Ухвала

від 16.06.2016 по справі 808/3929/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 червня 2016 рокусправа № 808/3929/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Добродняк І.Ю Бишевської Н.А.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року по справі №808/3929/15 за позовом Приватного підприємства "Трида" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и В:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року задоволено позов приватного підприємства "Трида", визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області:

- №0000492201 від 16.03.2015 року, яким підприємству визначено грошове зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 284 358,00грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 71 089,50 грн.;

- №000051701 від 18.03.2015 року, яким підприємству визначено грошове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 1 050,14 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 233,40 грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (яка є правонаступником Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області) подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки та яким, на думку заявника апеляційної скарги, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалам справи, що посадовими особами Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області проведено планову виїзну перевірку ПП "Трида" (код ЄДРПОУ 25218361) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2013, за результатами якої складено Акт від 27.02.2015р. №27/22-01/25218361.

В Акті перевірки, зокрема, зроблено висновок про порушення ПП "Трида" вимог:

- п.п. 135.5.11, п.135.5 ст. 135, п.146.13 ст. 146, п.п.138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п.п.138.10.1,

п.п.138.10.2, п.п.138.10.3, п.п. 138.10.4 п.138.10 ст.138, п.150.1 ст.150, п.152.2 ст. 152 Податкового кодексу України, ПП "Трида" занижено податок на прибуток на загальну суму 354962,00 грн., в т.ч. по періодам: 2-4 квартали 2011 року на суму 70604,00 грн., 1 квартал 2012 року завищено на суму 24501,00 грн., півріччя 2012 року завищено на суму 38992,00 грн., 3 квартали 2012 року завищено на суму 25616,00 грн., 2012 рік занижено на суму 161337,00 грн., 2013 рік занижено на суму 123021,00 грн.

- пп.163.1.1 п. 163.1 ст. 163 (абзац г), пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп.168.1.1 п. 168.1 ст. 168 (абзац а), п.171.2 ст. 171, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб при виплаті платникам податків доходів за період, що перевірявся, на суму 1388,23 грн., в тому числі по звітних періодах: 4 кв. 2011 р. - 178,55 грн., 2012 р. на суму 625,91 грн., 2013 р. на суму 583,78 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ прийняті податкові повідомлення - рішення:

- №0000492201 від 16.03.2015 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 355447,50 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 284358,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 71089,50 грн.;

- №000051701 від 18.03.2015 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 2283,54 грн., в т.ч. за основним платежем 1050,14 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1233,40 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаних податкових повідомлень-рішень є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржені рішення відповідача прийняті не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з огляду на необґрунтованість висновків, які викладені в акті перевірки, що став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000492201 від 16.03.2015 року. яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

З огляду на акт перевірки, надані представником відповідача письмові пояснення та розрахунок заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток, судом апеляційної інстанції встановлено, що сума заниження податку на прибуток у розмірі 354962,0грн. контролюючим органом розрахована наступним чином. Так, перевіркою встановлено заниження податку на прибуток на суму 461692,0грн. внаслідок невірного заповнення декларацій з податку на прибуток та порушення п.152.2 ст.152 ПК України; занижено податок на прибуток на суму 11037,0грн. внаслідок реалізації основних засобів, по яким невірно визначена залишкова вартість основних засобів. Крім цього, перевіркою встановлено заниження ПП «ТРИДА» витрат, що призвело до завищення податку на прибуток, а саме: по рядку 05.1 СВ Декларацій «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) завищено податок на прибуток на суму 21159,0грн.; по рядку 06.2/06.1 Декларацій «Адміністративні витрати» на суму 33236,0грн.; по рядку 06.3/06.2 Декларацій «Витрати на збут» на суму 61 706,0грн.; по рядку 06.5/06.4 Декларацій «інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати» на суму 1666,0грн.

Різниця між висновками, які зроблені в акті перевірки щодо заниження підприємством податку на прибуток у сумі 354962,0грн. та сумою заниження податкового зобов'язання, яка зазначена у податковому повідомленні-рішенні - 284358,0грн., полягає у тому, що заниження податку на прибуток у сумі 70 604грн., стосується періоду 2-4 кварталу 2011 року. Оскільки, на час прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення минув строк давності для донарахування контролюючим органом грошового зобов'язання за 2-4 кварталу 2011 року, то вказана сума заниження зобов'язань не включена до загальної суми заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток, яка визначена у податковому повідомлені-рішенні №0000492201 (354962грн. - 70604грн. = 284358грн.).

Як вбачається з апеляційної скарги, позиція податкової служби щодо заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток полягає у тому, що позивач, який здійснював діяльність, що підлягає патентуванню та діяльність, яка не підлягає патентуванню, був зобов'язаний вести окремий облік доходу, отриманого від діяльності, що підлягає патентуванню. Таким чином, ДПІ вказує на те, що внаслідок невірного заповнення декларацій з податку на прибуток, позивачем порушено вимоги п.152.2 ст.152 ПК України, що стало підставою для висновків про заниження податку на прибуток у сумі 461692,0грн.

Так, перевіркою встановлено, що позивачем до доходу від діяльності, що підлягає патентуванню, включено дохід від:

1. За період з 01.10.2011р по 31.12.2013 року ПП «Трида» отримано доходу від надання в оренду нежитлових приміщень та надання маркетингових послуг з просування й стимулювання збуту товарів торговельних марок, послуг з надання інформації щодо обсягів продажу сигарет всього в сумі 2 003 928,14 грн (без ПДВ).

2.Також у перевіряємому періоді підприємством ПП «Трида» було отримано безповоротну фінансову допомогу від ОСОБА_1 всього у сумі 900 000 грн., перелік договорів, на підставі яких було отримано фінансову допомогу наведено у додатку 2.3 до акту перевірки.

В бухгалтерському обліку отримання безповоротної фінансової допомоги відображено кореспонденцією рахунків:

Дт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»

Кт 733 «Інші доходи від фінансових операцій»

В податковому обліку отримана безповоротна фінансова допомога в сумі 900 000 грн відображена по рядку 03ІД «Інші доходи» Декларації з податку на прибуток за 2012 рік.

3. Окрім того, підприємство ПП «Трида» за період з 01.10.2011 року по 31.12.2013 року здійснювало реалізацію основних засобів (гральних автоматів, касових апаратів).

Гральні автомати були реалізовані наступним суб'єктам господарювання: ФОП ОСОБА_3 (іпн НОМЕР_1) на загальну суму 319083,33 грн. (ПДВ 63816,66 грн.), ФОП ОСОБА_2 (іпн НОМЕР_2) на загальну суму 274567,5 грн. (ПДВ 54913,5 грн.) та ФОП ОСОБА_5 на загальну суму 378993,73 грн. (ПДВ 75798,75 грн.).(Перелік гральних автоматів, що були реалізовано наведено у п. 3.1.1. розділу 3 акту перевірки.(стр.5-6.)

4. Позивачем до доходу від патентованої діяльності дотацій на створення додаткового робочого місця для працевлаштування безробітного ОСОБА_6 у розмірі витрат на заробітну плату від Шевченківського центру зайнятості.

5. Позивачем було також проведено інвентаризацію залишків товарно-матеріальних цінностей. За результатми інвентаризації Позивачем було оприбутковано та віднесено вартість виявлених надлишків товару до доходу, отриманого від патентованої діяльності.

6.Позивачем також до доходу, отриманого від патентованої діяльності віднесено суму кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, а також отримані доходи у вигляді банківських відсотків.

Таким чином, перевіркою встановлено, що підприємство ПП «Трида» за період з 01.10.2011 р по 31.12.2013 року окрім доходу від патентованої діяльності, отримувало доход від діяльності, що не підлягає патентуванню, а саме:

від оренди нежитлових приміщень

від оренди дитячих гральних автоматів

від надання маркетингових послуг

від реалізації основних засобів

отриманої безповоротної фінансової допомоги

оприбуткування надлишків ТМЦ за результатами проведеної інвентаризації

відсотків банку

від списання кредиторської заборгованості.

Оскільки, позивачем не вівся окремий облік доходів, отриманих від діяльності, що підлягає патентуванню, контролюючим органом зроблено висновок про заниження податку на прибуток на суму 461692,0грн. внаслідок невірного заповнення декларацій з податку на прибуток та порушення п.152.2 ст.152 ПК України.

Встановивши такі обставини справи, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, обґрунтовано вказав на безпідставність висновків контролюючого органу щодо заниження позивачем податку на прибуток у сумі 461692,0грн., з огляду на наступне.

Згідно із п.152.2 ст.152 ПК України (який був чинним на час визначення позивачем результатів господарської діяльності за перевірений період) платник податку, який проводить діяльність, що підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, зобов'язаний окремо визначати податок від кожного виду такої діяльності та окремо визначати податок від іншої діяльності. З цією метою ведеться окремий облік доходів, отриманих від діяльності, що підлягає патентуванню, та витрат, пов'язаних з веденням діяльності з урахуванням від'ємного значення як результату розрахунку об'єкта оподаткування.

Відповідно до п. 152.11 ст. 152 ПКУ (у тій же редакції) платники податку, дохід (прибуток) яких повністю та/або частково звільнено від оподаткуванням цим податком, а також ті, що проводять діяльність, яка підлягає патентуванню, ведуть окремий облік доходу (прибутку), який звільняється від оподаткування згідно з нормами цього Кодексу, або доходу, отриманого від діяльності, що підлягає патентуванню. При цьому до складу витрат таких платників податку, пов'язаних з отриманням доходу (прибутку), що не звільняється від оподаткування, не включаються витрати, пов'язані з отриманням такого звільненого доходу (прибутку); сума амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що використовуються для отримання такого звільненого доходу (прибутку), не враховується у витратах, пов'язаних з отриманням доходу (прибутку), що не звільняється від оподаткування.

У разі якщо основні засоби використовуються для отримання звільненого доходу (прибутку) та інших доходів (прибутків), які підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом на загальних підставах, витрати платника податку підлягають збільшенню на частку загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань, яка так відноситься до загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань звітного періоду, як сума доходів (прибутків), що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом на загальних підставах, відноситься до загальної суми доходів (прибутків) з урахуванням звільнених.

В свою чергу, ст. 152 ПК України, на порушення якої вказує відповідач, покликана визначити порядок обчислення податку на прибуток. У той же час, зазначена стаття не містить спеціальних правил, які повинні застосовуватись платниками податку, що здійснюють поряд з непатентованою діяльністю також діяльність, що підлягає патентуванню, у випадках, якщо результатом здійснення ними патентованої діяльності є збиток.

В той же час, ПК України не пояснює методики застосування розподілу витрат у випадку одночасного здійснення платником податків діяльності, яка підлягає патентуванню, та інших видів діяльності.

Розподіл доходів і витрат підприємство розраховує самостійно. В розрахунках відображено, якщо валові витрати використовуються як для діяльності, що підлягає патентуванню, так і для іншої діяльності, то з метою визначення об'єкта оподаткування застосовується метод пропорційного розподілу суми валових витрат залежно від питомої ваги доходів, що припадають на кожен вид діяльності, а якщо витрати стосуються одного виду діяльності, то вони відносяться повністю - без розподілу.

Крім того, порядку чи методики розподілу витрат та доходів від патентованої та непатентованої діяльності, ані податковим законодавством України, ані законодавством України про бухгалтерський облік не передбачено.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що у випадку одночасного здійснення платником податків діяльності, яка підлягає патентуванню, та інших видів діяльності і при неможливості здійснити пряме розмежування між ними суми амортизаційних відрахувань та витрат для визначення їх розміру застосовується коефіцієнт, визначений по співвідношенню суми прибутку від діяльності, що не підлягає патентуванню, до загальної суми прибутку з урахуванням діяльності, що підлягає патентуванню.

З цих підстав, прийнявши до уваги відсутність інших зауважень податкової служби щодо правильності визначення позивачем доходів та витрат по наведеним вище операціям, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на відсутність підстав для висновків про заниження позивачем податку на прибуток.

Щодо податкового повідомлення-рішення №000051701 від 18.03.2015 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновків щодо заниження податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, стали обставини, які, на думку контролюючого органу, свідчать про те, що підприємством, як податковим агентом, не у утримано та не перераховано до бюджету суми податку з доходу, який отримано працівниками.

Так, перевіркою встановлено порушення п.2.11 ''Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні" затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 року № 637 (із змінами та доповненнями), а саме: проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документу (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів.

До авансових звітів надані документи,, які не є платіжними документами та підтверджуючими проведення готівкових розрахунків.

Так, до авансових звітів підзвітними особами надано чеки:

-від «ПП ОСОБА_7.» та «ФФФФ ЖЖ», в яких зазначено однакові реквізити РРО - фіскальний номер НОМЕР_3, заводський ПБ58000947 та код ІД 000037248188. Згідно бази даних реєстратор розрахункових операцій «МІ№-500.03МЕ» з вищезазначеними реєстраційними даними належав КОМУНАЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ "РИНОК "ПІВДЕННИЙ" (код ЄДРПОУ 37248188) та який знято з реєстрації 09.08.2011 року (згідно бази даних ФОП ОСОБА_7 не має зареєстрованих РРО);

-від «ПП ОСОБА_8», в чеках зазначено не існуючий фіскальний номер НОМЕР_4 та згідно бази даних ФОП ОСОБА_8 не має зареєстрованих РРО.

Свідоцтва платників єдиного податку вході перевірки по вищезазначеним ФОП не надано.

З цих підстав, ДПІ вказує на те, що надані до перевірки документи не підтверджують використання коштів, які надані працівникам підприємства під звіт, у зв'язку з чим такі кошти слід вважати доходом, з якого підприємством, як податковим агентом, мав бути утриманий та перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що згідно звітів про використання коштів ПП "Трида", наданих на відрядження або під звіт встановлено, що працівники підприємства під звіт отримали готівкою кошти на оплату ринкового збору, компенсації електроенергії на загальну суму 9254,86 грн., які сплачувалися на території ринку м.Василівка.

В свою чергу працівниками були сплачені готівкові кошти та отримані фіскальні касові чеки на товари (послуги) від ПП ОСОБА_7, КП "Ринок "Південий", ПП Мезенцев, які підтверджують готівкові розрахунки та обґрунтовано додані до авансових звітів працівників.

Суд першої інстанції правильно вказав на те, що до обов'язків покупця товару (отримувача послуг) не входить з'ясування правомірності видачі фіскального касового чеку продавцем (виконавцем послуг), наявність/відсутність зареєстрованого та опломбованого реєстратора розрахункових операцій, з'ясування фіскальних номерів тощо.

При цьому, досліджені перевіркою фіскальні касові чеки, отримані працівниками ПП "Трида", містили всі необхідні реквізити, передбачені Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 №614, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин.

З цих підстав, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на безпідставність висновків ДПІ щодо проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа встановленого зразка, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів.

Таким чином, враховуючи, що отримання послуг оформлено первинними бухгалтерськими та розрахунковими документами, які були в наявності під час перевірки, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що відповідачем безпідставно включено до місячного оподаткування доходу працівників підприємства готівкові кошти надані під звіт.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються. В апеляційній скарзі відповідач фактично посилається на ті обставини, які стали підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень, натомість, таким обставинам судом першої інстанції, як зазначено вище, надано належну правову оцінку.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року по справі №808/3929/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 17.06.2016р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська