Рішення

від 02.06.2016 по справі 921/244/16-г/3

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" червня 2016 р.Справа № 921/244/16-г/3

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Боровець Я.Я.

Розглянув справу

за позовом: Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, с. Савинці, Рокитнянський район, Київська область, 09610

до відповідача: Приватного підприємства "Природній Дар", вул. І.Франка, 28, с. Шельпаки, Підволочиський район, Тернопільська область, 47810

про cтягнення заборгованості в сумі 9 038,17 грн.

За участю представників сторін від:

позивача: Пигиця С.Г. представник (довіреність № 14/1377 від 10.05.2016р.);

відповідача: не з`явився

Учаснику судового процесу в судовому засіданні оголошено склад суду та роз`яснено його права і обов`язки передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

В судовому засіданні 02.06.2016 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи:

Військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України звернулася до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача Приватного підприємства "Природній Дар" про стягнення заборгованості в сумі 9 038,17 грн, з яких: 8 860,95 грн вартість недоброякісної продукції та 177,22 грн штраф за поставку недоброякісного товару.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 28.04.2016р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено на 17.05.2016р.

17.05.2016 р. суд перейшов до розгляду справи по суті.

У відповідності до статті 77 ГПК України, суд відкладав розгляд справи на 02.06.2016р. з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд позов задоволити в повному обсязі. В судовому засіданні 17.05.2016р. судом оглянуто оригінали документів долучених до позовної заяви. Також, представником позивача через канцелярію суду надано додаткові документи із супровідним листом №14/1557 від 31.05.2016р. (вх.№11204 від 02.06.2016р.).

Відповідач участі повноважного представника в судових засіданнях не забезпечив, витребуваних документів суду не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся відповідно до ст.ст. 64, 87 ГПК України. Рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення ухвал суду направлені відповідачу за адресою: 47810, Тернопільська область, Підволочиський район, с. Шельпаки, вул. Івана Франка, 28.

Вказана адреса відповідає, також, адресі зазначеній у відомостях про місцезнаходження відповідача у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань сформований господарським судом Тернопільської області станом на 02.06.2016р.

Згідно п.п. 3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 3.9.2. Постанови № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

При даних обставинах, зважаючи на неявку відповідача без зазначення причин та доказів, що вказують на причини такої неявки, неподання пояснень щодо предмету спору, недотримання приписів ст. 22 ГПК України щодо зобов`язання осіб, які беруть участь у справі добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи, за правилами ст. 75 ГПК України, за наявними у ній документами.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об`єктивно оцінивши подані докази в їх сукупності, судом встановлено:

Згідно статті 1 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності.

Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і не господарюючими суб`єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями (ч. 1 ст. 179 ГК України).

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України , цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є Договори та інші правочини.

Згідно статті 67 ГК України відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

До виконання господарських договорів, згідно частини 1 статті 193 ГК України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

16 вересня 2014 року між Військовою частиною НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України (Замовник/позивач) та Приватним підприємством "Природній дар" (Постачальник/відповідач) укладено договір №223-14 (далі по тексту - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати Замовнику у власність код 10.13.1 консерви та готові страви з м`яса, м`ясних субпродуктів, якість, кількість, асортимент і ціна якого, зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору (додаток 1), а Замовник зобов"язується прийняти цей товар та оплатити на умовах цього договору (п.1.1. Договору).

Згідно з п.п. 2.1, 2.2, 2.3. Договору якість товару, що поставляється Постачальником повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів на цей вид товару. Пред`явлення постачальником документів, що підтверджують якість товару на всю партію є обов`язковим. Строк придатності товару повинен відповідати строку визначеному у ГОСТ та/або ДСТУ та/або ТУ У на цей вид товару і становити не менше 75% від терміну зберігання даного виду товару з дня поставки його на склад Замовника. При прийманні товару за кількістю і якістю сторони керуються Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 та іншими чинними нормативними документами.

Загальна сума договору складає 4 249 990,24 грн, у тому числі ПДВ 20% - 708 331,71 грн. Ціна на товар зазначається у специфікації (додаток 1) із врахуванням тари, упаковки, транспортних та інших витрат. Підставою для оплати вважається рахунок (рахунок-фактура) та накладна Постачальника (п.п. 3.1, 3.2 Договору).

Пунктом 5.3. Договору сторони домовились, що право власності на товар переходить від Постачальника до Замовника після прийняття товару на склад Замовника і підписання уповноваженими на це особами Постачальника і Замовника накладної та акту приймання товару уповноваженими на це представниками Замовника.

Згідно п.6.3 Договору Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором та забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом ІІ цього Договору.

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами. Дата закінчення строку дії цього договору 31 грудня 2014 року.

Договір №223-14 від 16.09.2014р. підписаний сторонами та скріплений печатками юридичних осіб.

Також, сторонами підписано специфікацію (додаток 1), якою узгоджено найменування товару (асортимент) та нормативний документ на товар (ГОСТ та/або ДСТУ та/або ДсанПін тощо), а саме: консерви м`ясні яловичина тушкована вищого ґатунку ж/б 525г. ДСТУ 4450:2005, кількість 97 700,925 кг, ціну 43,50 грн за одиницю з ПДВ, на загальну суму 4 249 990,24 грн.

27.11.2014р. сторонами укладено додаткову угоду №1 про розірвання договору №223-14 від 16.09.2014р., у зв`язку з істотними змінами обставин, пов`язаних з різким зростанням цін на продукцію - консерви м`ясні яловичина тушкована вищого ґатунку ж/б 525г. ДСТУ 4450:2005, що призвело до неспроможності постачання продукції з боку Постачальника, підписана повноважними представниками сторін та скріплена печатками юридичних осіб.

На виконання умов договору №223-14 відповідач поставив позивачу товар - консерви м`ясні яловичина тушкована вищого ґатунку ж/б 525г. ДСТУ 4450:2005, про що свідчать накладні №10 від 16.10.14р., №12 від 31.10.2014р., №124 від 27.11.2014р., №цбз02283 від 11.11.2014р.

Факт отримання позивачем товару підтверджується актами приймання №518 від 17.10.2014р., №567 від 03.11.2014р., №671 від 27.11.2014р., а також товар отриманий на підставі довіреності №310 від 12.11.2014р. через представника Коваленко Анатолія Анатолійовича.

Також, згідно умов договору ( п.п.2.1., 2.2., 2.3.) якість товару отриманий позивачем, відповідала вимогам чинних нормативно-правових актів, про що свідчать експертні висновки Тернопільської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини №78/2014 від 12.10.2014р., №89/2014 від 10.11.2014р. та деклараціями (свідоцтв) виробника про якість м`ясних та м`ясо-рослинних консервів №102 від 16.10.2014р., №108 від 10.10.2014р., №15 від 30.10.2014р., №125 від 20.11.2014р.

Відповідно до умов розділу 4 Договору №223-14 позивачем за отриманий товар проведено оплату, про що свідчать накладні №10 від 16.102.14р., №12 від 31.10.2014р., №124 від 27.11.2014р., №цбз02283 від 11.11.2014р., №3008 від 29.07.2015р., на яких містяться відтиски печаток Управління Державної казначейської служби України у Рокитнянському районі Київської області про факт оплати.

Як стверджує позивач, товар поставлений відповідачем згідно накладної №3008 від 29.07.2015р. та отриманий позивачем на підставі акту приймання № 292 від 29.07.2015р. при перевірці встановлено, що дана продукція, щодо її якості визнана такою, що не відповідає встановленим вимогам постанови Головного державного лікаря України від 07.11.2001р. №140 "Про затвердження Інструкції про порядок санітарно-технічного контролю консервів на виробничих підприємствах, оптових базах, в роздрібній торгівлі та на підприємствах громадського харчування", а саме банки виявлені з ознаками бомбажу, кількість якого становить понад 2% від загальної партії 203,7 кг дата виробництва консерви: 06.10.2014р. та 15.10.2014р., термін зберігання 4 роки, про що свідчить висновок про непридатність харчових продуктів (корму) № 2 від 23.06.2015р.

29 липня 2015 року начальником служби ветеринарної медицини проведено ветеринарно - санітарну експертизу товару - консерви м`ясні яловичина тушкована вищого ґатунку ж/б 525г. ДСТУ 4450:2005, виробник ПП "Природній дар", про що складено відповідний висновок про непридатність харчових продуктів, згідно якого даний товар визнаний непридатним для споживання та підлягає утилізації біотермічним методом.

Таким чином, 15 вересня 2015 року на виконання пропозиції начальника органу Держприкордонслужби згідно висновку від 29.07.2015р. позивач направив лист - вимогу на адресу ПП "Природній дар" з проханням зробити заміну недоброякісного товару в кількості 203,7 кг, яка залишена без задоволення.

Також, 13.11.2015 р. позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про сплату вартості за недоброякісний товар та штрафу, яка останнім залишена без відповіді, що і стало причиною звернення позивача до суду із даним позовом.

Як вбачається зі змісту укладеного сторонами договору, він по своїй правовій природі є договором поставки.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В свою чергу, згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу она сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 629 Цивільного кодексу України).

Як слідує із матеріалів справи, на виконання умов договору №223-14 від 16.09.2014р. (відповідно до умов якого Постачальник зобов`зується передати Замовнику у власність код 10.13.1 консерви та готові страви з м`са, м`сних субпродуктів, якість, кількість, асортимент і ціна якого, зазначені у специфікації, яка є невід`мною частиною цього договору (додаток 1), а Замовник зобов`зується прийняти цей товар та оплатити на умовах цього договору (п.1.1. Договору)) відповідач поставив позивачу товар - консерви м`ясні яловичина тушкована вищого ґатунку ж/б 525г. ДСТУ 4450:2005, що підтверджується накладними №10 від 16.10.14р., №12 від 31.10.2014р., №124 від 27.11.2014р., №цбз02283 від 11.11.2014р.

Факт отримання позивачем товару підтверджується актами приймання №518 від 17.10.2014р., №567 від 03.11.2014р., №671 від 27.11.2014р., а також товар отриманий на підставі довіреності №310 від 12.11.2014р. через представника Коваленка Анатолія Анатолійовича.

Також, згідно умов договору ( п.п.2.1., 2.2., 2.3.) якість товару отриманий позивачем, відповідала вимогам чинних нормативно-правових актів, про що свідчать експертні висновки Тернопільської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини №78/2014 від 12.10.2014р., №89/2014 від 10.11.2014р. та деклараціями (свідоцтв) виробника про якість м"ясних та м"ясо-рослинних консервів №102 від 16.10.2014р., №108 від 10.10.2014р., №15 від 30.10.2014р., №125 від 20.11.2014р.

Відповідно до умов розділу 4 Договору №223-14 позивачем за отриманий товар проведено оплату, про що свідчать накладні №10 від 16.102.14р., №12 від 31.10.2014р., №124 від 27.11.2014р., №цбз02283 від 11.11.2014р., №3008 від 29.07.2015р., на яких містяться відтиски печаток Управління Державної казначейської служби України у Рокитнянському районі Київської області про факт оплати.

Згідно з п.п. 2.1, 2.2, 2.3. Договору якість товару, що поставляється постачальником повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів (ДСТУ 4450:2005) та зразкам продукції, які запропоновані постачальником при поданні пропозиції з конкурсних торгів. Пред`явлення постачальником документів, що підтверджують якість товару на всю партію є обов`язковим. Строк придатності товару повинен відповідати строку визначеному у ГОСТ та/або ДСТУ та/або ТУ У на цей вид товару і становити не менше 75% від терміну зберігання даного виду товару з дня поставки його на склад замовника. При прийманні товару за кількістю і якістю сторони керуються Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 та іншими чинними нормативними документами.

Статтею 673 Цивільного кодексу України визначено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

За змістом статті 675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, товар поставлений відповідачем згідно накладної №3008 від 29.07.2015р. та отриманий позивачем на підставі акту приймання № 292 від 29.07.2015р. при перевірці встановлено, що дана продукція, щодо її якості визнана такою, що не відповідає встановленим вимогам постанови Головного державного лікаря України від 07.11.2001р. №140 "Про затвердження Інструкції про порядок санітарно-технічного контролю консервів на виробничих підприємствах, оптових базах, в роздрібній торгівлі та на підприємствах громадського харчування", а саме банки виявлені з ознаками бомбажу, кількість якого становить понад 2% від загальної партії 203,7 кг дата виробництва консерви: 06.10.2014р. та 15.10.2014р., термін зберігання 4 роки, про що свідчить висновок про непридатність харчових продуктів (корму) № 2 від 23.06.2015р.

Таким чином, 29 липня 2015 року начальником служби ветеринарної медицини проведено ветеринарно - санітарну експертизу товару - консерви м`ясні яловичина тушкована вищого ґатунку ж/б 525г. ДСТУ 4450:2005, виробник ПП "Природній дар", про що складено відповідний висновок про непридатність харчових продуктів, згідно якого даний товар визнаний непридатним для споживання та підлягає утилізації біотермічним методом.

Статтею 677 Цивільного кодексу України визначено, що законом або іншими нормативно-правовими актами може бути встановлений строк, зі спливом якого товар вважається непридатним для використання за призначенням (строк придатності). Строк придатності товару визначається періодом часу, який обчислюється з дня його виготовлення і протягом якого товар є придатним для використання, або терміном (датою), до настання якого товар є придатним для використання.

Згідно статті 678 Цивільного кодексу України, Покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

15 вересня 2015 року на виконання пропозиції начальника органу Держприкордонслужби згідно висновку від 29.07.2015р. позивач направив лист - вимогу на адресу ПП "Природній дар" з проханням зробити заміну недоброякісного товару в кількості 203,7 кг, яка останнім залишена без задоволення.

Також, 13.11.2015 р. позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про сплату вартості за недоброякісний товар та штрафу, яка останнім залишена без відповіді.

Пунктом 13.4 та п. 14.4 постанови Головного державного лікаря України від 07.11.2001р. №140 "Про затвердження Інструкції про порядок санітарно-технічного контролю консервів на виробничих підприємствах, оптових базах, в роздрібній торгівлі та на підприємствах громадського харчування" визначено, що не допускаються до реалізації консерви, які мають такі Дефекти як бомбаж (банки із здутими донцями та кришками).

Банки, які мають дефекти, указані в п. 13.4, видаляють із партії консервів, одночасно підраховують процент мікробіологічного браку (п. 13.4 а, б, в) у даній партії. Якщо встановлено, що продукція, яка надійшла в торговельні організації, має підвищений процент мікробіологічного браку (більше 2%), то продукцію даної партії вважають небезпечною для споживача.

У цьому випадку торговельна організація негайно повідомляє про це виробника або вищу інстанцію, виготовлювача даної продукції. Рішення про подальше поводження з партією консервів, в якій мікробіологічний брак перевищує 2%, приймається після проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи.

23 травня 2016 року позивач звернувся з листом №1473 до відповідача з метою забезпечення представника ПП "Природній дар" для спільного складання акту знищення.

На вказаний лист, Приватне підприємство "Природній дар" своїм листом відповіддю від 24.05.2016р. повідомило Військову частину НОМЕР_1 Державну прикордонну службу України про наступне, що продукція відповідача відповідає вимогам чинного законодавства щодо якості та відповідності ДСТУ, а тому явка уповноваженого представника для складання висновку забезпечена не буде.

Оскільки, відповідач не забезпечив явку представника для складання акту знищення, позивачем створено комісію, якою прийнято рішення та утилізовано товар - консерви м`ясні яловичина тушкована вищого ґатунку ж/б 525г., загальною вагою 203,7 кг виробник ПП "Природній дар", що підтверджується актом утилізації №11 від 31 травня 2016 року.

Положеннями статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Частина 2 статті 193 Господарського кодексу України вказує, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Позивач стверджує, що станом на час розгляду даної справи відповідач має перед позивачем заборгованість у розмірі 8 860,95 грн.

Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про повну оплату вартості недоброякісного товару не надав, а тому згідно вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується заборгованість в сумі 8 860 грн 95 коп. та підлягає до задоволення.

Статтею 20 ГК України передбачено, що: «...держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання ...»; «кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом... застосування штрафних санкцій...».

Згідно з частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до положень частини 1 статті 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається, а частини 4 статті 231 ГК України встановлюється, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 7 статті 269 Господарського кодексу України встановлено, що у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому ст. 231 цього кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Пунктом 7.4. Договору встановлено, що у разі поставки недоброякісного товару та/або поставки товару з порушенням вимог розділу 2 договору учасник зобов`язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 2% вартості недоброякісного товару. Сплата штрафу не звільняє винну сторону від виконання зобов`язань за договором.

Отже, умовами Договору сторони погодили відповідальність постачальника у вигляді штрафу у розмірі 2% вартості недоброякісного товару у разі поставки недоброякісного товару з порушенням вимог розділу 2 цього Договору.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем поставлено позивачу неякісний товар, який є непридатним для споживання у зв`язку з їх невідповідністю вимогам державних стандартів України, що надає замовнику (покупцю) право вимагати сплати штрафу у розмірі 2% від вартості недоброякісного товару, у зв`язку з чим позивачем нараховано штраф у розмірі 177 грн 22 коп.

Перевіривши розрахунок штрафу здійснений позивачем, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення штрафу в сумі 177 грн 22 коп. правомірними та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

З огляду на викладене, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Спір повинен вирішуватись на користь тієї сторони, яка за допомогою відповідних процесуальних засобів переконала суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень. Відповідно до принципу змагальності сторони, інші особи, які беруть участь у справі, якщо вони бажають досягти бажаного для себе, або осіб, на захист прав яких подано позов, найбільш сприятливого рішення, зобов`язані повідомити суду усі юридичні факти, що мають значення для справи, вказати або надати докази, які підтверджують чи спростовують ці факти, а також вчинити інші передбачені законом дії, спрямовані на те, аби переконати суд у своїй правоті.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач надав суду всі належні та допустимі докази, які дають можливість суду задоволити позовні вимоги повністю та стягнути з відповідача 8 860 грн 95 коп. вартості недоброякісної продукції та 177 грн 22 коп. штрафу.

У відповідності до вимог статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378, 00 грн покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 626, 628, 629, 655, 673, 675, 677, 678, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 173, 193, 216, 230, 231, 269 Господарського кодексу України та ст.ст. 1, 2, 4-3, 12, 22, 32, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Природній Дар", вул. І. Франка, 28, с. Шельпаки, Підволочиський район, Тернопільська область, 47810 (ідентифікаційний код 35039272) на користь Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, с. Савинці, Рокитнянський район, Київська область, 09610 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) - 8 860 грн. 95 коп. вартості недоброякісної продукції, 177 грн. 22 коп. штрафу та 1 378 грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (виготовлення та підписання повного тексту).

5. Сторони вправі подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (виготовлення та підписання повного тексту), через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 21.06.2016 року.

СуддяБоровець Я.Я.