Рішення

від 21.06.2016 по справі 433/822/16-ц

ТРОЇЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 433/822/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2016 року, Троїцький районний суд Луганської області у складі:

Головуючого судді по справі ОСОБА_1

При секретарях Книшові О.С. , Яковлевій В.А.,

Представника позивачів ОСОБА_2,

Адвоката на стороні позивачів ОСОБА_3,

Представника відповідача ОСОБА_4 РДА ОСОБА_5,

Відповідача по справі ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Троїцьке Троїцького району цивільну справу за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, представника позивачів ОСОБА_2 до ОСОБА_4 районної Державної адміністрації Луганської області, ОСОБА_6 про визнання договорів оренди землі недійсним та припиненими та усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та зобов'язання вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачів звернувся до суду з позовом в обґрунтування, вимог якого зазначив, що 19 травня 2011 року між ОСОБА_4 районною Державною адміністрацією Луганської області та ОСОБА_6 було укладено договір оренди незапитаної земельної ділянки (паю) загальною площею 24,86 га ріллі до 2035 року.

Розпорядженням №98 від 04.04.2016 року ОСОБА_7 було передано в приватну власність земельну ділянку №359 площею 6,4438 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4425455100:09:001:0159, яка є предметом зазначеного договору оренди землі.

08.04.2016 року ОСОБА_7 зареєстрував право власності на вказану земельну ділянку на своє ім'я.

Розпорядженням №27 від 28 січня 2016 року ОСОБА_8 було передано в приватну власність земельну ділянку №354 площею 6,0427 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4425455100:09:001:0146, яка є предметом зазначеного договору оренди землі.

Розпорядженням № 48 від 19 лютого 2016 року ОСОБА_9 було передано в приватну власність земельну ділянку № 358 площею 6,4406 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4425455100:09:001:0157, яка є предметом зазначеного договору оренди землі.

14 березня 2016 року ОСОБА_9 зареєстрував право власності на зазначену земельну ділянку на своє ім'я.

На даний час між ОСОБА_2 з однієї сторони та ОСОБА_7,ОСОБА_8, ОСОБА_9 з іншої сторони було укладено антологічні між собою договори оренди землі, які у встановленому порядку пройшли державну реєстрацію.

Наявність договору оренди землі укладеного 19 травня 21011 року, укладеного між ОСОБА_4 РДА Луганської області та ОСОБА_6, не запитаної земляної ділянки (паю) загальною площею 24,86 га ріллі, до якої входять зазначені ділянки позивачів, порушує право позивачів по справі на вільне розпорядження та користування ними їм належними на праві особистої власності земельними ділянками

Позивачі звернулися до ОСОБА_4 районної Державної адміністрації Луганської області 27.04.2016 року про розірвання договору оренди землі від 19 травня 2011 року укладений між ОСОБА_4 РДА Луганської області і ОСОБА_6, які вони отримали у приватну власність із незапитаних земель в ОСОБА_4 районі Луганської області не дала відповіді і ОСОБА_6 без укладення договору з

власниками земельних часток (пай), які набули право особистої власності на земельні частки, що підтверджується свідоцтвами про отримання земельних часток не маючи юридичних підстав для оренди земельних часток позивачів всіляко намагається проводити польові роботи, чим чинить своїми діями перешкоди у користуванні власними земельними частками позивачів,що супере6чить ст.13 Закону України «Про порядок видання виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток закінчилось в орендодавця (ОСОБА_4 РДА) право надавати в оренду земельних часток з моменту державної реєстрації власниками земельних ділянок.

В залі суду представник позивачів ОСОБА_2 пояснив, що його довірителі отримали у особисту власність земельні частки і звернулися до ОСОБА_4 РДА Луганської області з заявами про припинення договору оренди на незапитану землю від 19 травня 2011 року укладений з ОСОБА_6, але відповіді не отримали, тоді як договір оренди автоматично припиняється при виділенні паю в натурі, що відповідає вимогам ст.41 Конституції України і ст.13 Закону України «Про порядок виділення в натурі земельних ділянок власникам». ОСОБА_6 не може підтвердити того факту, що земельні частки оброблені і засіяні. Відповідачам достовірно відомо з березня 2016 року про виділ з орендованої земельної частки в особисту власність позивачів. Про що було відомо і ОСОБА_4 РДА, яка виділила земельні частки і була зобов'язана автоматично припинити оренду землі, на яку набули власність позивачі-негайно .

Наполягає на задоволенні позивних вимог.

Адвокат ОСОБА_3 наполягає на задоволенні позовних вимог у зв'язку з вимогами ст.13 Закону України «Про порядок виділення в натурі( на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (пап їв)» 2003 рік №38 зі змінами і доповненнями до цього закону. Про що указується в договорі оренди і відомо було ОСОБА_4 РДА і ОСОБА_6 Вважає, що на підставі ст.41 Конституції України власники земельних часток мають право розпоряджатися своєю власністю на свій розсуд.

ОСОБА_4 РДА Луганської області була зобов'язана розірвати укладені відносини з ОСОБА_6 на виділенні земельні частки з незапитаних земель в особисту власність позивачів - закінчується право, автоматично, в орендодавця з моменту державної реєстрації власниками земельних ділянок , про що було відомо орендодавцю ОСОБА_4 РДА виходячи з вимог Закону, а також наданих письмових заяв позивачів до РДА, які осталися без відповіді і виконання законних вимог ОСОБА_7,ОСОБА_8, ОСОБА_9

Представник ОСОБА_4 РДА ОСОБА_5 позовні вимоги не визнає і просить відмовити у задоволенні заявлених вимог.

Відповідач по справі ОСОБА_6 суду пояснив, що він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивачів у зв'язку з тим, що він на законних підставах орендує земельні частки згідно договору оренди від 19 травня 2011 року, який був укладений між ним і ОСОБА_4 РДА Луганської області. Він виконує всі умови оренди земельних часток, а тому в позовних вимогах просить відмовити і залишити чинні договори оренди дійсним від від19травня 2011 року.

Дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку: Договір оренди земельних часток від 19 травня 2011 року був укладений ОСОБА_4 РДА з ОСОБА_6 на землі які були незапитані і в договорі було зазначено про те, що договір оренди складується до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку на строк до моменту отримання їх власниками земельних часток (пай), що відомо орендодавцю ОСОБА_4 РДА і орендатору, який підписував договір оренди.

Відповідачам достовірно було відомо про видачу позивачам державних актів на земельні частки, які знаходилися в оренді ОСОБА_6. на підставі акта визнання в натурі ( на місцевості) меж земельної ділянки, що розташована в складі єдиного масиву від 11.01.2016 року ОСОБА_10 і прикладена викопіровка ситуаційного плану розташування земельної ділянки; від 29.02.2016 року ОСОБА_7 на підставі Акту визначення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки, що розташована в складі єдиного масиву від 29.02.2016 року і складено ситуаційний план розташування земельної ділянки; згідно акту визначення в натурі ( на місцевості) меж земельної ділянки, що розташована в складі єдиного масиву від 21.01.2016 року ткаченко О.М. і складено ситуаційний план розташування земельної ділянки.

Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовано положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі», в редакціях, що були чинними станом на дату укладення між сторонами договору оренди.

Згідно стаття 41. Конституції України , кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно Закону України «Про порядок виділення в натурі ( на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) №38 2003 року зі змінами і доповненнями ст.13 Використання нерозподілених (не витребуваних) земельних ділянок, - нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної

державної адміністраці можуть передаватися в оренду для

використання за цільовим призначенням на строк до моменту

отримання їх власниками державних актів на право власності на

земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної

ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які

не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про

результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій

формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Норми статті 15 Закону України "Про оренду землі" визначають серед істотних умов договору оренди землі також строк дії договору оренди та встановлюють, що невід'ємною частиною договору оренди землі є і акт приймання-передачі об'єкта оренди.

Як встановлено судом, укладений між сторонами договір оренди містить конкретний і чітко визначений строк його дії - до отримання власниками земельних часток державних актів на земельні частки на незапитаних землях.

Отже, відповідно до вимог статті 17 Закону України "Про оренду землі" відбулась передача орендодавцем об'єкта оренди орендарю у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, до державної реєстрації власниками земельних ділянок.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 РДА та ОСОБА_6 дійшли згоди щодо істотних умов договору оренди земельної ділянки, скріпивши 19 травня 2011року договір своїми підписами, що власник земельної частки (паю) виділить цей пай в натурі, договір оренди (якщо він існує) автоматично припиняється, а він існує від 19 травня 2011 року.

За таких обставин, що договір оренди землі припинив свою дію після виділення в натурі земельних часток з моменту визначення в натурі на (місцевості) меж земельних часток з отриманням державних актів на особисту власність земельних часток в січні 2016 року.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону України «Про оренду землі», у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором; орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Як встановлено під час розгляду справи, укладений між сторонами договір оренди землі припинив свою січні 2016 року, однак земельну ділянку позивачам відповідачем не повернуто, чим порушено умови укладеного між ними договору оренди землі та права позивачів як власників земельних ділянок.

Оскільки судом встановлено, що відповідачі не вважають укладений між ними договір оренди землі припиненим та продовжує користуватись земельною ділянкою позивачів, утримуючи її у себе, суд приходить до висновку, що порушені законні права та інтереси позивачів слід захистити, шляхом визнання припиненим укладеного між сторонами договору оренди землі за появою власників земельних часток і визначення в натурі ( на місцевості) меж земельних ділянок. Закінченням строку, на який його було укладено, а також зобов'язання відповідачів повернути позивачам орендовані земельні ділянки.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим, підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 15, 17, 18, 20, 34 Закону України «Про оренду землі»,

на підставі ст.41 Конституції Українги ст. ст. 125, 126 ЗК України, ст. ст. 120, 251 - 254, 638, 640, 712, 763 ЦК України, ст. ст. 1 - 11, 57 - 62, 64, 88, 208, 209, 212 - 215, 360-7 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, представника позивачів ОСОБА_2 до ОСОБА_4 районної Державної адміністрації Луганської області, ОСОБА_6 про визнання договорів оренди землі недійсним та припиненими та усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та зобов'язання вчинення певних дій, - задовольнити.

Визнати припиненим договір оренди землі,укладений 19 травня 2011 року між ОСОБА_4 районною державною адміністрацією Луганської області та ОСОБА_6, а саме незапитаної земельної ділянки (паю) загальною площею 24,86 га ріллі у частині надання в приватну власність:

ОСОБА_7 земельної ділянки №359 площею 6,4438 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4425455100:09:001:0159;

ОСОБА_8 земельної ділянки №354 площею 6,0427 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , кадастровий номер 4425455100:09:001:0146;

ОСОБА_9 земельної ділянки №358 площею 6,4406 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4425455100:09:001::0157.

Зобов'язати ОСОБА_6 усунути перешкоди в користуванні земельними ділянками шляхом звільнення ділянок та заборони проведення будь-яких сільськогосподарських робіт , а саме на земельній ділянці, наданій в приватну власність:

ОСОБА_7 земельної ділянки №359 площею 6,4438 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4425455100:09:001:0159;

ОСОБА_8 земельної ділянки №354 площею 6,0427 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , кадастровий номер 4425455100:09:001:0146;

ОСОБА_9 земельної ділянки №358 площею 6,4406 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4425455100:09:001::0157.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Троїцький районний суд Луганської області шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення .

Суддя М.А. Ляшенко