, підземного прохідника шахти «Гвардійська» ВО «Кривбасруда» в умовах впливу шкідливих факторів, він отримав професійне захворювання з діагнозом: двосторонній кохлеарний неврит з легким зниженням слуху. 15.01.1996 року проведено розслідування випадку хронічного професійного захворювання, про що складено акт форми П-4. Висновком ЛТЕК від 17.06.1996 року йому первинно встановлено 5% втрати професійної працездатності з наступним переоглядом 01.06.1998 року й наказом по шахті «Гвардійська» ВО «Кривбасруда» № 358 від 27.06.1996 року призначено одноразову виплату та щомісячні виплати у відшкодування втраченого заробітку, які він отримував до 1998 року, тобто до моменту припинення проходження оглядів у МСЕК.

Оскільки висновком МСЕК від 23.11.2011 року йому встановлено стійку втрату профпрацездатності у розмірі 10% повторно у зв'язку з тим же профзахворюванням, починаючи з 21.11.2011 року безстроково, він звернувся до відповідача з заявою про призначення страхових виплат та необхідними для цього документами, однак отримав відмову з підстав не надання ним оригіналу акту форми П-4.

Висновком МСЕК від 21.01.2013 року йому встановлено стійку втрату працездатності у загальному розмірі 25%, з них 20% - первинно по сидеросилікозу та - 5% повторно по туговухості (1995р.).

Посилаючись на те, що ним відповідачу для призначення страхових виплат надано належним чином засвідчену копію акту форми П-4 від 15.01.1996 року, оригінал якого не зберігся, просив суд визнати неправомірною бездіяльність відповідача, зобов'язати відповідача прийняти від нього належним чином завірену копію акту розслідування хронічного професійного захворювання форми П-4 від 15.01.1996 року для призначення на його користь страхових виплат з обчисленням середнього заробітку за відповідні періоди.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 10 червня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов'язано ВВД ФСС НВУ у м. Кривому Розі Дніпропетровської області прийняти від ОСОБА_1 завірену в.о. головного державного санітарного лікаря Дзержинського району м. Кривого Рогу Есауловим В.О. ксерокопію акту розслідування хронічного професійного захворювання від 15.01.1996 року для призначення страхових виплат: з 23.11.2011 р. по 20.01.2013 р. у зв'язку з встановленою висновком МСЕК від 23.11.2011 р. стійкою втратою працездатності у розмірі 10% повторно, по такому профзахворюванню, як двосторонній кохлеарний неврит з легким зниженням слуху; з 21.01.2013 року - безстроково у зв'язку з встановленою висновком МСЕК від 21.01.2013 р. стійкою втратою профпрацездатності у розмірі 5% повторно по такому профзахворюванню, як нейросенсорна приглухуватість першого ст. (з легким зниженням слуху). Захворювання професійне (1995 р.) та з обчисленням середнього заробітку за відповідні періоди, що передували повторному ушкодженню здоров'я (сидеросилікоз першої ст. (пізній розвиток) ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень першої ст. ЛН першого другого ст.). Судові витрати у розмірі 243,60 грн. компенсовано за рахунок державного бюджету.

Провадження в частині позовних вимог щодо визнання бездіяльності протиправною закрито відповідно до п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України.

В апеляційній скарзі представник відповідача ВВД ФСС НВУ у м. Кривому Розі Дніпропетровської області ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позову, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постановленого рішення. Вважає, що ВВД ФСС НВУ у м. Кривому Розі Дніпропетровської області не є належним відповідачем у справі, оскільки втрата професійної працездатності у позивача мала місце до утворення Фонду, його особова справа для продовження виплати призначених страхових сум підприємством Фонду не передавалася, в той час як із заявою про призначення виплат позивач звернувся до відповідача тільки 25.01.2012 року. Відповідачем правомірно у відповідності до п. 3.1 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27.04.2007 року № 24, відмовлено у прийнятті документів позивача з підстав ненадання оригіналу акту форми П-4, оскільки його відсутність унеможливлює призначення страхових виплат відповідачем.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заперечує проти доводів апеляційної скарги відповідача й просить її відхилити та залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених вимог, заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ВВД ФСС НВУ у м. Кривому Розі Дніпропетровської області підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, працюючи в період з 24.06.1969 року по 11.11.1991 року на шахті «Гвардійська» ВО «Кривбасруда» на посадах підземного бурильника, підземного прохідника, в умовах впливу шкідливих факторів, отримав професійне захворювання з діагнозом: двосторонній кохлеарний неврит з легким зниженням слуху (а.с. 7-9).

15.01.1996 року проведено розслідування випадку хронічного професійного захворювання, про що складено акт форми П-4 та визначено причину отримання професійного захворювання - довготривалу роботу в умовах шуму 115-117 дбА при ПДУ 80дбА (а.с. 10-11).

Актом огляду у ЛТЕК № 839 від 17.06.1996 року ОСОБА_1 первинно встановлено 5% втрати професійної працездатності, починаючи з 10.06.1996 року до 01.07.1998 року, з наступною датою переогляду - 01.06.1998 року (а.с.12).

Висновком МСЕК від 23.11.2011 року, позивачу встановлена втрата професійної працездатності 10%, починаючи з 21.11.2011 року безстроково (а.с.13).

28 травня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до ВВД ФСС НВУ у м. Кривому Розі Дніпропетровської області із заявою про призначення страхових виплат у зв'язку з встановленою висновком МСЕК від 23.11.2011 р. стійкою втратою працездатності у розмірі 10% повторно, по профзахворюванню з діагнозом: двосторонній кохлеарний неврит з легким зниженням слуху.

У відповідь на його заяву, листом № 04/2440 від 31 травня 2012 року ВВД ФСС НВУ у м. Кривому Розі Дніпропетровської області ОСОБА_1 відмовлено у призначенні страхових виплат та роз'яснено, що для призначення таких виплат йому необхідно надати оригінал акту розслідування хронічного професійного захворювання, а не завірену його копію (зворот а.с. 21).

Рішенням ЛЕК Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 11 вересня 2012 року ОСОБА_1 встановлено професійне захворювання з діагнозом: сидеросилікоз першої ст. (пізній розвиток), ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень першої ст. ЛН першого -другого ст. та проведено розслідування причин його виникнення, про що складено акт форми П-4 від 13.11.2012 року (а.с. 15-16).

Висновком МСЕК від 21.01.2013 року, позивачу встановлено стійку втрату працездатності у загальному розмірі 25%, з них 20% - первинно по сидеросилікозу та - 5% повторно по туговухості (1995р.) (а.с.14).

Згідно постанов ВВД ФСС НВУ у м. Кривому Розі Дніпропетровської області від 01.03.2013 року ОСОБА_1 призначено щомісячну грошову суму в разі часткової професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку з 21 січня 2013 року безстроково, а також одноразову допомогу в разі стійкої втрати працездатності, відповідно до висновку МСЕК від 21 січня 2013 року серії ААА №113121 (а.с.18, а.с 18 зворот).

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності законом встановлених підстав для відмови у призначенні страхових виплат відповідачем без оригіналу акту розслідування хронічного професійного захворювання та наявності підстав для захисту порушених прав позивача в обраний ним спосіб.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спір виник з приводу продовження виплати позивачу відповідачем страхових виплат у відшкодування шкоди у зв'язку із стійкою втратою професійної працездатності, яку встановлено висновком ЛТЕК від 17.06.1996 року.

Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції, на виконання вимог ст. 214 ЦПК України, вірно встановив характер спірних правовідносин й застосував до їх врегулювання положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (надалі - Закон) в редакції, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин.

За змістом ст.ст. 21, 28 вищевказаного Закону на Фонд соціального страхування від нещасних випадків у разі настання страхового випадку покладається обов'язок у встановленому законодавством порядку своєчасно призначити та в повному обсязі виплатити застрахованим чи особам, які мають на це право у відшкодування шкоди страхові виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);

Частина 1 ст. 35 Закону встановлює перелік документів, які подаються застрахованою особою чи особою, яка має на це право, до Фонду соціального страхування від нещасних випадків для розгляду справ про страхові виплати, а саме: акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та (або) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть; документи про необхідність подання додаткових видів допомоги.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів (ч.1 ст. 36 Закону).

Аналогічний порядок призначення щомісячної страхової виплати визначений й п.3 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27.04.2007 року № 24 (надалі - Порядок).

Статтею 37 Закону передбачено підстави, за наявності яких Фонд соціального страхування від нещасних випадків може відмовити у страхових виплатах і наданні соціальних послуг, якими є:

- навмисні дії потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку;

- подання роботодавцем або потерпілим Фонду соціального страхування від нещасних випадків свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок; вчинення застрахованим умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку;

- якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов'язаним з виробництвом.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач в порядку, визначеному Законом звернувся до відповідача з заявою про призначення щомісячних страхових виплат у зв'язку з профзахворюванням, встановленим актом розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння) від 15.01.1996 року, надавши всі необхідні для цього документи, в тому числі належним чином завірену копію акту за формою П-4.

Разом з тим, страхові виплати відповідачем не призначено з підстав не надання позивачем оригіналу вказаного акту.

Однак, як зазначено в п.п. 4 п.3.1 Порядку, на який посилається відповідач, для призначення потерпілому щомісячної страхової виплати до робочого органу виконавчої дирекції Фонду подається акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 (якщо таке встановлено).

В жодному правовому акті, а саме: в Законі та Порядку не конкретизується, що надається саме оригінал документу.

Крім того, ст. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не передбачено відмову у призначенні страхових виплат з підстав ненадання оригіналу акту за формою П-4, й враховуючи те, що позивачем надано належним чином завірену його копію, тому що оригінал не надається можливим надати з тих причин, що він не зберігся в міському архіві (зв. а.с. 20), колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про захист прав позивача у спосіб відновлення цих прав шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що підприємством не було здійснено передачу документів, що підтверджують право позивача ОСОБА_1 на страхову виплату ВВД ФСС НВУ у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, а тому останнє не є належним відповідачем по справі, є безпідставним, оскільки починаючи з 1 квітня 2001 року призначення та виплату страхових сум здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків, а призначення таких виплат здійснюється ним за фактом самого звернення застрахованої особи.

При цьому, сам по собі факт звернення позивача до відповідача з питанням призначення страхових виплат 25.01.2012 року не є підставою для відмову у призначенні відповідачем страхових виплат, оскільки у відповідності до п. 3.3 Порядку ця обставина впливає тільки на момент призначення таких виплат.

Інші доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 10 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Л.В. Михайлів

Судді: А.П. Барильська

І.Є. Ляховська