Постанова

від 21.09.2016 по справі 916/305/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2016 р.Справа № 916/305/16 ОСОБА_1 апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Діброви Г.І.

суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.

при секретарі судового засідання - Бендерук Є.О.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2 - за довіреністю від 09.10.2015 року;

від відповідача - ОСОБА_3 - за довіреністю від 01.03.2016 року;

від третьої особи - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ЛІАБВ» , м. Ізмаїл Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області від 14.06.2016 року

у справі № 916/305/16

за позовом ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ЛІАБВ» , м. Ізмаїл Одеської області

до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «Південбуд», м. Ізмаїл Одеської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державного підприємства В«ОСОБА_1 залізницяВ» , м.Одеса

про стягнення збитків у розмірі 160 524 грн. 15 коп.

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2016 року ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ЛІАБВ» , м. Ізмаїл Одеської області звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «Південбуд», м. Ізмаїл Одеської області, в якій просило суд стягнути з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «Південбуд», м. Ізмаїл Одеської області на користь ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ЛІАБВ» , м. Ізмаїл Одеської області суму збитків, заподіяних незаконними діями, в розмірі 180 035 грн. 59 коп.

ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «Південбуд», м. Ізмаїл Одеської області надавало до суду першої інстанції відзив на апеляційну скаргу та додаткові доводи до відзиву. Зокрема, у додаткових поясненнях до відзиву відповідач просив суд стягнути з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ЛІАБВ» , м. Ізмаїл Одеської області на користь ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «Південбуд», м. Ізмаїл Одеської області витрати з оплати послуг адвоката у сумі 12 000 грн. 00 коп. (Т.1, а.с. 199 - 200, т. 2, а. с. 115 - 117).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.04.2016 року у справі № 916/305/16 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5 підприємство В«ОСОБА_1 залізницяВ» , м. Одеса.

12.05.2016 року ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ЛІАБВ» , м.Ізмаїл Одеської області звернулось до господарського суду Одеської області з уточненням позовних вимог, в яких просило суд стягнути з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «Південбуд», м. Ізмаїл Одеської області на користь ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ЛІАБВ» , м. Ізмаїл Одеської області суму збитків у розмірі 160 524 грн. 15 коп. Заява про уточнення позовних вимог була прийнята до розгляду судом першої інстанції.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.06.2016 року у справі № 916/305/16 (головуючий суддя Шаратов Ю.А., судді Волков Р.В., Рога Н.В.) відмовлено у задоволенні позову в повному обсязі та стягнуто з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ЛІАБВ» , м. Ізмаїл Одеської області на користь ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «Південбуд», м. Ізмаїл Одеської області суму витрат на сплату послуг адвоката у розмірі 12 000 грн. 00 коп.

ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ЛІАБВ» , м. Ізмаїл Одеської області з рішенням суду не погодилось, тому звернулось до ОСОБА_1 апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Одеської області від 14.06.2016 року у справі № 916/305/16 та стягнути з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «Південбуд», м. Ізмаїл Одеської області на користь ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ЛІАБВ» , м. Ізмаїл Одеської області суму збитків у розмірі 160 524 грн. 15 коп.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи. Зокрема, скаржник посилається на те, що посадові особи відповідача заблокували під'їзну колію, чим нанесли збитки позивачу, що нібито підтверджується матеріалами досудового розслідування.

В судовому засіданні представник ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ЛІАБВ» , м. Ізмаїл Одеської області підтримав доводи апеляційної скарги у повному обсязі, а також усно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України просив суд долучити до матеріалів справи схему під'їзної колії. Судовою колегією клопотання позивача задоволено і надану схему долучено до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд залишити без змін рішення господарського суду Одеської області від 14.06.2016 року у справі № 916/305/16, а апеляційну скаргу без задоволення. Також у відзиві відповідач просить суд стягнути з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ЛІАБВ» , м. Ізмаїл Одеської області на користь ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «Південбуд», м. Ізмаїл Одеської області витрати з оплати послуг адвоката у сумі 12 000 грн. 00 коп. Відзив судовою колегією долучено до матеріалів справи.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 29.07.2016 року. Про причину неявки суд не повідомив, своїми процесуальними правами, передбаченими статтями 22, 27 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін і третіх осіб не тягне за собою відкладення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними матеріалами та поясненнями присутніх представників сторін, а повний текст постанови направляється учасникам судового процесу в установленому порядку.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в справі № 916/305/16 та наданих представниками сторін пояснень.

Апеляційний господарський суд, у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин повторно розглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи, при цьому суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 міської ради не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Одеської області від 14.06.2016 року у справі №916/305/16 є обґрунтованим та правомірним, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, залізнична під'їзна колія ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ЛІАБВ» , м. Ізмаїл Одеської області є продовженням під'їзної колії ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «Південбуд», м. Ізмаїл Одеської області, яка в свою чергу примикає стрілкою № 8 до колії № 45 станції ОСОБА_1, що підтверджується технічним паспортом під'їзної колії ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ЛІАБВ» , м. Ізмаїл Одеської області.

Згідно зі статтею 71 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Відповідно до договору про подачу та збирання вагонів на під'їзну колію ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ЛІАБВ» при станції ОСОБА_1 залізниці від 01.04.2013 року межею під'їзної колії є знак «Межа під'їзної колії», який встановлено на відстані 78,59 метрів від ізолюючого стику маневрового світлофора М 12 та стик рамної рейки стрілки № 214. Розгорнута довжина під'їзної колії складає 362,35 погонних метрів.

Рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції з сигналізації на залізницях України та Статуту залізниць України.

З Журналу огляду колій, стрілочних переводів, пристроїв СЦБ та зв'язку, контактної мережі (ф. ДУ-46) від 05.08.2015 року вбачається, що частково заборонено подачу і забирання вагонів на ділянці під'їзного шляху В«ПівденбудВ» від початку підвищеної колії до тупикового упору, внаслідок порушення габариту верхньої побудови колії.

Начальник станції ОСОБА_1 листом від 06.08.2015 року повідомив директора ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ЛІАБВ» , м. Ізмаїл Одеської області про те, що подавання та забирання вагонів на під'їзну колію відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Південбуд» від початку підвищеної колії до тупикового упору було заборонено з причини порушення габариту колії - бетонна плита знаходиться на залізничних рейках.

07.08.2015 року директор ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ЛІАБВ» , м. Ізмаїл Одеської області звернувся до прокурора Ізмаїльської міжрайонної прокуратури Одеської області з заявою, в якій зазначено про те, що залізнична колія ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «Південбуд», м. Ізмаїл Одеської області була закрита через встановлення бетонної плити на залізничному шляху, а також те, що встановлена на колії бетонна плита перешкоджає та порушує нормальну роботу транспорту та перешкоджає здійсненню підприємницької діяльності ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ЛІАБВ» , м. Ізмаїл Одеської області.

За даною заявою було розпочато досудове розслідування за ознаками частини 1 статті 279 Кримінального кодексу України.

Позивач посилається на те, що у зв'язку з блокуванням відповідачем залізничних колій бетонною плитою, ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ЛІАБВ» , м. Ізмаїл Одеської області не могло використовувати колію, яка знаходиться у нього на балансі, вимушено було користуватись послугами Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» і Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, тому зазнало збитків у сумі 160 524 грн. 15 коп.

Пунктом 2 статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори:

- наявність реальних збитків;

- вина заподіювача збитків;

- причинний зв'язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до статті 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

За приписами частини 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.

При визначені розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Таким чином, із приписів даної правової норми випливає, що обставини. на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються господарським судом на підставі фактичних даних, якими є докази.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з статтею 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті доказі, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

При цьому, слід зазначити, що доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

З матеріалів справи не вбачається, що саме відповідач встановив бетонну плиту, яка перешкоджає здійсненню підприємницької діяльності позивача, а ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ЛІАБВ» , м. Ізмаїл Одеської області не доведено причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача і спричиненими збитками.

При цьому, в даному випадку судова колегія вважає, що засобами доказування саме у господарському процесі неможливо встановити вини саме посадових осіб відповідача у перекритті залізничних колій бетонною плитою. При цьому, у випадку встановлення в порядку кримінального судочинства винних дій посадових осіб відповідача, ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ЛІАБВ» , м. Ізмаїл Одеської області може заявити цивільний позов про відшкодування збитків при розгляді кримінальної справи в суді загальної юрисдикції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не довів суду належними та допустимими доказами у розумінні статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України всіх елементів цивільного правопорушення, тому немає складу цивільного правопорушення, що унеможливлює стягнення збитків на підставі статей 22, 1166 Цивільного кодексу України.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України від 28.01.2015 року у справі №5023/3993/12(5023/9057/11), від 01.07.2015 року у справі №916/3311/14, від 07.10.2015 року у справі №916/3371/14.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Зокрема, розглянуті та відхилені доводи в частині невірного зазначення судом меж розподілу під'їзних колій між позивачем та відповідачем, оскільки ці питання повинні бути встановлені в окремому позовному провадженні при розгляді переддоговірного спору з укладення договору про спільне використання під'їзних колій за участю залізниці.

Судова колегія погоджується з посиланнями скаржника на те, що суд першої інстанції помилково зазначив про те, що відповідач є власником під'їзної колії, яка примикає до станції ОСОБА_6, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження права власності відповідача. Проте це оціночне судження господарського суду Одеської області, викладене в мотивувальній частині, не може бути підставою для скасування рішення суду, оскільки відповідно до частини 2 статті 104 Господарського процесуального кодексу України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Виходячи з вищевикладеного, відповідно до статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи. Тому судова колегія ОСОБА_1 апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України висновок господарського суду Одеської області, викладений у рішенні від 14.06.2016 року у справі № 916/305/16 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Щодо клопотання відповідача про відшкодування витрат на послуги адвоката, судова колегія дійшла висновку, про його часткове задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленомуЗаконом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", дія якого поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи". У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи складність справи та обсяг проведеної адвокатом роботи, що вирішення спору по суті, а також те, що в апеляційній інстанції справа розглядалась протягом одного судового засідання, тому судова колегія вважає за необхідне визначити розмір витрат на послуги адвоката, який підлягає відшкодуванню позивачем у сумі 6000 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 48, 49, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, ОСОБА_1 апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ЛІАБВ» , м.Ізмаїл Одеської області на рішення господарського суду Одеської області від 14.06.2016 року у справі № 916/305/16 залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 14.06.2016 року у справі №916/305/16 - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«ЛІАБВ» , 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Болградське шосе, 14, код ЄДРПОУ 33218542 на користь ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Будівельне управління «Південбуд», 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Болградське шосе, 33, код ЄДРПОУ 25050720 витрати на сплату послуг адвоката у сумі 6 000 грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється учасникам судового процесу по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через ОСОБА_1 апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий суддя ОСОБА_7 Судді ОСОБА_8 ОСОБА_9