Постанова

від 15.06.2016 по справі 820/1253/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

15 червня 2016 р. №820/1253/16

Харківський окружний адміністративний суд у колегіальному складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

суддів - Мар`єнко Л.М., Нуруллаєва І.С.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідачів - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ИРИС" до Державної екологічної інспекції у Харківській області, Державної екологічної інспекції України про визнання незаконними та скасування наказів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням уточненого адміністративного позову просить суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції України від 21.12.2015 року №141 (у редакції наказу Держекоінспекції України від 05.02.2016 року №11) у частині включення ТОВ "ИРИС" до Плану заходів державного нагляду (контролю) за дотримання вимог природоохоронного законодавства Державної екологічної інспекції у Харківській області на І квартал 2016 року;

- визнати незаконним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції у Харківській області "Про здійснення планового заходу (перевірки) ТОВ "ИРИС" №126/01-04 від 15.03.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що спірні накази про призначення планової перевірки ТОВ "ИРИС" винесені всупереч приписам п.3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", оскільки розмір сукупного доходу підприємства позивача у 2014 році склав менше 20 млн. гривень, а тому, за твердженням позивача, для проведення перевірки відповідач повинен був звернутись до Кабінету Міністрів України за відповідним дозволом. Крім того, позивач зазначає, що підприємство не зверталось до Держекоінспекції у Харківській області із заявкою на проведення перевірки, відсутнє відповідне судове рішення з цього приводу, а також відсутні підстави для проведення перевірки позивача з огляду на приписи КПК України, а тому відсутні підстави для проведення відповідачем перевірки.

Відповідачами до суду надані заперечення на адміністративний позов тотожного змісту, в яких відповідачі зазначили, що спірні накази винесені з огляду на приписи Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а твердження позивача про порушення Державною екологічною інспекцією України в Харківській області п.3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" є безпідставними, відповідач не є контролюючим органом в розумінні даного Закону, оскільки п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України чітко визначено таке поняття. Окрім того, у запереченнях на адміністративний позов відповідачі вказують, що правовідносини, пов'язані з встановленням обмеження на проведення перевірок Держекоінспекцією саме пунктом 8 Прикінцевих положень Закону № 76-VІІІ від 28.12.2014 року, а не Законом № 71-VIII. І в часовому вираженні тривали протягом січня-червня 2015 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідачів у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у запереченнях на адміністративний позов, та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю "ИРИС" (код ЄДРПОУ 38633583) зареєстроване як юридична особа 25.04.2013 року; місцезнаходження юридичної особи: 61001, м. Харків, вул. Святодухівська, буд.6-а.

Судом встановлено, що відповідно до затвердженого наказом Держекоіспекції України від 21.12.2015 року №141 (у редакції наказу Держекоінспекції України від 05.02.2016 року №11) плану заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства Державної екологічної інспекції у Харківській області на 1 квартал 2016 року заплановано проведення перевірки з питань додержання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "ИРИС".

На адресу позивача засобами поштового зв'язку надіслано повідомлення Державної екологічної інспекції в Харківській області від 29.02.2016 року №803/01-25/03-09 про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в термін з 21 по 25, з 28 по 31 березня, 01, з 04 по 08 квітня 2016 року (отримано представником позивача за довіреністю 04.03.2016 року).

Державною екологічною інспекцією у Харківській області 15.03.2016 року на підставі затвердженого наказом Держекоіспекції України від 21.12.2015 року №141 (у редакції наказу Держекоінспекції України від 05.02.2016 року №11) плану заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства Державної екологічної інспекції у Харківській області на 1 квартал 2016 року винесено наказ "Про здійснення планового заходу (перевірки) ТОВ "ИРИС" №126/01-04.

У направленні на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "ИРИС" підставою здійснення перевірки вказано план заходів Держекоінспекції на 1 квартал 2016 року.

Контролюючий орган не допущено до проведення перевірки, що підтверджується актом про недопущення на об'єкт для здійснення державного нагляду (контролю) дотримання вимог природоохоронного законодавства б/н від 21.03.2016 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 № 71-VIII встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

- з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

- з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX В«Перехідні положенняВ» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Пункт 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 року № 71-VIII не є зміною чи доповненням до Податкового кодексу України та застосоване у ньому поняття "контролюючі органи" стосується усіх контролюючих органів, тобто органів, які здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності згідно з Законом України від 5 квітня 2007 року N 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", яким визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 06.10.2015 року № К/800/42400/15.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.2014 року № 408 "Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами" затверджено перелік державних інспекцій, кому надаватиметься дозвіл Кабінетом Міністрів України на проведення перевірок, до яких належить і Державна екологічна інспекція.

Судом встановлено, що позивач у 2015 році мав обсяг доходу до 20 мільйонів гривень, що підтверджується податковою декларацією з податку на прибуток №9276369504 від 29.02.2016 року, поданою до податкового органу.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про те, що у відповідачів відсутні правові підстави для включення позивача до плану заходів, що затверджується відповідними наказами, а також для винесення наказу про призначення планової перевірки на підставі такого плану заходів.

Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача, що на Державну екологічну інспекцію у Харківській області не розповсюджується дія п. 3 Розділу 2 "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" щодо мораторію на перевірки на 2015 р. та 2016 р. роки з огляду на приписи Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого 04.11.2011 року Наказом №429 Міністерства екології та природних ресурсів України, Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 10.09.2008 N464, оскільки відповідач є саме органом державного нагляду (контролю), тобто контролюючим органом.

Відповідно до ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб'єктом владних повноважень - відповідачем.

Відповідно до правової позиції палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.01.2006 року, суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до приписів ч.1 ст.244-2 КАС України (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" №192-VIII від 12.02.2015 року) висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є скасування наказу Державної екологічної інспекції України від 21.12.2015 року №141 (у редакції наказу Держекоінспекції України від 05.02.2016 року №11) у частині включення ТОВ "ИРИС" до Плану заходів державного нагляду (контролю) за дотримання вимог природоохоронного законодавства Державної екологічної інспекції у Харківській області на І квартал 2016 року та наказу Державної екологічної інспекції у Харківській області "Про здійснення планового заходу (перевірки) ТОВ "ИРИС" №126/01-04 від 15.03.2016 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є правомірними, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 24, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ИРИС" до Державної екологічної інспекції у Харківській області, Державної екологічної інспекції України про визнання незаконними та скасування наказів - задовольнити.

Скасувати наказ Державної екологічної інспекції України від 21.12.2015 року №141 (у редакції наказу Держекоінспекції України від 05.02.2016 року №11) у частині включення ТОВ "ИРИС" до Плану заходів державного нагляду (контролю) за дотримання вимог природоохоронного законодавства Державної екологічної інспекції у Харківській області на І квартал 2016 року.

Скасувати наказ Державної екологічної інспекції у Харківській області "Про здійснення планового заходу (перевірки) ТОВ "ИРИС" №126/01-04 від 15.03.2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ИРИС" (код ЄДРПОУ 38633583) судовий збір у розмірі 1378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ИРИС" (код ЄДРПОУ 38633583) судовий збір у розмірі 1378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 21.06.2016 року.

Головуючий суддя Полях Н.А.

судді Мар`єнко Л.М.

ОСОБА_3