Рішення

від 14.06.2016 по справі 916/305/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" червня 2016 р.Справа № 916/305/16

Колегія суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючого судді Шаратова Ю.А., суддів Волкова Р.В. та Рога Н.В., розглянувши справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛІАБВ» (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Болградське шосе, 14, код ЄДРПОУ 33218542)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ПівденбудВ»

(68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Болградське шосе, 33, код ЄДРПОУ 25050720)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 підприємство "ОСОБА_2 залізниця"

(65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315)

про стягнення збитків у розмірі 160 524,15 грн.

Представники:

Від позивача - ОСОБА_3 (довіреність від 09.10.2015);

Від відповідача - ОСОБА_4 (довіреність від 01.03.2016).

Від третьої особи: не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ЛІАБВ» (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ПівденбудВ» (далі - Відповідач) про стягнення збитків заподіяних незаконними діями у розмірі 185 035,59 грн.

Ухвалою суду від 11.02.2016 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 02.03.2016.

Судове засідання 02.03.2016 не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Шаратова Ю.А. на лікарняному.

Ухвалою суду від 14.03.2016 призначено розгляд справи на 25.03.2016.

Ухвалою суду від 25.03.2016 відкладено розгляд справи на 07.04.2016.

Ухвалою суду від 07.04.2016 продовжено строк розгляду спору на 15 календарних днів.

В судовому засіданні 07.04.2016 оголошено перерву до 20.04.2016.

Ухвалою суду від 20.04.2016 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні - позивача ОСОБА_1 підприємство „ОСОБА_2 залізницяВ» .

Ухвалою суду від 20.04.2016 зобов'язано старшого слідчого СВ Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_5 надати суду належним чином засвідченні матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12.09.2015 за № 12015160150002320, за ознаками частини першою статті 279 Кримінального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.04.2016 справу № 916/305/16 призначено до колегіального розгляду.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Одеської області від 20.04.2016 № 514 для розгляду справи № 916/305/16 призначено автоматичний розподіл справи для визначення складу колегії.

За результатами автоматизованого розподілу визначено наступний склад колегії: головуючий суддя Шаратов Ю.А., судді Волков Р.В. та Рога Н.В.

Ухвалою суду від 21.03.2016 справу прийнято до свого провадження вказаною колегією суддів та призначено справу до розгляду на 12.05.2016.

До суду надійшла заява від 10.05.2016 представника ТОВ „ЛІАБВ» про уточнення позовних вимог (вх. № 2-2498/16 від 12.05.2016), згідно якої останній просить суд зменшити заявлені позовні вимоги та стягнути з ТОВ „ПівденбудВ» суму збитків в розмірі 160 524,15 грн. Судом прийнято вказану заяву до розгляду.

Розгляд справи відкладався ухвалами суду від 12.05.2016 на 24.05.2016, та від 24.05.2016 на 14.06.2016.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Позовні вимоги з посиланням на статтю 22, частину першу статті 1166 Цивільного кодексу України, статті 224, 225 Господарського кодексу України, частини другу, третю статті 21 Закону України «Про залізничний транспорт», пункти 64, 65 Статуту залізниць України, обґрунтовані завданням збитків Позивачу внаслідок неможливості користування своєю залізничною колією для здійснення підприємницької діяльності через перекриття Відповідачем бетонною плитою проїзду через свою частину колії 06.07.2015. Збитки обґрунтовані витратами Позивача на сплату послуг за Договором про надання послуг з перевалки вантажів від 01.07.2015 № 17КВ, укладеним з ДП «Ізмаїльський морський торгівельний порт», а також за Договором про надання послуг від 01.06.2015, укладеного з ФОП ОСОБА_6

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні повністю. У Відзиві на позовну заяву від 25.03.2016 (вхід. від 25.03.2016 № 7608/16), а також у Додаткових доводах до відзиву від 20.04.2016 (вхід. від 21.04.2016 № 10240/16), Відповідач зазначає про недоведеність належними та допустимими доказами наявності повного складу цивільного правопорушення, на які посилається Позивач. Зокрема, вказує на те, що договори, оплату по яких Позивач просить стягнути у якості збитків, не пов'язані з тим періодом, в якому, за твердженням Позивача, йому були завдані збитки. А відтак, Відповідач вважає недоведеною обставину того, що заявлена Позивачем сума є збитками, а не господарськими витратами. Також, Відповідач вказує на недоведеність наявності причинного зв'язку між його поведінкою та збитками.

Окрім того, Відповідач, із посиланням статті 395, 401 - 406 Цивільного кодексу України, статті 98-102 Земельного кодексу України, зазначає про відсутність у Позивача права користування під'їзними залізничними коліями та земельною ділянкою, на якій вони розташовані, що належать ТОВ «Південбуд», зокрема, права сервітуту.

Також, Відповідач просив суд стягнути з Позивача витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 12 000,00 грн.

Третя особа - ОСОБА_1 підприємство "ОСОБА_2 залізниця" не забезпечило явку свого повноважного представника до судового засідання, про причини неявки суд не повідомило, про місце, дату та час розгляду справи повідомлено належним чином /т. ІІ а.с. 96/.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників Позивача та Відповідача, суд

в с т а н о в и в :

Відповідно до частини першої, другої статті 21 Закону України «Про залізничний транспорт» від 04.07.1996 № 273/96-ВР відносини підприємств залізничного транспорту з власниками залізничних під'їзних колій, порядок і умови експлуатації цих колій, обігу рухомого складу, що не належить до залізничного транспорту загального користування, визначаються Статутом залізниць України та укладеними на його основі договорами. Власники залізничних під'їзних колій, споруди та устаткування, вантажно-розвантажувальних комплексів, які не належать до залізничного транспорту загального користування за своїми пропускними і вантажопереробними можливостями, повинні забезпечувати необхідні обсяги перевезень, навантаження і розвантаження транспортних засобів, їх зберігання та ефективне використання.

Статтями 64, 65 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, встановлено, що до залізничних під'їзних колій належать колії, що з'єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією і які належать підприємствам, підприємцям, організаціям та установам незалежно від форм власності, а також громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності (далі - підприємство). Під'їзні колії призначено для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування. Примикання залізничних під'їзних колій до загальної мережі залізниць дозволяється Укрзалізницею або за її дорученням начальником залізниці.

Згідно із пунктом 1.1 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій (статті 12, 64 - 77 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, до залізничних під'їзних колій належать колії, що з'єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією і належать підприємствам, підприємцям, організаціям, установам, незалежно від форм власності, а також громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності (далі - підприємство). Залізничні під'їзні колії призначено для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування.

Пунктом 1.4 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій (статті 12, 64 - 77 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, передбачено, що на кожну під'їзну колію після закінчення її будівництва і здачі в експлуатацію підприємством складається Інструкція про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії, яка затверджується залізницею відповідно до статті 67 Статуту залізниць. Інструкція вміщує необхідні дані для організації руху на під'їзній колії (про довжину і профіль перегонів, вагову норму і довжину передач, допустимі швидкості руху, типи локомотивів, порядок виконання маневрової роботи, нормальне положення стрілок, наявність і розташування сигналів). До затвердження Інструкції подача вагонів на під'їзну колію забороняється.

Відповідно до пункту 1.5 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій (статті 12, 64 - 77 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, власник під'їзної колії має технічний паспорт, масштабний план під'їзної колії, поздовжній та поперечний профілі залізничних колій і креслення штучних споруд. У технічному паспорті та в додатках до нього вказується характеристика рейок, шпал, баласту, земляного полотна, штучних споруд, вагових приладів, пристроїв і механізмів, призначених для навантаження, вивантаження, очищення, промивання і підготовки для навантаження залізничних вагонів, маневрових пристроїв, лебідок, локомотивного і вагонного господарства, промислових станцій, гірок, напівгірок, витяжних колій, засобів СЦБ і зв'язку, які використовуються у поїзній і маневровій роботі, та інших пристроїв і механізмів, призначених для роботи з вагонами і локомотивами залізниць. Один примірник цієї документації передається залізниці при прийнятті під'їзної колії в експлуатацію. Після здачі в експлуатацію нових об'єктів або їх ліквідації в технічний паспорт вносяться відповідні зміни, про що власники під'їзних колій повідомляють залізницю у декадний термін.

Судом встановлено, що 08.02.2013 був складений Технічний паспорт під'їзної колії ТОВ «ЛІАБ» яка примикає до станції ОСОБА_2 залізниці /т. ІІ а.с. 34-42/. Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.3 вказаного технічного паспорту, залізнична під'їзна колія ТОВ «ЛІАБ» є продовженням під'їзної колії ТОВ БУ «Південбуд», яка у свою чергу примикає стрілкою № 8 до колії № 45 станції ОСОБА_2. Межею під'їзної колії є знак «Межа під'їзної колії», який розташований на відстані 78,59 метрів від ізолюючого ситка маневрового світлофора М12 (ПК0 + 78,59), та стик рамної рейки стрілки № 214. Частина залізничної колії від граничного стовпчика стрілочного переводу № 208 до стику рамної рейки стрілочного переводу № 214, стрілочні переводи № 210, 216, є під'їзної колією ТОВ БУ «Південбуд». Залізнична під'їзна колія знаходиться на балансі ТОВ «ЛІАБ».

Згідно із пунктами 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 Інструкції про порядок обслуговування та організації руху на під'їзній колії ТОВ «ЛІАБ» що примикає до станції ОСОБА_2 залізниці, затвердженої 25.02.2013 начальником ОСОБА_2 дирекції залізничних перевезень ОСОБА_7, під'їзна колія ТОВ «ЛІАБ» є продовженням під'їзної колії ТОВ БУ «Південбуд», яка у свою чергу примикає стрілкою № 8 до колії № 45 станції ОСОБА_2. Межею під'їзної колії є знак «Межа під'їзної колії», який розташований на відстані 78,59 метрів від ізолюючого ситка маневрового світлофора М12 (ПК0 + 78,59), та стик рамної рейки стрілки № 214. Частина залізничної колії від граничного стовпчика стрілочного переводу № 208 до стику рамної рейки стрілочного переводу № 214, стрілочні переводи № 210, 216, є під'їзної колією ТОВ БУ «Південбуд». Загальна довжина залізничної під'їзної колії ТОВ «ЛІАБ» становить 362,35 м. Залізнична під'їзна колія перебуває на балансі ТОВ «ЛІАБ» /т. ІІ а.с. 43-47/.

Судом встановлено, що 24.06.2014 складено Технічний паспорт залізничної під'їзної колії ТОВ «Південбуд» при станції ОСОБА_2 залізниці /т. ІІ а.с. 105-114/. Відповідно до пунктів 2.2, 2.6, 2.13, 2.14 вказаного технічного паспорту, під'їзна залізнична колія ТОВ «Південбуд» знаходиться на його балансі та примикає стрілочним переводом № 8 до колії № 45 станції ОСОБА_2 залізниці. Колії інших організацій, що примикають до під'їзної залізничної колії - ТОВ «ЛІАБ», ПП «БЕССАРАБІЯ-В». Під'їзна залізнична колія обслуговується локомотивом залізниці серії ЧМЕЗ.

Отже, під'їзна колія ТОВ «ЛІАБ» є продовженням під'їзної колії ТОВ БУ «Південбуд», яка у свою чергу примикає стрілкою № 8 до колії № 45 станції ОСОБА_2. Тобто, колія Позивача примикає до під'їзної колії Відповідача, яка в свою чергу поєднана з загальною мережею залізниць.

Статтею 71 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, передбачено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Відповідно до пункту 2.1 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій (статті 12, 64 - 77 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, взаємовідносини залізниці з підприємствами, які виконують вантажні роботи на під'їзних коліях, визначаються договорами про експлуатацію під'їзних колій або договорами про подачу та забирання вагонів (додатки 1 та 2). Договори про подачу та забирання вагонів укладаються між залізницею і підприємствами, у разі обслуговування локомотивом залізниці під'їзних колій або окремих вантажних фронтів.

Пунктом 2.8 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій (статті 12, 64 - 77 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, передбачено, що уразі обслуговування під'їзної колії основного власника локомотивом залізниці подача вагонів контрагентам, які мають свої під'їзні колії, власні або орендовані склади з окремими вантажними фронтами на під'їзній колії основного власника, здійснюється за договором про подачу та забирання вагонів, який укладається залізницею з кожним таким контрагентом за погодженням з власником під'їзної колії.

01.04.2013 між ОСОБА_2 залізницею, в особі начальника ОСОБА_2 дирекції залізничних перевезень ОСОБА_7, та Позивачем укладено Договір про подачу та забирання на під'їзну колію ТОВ «ЛІАБ» при станції ОСОБА_2 залізниці № 1/Л. Пунктом 1 вказаного договору обумовлено, що згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору здійснюється подача, розставлення на місця навантаження і збирання вагонів з під'їзної колії, яка належить ТОВ «ЛІАБ» та примикає стрілкою № 8 до колії № 45 станції ОСОБА_2 і обслуговується локомотивом залізниці. Межею під'їзної колії є знак «Межа під'їзної колії», який встановлено на відстані 78,59 метрів від ізолюючого стику маневрового світлофора М12 та стику рамної рейки стрілки № 214. /т. І а.с. 32-35/.

У матеріалах справи відсутні відомості про погодження вказаного Договору про подачу та забирання вагонів на під'їзну колію від 01.04.2013 з ТОВ «Південбуд» як власником під'їзної колії, яка безпосередньо примикає стрілкою № 8 до колії № 45 станції ОСОБА_2, як це передбачено пунктом 2.8 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій. При цьому сам договір не містить посилання на те, що подача та забирання вагонів на колію ТОВ «ЛІАБ» повинні здійснюватись через під'їзну колію ТОВ «Південбуд», хоча ці обставини й були відомі його сторонам, зокрема, ТОВ «ЛІАБ», як замовнику вже складеного на той час Технічного паспорту під'їзної колії від 08.02.2013, а також підписанту від імені залізниці - начальнику ОСОБА_2 дирекції залізничних перевезень ОСОБА_7, який 25.02.2013 затверджував Інструкцію про порядок обслуговування та організації руху на під'їзній колії ТОВ «ЛІАБ» що примикає до станції ОСОБА_2 залізниці.

Статтею 73 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, встановлено, що порядок обслуговування контрагентів - підприємств, що мають у межах залізничної під'їзної колії іншого підприємства свої склади або залізничні колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються без участі залізниці, безпосередньо між контрагентами і підприємством, якому належить залізнична під'їзна колія. Відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом, збереження вантажів та вагонів несе підприємство, якому належить залізнична під'їзна колія. У разі обслуговування залізничної під'їзної колії локомотивом залізниці між залізницею і контрагентом укладається договір на подачу і забирання вагонів. Усі розрахунки за обслуговування здійснюються безпосередньо між ними. Розрахунки, пов'язані з амортизацією залізничних під'їзних колій, за участь контрагента у ремонті та утриманні колії у всіх випадках здійснюються безпосередньо між підприємством і його контрагентом.

Стаття 73 Статуту залізниць, яка встановлює договірну форму обслуговування контрагентів-підприємств, не є імперативною нормою і не забороняє сторонам у разі, коли вони не скористалися передбаченою цією статтею можливістю укласти договір про розрахунки, пов'язані з амортизацією та утриманням під'їзної колії, укласти інший договір, передбачений цивільним законодавством - оренди, надання послуг, сервітуту тощо (пункт 5.5 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з договорів на обслуговування залізничних під'їзних колій» від 23.12.2008 № 04-5/278).

У матеріалах справи відсутні докази вчинення правочину між ТОВ «ЛІАБ» та ТОВ «Південбуд», який би надавав Позивачу право користування під'їзною колією, що належить Відповідачу, зокрема, договору про розрахунки, пов'язані з амортизацією та утриманням під'їзної колії, оренди майна, надання послуг, сервітуту тощо. Відсутні й докази ухилення Відповідача від укладення таких договорів.

Як випливає зі змісту Журналу огляду колій, стрілочних переводів, пристроїв СЦБ та зв'язку, контактної мережі (ф. ДУ-46) 05.08.2015 частково заборонено подачу і забирання вагонів на ділянці під'їзного шляху «Південбуд» від початку підвищеної колії до тупикового упору, внаслідок порушення габариту верхньої побудови колії /т. ІІ а.с. 21 на звороті/.

Листом від 06.08.2015 начальник станції ОСОБА_2 дирекції залізничних перевезень у відповідь на лист ТОВ «ЛІАБ» від 06.08.2015 повідомив, що технічний стан під'їзної колії ТОВ «Південбуд», в напрямку руху на під'їзну колію Позивача відповідає вимогам нормативних документів. Подавання та забирання вагонів на під'їзну колію ТОВ «Південбуд», від початку підвищеної колії до тупикового упору було заборонено з причин підвищення габариту колії - бетонна плита знаходиться на залізничних рейках, що недопустимо згідно нормативних документів /т. ІІ а.с. 15/.

У матеріалах справи відсутні інші належні та допустимі докази на підтвердження того, що подія перекриття під'їзної колії бетонною плитою відбулася раніше ніж 05.08.2015, зокрема, не підтверджується такими доказами й твердження Позивача про те, що ці дії вчинені Відповідачем 06.07.2015.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої, частини третьої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частинами першою, другою статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

З огляду на встановлені судом відсутність погодження в установленому порядку Договору про подачу та забирання вагонів на під'їзну колію від 01.04.2013 з ТОВ «Південбуд» як власником під'їзної колії, а також відсутність правочину, який би був підставою і надавав би Позивачу право користування під'їзною колією, що належить Відповідачу, а також відсутність доказів ухилення Відповідача від укладення такого правочину, у ТОВ «Південбуд» були наявні повноваження вільно розпоряджатися належним йому майном, зокрема, забороняти його використання іншим особам. Тобто, за відсутності відповідного права у Позивача, воно не може бути порушено, а поведінка Відповідача є правомірною.

Під збитками (шкодою) слід розуміти, зокрема, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). При цьому, обов'язковим є наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою.

Суд не приймає як докази наявності шкоди та причинного зв'язку між нею та діями Відповідача, витрати Позивача на сплату послуг за Договором про надання послуг з перевалки вантажів від 01.07.2015 № 17КВ, укладеним з ДП «Ізмаїльський морський торгівельний порт», а також за Договором про надання послуг від 01.06.2015, укладеного з ФОП ОСОБА_6, з огляду на наступне.

Вказані договори укладені ТОВ «ЛІАБ» до настання події перекриття під'їзної колії бетонною плитою, підтверджену належними та допустимими доказами лише станом на 05.08.2015, і навіть до 06.07.2015 - дати, на яку вказує сам Позивач. Тобто, укладання цих договорів не може бути пов'язано з подією перекриття під'їзної колії, яка відбулася пізніше, та свідчить про здійснення Позивачем звичайної господарської діяльності, а не про вчинення ним дій направлених на відновлення порушеного права внаслідок поведінки Відповідача. Ці обставини також свідчать і про відсутність вини ТОВ «Південбуд» в тому, що Позивачем були понесені витрати за вказаними договорами.

Отже, у зв'язку з недоведеністю наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення, відсутні підстави для застосування до Відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення суми збитків.

На підставі викладеного, суд вважає такими, що не обґрунтовані та не підлягають задоволенню у повному обсязі позовні вимоги про стягнення з Відповідача суми збитків заподіяних незаконними діями у розмірі 160 524,15 грн.

Судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи (частина перша статті 44 Господарського процесуального кодексу України).

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в позові покладаються на Позивача.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при відмові в позові покладаються на позивача (частина п'ята статті 49 Господарського процесуального кодексу України).

Судом встановлено, що між Відповідачем - ТОВ "Південьбуд" та адвокатом ОСОБА_4 укладено Угоду про надання правової допомоги від 01.03.2016 /т. І а.с. 201/.

Відповідно до Угоди про надання правової допомоги від 01.03.2016 адвокат (ОСОБА_4І.) прийняв на себе зобов'язання з надавання правової допомоги ТОВ "Південьбуд" у вигляді представлення інтересів ТОВ "Південьбуд" у господарському суді Одеської області у справі № 916/305/16. ТОВ "Південьбуд" сплачує надану йому правову допомогу на договірній умові внаслідок волевиявлення сторін, сплативши адвокату гонорар у розмірі 12 000,00 грн. за розрахунковим ордером. Сплата вказаної суми підтверджується видатковими касовими ордерами від 04.03.2016 та від 10.03.2016 /т. І а.с. 202/. Отже, вказані витрати на сплату послуг адвоката в сумі 12 000,00 грн. покладаються на Позивача відповідно до частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 17 червня 2016 р.

Керуючись частиною першою, пунктом 1 частини другої, частиною третьою статті 22, частинами першою, другою статті 1166 Цивільного кодексу України, частинами першою, другою статті 21 Закону України «Про залізничний транспорт» від 04.07.1996 № 273/96-ВР, статтями 64, 65, 71, 73 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, пунктами 1.1, 1.4, 1.5, 2.1, 2.8 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій (статті 12, 64 - 77 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, статтями 32, 33, 34, 36, 44, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛІАБВ» (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Болградське шосе, 14, код ЄДРПОУ 33218542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ПівденбудВ» (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Болградське шосе, 33, код ЄДРПОУ 25050720) суму витрат на сплату послуг адвоката у розмірі 12 000,00 грн. (дванадцять тисяч гривень 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Головуючий Ю.А. Шаратов

Суддя Р.В. Волков

Суддя Н.В. Рога